Речь в защиту крестьянина Егора Емельянова

(ответ прокурору А.Ф. Кони)

Господа судьи, господа присяжные заседатели!

Вашему рассмотрению подлежит сегодня дело в высшей степени непростое и неоднозначное. Обстоятельства все Вам известны: убита женщина, Лукерья Фролова, посредством утопления в речке Ждановке. Убита собственным мужем, Егором Емельяновым – на что указывают все улики. Вероятно, скажете Вы, подобное преступление должно быть осуждено немедля, преступник должне понести заслуженное наказание. Но погодите делаты выводы: взглянув поглубже в суть дела, мы увидим Егора отнюдь не холодным и расчетливым убийцей, что я и собираюсь сейчас доказать, господа судьи и присяжные заседатели.

Нам известно то обстоятельство, что Егор Емельянов состоял в порочной связи с некоей Аграфеной Суриной, причем еще за 2 года до брака. Внезапно оставив ее, он женится на Лукерье – но, увы, недолговременный порыв быстро угасает, и Егор вновь сердцем возвращается к Аграфене. Итак, причиною убийства стала страстная любовь.

Взглянем на характер обвиняемого и на обстоятельства его жизни.

Лет 16-ти приезжает он в Петербург и становится банщиком при номерных, т.н. «семейных» банях. Известно, какого рода эта обязанность – и ею-то Егор и занимаеся с 16 лет.

И вот перед нами жизненная ситуация: бывший крестьянин, необразованный и неискушенный, оказывается в самой столице, да еще и на такой должности. Могла ли молодость и неопытность не поддаться искушениям столичного города? Мог ли совсем еще юный человек, не разбирающийся в жизни и не нашедший своего места в ней, не окунуться в разврат? Вся обстановка тому способствовала: Егор видит постоянное, систематическое, беззастенчивое проявление грубой чувственности. Могла ли такая должность развить в нем самообладание, создать преграды, внутренние и нравственные, порывам страсти? Нет, его постоянно окружают картины самого беззастенчивого проявления половой страсти, а влияние жизни без серьезного труда, среди далеко не нравственной обстановки для человека, не укрепившегося в другой, лучшей сфере, конечно же, сформировала особый тип личности, подчиняющейся чувственным порывам, а не голосу разума и совести. Есть ли в том вина самого Егора? Отнюдь – так сложились внешние обстоятельства его жизни, среда погубила в нем лучшие качества и выдвинула худшие на передний план. Подобно тому, как юное стройное деревце, будучи согнуто жестокой рукой, продолжает расти в неестественном и противном взгляду положении, – Егор здесь выступает лишь как жертва жизненных условий, без его на то воли и участия в том изменивших его личность.

Как описывают товарищи и знакомые Егора его характер? Это человек решительный, смелый и вспыльчивый, отнюдь не нежный в обращении с домашними, привыкший властвовать и повелевать теми, кто ему покоряется. Характер сосредоточенный, сильный и твердый, но развившийся в дурной обстановке, которая ему никаких сдерживающих нравственных начал дать не могла.

Посмотрим теперь на женщин, которых судьба так несчастливо привела на жизненный путь Егора.

Первая – Лукерья, законная жена. Это личность покорная, тихая, вялая и скучная – главное, скучная.

И Аграфена, любовница подсудимого. В ней мы видим полную противоположность первой: живая, бойкая, энергичная, веселого характера, бойкая на язык.

И природа, и обстановка указывают на то, что Егор должен скорее сойтись с Аграфеной: сильный всегда влечется к сильному, энергическая натура сторонится от всего вялого и слишком тихого.

И женится-то на Лукерье Егор, поддаваясь минутному порыву, привлеченный ее невинностью и робостью. Обладание молодой невинной женой виделось привлекательным Егору: оно имело прелесть новизны, оно так резко и так хорошо противоречило общему складу окружающей его жизни. Но мимолетное увлечение проходит, не оставив следа: робкая покорность наскучивает Егору, с его живым характером и страстной натурой – он вновь сердцем возвращается к столь желанной и близкой Аграфене.

А та разжигает страсть, с лукавым кокетством и, быть может, даже желанием досадить, помучить, непрестанно появляясь на глазах у Егора, маня и раздражая – но не соглашаясь вновь стать его любовницей. «Я вашего закона нарушать не хочу», – говорит она, ставя тем самым узы брака непреодолимым препятствием между ним и собою.

Может ли мужчина страстный и пылкий, по натуре покоритель и завоеватель, желающий обладать, не потерять голову при таких обстоятельствах? Нравственное и разумное начало, как мы выше доказывали, в нем в силу внешних причин отнюдь не сильно – остается лишь следовать голосу бушующих страстей и чувственных порывов.

Ослепленный страстью к Аграфене и почти уже ненавистью к опостылевшей жене, которая одним совим присутствием в его жизни мешает ему соединиться с единственно желанной женщиной, Егор находит решительный выход из положения, который бы разом решил все проблемы: убийство.

Но нет, он не обдумывает расчетливо все детали сего дела, он вовсе не холодный и безжалостный убийца: вся жизнь Егора и его характер говорят о том, что действует он по мгновенному наитию, подчиняясь воле вспыхнувших страстей.

Кульминация действа наступает тогда, когда Егор идет в полицейский участок: ему предстоит семь дней провести в заключении за то, что он избил некоего студента (поступок, заметим, совершенный, опять же, по вспыльчивости и горячности характера). Лукерья провожает мужа в участок, а Аграфену он сам вызывает: как не проститься перед разлукою на неделю с тою, с кем прежде виделся ежедневно?

И вот тут-то, на пути к участку, на берегу речки Ждановки, и разыгрывается трагический финал: Егор, видя перед собой одновременно и желанную женщину, и ненавидимую, не может более сдерживать себя: моментально вс злобу, накопившуюся в нем, он переносит на жену – и после непродолжительной борьбы утопляет ее в речке Ждановке.

Итак, вот перед нами предстал эпизод из жизни простого крестьянина Егора Емельянова, каких множество в нашем отечестве. И вина ли в том самого человека, что стал он недостойным? Нет, говорю я вам – здесь видится мне вина всего общества, которое пренебрегает низшими сословиями. Нет должного воспитания и образования – и люди растут и воспитываются сами, как Бог на душу положит, как предречет судьба.

И нет в том вины Егора, что, будучи молодым и неискушенным, не смог он противостоять дурному влиянию среды. Внушаемость есть коренное свойство молодого поколения – так, может быть, вместо того, чтобы осуждать поспешно, мы задумаемся над сущностью общества, в котором живем? Не оно ли виновато, рождая и выращивая таких сынов?

Практичні завдання для аудиторної роботи

1. Студенти діляться на кілька груп. Кожна з яких представляє будь-який з історичних періодів становлення судової риторики: період діяльності перших теоретиків судового красномовства: Го- ргія, Лісія, Трасімаха; період розвитку судової риторики в епоху Давнього Риму (Марк Порцій Катон Старший, Гальба, Гай Папірій Карбон); охарактеризувати судові промови Марка Антонія, Квінта Гортен­зія Гортала; розкрити ораторську майстерність Цицерона; вітчизняної судової риторики Нового часу.

Провести аналіз за уривками творів (виступів) відомих судових ораторів різних часів з метою показати як проявляються в них всі осо­бливості судової промови: вказати як визначається цільова установка кожної промови; як проявляються всі особливості судової промови; чи сприяє промова формуванню переконання суддів; чи промова сприяє вихованню громадян, які знаходяться у залі; чим визначається емо­ційність промови; чим збагачена мова оратора.

2. Для формування у студентів уявлення про основні етапи розви­тку сучасного судового риторичного ідеалу як основної категорії сучас­ного судового ритора студенти складають усні виступи на одну із тем ("Ви вибираєте професію - це означає...", "Коли я стану адвокатом (про­курором)", "Язик знищив більше людей, ніж меч", "Заговори, щоб я тебе побачив", "Є в коханні і будні, і свята"). Перед цим призначаються журі із 3-х осіб, які аналізують виступи студентів за такою схемою:

доповідач зорієнтований на контакт з аудиторією, на якому етапі установлює зв'язок зі слухачами, як його підтримує;

чітко дотримується мети та теми, вміє зацікавити висловлюваною інформацією;

послідовно розкриває зміст та аргументує свою точку зору;

дотримується норм літературної мови, вимогам основних комуні­кативних рис мовлення, використовує мовні виразні засоби;

володіє технікою мовлення;

уміє триматись перед аудиторією, як користується мімікою, жестами.

3. На прикладі прослуханих промов підготувати звинувачувальну або захисну промову на 5 хв. Проаналізувати її з точки зору логічнос­ті, впливовості.

Відомо, що представники російського дореволюційного судового красномовства висловлювали різні точки зору щодо необхідності на­писання тексту судової промови. Так, А.Коні, наводячи різні аргумен­ти, пропонував не записувати весь текст судової промови.

Проте П.Пороховщиков вважав, що текст промови має бути писа­ним, і наводив переконливе обгрунтування цього.

Схарактеризуйте особливості докомунікативного етапу підготовки судової промови і наведіть аргументи щодо необхідності готувати в письмовій формі текст судової промови.

Підготувати десятихвилинну промову за темою "Майстерність судового оратора (А.Коні, Ф.Плевако та ін.) у побудові публічної про­мови.

4. За фабулами скласти процесуальні документи, обвинувальну та захисну промови.

*Фірма "Вікторія" (м. Київ) відвантажила фірмі "Реалізатор" (м. Кременчук) дві партії швейної продукції, що надійшла від виробника ТОВ "Луганськ" з м. Луганськ (загальною вартістю 100 тисяч грн). При прийомці продукції виявлено велику кількість бракованих виробів. Про­дукцію повернуто виробнику. Виник спір між фірмами щодо збитків.

*Неповнолітніх Денисюка, Стаса та малолітнього Стрільника доста­влено до лікарні з ознаками наркотичного отруєння в результаті па­ління "косячка", придбаного у непрацюючого ЗО- річного сусіда С. Кінолога. Батьки потерпілих звернулися до суду. Звинувачений С. Кі­нолог заперечує свої дії.

*Цибик Валентина поверталася пізно з роботи. Поки відкривала ко­довий замок у дверях під'їзду, з'явився невідомий чоловік, вихопив у Цибик сумку (у ній знаходився паспорт і гроші). Через 8 місяців по тому Цибик звинувачено у реєстрації фіктивної фірми, про яку, за словами потерпілої, вона чує вперше.

*Упізнавши свою норкову шубу (що була викрадена 2 роки тому під час пограбування квартири) на жінці з сусідньої установи, пані Жданова звернулася до суду. Підозрювана заявила, що шубу вона придба­ла на розпродажі у ломбарді.

*Юнак купив наручники у Київському магазині приколів. Жартуючи одів їх на свою руку і руку коханої дівчини. Жарт скінчився, але нару­чники зняти не вдавалося. Було викликано службу надзвичайних си­туацій, котра і вмтдьташа молодих людей від наручників. Позивач ви­магає від магазину приколів компенсації за моральні збитки 1 мли грн.

5. Поясніть у контексті культурно-мовленнєвого аспекта судової промови твердження А.Коні: "Найкращі промови є простими, зро­зумілими й наповненими глибокого смислу".

Поясніть, як ви розумієте поняття словесна точність. Наведіть антонімічний термін і зазначте, якими засобами та для чого досягаєть­ся словесна точність.

*З'ясуйте роль і значення в судових промовах таких лексичних зображувальних засобів, як епітети, порівняння, метафори, метонімії, перифрази, гіперболи, синекдохи. Проілюструйте переконливими прикладами відповідь.

*З'ясуйте роль і значення в судових промовах фразеологічних оди­ниць (прислів'їв, приказок, примовок, афоризмів, крилатих виразів) та зазначте ситуації їх доцільного вживання.

*Схарактеризуйте та проілюструйте прикладами використовува­ні в судових промовах такі прийоми стилістичного синтаксису, як по­втор, інверсія, ґрадація; риторичний вигук, риторичне запитання; ан­титеза. У разі потреби скористайтеся словником.

*Схарактеризуйте роль, доцільність і ступінь застосовуваних оратором каналів впливу на неоднорідну судову аудиторію, представ­лену групами:

а) професійні учасники судового процесу (суддя, прокурор, адво­кат, секретар судового засідання); б) представники громадськості (громадський захисник, громадський обвинувач, представники трудо­вих колективів); в) зацікавлені у справі учасники (підсудний, потерпі­лий, позивач, відповідач та їх представники);

г) учасники судового процесу, що з'явилися для виконання покла­дених на них законом обов'язків (свідки, експерти, перекладачі); д) публіка, яка виявила інтерес до судового процесу у цій справі.

6. Ознайомтеся з висловом, який нерідко трапляється в роботах юристів про культуру судових промов: "Людська думка постійно коливається між логічним сприйняттям та емоцією; найчастіше наша думка складається одночасно з логічної ідеї і почуття".

Прокоментуйте цей вислів, характеризуючи та ілюструючи основні мовні засоби переконання та впливу в судових промовах: уповільнен­ня чи прискорення темпу мовлення, інтонаційне виділення певних слів, паузи, повторення, прийом адресації, точність слововикористан- ня, риторичні запитання, метафори, порівняння, парономазія (умисне зіткнення паронімів в одному висловлюванні з метою акцентування різниці між поняттями), інверсія (умисна зміна прямого порядку слів), градація (таке розташування спів, за якого кожне наступне слово має вищий ступінь якості чи інтенсивності), парцеляція (частина вислов­лювання, відділена від основної частини розділовою паузою), анафора (повторення початкових слів і словосполучень).

7. Прокоментуйте епізод, який згадував А.Коні, з позицій етики й культури мовленнєвої поведінки судового оратора.

Один із товаришів прокурора, розповідаючи про результати звинува­чення, яке він підтримував, заявив: "Хоч я і програв, зате йому (підсуд­ному) всю пику чоботом вимастив,—залишиться задоволеним ".

А.Ф.Коні, який був обер-прокурором Сенату, відразу звільнив його від виступів на суді як обвинувача.

*Поясніть значення термінів: діапазон голосу, динаміка голосу, епітет, епіфора, жанр, жести, прийоми тактики оратора, приведення до абсурду, експромт, спіральний спосіб доказу.