Ознайомтеся з теоретичними положеннями

До орфоепічних норм прийнято зараховувати правила вимови зву­ків і звукосполучень та наголошування складів у слові.

У сучасній українській літературній мові витворилися та устали­лись такі основні правила вимови голосних та приголосних звуків:

1. Голосні звуки [а], [о], [у], [е], [и], [і] вимовляються повнозвуч-
но, не зазнають редукції:

а) звуки [а], [у], [і] в усіх позиціях незалежно від наголосу чи місця
в слові звучать виразно, напр.: [знати], [бувати], [д'ілити];

б) голосний [о] перед складом з наголошеним звуком [у] або [і] ви-
мовляється з наближенням до [у], напр.: [со^уйуз], [со^уб'і];

в) голосні звуки [е], [и] в ненаголошеній позиції вимовляються з
легким відтінком [е^и], [и^е], напр.: [де"ржава], [кни^сжки].

2. Приголосні звуки вимовляються виразно, чітко (за нечисленни-
ми винятками):

а) дзвінкі приголосні звуки [д], [б], [г], [г], [ж], [дз], [дж], [з] ніколи
не втрачають своєї дзвінкості, напр.: [рад], [гриб], [м'іг], [важ], [в'із].
Втрата дзвінкості може призвести до спотворення змісту слова, пор.:
[рат'], [грип], [ваш], [м'іх].

Винятком з цього правила є вимова звука [г], який перед наступ­ними глухими у словах легко, вогко, нігті, кігті, дьогтю та коренево-споріднених з ними вимовляється як парний йому глухий [х]: [лехко], [вохко], [н'іхт'і], [к'іхт'і], [д'охт'у].

Варто також звернути увагу на вимову дзвінкого приголосного [з] у складі префіксів роз-, без- чи самостійної префіксальної морфеми: перед наступними глухими звук [з] допускає подвійну вимову - він може збері­гати дзвінкість, а може втрачати голос і переходити у відповідний глухий [с], напр.: [розказати] або [росказати], [безперечно] або [бесперечно].

Отже, вимова дзвінких приголосних в українській літературній мові здебільшого відповідає їх написанню.

б) глухі приголосні звуки [т], [п], [х], [к], [ш], [ц], [ч], [с] у середині
слова перед наступними дзвінкими треба вимовляти як парні їм дзвінкі,
а саме:

[д], [б], [г], [ґ], [ж], [дз], [ДЖ], [3]

І І І І І І II

[Т], [П], [X], [к], [ш], [ц], [ч], [с]

Отже, в словах боротьба, вокзал, хоч би, просьба підкреслені літе­ри на письмі позначають звуки [д'], [г], [дж], [з'], напр.: [бород'ба], [вогзал], [ходжби], [проз'ба].

в) звуки [в] та [й] в потоці мовлення змінюють свої артикуляційні
властивості і наближають відповідно до голосних [у] та [і], тобто їх слід
вимовляти як короткі нескладові звуки [у] та [ї], якщо вони стоять:

- на початку слова перед приголосним, напр.: [учител'], [іти].

- у кінці слова після голосного, напр.: [знау], [краї].

- у середині слова після голосного перед приголосним, напр.: [прауда], [знаїти].

Грубим порушенням є вимовляти у таких випадках звук [в] з на­ближенням до [ф], напр.: [знаф], [казаф], [просиф].

г) шиплячі звуки [ж], [ч], [ш], [дж] в сучасній українській літературній
мові тверді, напр.: [жал'], [чого], [шчос'], [чудо], [черга], [плач], [джаз].

Тільки в позиції перед звуком [і] та при подовженні (перед графіч­ним закінченням ю, я) шиплячі пом'якшуються (напівпом'якшені), напр.: [ш'істка], [ч'ітко], [облич':а], [запор'іж':а].

д) шиплячі звуки зазнають асиміляції у позиції перед наступними
свистячими [з], [ц], [с], [дз], тобто вимовляються як відповідні їм свис-
тячі і навпаки, а саме:

шиплячі: [ж], [ч], [ш], [дж]

свистячі: [з], [ц], [с], [дз]

Отже, у словах типу безжурно, смієшся, в книжці підкреслені літе­ри позначають звуки [ж], [с'], [з'], і слова треба вимовляти: [бе^иж:урно], [с'м ійес':а], [укниз'ц'і].

е) приголосні [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [дз] перед наступними
м'якими з цього ряду вимовляються м'яко, однак їх м'якість, за ви-
нятком звука [л], відповідно до орфографічних норм, на письмі не по-
значається, пор.: сьогодні - [с'огод'н'і], літні - [л'іт'н'і], на місці -
[нам'іс'ц'і], пальці -[пал'ц'і].

На межі морфологічних частин слова - префікса і кореня асиміляція за м'якістю виявляється непослідовно, пор.:розділити- [роз'д'ілити] але роздягальня - [розд'агал'н'а].

є) зазнають змін у потоці мовлення приголосні [д], [т]: у позиції перед шиплячими вони уподібнюються до шиплячих відповідно [дж], [ч], а перед свистячими вимовляються як [дз], [ц], напр.: підживити -

[п'іджи^свити] і квітчати - [кв'іч:ати], відзвук - [в'ідзвук] і здається -[здайец'с'а] або [здайец':а].

ж) звуки [дз], [дж] слід вимовляти як природні для української мови
злиті, напр.: сиджу - [си^еджу], піджак - [п'іджак], дзвін - [дзв'ін],
дзеркало - [дзеркало]. Вимова на їхньому місці інших звуків, зокрема
[ж], [з] є грубим порушенням норм української мови і призводить до
розхитування її фонетичної системи, яка складалася віками⁹.

з) правильно вживати звуки [г] і [ґ], пам'ятаючи, що саме вони мо-
жуть розрізняти значення слова, пор.: гніт - ґніт, гулі - гулі, грати -
ґрати. У реченні Пішов на перші гулі і набив собі ґулі ця відмінність
добре відчувається. Слів зі звуком [г] в українській мові чимало, його
вважають „ознакою української мови". Значно менше слів з прорив-
ним задньоязиковим звуком [г]. Він, як правило, є в українських та
іншомовних власних назвах (прізвищах, географічних назвах), напр.:
Ґрещук, Ґузь, Мамалиґа, Ґете, Ґданськ; деяких загальновживаних сло-
вах, напр.: ґрунт, ґудзик, аґрус, дзиґа, та діалектних, напр.: ґанок, ґрин-
джоли, ґердан, леґінь. Звук [ґ] відповідно зберігається і в похідних від
них словах, напр.: обґрунтувати, ґратка, аґрусовий. Важливо також
пам'ятати, що звук [ґ] при словозміні чергується зі звуком [дз], напр.:
дзиґа - дзидзі, Мамалиґа - Мамалидзі, а в прикметниках, утворених
від таких прізвищ, має бути [дж], напр.: Мамалиґа - Мамалиджин,
Салиґа - Салиджин.

Завдання 2. Від поданих слів утворіть нові слова.

1. За допомогою суфіксів -ськ(ий) або -ств(о):

Мекка, Львів, Прилуки, Кременчук, Запоріжжя, Сиваш, Ірпінь, Херсонес, Черемош, Кавказ, Сиракузи, Петербург, Карабах, Гаага, Париж, Овруч, козак, убогий, птах, студент, боягуз, співробітник, ткач, Великі Луки, Золотоноша, Гребінка, Ясси, казах, Гринвіч, Дорогобуж, Дамаск.

Завдання 3. Вставте на місці крапок, де потрібно, апостроф чи м'який знак.

Порт...є, дзв...якнути, духм...яний, черв...ячок, комп..ютер, моркв...яний, торф...яний, дос...є, двох...ярусний, мавп...ячий, В...ячеслав, т...м...яний, св…ято,цв...ях, ар...єргард, шампін...йон, пів...яблука, пів...Європи, дит...ясла, підв…ялений,кур...йоз, Лавуаз...є,

Завдання 4. На місці крапок поставте, де потрібно, пропущені літери, повторивши попередньо тему «Спрощення в групах приголосних».

Бряз...нути, пристрас..ний, дилетан..ський, інтриган...ський, чес..ний, шіс..надцять, студен...ський, совіс..ний, щас...ливий, хвас...ливий, форпос..ний, корис..ний, зап'яс..ний, доблес..ний, проїз...ний, аген...ство, контрас...ний, хрус..нути.

Завдання 5. Повторіть тему «Правопис подвоєних приголосних» . Вставте, де

потрібно, пропущені літери.

Воз...'єднання, корін...я, священ...ий, натхнен...ий, довгождан...ий, спросон...я, блажен...ий, роз...ява, недоторкан...ий, благословен...ий, навман...я, вікон...иця, юн...ат, місь...ком, війсь...комат, незбагне...ний, шале...ний.

Лібрет...о, мадон...а, інтел...ектуальний, баро..ко, стак...ато, нет...о, фін..., беладон...а, віл...а, марок...анець, шас..і, ем...іграція, ім...іграція, ір..аціональний, ан...отація, ас..иміляція, ком..ентатор, аб...ревіатура, кор...ектор, іл...юзія, тон...а, оп...озиція, оп...онент, ас..ортимент, ат...аше.

Завдання 6. Повторіть правила вживання голосних у словах іншомовного походження (власні і загальні назви). Після цього виконайте вправу.

Альт...рнатива, акомпан...мент, д...с...міляція, інту...ція, абон...мент, безпр...ц...дентний, в...нт...ляція, ген…тичний,д...ф..цит, д..в..денди ,д...л..тант,д...версія, д...р...гент, інд...ксація, інц...дент, комп...нсація, комп..тентний,конв...ртований, кр...мінальний, кр...терій, мец...нат, с...рт...фікат, сент...ментальний, Сард...нія, Т...бет, С...ц...лія, Ваш...нгтон, Єрусал...м, Аргентина, Гр...нв...ч, Тавр...я, Балт...ка, Антаркт...да.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть правила української орфографії орфографії. Наведіть приклади на кожне правило
2. Які орфоепічні норми ви знаєте?

Тема 4.2.Правопис прізвищ, імен та по батькові в українській мові.

Правопис складних іменників та прикметників.

Правопис відмінкових закінчень іменників II відміни у родовому відмінку.

Правопис прислівників.

Знати правила написання прізвищ у перекладі з російської мови, написання іменників, прислівників і прикметників разом, окремо і через дефіс, вибір закінчення –У, -А в Р.в. ІІ відміни

Уміти використовувати правила на практиці

І Повторіть за таблицями правила

ПРАВОПИС РОСІЙСЬКИХ ПРІЗВИЩ

Ы – И завжди Крилов, Рибаков Э – Е завжди Ехов, Еткін, Елькін
Р О С І Й С Ь К Е   И	И	Після Ж, Ч, Ш, Щ, Ц	Чижиков, Царицин, Щитов
У префіксі ПРИ-	Приставкін, Пришвін
У суфіксах –ИК-, -ИЧ-, -ИЦ-, -ИЩ-	Крутиков, Кулинич, Царицин
Якщо в укр.мові є споріднене слово з И	Тихонов, Писарев, Виноградов
І	Якщо вихідні імена відмінні від українських	Філліпов, Нікітін, Ніколаєв
Після приголосних, крім Ж, Ч, Ш, Щ, Ц	Травкін, Злобін, Турбін
На початку слова	Ізотов, Ісаєв
Ї	Після голосних	Воїнов, Горяїнов
Після Ь і апострофа	Мар”їн, Ільїнський
Р О С І Й С Ь К Е   Е	Е	Після приголосного	Фет, Третьяков, Редькін
У суф. –ЕВ, -ЕЄВ після Ж, Ч, Ш, Щ, Ц, Р	Т.тчев, Мальцев, Аракчеєв, Андреєв, Ходарев
Є	-ЄВ, -ЄЄВ після інших приголосних	Агєєв, Рилєєв, Лаптєв
Після голосних, Ь та апострофа	Валуєв, Юр”єв
Якщо в укр.мові є споріднене слово з постійним І (АЛЕ якщо І чергується з Е, пиши Е)	Звєрев (звір), Бєликов (білий) Хмельов – (хміль-хмелю), Каменєв – (камінь-каменя)
На початку слова	Єршов, Єрмолаєв
Р О С. Е	ЙО	На початку слова, складу	Йолкін, Воробйов
ЬО	У середині і в кінці складу	Ноздрьов, Алфьоров
О	Після Ч, Щ під наголосом	Пугачов, Горбачов, Хрущов
Е	Якщо в укр.мові є таке ж слово з Е	Семенов, Артемов

СКЛАДНІ ІМЕННИКИ

Разом
Як утворені	приклади
Частина іншомов.слова + основа	гідроспоруда
Числівник + основа	П”ятихвилинка
Дієслово наказового способу + іменник	Ломикамінь (АЛЕ люби-мене)
Пів-, напів-, спів-, полу-	Півострів, пів-Парижа, пів”ящика
З двох і більше основ	Світловодолікарня
Складноскорочене слово	санепідемстанція
Через дефіс
Назви професій	Інженер-електрик
Слова з протилежним змістом	Експорт-імпорт
Назви казкових персонажів	Лисичка-Сестричка
Слово (особливість предмета) + головне слово	Вакуум-насос, стоп-кран
Число (цифрами) + слово	800-річчя
ВІЦЕ-, ЕКС-, МІНІ-, МІДІ-, УНТЕР-, ОБЕР-, ШТАБС-, ЛЕЙБ-	Віце-консул, унтер-офіцер, обер-лейтенант
Складні одиниці виміру	Тонно-кілометр (ТРУДОДЕНЬ)
Назви рослин	Чар-зілля, рута-м”ята
Назви проміжних сторін світу	Норд-вест, схід-захід

СКЛАДНІ ПРИКМЕТНИКИ

Як утворені	приклади
Разом
Від підрядного словосполучення	Кароокий = очі (які?) карі Паровозобудівний= будувати (що?) паровози
Через дефіс
Прикм. + префіксальна дієслівна частина	Вантажно-розвантажувальний
Повтор тих самих слів	Дивний-предивний
Основа + основа (можна вставити І, АЛЕ)	Фінансово-економічний М”ясо-молочний
Основа на –ИКО (-ІКО) + основа	Механіко-математичний Історико-культурний
З частинами ВІЙСЬКОВО-, ВОЄННО-	Воєнно-стратегічний, але ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИЙ, ВІЙСЬКОВОЗОБОВ”ЯЗАНИЙ
Відтінки кольорів	Темно-синій (ЖОВТОГАРЯЧИЙ, ЧЕРВОНОГАРЯЧИЙ)

НАПИСАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ ЧЕРЕЗ ДЕФІС

ПО + Прикметник, Займенник + -ОМУ, -И	ПО- + порядковий числівник+ Е (Є)	Повторення однакових слів, синонімів, антонімів	Префікси і суфікси БУДЬ-, НЕБУДЬ-, КАЗНА-, ХТОЗНА-, -ТО, -ТАКИ + прислівник
По-нашому По-іншому По-своєму По-німецьки	По-перше По-друге	Ледь-ледь Зроду-віку Вряди-годи Десь-інде	Будь-куди Хтозна-де Як-небудь Там-то

ЗАКІНЧЕННЯ РОДОВОГО ВІДМІНКА ОДНИНИ

-А, -Я	- У, -Ю
Усі назви істот (хлопця, коня) Назви неістот (чітко окреслених предметів і понять)	Назви неістот (нечітко окреслених предметів і понять)
Охоплюваних зором речей, частин тіла: ключа, гвинта, дуба, вуха, носа, пальця	Що не охоплюються зором, не мають чітких меж: шляху, саду, лісу, космосу, простору
АЛЕ: хлівА, млинА, гаражА, куренЯ. Назви архітектурних деталей: портика, карниза Будиночка, сарайчика, ліска, горба, хутора	Назви будівель, приміщень, великих споруд і територій: Поверху, коридору, заводу, будинку, майдану, Сибіру, стадіону, проспекту
Наукові та технічні терміни (означають елементи будови чогось, геометричні фігури): атома, синуса, катода, параграфа, суфікса	Терміни іншомовні (означають процеси, явища): аналізу, імпульсу, синтезу. Літературознавчі: стилю, сюжету, альманаху, образу
ВИДУ, РОДУ, СИНТАКСИСУ, СКЛАДУ, СПОСОБУ
Різні міри довжини, ваги; числові та грощові назви: вівторка, квітня, карбованця, метра АЛЕ: хліба, вівса	Речовини, збірні, назви явищ, дій, станів, почуттів, абстрактних понять: вогню, світогляду, грипу, бузку, кодексу, моменту
Назви населених пунктів: Житомира, Лондона	АЛЕ: Кривого Рогу, Зеленого Гаю (друга частина співзвучна із загальною назвою)
АЛЕ: ДніпрА, ДінцЯ, ІртишА (наголос), Пирятина, Тетерева (із суфіксами присвійності)	Інші географічні назви: Криту, Кіпру, Китаю, Єгипту
АЛЕ: козакА, гопакА (наголос)	Назви ігор, танців: футболу, вальсу, хокею
Порівняй: алмаза (коштовний камінь) – алмазу (мінерал), блока (споруди) – блоку (об”єднання держав), рахунка - рахунку

ІІ Виконайте вправи

Вправа 1 Напишіть правильно складні слова

Біо/енергетика, батько/мати, ломи/камінь, пів/місяця, пів/яблука, пів/Європи, свят/вечір, контр/атака, контр/адмірал, максі/спідниця, чар/зілля, людино/день, термо/гідро/динаміка, альфа/промені, нафто/сховище, червоно/щокий, суспільно/корисний, політико/економічний, первісно/общинний, десяти/метровий, синьо/сірий, східно/український, музично/танцювальний, музико/знавчий, напів/провідник, радіо/передача, ветеринарно/профілактичний, економіко/географічний, нафто/водо/ газо/провідний, військово/господарський, асфальто/змішувач, вагоно/година, лимонно/жовтий, військово/службовець, тепло/ізоляційний, тисячо/кілометровий, 65/ліття, мало/зрозумілий, трактор/підйомник, загально/державний, вагон/цистерна.

Вправа 2.Запишіть словосполучення у три колонки: разом, через дефіс, окремо.

Відмовився на/відруб, заходьте по/одному, сиділи до/пізна, по/справжньому влип, по/нашому сказано, мчав на/вскач, пропав без/вісти, по/вінця повен, до/гори дном, по/вовчому завив, складено в/четверо, в/цілому закінчи­ли, перевернувся на/бік, вийшов на/зустріч, відклав на/ завтра, заговорив по/французьки, видніється ген/ген, узяв за/багато, купив на/виплат, кинув на/відліг, по/іншому думав син, з ним за/одно, написано по/латині, це мені до/вподоби.

Ключ. Підкресліть останню букву в останньому сло­ві кожного словосполучення. З цих букв прочитайте закінчення вислову голландського філософа Б.Спінози: «Знаючи свої вади, ми...»

Вправа 3.Поставте іменники в родовому відмінку однини й запишіть у дві колонки згідно з правилами вживання закінчень -а(я), -у(ю).

Курс, кандидат, округ, блок, факультет, кущ, мир, комітет, лауреат, колектив, ювілей, виробіток, план, аналіз, вагон, мільйон, успіх, журнал, імпульс, декан, стандарт, актив, прогул, спеціаліст, брат, розвиток, прапор, спосіб, внесок, господар, учасник, снігопад, край, тролейбус, фейлетон, радіус, фініш, цвях, футбол, звук, благоустрій, загін, острів, берег, пошук, соняшник, ступінь, ключ, сторож, чемпіонат, маршрут, інтер'єр, приріст, трамвай, випуск, Іран, Кіпр, Лондон, Рим, Канів, четвер, Буг.

Питання для самоконтролю

1. Які правила перекладу прізвищ українською мовою?
2. Коли іменники пишуться разом?
3. Коли прикметники пишуться через дефіс?
4. Коли прислівники пишуться через дефіс7

Тема 4.4 Особливості використання іменників, дієслів

знати особливості вживання іменників, прикметників, числівників, дієслів

вміти доречно добирати граматичні форми іменників; правильно вживати форми прикметників у діловому спілкуванні

Ознайомтеся з теоретичним матеріалом

Іменник

Слід пам’ятати, що:

1. Перевагу віддавати абстрактним, неемоційним іменникам книжного походження: звершення, маркетинг, лабораторія, прецедент.

Отже, треба уникати вживання іменників із розмовного сти­лю, із суфіксами збільшеності чи зменшеності, з усіченою осно­вою тощо й заміняти їх нейтральними, книжними іменниками або іншими частинами мови чи розгорнутими пояснювальни­ми конструкціями. Анонімка – анонімний лист, сотняга - сотня, злодюжка – злодій, авто - автомобіль

2. Написання іменників на означення статусу, професії, поса­ди, звання (у більшості випадків) у чоловічому роді, наприклад:

викладачка хімії викладач хімії

Слова (прикметник, дієслово), залежні від найменування посади чи звання, узгоджуються із цим найменуванням лише в чоловічому роді, наприклад: бухгалтер фірми виявив

Форми жіночого роду набувають лише залежні займенни­ки та дієслова, узгоджуючись із прізвищем, посадою, фахом тощо, наприклад: завідувач кафедри української мови доцент Креч Тетяна Василівна зазначила, що...

Жіночий рід мають слова: авторка, аспірантка, вихованка, дипломантка, дисертантка, кравчиха, поетеса, студентка, уче­ниця та ін.

Примітки: 1. Лише жіночий рід мають такі слова: друкарка, по­коївка, праля, швачка (на відміну від шевця, який шиє лише взуття).

2. Рахівниця — прилад для лічби (не фах).

3. Збірні іменники, що позначають:

а) сукупність однакових або подібних понять, істот, тва­рин, предметів тощо заміняти іменниками у формі множини, наприклад: студентство – студенти, професура - професори

б)сукупні поняття професійної діяльності, назви осіб за фахом і місцем роботи, проживання та національною приналежністю треба передавати за допомогою додат­кових слів, що пояснюють узагальнення, наприклад: заводчани – працівники заводу, городяни – мешканці міста

4. Уживати форму Кл. відмінка тільки у звертанні до осіб, називаючи:

знавцю, колего, товаришу, директоре, завідувачу, голово

Увага!Прізвища у звертаннях іноді можуть мати також форму Н. відмінка.

5. Уникати двозначності та багатозначності іменників без додаткового пояснення.

Неправильно правильно

На сходах стояв дипломат. На сходах стояв невеликий металевий дипломат.

На сходах стояв сивий дипломат.

6.Указуючи час за роком, узгоджувати іменник із числів­ником, займенником чи прикметником не в М. відмінку з при­йменником у (в), а в Р. відмінку без прийменника, наприклад: У наступному році ...-Наступного року...

Але у неділю, у грудні, у липні (без слова місяці)

7. Для іменників чоловічого роду II відміни в 3н відмінку однини нульового закінчення: підписали акт, отримав лист, узяв олівець, видав наказ і под.

8.Уживати іменник, дотримуючись унормованих форм числа, наприклад:

придбали нову шкіряну мебель придбали нові шкіряні меблі
9.Пам'ятати, що:

— кількісний іменник раз у сполученні із числівником та іменником половина має форму рази: Продук­тивність підприємства збільшилась у два з полови­ною рази. Якщо дробовий числівник виражений десят­ковим дробом, то маємо форму раза. Продуктивність підприємства збільшилась у два й чотири десятихраза;

— в Ор. відмінку множини іменників II відміни та мно­жинних іменників слід використовувати лише закін­чення -ами(-еми), -има,наприклад:

з п'ятьма колісьми із п'ятьма колесами

— одиниці виміру мають паралельну форму в Р. Відмінку множини: децибелів і децибел, ватів і ват, але лише бітів, джоулів, ергів, мілібарів, байтів.
Форма множини може позначати не саму речовину, а її конкретні види, сорти, типи: Залізницею прибува­ли мінеральні добрива, машинні масла.

Але: Наприкінці XX й на початку XXI ст. (століття, а не століть), бо однорідними членами є не числів­ники, а іменники кінець, початок;

— не можна відмінювати неживі предмети як живі істо­ти, наприклад:

Неправильно правильно

використовували використовували

потужних КрАЗів і МАЗів. потужні КрАЗи й МАЗи

10. Надавати перевагу не дієсловам, а віддієслівним імен­никам, наприклад:

допомагати падати допомогу

II. Іменник (додаток) після дієслів повідомляти, сповіщати повинен стояти в 3. відмінку, а не в Д., наприклад: сповістити інженерові - сповістити інженера

Дієслово

Уникати умовного способу

2Нормативною є форма на -ти,а не на -ть: говорить - говорити

3Неприпустиме використання коротких форм: допомага - допомагаЄ

4Надавати перевагу активним конструкціям над пасивни­ми або ж використовувати

безособову конструкцію з дієслів­ними формами на -но, -то.

неправильно Завдання було достроково виконане нашою групою

правильно Наша група достроково виконала завдання.

5Не вживати розмовних (калькованих) форм теперішнього часу: носе - носить

Уживати теперішній час па позначення майбутнього, якщо акцептується

обов'язковість чогось: Мітинг розпочинається завтра об 11.00.

6. Уникати вживання форм давноминулого часу:

інформація надходила була-інформація надходила

7Не порушувати норми вживання форм залежного слова:

свідчити факти-свідчити про факти

8Надавати перевагу складеним формам дієслів ндоконапого виду в

майбутньому часі: перерахуватимемо будемо перераховувати

9Широко використовувати дієприкметники та дієприслівники, але уникати ненормативних форм або заміняти їх імен­никами, іменниками із прийменниками (описова конструкція), дієсловами:

оточуюче середовище довкілля - навколишнє середовище

10Форми 2-ї особи однини, 1-ї та 2-ї особи множини до­зволяють уникати форми давайте в наказовому способі:

давайте проголосуємо - проголосуймо

11Із кількісними словами ряд, низка, більшість, меншість, багато, мало, кількістьдієслова вживаються в однині: ряд підприємств надіслав, більшість працівників з'явилося.

За наявності слів разом, спільно дієслово (присудок) ста­виться в однині: Адміністрація заводу спільно із профкомом розглянула... Але ставиться у множині, коли однорідні підмети вжиті через кому або через сполучники і, й: Адміністрація заводу та профком розглянули...

14. Дієслово вибачаюсь (ся)має у своєму складі колишній займенник ся, що був формою від себе — я, порівняйте: збираю­ся (я збираю себе), умиваюся (я вмиваю себе). Отже:

Я вибачаюсь – вибачте мені, прошу вибачення, даруйте

13Уникати лінгвістично необгрунтованого вживання частки -ся, -сь:

Неправильно правильно

Робота аналізується за Роботу аналізують за такими
такими вимогами. вимогами.

14Дія, названа присудком, і дія, названа дієприслівником, обов'язково мають виконуватися одним суб'єктом:Замовляючи проспекти у видавництві «Майдан», вони вам коштуватимуть на 30% дешевше - Замовляючи проспекти у видавництві «Майдан», ви заплатите за них на 30% менше.

12.Уживання низки дієслів пов'язано з іменником, який повинен стояти в Р., а не в 3. чи Д. відмінку, наприклад: зазнати біду - зазнати біди

Виконайте завдання

Вправа. Виправте речення, поясніть помилки у вживанні форм іменників.

1. Передноворічна виставка-продажа проходити­ме за адресом: вул. Тарасівська, 60. 2. Сьогодні олім­пійському чемпіону з боксу, чемпіону світу, за­служеному майстру спорта, кавалеру ордену «Знак пошани» Віктору Іваненко виповнюється 50 років. 3. По її очам можна було зрозуміти всю біль, всю гіркоту розчарування. 4. Слово надається депутату^ Зозуля. 5. У кам'янець-подільську школу № 1 з па­ризькою штаба-квартири ЮНЕСКО надійшло дуже важливе повідомлення. 6. Лікар одразу ж видала пацієнтовідовідку. 7. Прошу вас, Олександр Петро­вич, ще попрацювати над цим тезисом. 8- Тбілісі відо­мий ще з 4 ст. н. е. 9. Механічні годинники не боять­ся впливів високих температур. 10. Ці два тополі біля криниці завжди нагадували мені суворих вартових. 11. Який же ти забіяка, Андрій. 12. У Марійки знову якийсь недуг, здається, цього разу вона підхопила сильну нежить. 13. Оля, купи мені, будь ласка, 5 кіло­грам баклажан і 1 кілограм часника. 14. ДАІ розшу­кало кілька викрадених автомобілів.

Вправа 2. Дайте функціонально-стилістичну ха­рактеристику виділених слів. З'ясуйте відповідність форм дієслів, дієприкметників, дієприслівників су­часним нормам української мови.

1. Сходю.

2. аж обридло, слухаючи

3. проміння схо­дячого сонця

4. умерший сотник

5. щиро шануємий Яков Васильєвич

6. Вчучись у гімназії

7. Това­риші! Зараз почнеться літвечір приїхавших із Києва українських письменників. Дозвольте від імені зібравшогося студентства агротехнікуму вітати заві­тавших до нас товаришів письменників (Б. Антонен­ко-Давидович).

8. Як приємно в самотині Все минуле забувать

9. Дивітеся, яка печаль!

Вправа 3. Проаналізуйте тексти і відреда­гуйте їх, визначивши причини змістових помилок.

1. Там, де катаються дорослі, не можуть кататися починаючі діти. 2. Громадянка Пальцева навмисне знищує деревонасадження, безжалісно об'їдаючи їх своєю козою (з листа). 3. На роботу вийти не могла, бо треба було пастись з коровою. 4. Мається сердечна путівка. Бажаючі поїхати звернутися в завком (з оголошення). 5. Батьки повинні приводити дітей в дит­садок чистими й охайними, маючи при собі носову хустку (з об'яви в дитсадку). 6. Микитюк працював у конторі біжучого ремонту (із судового документа). 7. На мене «Лісова пісня» вплила, як може впливати тільки пісня (із твору абітурієнта). 8. Увага! На період спалаху грипу всі температурячі хворі обслуговують­ся на дому, при зверненні в поліклініку, в першому кабінеті, на першому поверсі (з об'яви). 9. Теплицьке радіоательє зобов'язане було обов'язково обслу­говувати ваш апарат по гарантії з витікаючими звідси наслідками (з відповіді). 10. Доярки ходили поміж рядами корів, вилискуючи червоними спинами (з газети).

Питання для самоконтролю

1.Які особливості вживання іменників?

2. Які правила утворення та використання дієслів ?

3. Які правила використання дієприслівникових зворотів?

Тема 5.2 Види документів та їх класифікація. Правила оформлення сторінки, рубрикація тексту, правила оформлення заголовків, виділення окремих частин тексту

знати призначення, класифікацію документів, вимоги до складання та оформлення різних видів документів, реквізити документів та правила їх оформлення

вміти складати ділові папери управлінської документації обраної професії, грамотно писати й оформляти документи.

І Законспектуйте за книгою Діденко А.Н.Сучасне діловодство. –К., 2000. – С 5- 16

Питання для самоконтролю

1. Які принципи класифікації документів?
2. Які правила оформлення сторінки?
3. Створіть зразок оформлення сторінки разом із заголовками

Тема Складання автобіографії

знати особливості оформлення документів щодо особового складу, різновиди документів та їх форми, склад реквізитів документів;

вміти оформляти документи щодо особового складу, грамотно писати й оформляти документи.

І Законспектуйте за книгою Діденко А.Н.Сучасне діловодство. –К., 2000. – С 113-114

Вправа Виправте помилки та відредагуйте поданий документ.

Автобіографія.

Я, Хмєльов Михаїл Саввіч, народився 9. листопаду 1974 року у селі Омельнику Кременчугського р-ну Полтавськой об- ласті у багатодітній родині потомственних хліборобів.

В 7 років я пішов у перший клас Омельникської середньої загальноосвітньої школи 11 класів якої успішно закінчив у 1992 р. В школі крім аттестату за середню освіту получив спеціальність шофера, що дало мені змогу поробити осінню у КСП на збиранні урожая.

В 1993 році поступив на І курс мехмата ХДУ й провчив­шись 5 років закінчив його, получивиіи красний диплом та про­фесію учітеля метиматіки і інформатіки.

У 2000 році вийшов у друці мій учбовий підручник “Інформатіка для початковців”, а у 1999 р. декілько науково попу­лярних статей у “Універсітецькому збірникові”.

У нашій родині 4 особи

Мій батько: Хмєльов Степан працює на Харковськім за­воді ХТЗ механиком АТС.

Моя мати: Хмельова Ядвига працює на тому ж заводі, що й батько комендантшею гуртожитка

Моїй сестрі школяркі 12 років й вона ходить в 6 класе
середньой школи. .

Моє місце проживання і домашній, адрес — 061 049 м. Харь-

ков-49, вул. Гаршіна, 71, кв. 33.

2. /ХІ-2003р.
(підпис) М.С.Хмєл'йов

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення автобіографії
2. Які реквізити автобіографії?
3. Які відомості вказуються в тексті автобіографії?