Фактори формування асортименту

Розрізняють загальні і специфічні фактори формування асортименту.

v Загальними факторами,що впливають на формування промислового і торговельного асортименту, є попит і рентабельність.

Попит як потреба, підкріплена платоспроможністю споживачів, - визначальний фактор формування асортименту; у свою чергу залежить від сегмента споживачів (їхніх доходів, національних, демографічних і інших особливостей).

Рентабельність виробництва і реалізації визначається собівартістю, витратами виробництва , на розміри яких впливають державні заходи для підтримки вітчизняних виготовлювачів (пільгове оподатковування, митні тарифи).

v Специфічними факторами формування

- промислового асортименту - сировинна і матеріально-технічна база виробництва, досягнення науково-технічного прогресу,

- торговельного асортименту - виробничі можливості виробників, спеціалізація (клас і тип) торговельної організації, канали розподілу, методи стимулювання збуту і формування попиту, матеріально-технічна база торговельної організації.

Сировинна база виробничих організацій визначається наявністю природних ресурсів, станом видобувної і переробної промисловості, що випускає сировину, напівфабрикати і комплектуючі вироби, а також витратами на виробництво і доставку сировини. Недостатність або трудомісткість видобутку, збору або вирощування окремих видів сировини приводить до скорочення асортименту відповідних товарів.

Матеріально-технічна база товарного виробництва також значно впливає на формування асортименту.

Недостатність виробничих площ, відсутність або недостача необхідного устаткування приводять до того, що асортимент товарів, що користуються попитом, може скоротитися. Наслідками цього є надмірний попит, ріст цін і заміна дефіцитних товарів фальсифікованими, саме через недостачу виробничих ресурсів поряд з низькою рентабельністю скоротився асортимент високоякісних виноградних вин, але розширився асортимент їхніх підробок або низькоякісної продукції.

Досягнення науково-технічного прогресу — могутній стимул відновлення асортименту споживчих товарів. Розробка принципово нових товарів, що не мали раніше аналогів, а також товарів підвищеної якості можливо в основному завдяки розвиткові науки, техніки і технології.

Спеціалізація торговельної організації відноситься до найбільш значних

факторів формування асортименту товарів. Вона визначається при створенні ліцензуванні, або атестації організацій. .

Канали розподілу товарів також мають значення при формуванні торговельного асортименту Налагоджена система постачань через прийнятні для торгівлі канали розподілу, ритмічність доставки в потрібний термін і в необхідному обсязі полегшують роботу з формування торговельного асортименту, забезпечують перевагу закупівель товарів, для яких мається налагоджена система збуту.

Методи стимулювання збуту і формування попиту, зокрема рекламна підтримка товарів, в умовах насиченого ринку також впливають на формування торговельного асортименту

Матеріально-технічна база торговельної організації також може здійснити значений вплив на формування торговельного асортименту.

Якщо у фірми відсутні склади, що забезпечують збереженість товарів у належних умовах, або площі торговельного залу для викладення товарів складного або розгорнутого асортименту, то організація не повинна і планувати формування такого асортименту, Наприклад, не можна включати в асортимент швидкопсувні або заморожені продукти харчування при відсутності холодильного устаткування

¨ Якість– сукупність характеристик товару, які відносяться до його здатності задовольняти потреби у відповідності до призначення товару.

¨ Вимоги до якості товарів встановлюються на етапах проектування і розробки, забезпечуються матеріально-технічним постачанням, розробкою і організацією виробництва, робочим і остаточним контролем, зберіганням і реалізацією.

Властивості і показники якості

¨ Властивість –об'єктивна особливість продукції (або товару), що виявляється при її створенні, оцінці, зберіганні і споживанні (експлуатації). Властивості продукції можуть бути простими і складними.

Проста властивість характеризується однією особливістю, наприклад, маса, міцність, стійкість до зносу тканин та ін.

Складна властивість – комплекс особливостей, що виявляються в сукупності. Прикладом складної властивості може служити надійність побутової техніки, яка включає безвідмовність у роботі, довговічність, ремонтопридатність.

¨ Показник якості – кількісний і якісний вираз властивостей продукції (або товару). Кожний показник має найменування і значення.

Найменування показника служить якісною характеристикою товару.

Значення показника є результатом якісного і кількісного вимірювання (розміру і розмірності). Значення показника застосовується для встановлення відповідності або невідповідності певним вимогам або для констатації результатів вимірювань.

Показники якості за найменуваннях діляться на групи:

- залежно від властивостей, що характеризуються - одиничні і комплексні,

- залежно від призначення - базові і визначальні

Одиничні показники – показники, призначені для виразу простих властивостей товарів. Наприклад, до одиничних показників відносяться колір, форма, цілісність, маса.

Комплексні показники – показники, призначені для виразу складних властивостей товарів.

Базові показники – показники, прийняті за основу при порівняльній характеристиці показників якості. Прикладом базового показника може служити колір еталона білизни фарфору.

Як базові можуть бути використані показники базових зразків аналогічної продукції, що відображає передові науково-технічні досягнення.

Визначальні показники – показники, що мають вирішальне значення при оцінці якості товарів.

*** Всі перераховані показники діляться на наступні види:

- оптимальні,

- дійсні,

- регламентовані,

- граничні

- відносні.

Оптимальне значення показника – значення, що дозволяє досягти якнайповнішого задоволення частини потреб, які обумовлюють даний показник.

Дійсне значення показника – значення, визначене однократним або багатократним вимірюванням його.

Регламентоване значення показника – значення, встановлене діючими нормативними документами.

Граничне значення – значення показника якості, перевищення або зниження якого регламентується як невідповідність діючому НД.

¨ Рівень якості товарів – відносна характеристика, визначена шляхом зіставлення дійсних значень показників з базовими значеннями тих же показників.

При оцінці рівня якості як базові можуть бути використані показники еталонів – зразків, які можуть відображати вимоги до якості кращих світових або вітчизняних виробів, а також вимоги (запити) споживачів.

Таким чином, якість товарів є сукупністю властивостей і показників, які зумовлюють задоволення різноманітних потреб відповідно до призначення конкретних товарів.

Оцінка якості

¨ Оцінка якості – сукупність операцій по:

· вибору номенклатури показників,

· визначенню їх дійсного значення

· зіставленню з базовими показниками.

Градація якості

v Градація, клас, сорт – категорія або розряд, привласнений об'єктам, що мають те ж саме функціональне застосування, але різні вимоги до якості (МС ІСО 8402; 1994).

Градація, клас, сорт відображає передбачену або встановлену відмінність у вимогах до якості, які, у свою чергу, встановлюють взаємозв'язок функціонального використовування товару.

Для ухвалення остаточного рішення про градацію якості товару необхідно порівняти дійсні і базові значення по всій номенклатурі вибраних показників.

Стандартним признається товар, який відповідає встановленим вимогам по всіх вибраних показниках.

Якщо хоча б по одному з визначуваних показників виявлено невідповідність, то товару не може бути привласнений стандартна градація, а тільки знижена – нестандартна або брак.

До нестандартного відноситься товар, який не відповідає встановленим вимогам одиничним або комплексу показників, але ця невідповідність не є критичною (небезпечною).

Брак – товар з виявленими усувними або неусувними невідповідностями одиничними або комплексу показників.

Розрізняють усувний і неусувний брак. Після усунення невідповідностей градація товару може бути змінена. Якщо усунення браку сприяло поліпшенню всіх показників до встановленої норми, то товар признається стандартним.

Різновидом браку з неусувними значними або критичними дефектами є відходи. Відходи із значними невідповідностями встановленим вимогам відносяться до ліквідних, а з критичними – до неліквідних., наприклад товари з біопошкодженнями (що загнили, покрилися пліснявою, пошкоджені гризунами і ін.).

Однією з важливих задач оцінки якості є встановлення градацій якості стандартної продукції, які представлені сортами.

Сорт – категорія якості продукції одного найменування, але відмінна від іншої категорії значеннями показників. Сорт можуть визначати за системами:

v бальною

v обмежувальною

Окрім розподілу на товарні сорти, ряд товарів підрозділяють за основними і додатковими ознаками на групи – складності або якості, марки, номери і ін.

Групи складності - градації, відмінні по технологічному рівню показників якості. Ці градації властиві побутовій радіоапаратурі залежно від величини акустичних параметрів.

Групи якості застосовуються для характеристики туалетного мила і парфумів залежно від рецептури, яка зумовлює їх різні властивості.

Марки, номери – градації якості товару, відмінні значеннями одного або декількох визначальних показників.

Дефекти товарів

v Дефект – невиконання заданої або очікуваної вимоги, що стосується об'єкту, а також вимоги, що відноситься до безпеки.

Дефекти підрозділяють по декількох ознаках: ступені значущості, наявності методів і засобів для їх виявлення або усунення.

¨ По ступеню значущості розрізняють дефекти

- критичні,

- значні

- малозначні.

Критичні дефекти – невідповідність товарів встановленим вимогам, які можуть завдати шкоди життю, здоров'ю, майну

¨ Залежно від наявності методів і засобів виявлення дефекти підрозділяються на:

- явні, для яких передбачені методи і засоби виявлення,

- приховані, для яких методи і засоби виявлення не передбачені або їх застосування недоцільне.

¨ Залежно від наявності методів і засобів усунення дефекти ділять на

- усувні

- неусувні.

Усувні дефекти – дефекти, після усунення яких товар може бути використаний за призначенням.

Неусувні дефекти – дефекти, які неможливо або економічно невигідно усувати.

¨ Залежно від місця виникнення всі дефекти умовно підрозділяють на

- технологічні,

- передпродажні

- післяпродажні.

Технологічні дефекти – дефекти, викликані недоліками при проектуванні або розробці продукції, сировини, недотриманням або недосконалістю виробничих процесів. Ці дефекти є слідством недостатнього управління і контролю якості при виробництві продукції.

Передпродажні дефекти виникають при транспортуванні, зберіганні, підготовці до продажу або реалізації товарів. Прикладом таких дефектів може служити бій товарів в скляній тарі, бій посуду, мікробіологічне псування товарів при зберіганні, втрата товарного вигляду при підготовці до продажу або реалізації внаслідок забруднення, деформації.

Товари, у яких виявлені неприпустимі технологічні або передпродажні дефекти, реалізації не підлягають!

Післяпродажні дефекти виникають при зберіганні, експлуатації або використовуванні товарів споживачем. Причинами виникнення цих дефектів можуть бути:

- порушення споживачем правил експлуатації, зберігання, транспортування або споживання;

- вияв прихованих технологічних або передпродажних дефектів.

Фактори формування асортименту - student2.ru

У торговельну мережу товари надходять партіями. Перевірити якість кожної одиниці упаковки, тобто здійснити суцільний контроль якості, неможливо. Тому для встановлення якості товару відбирають його частину, яка повинна об'єктивно відобразити справжню якість усієї партії. Ця відібрана частина товару називається середньою пробою. Якщо партія товару досить велика, то середня проба може бути значно більшою, ніж треба для визначення якості партії товару. У таких випадках із середньої проби виділяється середній зразок, який направляється в лабораторію для аналізу. Порядок відбору середньої проби і середнього зразка регламентується діючими стандартами.

Оцінка якості товару, визначена за середнім зразком, поширюється на всю партію.

Види контролю якості продукції

v За етапами процесу виробництва - (вхідний, операційний, приймальний).

v За повнотою охоплення продукції контролем - (суцільний, вибірковий, безперервний, періодичний).

v За впливом на можливість подальшого використання виробів - (руйнівний і неруйнівний).

Товарознавцям необхідно розрізняти такі поняття, як контроль якості і вивчення якості.

Контроль якості— це діяльність, яка включає проведення вимірів експертизи, випробовування або оцінювання однієї чи декількох характеристик товару та порівняння отриманих результатів з встановленими вимогами для визначення, чи досягнуто відповідності за кожною із цих характеристик.

При контролі якості визначаються тільки ті показники, які регламентуються стандартами або іншою нормативною документацією.

Методи визначення якості товарів

Всі методи визначення якості товарів можна поділити на органолептичні (сенсорні) та інструментальні.

v Сенсорний аналіз— це визначення якості продукції за допомогою органів чуттів людини.

Цим методом визначають такі показники, як зовнішній вигляд, колір, прозорість, форму, консистенцію, ступінь подрібнення, запах та смак товарів. Фізіологічні основи органолептичного аналізу та методи визначення окремих показників якості детально розглядаються при вивченні дисципліни «Сенсорний аналіз товарів».

v Інструментальні методи якостіпродовольчих товарів широко застосовуються для встановлення фізичних і хімічних властивостей, хімічного складу, доброякісності, засвоюваності та ін.

Залежно від способів одержання результатів інструментальні методи поділяються на фізичні, хімічні, фізико-хімічні, біохімічні, біологічні.

v Експертний метод оцінки якості продукції ґрунтується на визначенні показників якості групою спеціалістів-експертів.

Цей метод разом з іншими або самостійно застосовують для класифікації оцінюваної продукції, формування номенклатури показників якості, одержання коефіцієнтів значущості показників якості, визначення комплексних показників, при виборі базових зразків і встановлення значень показників цих зразків.

v Соціологічний метод – оснований на збиранні й аналізі думок фактичних і потенціальних споживачів даної продукції. Таке збирання думок відбувається шляхом усних опитувань, розповсюдження спеціальних анкет, проведення конференцій покупців, виставок-продажів, виставок-дегустацій тощо.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ