Тактичні прийоми маніпулювання в суперечках

Прийом «відтягування заперечення»

Прийом відтягування заперечення є коректним, іноді його застосування в суперечці є необхідним (наприклад, людина розгубилася, перебуває у стресовому стані: немов би всі думки кудись поділися тощо).

Однак дуже часто в суперечках цей прийом застосовують у некоректному вигляді. Це стосується тих ситуацій, коли супротивник висуває певний довід, він здається співрозмовникові правильним, однак погоджуватися з ним йому не хочеться. Тоді намагаються цей довід обійти: відхиляються від заперечення, замовчують його або навіть переводять суперечку на іншу тему.

Захисні прийоми

Захисні прийоми – це прийоми, які можна застосовувати для відповіді на некоректні прийоми супротивника.

Наприклад, вам потрібно в суперечці довести якусь важливу думку. Однак супротивник відчуває, що якщо ви обґрунтуєте її, то зможете довести й саму тезу. У зв'язку з цим він починає все заперечувати. Що в цьому випадку робити? При такому «відкритому запереченні» аргументів вам залишається або припинити суперечку, або застосувати захисний прийом. Розглянемо детальніше два характерних захисних прийоми.

1. Треба так провести аргументи щодо положення, яке ви доводите, щоб супротивник не помітив, що вони призначені саме для цієї мети. Тоді він не буде опиратися і зможе їх прийняти. Якщо ви наведете всі свої аргументи, то вам залишиться лише зібрати їх до купи – і ваша думка буде доведена.

2. Помітивши, що ваш супротивник злісно заперечує кожний ваш аргумент на підтримку положення, що обґрунтовується, можна підготувати йому пастку. Про аргумент, який ви хочете провести, нічого не говоримо, а замість цього висуваємо положення, яке суперечить йому й робимо вигляд, що саме його хочемо застосувати як аргумент. Якщо супротивник розпочав заперечувати всі ваші аргументи, то він може в захваті заперечити й цю думку Саме тут пастка й спрацює. Заперечивши думку, яка суперечить вашому доводу, супротивник тим самим прийняв ваш аргумент, який ви хотіли провести.

Зворотний удар

«Зворотний удар» – це прийом, завдяки якому аргумент повертається проти того, хто його висловив.

Його сутність така: людину просять аргументувати якусь важку тезу, що її дискредитує, зазвичай, у вигляді запитання. Замість обґрунтування цієї тези вона починає критикувати особистість співрозмовника щодо заданого запитання.

Сутність цього прийому можна передати словами Аристотеля: «Сказане проти нас самих ми обернемо проти того, хто це сказав».

Наприклад, в одному історичному анекдоті розповідалося таке. У британському парламенті йшли дебати. Промову проголошував Черчилль – лідер консерваторів. Він, як завжди, висміював своїх опонентів – лейбористів. Нарешті, не витримавши, схопилася з місця лейбористка похилого віку та й ще некрасивої зовнішності і вигукнула на весь зал: «Містере Черчилль, ви нестерпні! Якщо б я була вашою дружиною, то налила б вам у каву отруту!» Почувся сміх. Але незворушний Черчилль витримав паузу і промовив: «Якщо б ви були моєю дружиною, то я б цю отруту з насолодою випив...»

ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Москвін В.П. Аргументативная риторика: теоритический курс для филологов / В.П. Москвин. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2008. – 637 с.

2. Онуфрієнко Г.С. Риторика: навч.пос. – К., 2008. – С.411–495.

3. Ораторське мистецтво: навчальний посібник для студентів вищих навч.закладів юрид.спец. Видання друге / Н.П.Осипова та ін. – Х., 2006. – С.122–131.

4. Хоменко І.В. Еристика:Мистецтво полеміки: навч.посіб. – К., 2001. – С .6–13, 68–107.

5. Тягнирядно Є.В., Яворська Г.Х. Риторичні вміння правників : теорія і практика : монографія // Є.В.Тягнирядно, Г.Х. Яворська – Одеса : ОДУВС, 2009. – 190 с.

6. Тягнирядно Є.В. Практичні завдання з риторики : метод. пос. / Є.В. Тягнирядно. – Одеса : ОДУВС, 2011. – 72 с.

Додаткова

1. Кохтев Н.Н. Риторика: учебн.пособие. – М., 1994.

2. Франко І. Промова на 25-ти літньому ювілеї // Франко Іван. Зібрання творів : У 50 т. – К., 1981. – Т.31. – С. 310–311.

ПРАКТИЧНЕ заняття № 5