Про посвячення Богові людей і речей. 30 страница

16. І сказав: Їдь зі мною і подивися на мою ревність до Господа. І посадовили його до колісниці.

17. Як приїхав він до Самарії, то забив усіх, хто залишався в Ахава у Самарії, так що зовсім винищив його, за словом Господа, котре Він вирік Іллі.

18. І зібрав Єгу увесь народ і сказав їм: Ахав замало служив Ваалові; Єгу буде служити йому більше!

19. Отож, покличте до мене всіх пророків Ваала, усіх, хто служить йому, і всіх священиків його, щоб не було відсутніх; Тому що у мене буде велика пожертва Ваалові. А кожний, хто не з'явиться, не залишиться живим. Єгу вчинив це з хитрим наміром, щоб винищити служників Ваала.

20. І сказав Єгу: Оголосіть святкове зібрання заради Ваала. І оголосили [зібрання].

21. І послав Єгу по всьому Ізраїлю. І посходилися всі, хто служив Ваалові, і не залишився ніхто, хто не прийшов би, і зайшли у дім Ваалів, і виповнився дім Ваалів цілком.

22. І сказав він доглядачеві одежі: Принеси одяг для всіх служників Ваалових. І він приніс їм одежу.

23. І зайшов Єгу та Єгонадав, Рехавів син, до Ваалового дому, і сказав до Ваалових служників: Послухайте і подивіться, чи не знаходиться у вас хто-небудь із служників Господніх, оскільки тут мають бути самі служники Ваала.

24. І коли почали вони приносити приношення всеспалення, Єгу поставив поза [домом] вісімдесят чоловіків і сказав: Якщо хтось із людей, котрих я віддав у ваші руки, втече, життя того, хто дозволить йому втекти, буде замість [його] життя.

25. Коли скінчили всеспалення, сказав Єгу скороходам і старшинам: Підіть, забийте їх, щоб жоден не втік. І повбивали їх вістрям меча, і кинули їх скороходи і старшини, і пішли до міста, де було Ваалове капище.

26. І винесли ідолів із капища Ваалового, і спалили їх.

27. І розбили вони Ваалову статую, і зруйнували капище Ваалове; і зробили з нього місце для нечистот, донині.

28. І винищив Єгу Ваала на землі ізраїльській.

29. А втім, від гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив Ізраїля у гріх, від них не відступив Єгу – від золотих телят, котрі у Бет-Елі і в Дані.

30. І сказав Господь Єгу: За те, що ти охоче зробив, що було праведним в очах Моїх, виконав над домом Ахавовим усе, що було на серці в Мене, сини твої до четвертого покоління будуть сидіти на троні Ізраїлевому.

31. Але Єгу не прагнув ходити в законі Господа, Бога Ізраїлевого, від усього серця. Він не відступив од гріхів Єровоама, котрий увів Ізраїля в гріх.

32. За тих днів розпочав Господь відтинати од Ізраїля частини, – і завдавав їм поразки Газаїл у всій Ізраїлевій країні.

33. На схід від Йордану, всю землю Ґілеаду, [коліно] Ґадове, Рувимове та Манасіїне, [починаючи] від Ароеру, що при потоці Арнон, і Ґілеад та Башан.

34. Решту діянь Єгу, і все, що він учинив, і лицарські подвиги його, – все це написано у Літописі царів ізраїльських.

35. І спочив Єгу з батьками своїми, і поховали його в Самарії. І зацарював Єгоахаз, син його, замість нього.

36. А часу, у який царював Єгу над Ізраїлем, у Самарії, було двадцять вісім літ.

Царів 11

1. Коли Аталія, матір Ахазії, побачила, що помер її син, то підвелася і вигубила все цареве насіння.

2. Але Єгошева, донька Йорама, сестра Ахазії, взяла Йоаша, сина Ахазії, і потайки вивела його з-поміж убиваних царських синів, його і няньку його, і сховала в опочивальні. І сховали його від Аталії, і він не був забитий.

3. І переховувався він нею в домі Господньому шість літ, а в цей час Аталія царювала над краєм.

4. Сьомого року послав Єгояда, і взяв сотників з охорони і скороходів, і привів їх до себе у дім Господній, і уклав з ними угоду, і взяв із них присягу у домі Господньому, і показав їм царського сина.

5. І наказав їм, сказавши: Ось, що ви учиніть: Третя частина із вас, що приходить у суботу, буде утримувати сторожу при царському домі;

6. Третя частина біля брами Сур, а третина біля брами позаду охорони. І утримуйте сторожу дому, щоб ви не зашкодили їй.

7. І дві частини з вас, із усіх, що відходять у суботу, будуть утримувати сторожу при домі Господньому для царя.

8. І оточіть царя з усіх боків, кожний зі зброєю своєю у руці своїй, і якби хтось увійшов до рядів, нехай буде забитий. І будьте біля царя, коли він виходить, і коли входить.

9. І вчинили сотники все, що наказав Єгояда, і взяли кожний людей своїх, які приходять у суботу, і які відходять у суботу, і прийшли до Єгояди священика.

10. І роздав священик сотникам списи і щити царя Давида, котрі були в домі Господньому.

11. І поставали скороходи, кожний зі зброєю в руці своїй, від правого боку дому до лівого боку дому, біля жертовника і біля дому довкола царя.

12. І вивів він царського сина, і поклав на нього [царський] вінець і прикраси, і зацарювали його, і помазали його, і аплодували і вигукували: Нехай живе цар!

13. І коли почула Аталія гамір сторожі, то прийшла до народу у Господній дім.

14. І побачила, ось, цар стоїть на помості, за звичаєм, і князі, і сурми біля царя; і увесь народ краю радіє і сурмить у сурми. І розірвала Аталія одежу свою, і закричала: Змова! Змова!

15. І наказав Єгояда священик сотникам, що очолювали військо, і сказав їм: Виведіть її за ряди; А хто піде за нею, того убивайте мечем, бо мав осторогу священик, щоб не вбили її в домі Господньому.

16. І дали їй місце, і вона пройшла кінським входом до царського дому, і була там забита.

17. І склав Єгояда заповіта між Господом, і між царем, і народом, щоб він був народом Господнім, і між царем, та народом.

18. І пішов увесь народ краю у дім Ваалів, і зруйнували жертовники його, і зображення його ущент розбили, і Маттана, Ваалового священика, забили перед жертовниками. І поставив священик варту при домі Господньому.

19. І взяв сотників і охоронців, і скороходів, і увесь народ краю, і провели царя з дому Господнього, і ввійшли вони через браму охорони у дім царський, і він сів на царському троні.

20. І тішився увесь народ краю, і місто заспокоїлося. А Аталію убили мечем у царському домі.

21. Сім літ було Єгоашеві, коли зацарював.

Царів 12

1. Сьомого року Єгу зацарював Єгоаш і сорок років царював у Єрусалимі. Ім'я матері його – Ців'я, з Беер-Шеви.

2. І чинив Єгоаш бажане в очах Господніх упродовж усіх днів своїх, доки наставляв його священик Єгояда.

3. Тільки узвишшя не були понищені; народ ще приносив пожертви і кадіння на узвишшях.

4. І сказав Єгоаш священикам: Усе срібло, що посвячується, котре приносять у дім Господній, срібло від мандрівників, [котре вносили] за кожну душу за оцінкою, все срібло, скільки кому спадає на серце принести в дім Господній,

5. Нехай священики беруть собі, кожний від свого знайомого, і нехай лагодять вони пошкодження у храмі, скрізь, де знайдеться пошкодження.

6. Та оскільки до двадцять третього року царя Єгоаша священики не лагодили пошкоджень у храмі,

7. То цар Єгоаш покликав священика Єгояду і священиків, і сказав їм: Чому ви не лагодите пошкоджень у храмі? Тож не беріть віднині срібла у знайомих своїх, а на [лагодження] храму віддайте його.

8. І погодилися священики не брати срібла у народу на лагодження пошкоджень у храмі.

9. І взяв священик Єгояда одну скриньку, і зробив отвір на вікові її, і поставив її біля жертовника на правому боці, де входили в дім Господній. І клали туди священики, які стояли на сторожі біля порога, все срібло, котре приносили в дім Господній.

10. І коли бачили, що багато срібла в скрині, приходив писар царський і першосвященик, і зав'язували [в мішки], і рахували срібло, знайдене в домі Господньому.

11. І віддавали пораховане срібло в руки виконавцям робіт, що були при домі Господньому, а вони витрачали його на теслярів і будівельників, які працювали в домі Господньому.

12. І мулярам, і каменярам, і на закупівлю деревини і тесаного каменя та на лагодження пошкоджень у домі Господньому, і на все, що потребувало витрат для лагодження храму.

13. Але не виготовлено було для дому Господнього срібних тарілей, ножів, чаш [для кроплення], сурм, усіляких посудин золотих і посудин срібних із срібла, яке приносили в дім Господній;

14. А виконавцям робіт віддавали його, і лагодили за нього дім Господній.

15. І не вимагали звіту від тих людей, котрим доручали срібло для видачі виконавцям робіт; тому що вони діяли чесно.

16. А срібло на пожертву за провину і срібло на пожертву за гріх не вносилося у дім Господній: священикам воно належало.

17. Тоді виступив у похід Газаїл, сирійський цар, і пішов війною на Ґат і здобув його. І мав намір Газаїл рушити на Єрусалим.

18. Але Єгоаш, цар Юдин, узяв усі пожертви, які пожертвували [храмові] Йосафат, і Єгорам, і Ахазія, батьки його, царі Юдині, і що він сам офірував, і все золото, знайдене у скарбницях дому Господнього, і дому царського, і послав Газаїлові, цареві сирійському, і він відступив од Єрусалиму.

19. Решту діянь Єгоаша про все, що він учинив, написано в Літописі царів Юдиних.

20. І збунтувалися служники його, і вчинили змову, і вбили Єгоаша в Бет-Мілло, на шляху до Сілли.

21. Його забили служники його: Йозахар, син Шім'ати, і Єгозавад, Шомерів син, його служники, забили його, і він помер. І поховали його з батьками його в Давидовім Місті, а замість нього зацарював Амація, син його.

Царів 13

1. Двадцять третього року Йоаша, сина Ахазії, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Єгоахаз, син Єгу, [і царював] сімнадцять літ.

2. І чинив небажане в очах Господніх, і ходив у гріхах Єровоама, сина Неватового, що вводив Ізраїля в гріх, і не відхилявся від того.

3. І спалахнув гнів Господа на Ізраїля, і Він віддав їх в руку Газаїла, царя сирійського, і в руку Бен-Гадада, Газаїлового сина, на всі ті дні.

4. І вблагав Єгоахаз Господа, – і почув його Господь, тому що бачив Він утиски на ізраїльтян, як пригнічував їх цар сирійський.

5. І дав Господь ізраїльтянам визволителя, і вийшли вони з-під руки сирійців, і жили сини Ізраїлеві в шатрах своїх, як учора і третього дня.

6. Одначе не відділялися від гріхів дому Єровоама, котрий увів Ізраїля в гріх, ходили в них, і діброва залишилася в Самарії.

7. У Єгоахаза лишилося війська тільки п'ятдесят вершників, десять колісниць і десять тисяч піших, тому що винищив їх цар сирійський і вчинив їх тліном на топтання.

8. А решту діянь Єгоахаза, і все, що він учинив, і про мужні подвиги його, написано в Літописі царів ізраїльських.

9. І спочив Єгоахаз із батьками своїми, і поховали його в Самарії. І зацарював син його Йоаш.

10. Тридцять сьомого року Єгоаша, царя Юдиного, зацарював над Ізраїлем у Самарії Йоаш, Єгоахазів син, [і царював] шістнадцять літ.

11. І чинив лихе в очах Господніх; не ухилявся від усіх гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, і ходив у них.

12. Решту діянь Йоаша, і все, що він учинив, і про мужні подвиги його, як він воював з Амацією, Юдиним царем, – написано в Літописі царів ізраїльських.

13. І спочив Йоаш із батьками своїми, а Єровоам сів на троні його. І похований Йоаш у Самарії з царями ізраїльськими.

14. Єлисей занедужав на хворобу, від котрої [пізніше] й помер. І прийшов до нього Йоаш, цар ізраїльський, і плакав над лицем його, і говорив: Батьку мій! Батьку мій! Колісниця Ізраїля і кіннота його!

15. І сказав йому Єлисей: Візьми лука і стріли. І взяв він лука і стріли.

16. І сказав цареві ізраїльському: Поклади руку твою на лука. І поклав він руку свою. І поклав Єлисей руки свої на руки царя,

17. І сказав: Прочини вікно на схід. І він прочинив. І сказав Єлисей: Стріляй! І він вистрелив. І сказав: Це стріла визволення від Господа і стріла визволення супроти Сирії, і ти завдаси поразки сирійцям в Афеку до решти.

18. І сказав [Єлисей] : Візьми стріли І він узяв. І сказав цареві ізраїльському: Бий по землі! І вдарив він тричі і зупинився.

19. І розгнівався на нього чоловік Божий, і сказав: Треба було бити п'ять або й шість разів: тоді завдав би поразки Сирії до решти! А тепер [лише] тричі переможеш сирійців.

20. І помер Єлисей, і поховали його. І моавські полчища прийшли до краю наступного року.

21. І сталося, що коли ховали одного чоловіка, то, забачивши ці полчища, погребові [кинули] того чоловіка до Єлисеєвого гробу; і він, падаючи, торкнувся кісток Єлисея, і ожив, і звівся на ноги свої.

22. А Газаїл, цар сирійський, тіснив Ізраїля упродовж усіх днів Єгоахаза.

23. Але Господь змилосердився над ними, і помилував їх, і прихилився до них заради заповіту Свого з Авраамом, Ісааком та Яковом, і не хотів винищити їх, і не відкинув їх від Себе донині.

24. І помер Газаїл, цар сирійський, і зацарював син його Бен-Гадад.

25. І взяв Йоаш, Єгоахазів син, назад ті міста з руки Бен-Гадада, Газаїлового сина, котрі він захопив війною з руки батька його Єгоахаза. Тричі розгромив його Йоаш і повернув міста Ізраїлеві.

Царів 14

1. Другого року Єгоаша, сина Єгоахазового, царя ізраїльського, зацарював Амація, син Єгоашу, цар Юдин.

2. Двадцять п'ять років було йому, коли він зацарював, і двадцять дев'ять років царював у Єрусалимі. Ім'я матері його – Єгоаддан, з Єрусалиму.

3. І чинив він бажане в очах Господніх, а втім, не так, як батько його Давид. Він у всьому чинив так, як батько його Йоаш.

4. Тільки узвишшя не були знищені, – народ усе ще приносив пожертви і кадіння на узвишшях.

5. Коли зміцнилося царство в руках його, тоді він забив служників своїх, які вбили батька його.

6. Але дітей убивників не забив, оскільки написано у книзі закону Мойсейового, у котрій заповідав Господь, кажучи: Не мусять бути покарані смертю батьки за дітей, і діти не мусять бути покарані смертю за батьків; але кожний за свій злочин [мусить бути зрокований] на смерть.

7. Він понищив Едома в долині Соляній, десять тисяч, і захопив у війні Селу, і назвав їй ім'я Йоктеїл, котре [залишається] й донині.

8. Тоді послав Амація послів до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, сказати: Вийди, зустрінемося лицем до лиця.

9. І послав Йоаш, цар ізраїльський, до Амації, царя Юдиного, сказати: Терен, котрий на Ливані, послав до кедра, котрий також на Ливані, сказати: Віддай доньку свою за дружину моєму синові. Але прийшли дикі звірі, що на Ливані, і затоптали цей терен.

10. Ти завдав поразки Едомові, і запишалося серце твоє! Звеличуйся і сиди собі вдома. Для чого тобі затівати сварку на своє лихо? Упадеш ти і Юда з тобою.

11. Але не дослухався Амація. І виступив Йоаш, цар ізраїльський, і зустрілися особисто він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.

12. І розгромлений був Юда ізраїльтянами, і повтікали кожний до свого шатра.

13. І Амацію, царя Юдиного, сина Йоаша, сина Ахазії, захопив Йоаш, цар ізраїльський, у Бет-Шемеші, і пішов до Єрусалиму, і зруйнував мури Єрусалимські, від брами Єфремової, до брам наріжних – на чотириста ліктів.

14. І захопив усе золото і срібло, і всі посудини, які знайшлися у домі Господньому і в скарбницях царського дому, і заручників, і повернувся до Самарії.

15. Решту діянь Йоаша, все, що він учинив, і про мужні подвиги його, і як він воював з Амацією, царем Юдиним, написано в Літописі царів ізраїльських.

16. І спочив Йоаш із батьками своїми, і похований в Самарії з царями ізраїльськими. І зацарював Єровоам, син його, замість нього.

17. І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ.

18. А решта діянь Амації записана в Літописі царів Юдиних.

19. І вчинили супроти нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, і забили його там.

20. І привезли його на конях, і похований він був у Єрусалимі, з батьками своїми в Місті Давидовім.

21. І взяв увесь Юдин народ Азарію, котрому було шістнадцять літ, і зацарювали його замість батька його Амації.

22. Він розбудував Елат, і повернув його Юді; потому, як цар спочив із батьками своїми.

23. П'ятнадцятого року Амації, сина Єгоаша, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем Єровоам, син Єгоаша, Ізраїлевого царя, у Самарії, і [царював] сорок і один рік.

24. І чинив він небажане в очах Господніх; не ухилявся від усіх гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.

25. Він поновив рубежі Ізраїля, від входу в Гамат до моря пустелі, за словом Господа, Бога Ізраїлевого, котре Він вирік через служника Свого Йону, сина пророка Амміттая, що з Ґат-Гахеферу,

26. Тому що Господь бачив лихо Ізраїля, вельми гірке, аж так, що не лишалося ні ув'язненого, ані вільного, і не було помічника в Ізраїля.

27. І не забажав Господь винищити ім'я ізраїльтян із піднебесної, і врятував їх рукою Єровоама, сина Йоаша.

28. Решту діянь Єровоама і про все, що він учинив, і про мужні подвиги його, як він воював і як повернув Ізраїлеві Дамаск і Хамат, що належали Юді, написано в Літописі царів ізраїльських.

29. І спочив Єровоам із батьками своїми, з царями ізраїльськими. І зацарював Захарія, син його, замість нього.

Царів 15

1. Двадцять сьомого року Єровоама, царя ізраїльського, зацарював Азарія, син Амації, Юдиного царя.

2. Шістнадцять літ було йому, коли зацарював, і п'ятдесят два роки царював у Єрусалимі. Ім'я матері його – Єхолія, з Єрусалиму.

3. Він чинив бажане в очах Господніх у всьому так, як чинив батько його, Амація.

4. Тільки узвишшя не були знищені: народ ще приносив пожертви і кадіння на підвищеннях.

5. І вразив Господь царя, і був він прокаженим до дня смерти своєї, і жив в осібному домі. А над домом був Йотам, царів син – він судив народ краю.

6. Решта діянь Азарії і все, що він учинив, написано в Літописі Юдиних царів,

7. І спочив Азарія із своїми батьками, і поховали його з батьками його в місті Давидовому. І зацарював Йотам, син його, замість нього.

8. Тридцять восьмого року Азарії, Юдиного царя, зацарював Захарія, син Єровоама, над Ізраїлем в Самарії [і царював] шість місяців.

9. І чинив він лихе в очах Господніх, як чинили батьки його: не ухилявся від гріхів Єровоама, сина Неватового, котрий увів Ізраїля в гріх.

10. І вчинив змову супроти нього Шаллум, Явешів син, і уразив його перед народом, і забив його; і зацарював замість нього.

11. Решту діянь Захарії написано в Літописі царів ізраїльських.

12. Ось таке було слово Господа, котре він вирік до Єгу, кажучи: Сини твої до четвертого покоління будуть сидіти на троні Ізраїлевому. І так сталося.

13. Шаллум, Явешів син, зацарював тридцять дев'ятого року Уззійї, Юдиного царя, і царював один місяць у Самарії.

14. І пішов Менахем, Ґадіїв син, з Тірци, і прийшов до Самарії, і уразив Шаллума, сина Явешового у Самарії, і забив його, і зацарював замість нього.

15. Решту діянь Шаллума і про змову його, котру він учинив, написано в Літописі царів ізраїльських.

16. І уразив Менахем місто Тіфсах, і всіх, котрі були в ньому і в межах його, [починаючи від] Тірци, за те, що [місто] не відчинило [брами], і розгромив [його] ; і всіх вагітних жінок у ньому розітнув.

17. Тридцять дев'ятого року Азарії, царя Юдиного, зацарював над Ізраїлем у Самарії Менахем, Ґадіїв син, [і царював] десять літ у Самарії.

18. І чинив він лихе в очах Господніх; не ухилявся від гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, упродовж всіх днів своїх.

19. Тоді прийшов Пул, асирійський цар, на землю [Ізраїлеву]. І дав Менахем Пулові тисячу талантів срібла, щоб руки його були за нього і щоб утвердити царство в руці своїй.

20. І розклав це срібло Менахем на ізраїльтян, на всіх людей багатих, по п'ятдесят шеклів срібла на кожного чоловіка, щоб віддати цареві асирійському. І пішов назад цар асирійський, і не залишився там на землі.

21. А решту діянь Менахема і про все, що він учинив, написано в Літописі царів ізраїльських.

22. І спочив Менахем із батьками своїми. І зацарював Пекахія, син його, замість нього.

23. П'ятдесятого року Азарії, Юдиного царя, зацарював Пекахія, син Менахемів, над Ізраїлем в Самарії, [і царював] там два роки.

24. І чинив він лихе в очах Господніх; не ухилявся від гріхів Єровоама, сина Неватового, котрий увів Ізраїля в гріх.

25. І вчинив супроти нього змову Пеках, син Ремалії, старшина його, і забив його в палаті царського дому, з Арговом та з Ар'єм, маючи з собою п'ятдесят чоловік ґілеадян. І забив його, і зацарював замість нього.

26. А решту діянь Пекахії, і про все, що він учинив, написано в Літописі царів ізраїльських.

27. П'ятдесят другого року Азарії, царя Юдиного, зацарював Пеках, син Ремалії, над Ізраїлем у Самарії, [і царював] двадцять літ.

28. І чинив він лихе в очах Господніх, не ухилявся від гріхів Єровоама, сина Неватового, котрий увів Ізраїля в гріх.

29. За днів Пекаха, ізраїлевого царя, прийшов Тіґлат-Піл'есер, цар асирійський, і захопив Іййона, і Авел-Бет-Мааху, і Йоноаха, і Кедеша, і Хацора, і Ґілеада, і Ґалілею, всю землю Нефталимову, і вигнав їх до Асирії.

30. І вчинив змову Осія, син Елин, супроти Пекаха, сина Ремалії, і вразив його, і умертвив його, і зацарював замість нього двадцятого року Йотама, Уззійїного сина.

31. А решту діянь Пекаха і про все, що він чинив, написано в Літописі царів ізраїльських.

32. Другого року Пекаха, сина Ремалії, царя ізраїльського, зацарював Йотам, син Уззійї, Юдиного царя.

33. Він мав двадцять п'ять років, коли зацарював, і шістнадцять років царював у Єрусалимі. Ім'я матері його Єруша, Садокова донька.

34. І чинив він бажане в очах Господніх, – у всьому, як чинив батько його Уззійя, так учиняв і він.

35. Тільки узвишшя не були знищені: народ ще приносив пожертви і кадіння на підвищеннях. Він збудував горішню браму при домі Господньому.

36. А решту діянь Йотама і про все, що він учиняв, написано в Літописі Юдиних царів.

37. За тих днів почав Господь посилати на Юду Реціна, сирійського царя, та Пекаха, сина Ремалії,

38. І спочив Йотам із батьками своїми, і похований з батьками своїми в місті Давида, батька його. І зацарював Ахаз, син його, замість нього.

Царів 16

1. Сімнадцятого року Пекаха, сина Ремалії, зацарював Ахаз, син Йотама, Юдиного царя.

2. Двадцять літ було Ахазові, коли він зацарював, і шістнадцять років царював у Єрусалимі, і не чинив бажаного в очах Господа, Бога свого, як Давид, батько його.

3. Але ходив шляхом царів ізраїльських і навіть сина свого провів через вогонь, [наслідуючи] мерзоти народів, котрих прогнав Господь від синів Ізраїля.

4. І приносив пожертви і кадіння на пагорбах, і під усяким тінястим деревом.

5. Тоді пішов Рецін, цар сирійський, і Пеках, син Ремалії, Ізраїлів цар, супроти Єрусалиму, щоб звоювати його, і тримали Ахаза в облозі, але здолати не могли.

6. Того часу Рецін, цар сирійський, повернув Едомові Елата, і вигнав юдеїв з Елата. І едомляни прийшли до Елату, й мешкають там донині.

7. І послав Ахаз послів до Тіґлат-Пел'есера, асирійського царя, сказати: Служник твій і син твій я; прийди і захисти мене від руки царя сирійського, і від руки царя ізраїльського, котрі повстали супроти мене.

8. І взяв Ахаз срібло і золото, яке було знайдене в домі Господнім і в скарбницях дому царського, і послав цареві асирійському, як дара.

9. І послухав його цар асирійський; і пішов цар асирійський на Дамаск, і захопив його, і переселив мешканців його до Кіра, а Реціна забив.

10. І пішов цар Ахаз назустріч Тіґлад-Піл'есерові, асирійському цареві, до Дамаска, і побачив жертовника, котрий у Дамаску, і послав цар Ахаз до Урії священика зображення жертовника і креслення всієї його будови.

11. І спорудив священик Урія жертовника за зразком, котрого послав цар Ахаз із Дамаску; і вчинив так священик Урія до приходу царя Ахаза із Дамаску.

12. І прийшов цар із Дамаску, і побачив цар жертовника, і підійшов цар до жертовника, і приніс на ньому пожертву.

13. І спалив усеспалення своє і хлібне приношення, і звершив приношення поливне, і покропив кров'ю мирної пожертви свого жертовника.

14. А мідного жертовника, котрий перед Господом, він пересунув із переднього боку Храму, з [місця] поміж жертовником [новим] і домом Господнім, і поставив його обіч [цього] жертовника на північ.

15. І наказав цар Ахаз священикові Урії, сказавши: На більшому жертовнику спалюй вранішнє усеспалення і вечірнє хлібне приношення, і всеспалення від царя і хлібне приношення від нього, і всеспалення від усіх людей землі і хлібне приношення від них і поливне приношення від них, і всілякою кров'ю усеспалень і всілякою кров'ю пожертв покропи його; а жертовник мідний залишиться на мій розсуд.

16. І вчинив священик Урія все так, як наказав цар Ахаз,

17. І обламав цар Ахаз обіддя у підпор, і зняв з них умивальниці, і море зняв із мідних волів, котрі [були] під ним, і поставив його на кам'яну підлогу.

18. І закритий суботній перехід, споруджений при храмі, і зовнішній царський вхід до Господнього дому відмінив заради царя асирійського.

19. А про решту діянь Ахаза, котрі він звершив, повідано в Літописі Юдиних царів.

20. І спочив Ахаз із батьками своїми, і був похований з батьками своїми в місті Давидовому. І зацарював Хізкійя, син його, замість нього.

Царів 17

1. Дванадцятого року Ахаза, Юдиного царя, зацарював Осія, син Елин, в Самарії, над Ізраїлем, [і царював] дев'ять літ.

2. І учиняв він лихе в очах Господніх, але не так, як царі ізраїльські, котрі були перед ним.

3. Супроти нього виступив Салманасар, цар асирійський, і Осія став підданим йому і дав йому дарунки.

4. І виявив цар асирійський змову Осії, оскільки він посилав послів до Со (до Ситора) царя єгипетського і не давав асирійському цареві данини, що робив перед тим щороку. І взяв його цар асирійський під варту і ув'язнив його у в'язничному домі.

5. І пішов цар асирійський на всю землю, і наблизився до Самарії, і тримав її в облозі три роки.

6. Дев'ятого року Осії захопив цар асирійський Самарію, і переселив ізраїльтян до Асирії, і оселив їх у Халаху, і в Хаворі над річкою Ґозан, і в містах Мідії.

7. Коли почали грішити сини Ізраїлеві перед Господом, Богом своїм, Котрий вивів їх із єгипетської землі, з-під руки фараона, царя єгипетського, і почали шанувати інших богів,

8. І почали вчиняти за звичаями народів, котрих прогнав Господь від синів ізраїлевих, і [за звичаями] царів ізраїльських, як учиняли вони.

9. І чинили сини Ізраїлеві небажане Господові, Богові своєму, і спорудили собі підвищення в усіх містах своїх, [починаючи] від сторожової вежі до укріпленого міста.

10. І поставили в себе статуї і зображення Астарти на всілякому високому пагорбі, і під всіляким тінявим деревом.

11. І вершили там кадіння на всіх підвищеннях, як ті народи, котрих прогнав од них Господь, і вдавалися до поганих справ, які гнівили Господа,

12. І служили ідолам, про яких говорив їм Господь: Не робіть цього!

13. Тоді Господь через усіх пророків Своїх, через усілякого ясновидця, застерігав Ізраїля і Юду, говорячи: Одверніться від лихих шляхів ваших, і дотримуйтеся заповідей Моїх, настанов Моїх, за всім ученням, котре Я заповідав батькам вашим і котре Я передав вам через служників Моїх пророків.

14. Але вони не слухали і ожорсточували шию свою, як була шия їхніх батьків, котрі не вірили в Господа, Бога свого.

15. І зневажили настанови Його, і заповіта Його, котрого Він ухвалив з батьками їхніми, і одкровення Його, котрими Він застерігав їх, і пішли за марнотами й мерзотою, і за народами довколишніми, про яких Господь заповідав їм, щоб не чинили так, як вони;

16. І залишили всі заповіді Господа, Бога свого, і зробили собі зображення двох телят з литва, і зробили Астарту, і поклонялися всьому війську небесному і служили Ваалові.

17. І переводили синів своїх і дочок своїх через вогонь, і ворожили і чарували чарами, і віддавалися тому, щоб чинити небажане в очах Господніх і гнівити Його.

18. І вельми розгнівався Господь на ізраїльтян, і відкинув їх від лиця Свого. Не лишилося жодного, окрім одного коліна Юдиного.

19. І Юда також не пильнував заповідей Господа, Бога свого, і вчиняв за звичаями ізраїльтян, як учиняли вони.

20. І відвернувся Господь від усіх нащадків Ізраїля, і упокорив їх, і віддавав їх у руки грабіжникам, і нарешті відкинув їх від лиця Свого.

21. Ізраїльтяни усамітнилися від дому Давидового, і зацарювали Єровоама, Неватового сина, а Єровоам відвернув Ізраїля від Господа, і вводив їх у великий гріх.

22. І ходили Ізраїлеві сини у всіх Єровоамових гріхах, які він чинив, не ухилялися від них.

23. Доки Господь не відвернув Ізраїля від лиця Свого, як говорив через усіх служників Своїх, пророків. І переселили Ізраїля з краю свого в Асирію, де він і донині.

24. І перевів цар асирійський людей із Вавилону, і з Кути, і з Івви, і з Гамоту, і з Сефарваїму, і оселив по містах Самарії замість Ізраїлевих синів. І вони заволоділи Самарією, і почали жити в містах її.

25. І оскільки на початку замешкання свого там вони не шанували Господа, то Господь послав на них левів, котрі убивали їх.

26. І доповіли цареві асирійському, і сказали: Народи, котрих ти переселив і оселив у містах самарійських, не відають закону Бога тієї землі, і за те Він посилає на них левів, і ось, вони убивають їх, тому що вони не знають закону Бога тієї землі.