Опитування та його види. Переваги та недоліки

Опитування- метод збору соціальної інформації про досліджуваний об’єкт під час безпосереднього (інтерв’ю) чи опосередкованого (анкетування) соц-психологічного спілкування соціолога і респондента шляхом реєстрації відповідей респондентів на сформльовані запитання.

Опитування – прийом отримання інформації про суб’єктивний світ людей, їх схильності, мотиви діяльності та думки. Говорячи про наміри, краще всього судити по вчинкам, а не по словам. Опитування дозволяє подумки моделювати будь-які потрібні експериментатору ситуації для того,щоб проявити схильності і мотиви людини.

Ще опитування є майже універсальним методом. Воно дозволяє отримати знання про внутрішні побудження людей. Але використовувати опитування треба «обережно», зокрема знаючи кого, де, як опитувати.

Анкета – тиражований документ, який містить певну сукупність запитань, сформульованих і пов’язаних між собою за встановленими правилами.

Опитування за анкетою має чітко фіксований порядок, зміст і форму питань, чітке вказання способів відповіді, при чому вони реєструються опитуваним або наодинці з самим собою (заочне), або в присутності анкетера (пряме).Анкетні опитування класифікуються по змісту і конструкції питань ,що задаються. Розрізняють відкриті опитування, коли опитувані в вільній формі виражають свої думки, і закриті, коли всі варіанти відповідей є заздалегідь передбаченими. Напівзакриті комбінують в собі 2 процедури. Існують різноманітні класифікації анкет: анкети про події, на роз’яснення ціннісних орієнтацій і думок,статистичні анкети тощо.Запитання анкети різняться також і за функціями. Основні запитання спрямовані на збір інформації про зміст досліджуваного явища. Неосновні спрямовані на з'ясування основного запитання (запитання-фільтри, запитання-пастки), перевірку щирості, правдивості відповідей респондента.У сучасних соціологічних дослідженнях використовують декілька видів анкетування: роздаткове, поштове, пресове. Найпоширеніше роздаткове анкетування, за якого респондент одержує анкету безпосередньо з рук соціолога. Цей вид опитування найнадійніший. Він гарантує добросовісне заповнення анкет, майже стопроцентне їх повернення, але багато в чому залежить і від уміння анкетера встановити психологічний контакт з респондентами, створити сприятливу атмосферу при опитуванні.Поштове анкетування полягає в розсиланні анкет і одержанні на них відповідей поштою. Суттєва його перевага у відносно низькій вартості, простоті організації (з підготовкою дослідження, в якому розсилається 2—3 тисячі анкет, легко справляються 2—3 особи). Цей метод дає змогу одночасно провести опитування на великій території, в тому числі й у важкодоступних районах. Незалежність відповідей респондентів від впливу інтерв'юера також сприяє підвищенню надійності результатів соціологічного дослідження. Ще одна перевага — можливість респондента самостійно обирати зручний для нього час заповнення анкети. Але водночас поштове анкетування має чимало недоліків. Одна з найголовніших проблем — неповне повернення анкет (не всі респонденти заповнюють анкети і надсилають їх дослідникам), хоч це великою мірою залежить і від кваліфікованості соціолога (процес повернення анкет за поштового опитування теж керований). Ще один — відмінність тих, хто заповнив і надіслав поштову анкету, від тих, хто ухилився від участі в опитуванні, тобто зміщення вибірки. Нерідко надходять відповіді не від тих, кому надсилались анкети. Респондент іноді не сам заповнює анкету, а «перекладає» це на когось із членів сім'ї. Не можна повністю виключити і групове заповнення, використання порад інших осіб.Останнім часом набуває поширення пресове опитування — вид анкетування, за якого анкети публікують у газеті чи журналі. Кількість повернутих анкет тут невелика, як правило, не більше декількох процентів усієї сукупності читачів видання. Але за великого тиражу можна одержати велику кількість заповнених анкет. Однак і тоді слід обережно аналізувати емпіричні дані, не поспішати з поширенням висновків на всіх читачів. Адже погляди тих, хто надіслав анкети можуть відрізнятися від більшості, тих хто їх не надіслав.

Щодо достовірності зібраної інформації опитування передбачає такі основні фази:

• Адаптацію
• Досягнення поставленої мети
• Завершення опитування.