Прийоми мовного маніпулювання
Мовним називається маніпулювання, що здійснюється шляхом свідомого й цілеспрямованого використання тих чи інших особливостей побудови й застосування мовних висловів. Зазвичай, у літературі звертають увагу на те, що елементи мовного маніпулювання застосовуються в основному в ідеологічно навантажених текстах, насамперед у політичних аргументаціях. Однак треба зазначити, що мовне маніпулювання є також необхідною ознакою повсякденного спілкування людей. Існує велика кількість прийомів, пов'язаних зі значеннями мовних висловів, які застосовуються для того, щоб певну інформацію про реальні події у вигідному світлі, відповідно до інтересів певної людини, соціальної або політичної групи. Розглянемо деякі з них.
Прийом «плавна зміна смислового значення вислову»
Мовний вислів можна охарактеризувати як з точки зору його предметного значення (референту, денотату), так і з точки зору його смислового значення (смислу).
Предметне значення мовного вислову – це предмет, що ним позначається. Предметні значення є різноманітними: це можуть бути окремі об'єкти, класи об'єктів, явища, процеси, властивості об'єктів, відношення між ними тощо.
Смислове значення визначається як зміст мовного вислову, який засвоюється в процесі його розуміння. Інакше кажучи, смисл мовного вислову – це сукупність суттєвих рис, властивостей, характеристик предмета, який ним позначається.
Наприклад, установімо предметне й смислове значения таких мовних висловів, як «Аристотель» і «студент».
Для мовного вислову «Аристотель» предметним значенням (референтом, денотатом) є сама людина, яку звали «Аристотель», а смисловим значенням у різних ситуаціях можуть виступати ті чи інші суттєві властивості цієї людини: «давньогрецький філософ, який написав твір «Про софістичні спростування», «засновник логіки», «учитель Олександра Македонського» тощо.
Для мовного вислову «студент» предметним значенням є певний клас людей, які навчаються у вищих навчальних закладах, а смисловим значенням – така суттєва характеристика цього класу, як «навчатися у вищій школі».
Сутність прийому, що розглядається, полягає в тому, що одне й те саме явище (ситуація, подія, дія) може бути описане за допомогою мовних висловів, які мають різне смислове значення. Наведемо приклади.
Нехай референтом, тобто предметним значенням буде виступати франиузське населення Квебеку. В ідеологічних текстах тих політичних угруповань, які вважають, що Канада є їх батьківщиною, цей референт буде називатися «французькі канадці». Смисловим значенням цього вислову є властивість «проживати на території Канади й розмовляти французькою мовою». У текстах сепаратистів, які мають намір відокремити Квебек, для позначення того самого референту буде застосовуватися вже зовсім інший мовний вислів, а саме – слово «квебекці». Це слово має інше смислове значення, а саме – властивість «проживати на території Квебеку».
Свого часу ще Л.С. Виготський звертав увагу на те, що позначення Наполеона І як «переможця при Йєні» – це зовсім не те, що позначення його як «переможеного при Ватерлоо». Зміст нейтрального висловлювання «X. запізнився» може бути переданий і за допомогою таких висловлювань: «X. прийшов пізно» або «X. прийшов не вчасно», які виражають різні аспекти ставлення до ситуації. Так само вислови «не вистачає», «недостатньо», «занадто мало» здатні передавати значення браку чогось.
Окремим випадком застосування прийому, що розглядається, є використання в ідеологічних текстах евфемізмів.
Евфемізм – слово грецького походження (гр. euphe-mismos – пом'якшений вираз), яке означає використання «пом'якшеного», більш «прийнятного» мовного вислову для позначення певного предмета. За допомогою евфемізму цей предмет уявляється адресату більш «приємним» і менш загрозливим.
Існує така легенда. Перед тим, як вирушити в дорогу через підступну пустелю, султан зустрівся з віщуном. Віщун, сподіваючись переконати султана в благополучному поверненні, сказав: «Вельмишановний, ти доживеш до смерті всіх своїх родичів». Розгніваний султан викликав ката й наказав стратити віщуна. Наступного дня іншого віщуна запросили до палацу. «Вельмишановний, – звернувся він до султана, – Аллах подарував тобі довге життя. Ти переживеш усіх своїх родичів». Задоволений султан нагородив віщуна скринею золота.
Окрім евфемізмів в текстах також досить часто застосовують пейоративні вислови.
Назва терміну «пейоративний» походить з латини й означає «найгірший». Це немовби «зворотний евфемізм» – референт, денотат називається словом, яке завідомо містить негативну оцінку.
Так, наприклад, палестинців у США довгий час називали терористами. Це формувало суспільну думку в заданому напрямі: у свідомості людей слово «палестинець» ототожнювалося зі словом «терорист».