Про посвячення Богові людей і речей. 74 страница

40. Тому що на Моїй святій горі, на горі високій Ізраїлевій, – говорить Господь, – там буде служити Мені увесь дім Ізраїлів, увесь, скільки є його на землі, там Я з доброю волею прийму їх, і там вимагатиму приношень ваших, і першоплодів ваших з усіми святинями вашими.

41. Прийму вас, як духмяне кадіння, коли виведу вас з-поміж народів і зберу вас із країн, по котрих ви розпорошені, – і буду святитися у вас перед очима народів.

42. І спізнаєте, що Я – Господь, коли введу вас на землю Ізраїлеву, на землю, котру Я [присягався ] дати батькам вашим, піднявши руку Мою.

43. І згадаєте там про шляхи ваші і про всі справи ваші, якими ви опоганювали себе, і зневажите самі себе за всі злочини ваші, котрі ви вчинили.

44. І спізнаєте, що Я – Господь, коли буду чинити з вами заради ймення Мого, не за лихими вашими шляхами і не за вашими справами облудними, доме Ізраїлів, – говорить Господь Бог.

45. І було до мене слово Господнє:

46. Сину людський! Оберни лице твоє на шлях, що біжить на південь, і скажи слово на південь, і повідай пророцтво на ліс південного поля.

47. І скажи до південного лісу: Слухай слово Господнє! Так говорить Господь Бог: Ось, Я запалю в тобі вогонь, і він пожере в тебе усіляке дерево зелене, і всіляке дерево сухе; не загасне палахке полум'я, і все буде обпалене ним від півдня до півночі.

48. І побачить усіляка плоть, що Я, Господь, запалив його, і він не загасне.

49. І сказав я: О, Господе Боже! Вони кажуть про мене: Чи не виповідає він притчі?

Єзекія 21

1. І було до мене слово Господнє:

2. Сину людський! Оберни лице твоє до Єрусалиму і проголоси слово на святині, і повідай пророцтво на землю Ізраїлеву.

3. І скажи землі Ізраїлевій: Ось, Я – на тебе, і витягну меча Мого з піхов його і винищу в тебе праведного і нечестивого.

4. А для того, щоб винищити у тебе праведного і нечестивого, меч Мій із піхов піде на всіляку плоть від півдня до півночі.

5. І спізнає всіляка плоть, що Я, Господь, витягнув меча Мого з піхов його, і він уже не повернеться.

6. А ти, сину людський, стогни, завдаючи болю стегнам твоїм, і в стражданні стогни перед їхніми очима.

7. І коли скажуть тобі: Від чого ти стогнеш? – скажи: Від чутки, що йде, – і розтане всяке серце і всі руки знесиляться, і всякий дух занепаде, і всі коліна затремтять, як вода. Ось, це прийде і справдиться, говорить Господь Бог.

8. І було до мене слово Господнє:

9. Сину людський! Повідай пророцтво і скажи: Так говорить Господь Бог: Скажи: Меч, меч загострений і вичищений:

10. Налаштований для того, щоб заколоти більше; вичищений, щоб сяяв, як блискавиця. Чи радіти нам, що жезло сина Мого нехтує всіляким деревом?

11. Я дав його вичистити, щоб узяти в руку; уже загострений цей меч і вичищений, щоб віддати його в руку убивника.

12. Стогни і ридай, сину людський, бо він – на народ Мій, на всіх князів Ізраїля; вони будуть видані під меч з народом Моїм; а тому бий себе по стегнах.

13. Бо він уже випробуваний. То що, коли він нехтує навіть жезлом? Цей не встоїть, говорить Господь Бог.

14. А ти, сину людський, пророкуй і бий рукою об руку, – і подвоїться меч і потроїться: меч на тих, кого має уразити, меч на уразу великого, такий, що проникає досередини осель їхніх.

15. Щоб розтанули серця і щоб загиблих було більше, Я біля всіх брам їхніх поставлю грізного меча, – Овва! – блискучий, як блискавиця, нагострений для заклання.

16. Зберися і йди праворуч або ліворуч, куди не обернулося б лице твоє.

17. А Я буду аплодувати і погамую Мій гнів; Я, Господь, сказав це.

18. І було до мене слово Господнє:

19. А ти, сину людський, вибери собі дві дороги, котрими має йти меч царя вавилонського, – обидві вони мусять виходити з однієї землі, – і накресли руку, накресли на початку доріг до міст.

20. Уяви дорогу, котрою меч рухався б до Рабби синів Аммонових і в Юдею, до укріпленого Єрусалиму.

21. Тому що цар вавилонський зупинявся на роздоріжжі при початку двох доріг – для гадання: трясе стріли, запитує терафімів, розглядає печінку.

22. У правиці в нього гадання: до Єрусалиму, де треба поставити муроломи, розімкнути для битви уста, піднести голос для бойового гасла, підвести муроломи до брам, насипати вала, спорудити вежі для облоги.

23. Це гадання здалося в очах їхніх фальшивим; та оскільки вони присягалися присягою, то він, згадавши про таку їхню підступність, поклав захопити його.

24. А тому отак говорить Господь Бог: Оскільки ви самі згадуєте в пам'яті беззаконня ваші, вдаючись до явних злочинів ваших, виставляючи на загал гріхи ваші у всіх справах ваших, і самі наводите це в пам'яті, то ви будете захоплені руками.

25. А ти, смертельно поранений, злочинний князю Ізраїля, котрого день настав нині, коли безчестю його надходить кінець!

26. Так говорить Господь Бог: Скинь з себе корону і поклади вінець: цього вже не буде; принижене піднесеться і високе понизиться,

27. Я зруйную, зруйную, зруйную, – і його не буде, аж доки не прийде Той, Кому він належить, і Я дам Йому.

28. А ти, сину людський, повідай пророцтво і скажи: Так говорить Господь Бог про синів Аммонових і про обмову їхню, і скажи: Меч, меч оголений для нищення, вичищений для винищення, щоб сяяв, як блискавка.

29. Щоб тоді, як виповідають тобі неправдиві видіння і брехливо гадають тобі, і тебе долучив до лиходіїв із відтятими головами, котрих день настав, коли безчестю їхньому буде покладено край.

30. Чи повернути його до піхов його? На місці, де ти витворений, на землі походження твого буду судити тебе.

31. І виллю на тебе обурення Своє, дихну на тебе вогнем люті Моєї і віддам тебе в руки людей несамовитих, досвідчених убивників.

32. Ти будеш поживою вогню, кров твоя залишиться на землі; не будуть навіть згадувати про тебе; бо Я – Господь, сказав це.

Єзекія 22

1. І було до мене слово Господнє:

2. А ти, сину людський, чи бажаєш судити? Судити місто крови? Повідай йому мерзоти його.

3. І скажи: Так говорить Господь Бог: О, місто, що проливає кров серед себе, щоб настав час твій, таке, що виготовляє у себе ідолів, щоб опоганити себе!

4. Кров'ю, котру ти пролило, ти завинило, та ідолами, яких ти виготовляло, ти опоганювало себе, і наблизило дні твої і досягнуло години твоєї. За це віддам тебе на ганьбу народам, і наругу всім землям.

5. Близькі і далекі від тебе будуть збиткуватися над тобою, що опоганили ім'я твоє і прославилися буйністю.

6. Ось і чільники в Ізраїля, кожний в міру сил своїх, були в тебе, щоб проливати кров.

7. У тебе батька і матір лихословлять, зайшлому завдають образ осередь тебе, сироті і вдові чинять утиски.

8. Святинь Моїх ти не шануєш і суботи Мої порушуєш.

9. Наклепники є в тебе, щоб проливати кров, і на горах їдять у тебе пожертви для [ідолів] , серед тебе чинять гидоти.

10. Голизну батька відкривають у тебе, дружину під час очищення нечистот її ґвалтують у тебе.

11. Є такий, що вчиняє мерзоту з дружиною своєю, або інший опоганює невістку свою, а ще інший ґвалтує сестру свою, доньку батька свого.

12. Хабарі беруть у тебе, щоб проливати кров; ти береш лихву та відсотки, і насильством вимагаєш наживи від ближнього свого, а Мене забув, говорить Господь Бог.

13. І ось Я сплеснув руками Моїми про користолюбство твоє, що виявляється у тебе, і про кровопролиття, котре звершується серед тебе.

14. Чи встоїть серце твоє, чи будуть міцними руки твої за тих днів, коли будуть діяти супроти тебе? Я, Господь, сказав, – і вчиню.

15. І розпорошу тебе поміж народами, і розпорошу тебе по землях і покладу край мерзотам твоїм серед тебе.

16. І вчиниш сам себе зневаженим перед очима народів, і пізнаєш, що Я – Господь.

17. І було до мене слово Господнє:

18. Сину людський! Дім Ізраїлів учинився для Мене згаром; усі вони – олово, мідь, і залізо, і свинець у горні, стали, як жужелиця срібла.

19. А тому отак говорить Господь Бог: Оскільки ви всі стали згаром, за це ось, Я зберу вас до Єрусалиму.

20. Як в горно кладуть разом срібло і мідь, і залізо, і свинець, і олово, щоб роздмухати на них вогонь і розплавити, так Я у гніві Моєму і в люті Моїй зберу, і покладу, і розплавлю вас.

21. Зберу вас і дихну на вас вогнем обурення Мого, і розплавитеся серед нього.

22. Як срібло плавиться у горні, так розплавитеся й ви серед нього, і спізнаєте, що Я, Господь, вилив лють Мою на вас.

23. І було до мене слово Господнє:

24. Сину людський! Скажи йому: Ти – земля неочищена, не зрошена дощем у день гніву Мого.

25. Змова пророків її серед неї, мов лев, що рикає і терзає здобич; відбирають майно і коштовності, і збільшують число вдів.

26. Священики її порушують закон Мій і зневажають святині Мої, не відділяють святого від несвятого, і не показують різниці між чистим і нечистим, і від субот Моїх вони заплющили очі свої, і Я зганьблений у них.

27. Князі в неї, як вовки, що пожирають здобич; проливають кров, нищать душі, аби надбати зиску.

28. А пророки її все замазують багном, бачать пусте і пророкують їм лжу, кажучи: Так говорить Господь Бог, а насправді Господь не говорив.

29. А в народі гноблять один одного, грабують і чинять утиски бідному і вбогому, і зайшлого пригнічують несправедливо.

30. Шукав Я в них чоловіка, котрий змурував би мура, і став переді Мною у проломі за цю землю, щоб Я не знищив її, але не знайшов.

31. Тож виллю на них обурення Моє, вогнем люті Моєї винищу їх, поводження їхнє заверну їм на голову, говорить Господь Бог.

Єзекія 23

1. І було до мене слово Господнє:

2. Сину людський! Жили дві жінки, доньки однієї матері,

3. І блудили вони в Єгипті, чинили розпусту в своїй молодості; там зім'яті їхні груди, і там розбестили дівочі перса їхні.

4. А називалися вони: Огола – старша, та Оголива – сестра її. І були вони Моїми, і народжували синів і дочок, і називалися: Огола – Самарією, а Оголива – Єрусалимом.

5. І почала Огола блудити від Мене, і мала пристрасть до коханців, до асирійців, до сусідів своїх,

6. До тих, що одягалися у тканини блакитного кольору, до намісників провінцій і міських старшин, до всіх вродливих юнаків, вершників, що їздили на конях;

7. І ділилася блудодіяннями своїми з усіма відомими з синів Ашшура, і опоганювала себе всіма ідолами тих, до кого лише мала пристрасті.

8. Не переставала блудодіяти і з єгиптянами, тому що вони з нею спали за молодих літ її, і розбещували дівочі груди її, і виливали на неї хіть свою.

9. За те Я віддав її в руки коханців її, в руки синів Ашшура, до котрих вона мала пристрасть.

10. Вони відкрили голизну її, забрали синів її і дочок її, а її убили мечем. І стала вона ганьбою поміж жінками, тому що звершили над нею страту.

11. Сестра її, Оголива, бачила це і ще гидкіше блудодіяла в любові своїй, і блуд її переважив блуд сестри її.

12. Вона мала пристрасть до синів ашшурових, до намісників провінцій і старшин міст, сусідів її, ошатно зодягнених, до вершників, що їздили на конях, до всіх вродливих юнаків.

13. І Я бачив, що вона опоганила себе, [і що ] в обидвох – одна стежка.

14. Але ця іще примножила блудодіяння свої, тому що, коли побачила вирізьблених на стіні чоловіків та фарбами намальовані зображення халдеїв,

15. Підперезаних на крижах своїх поясом, з розкішними на голові завоями, і через те виглядали як військові чільники, схожі на синів Вавилону, чия батьківщина – земля халдейська,

16. Вона закохалася в них з першого погляду очима своїми і послала до них, у Халдею, послів.

17. І прийшли до неї сини Вавилону на ложе любовне, і опоганили її блудом своїм, і вона осквернила себе ними; і відлучилася душа її від них.

18. А коли вона явно віддалася блудові своєму і відкрила голизну свою, тоді й від неї відвернулася душа Моя, як відвернулася душа Моя від сестри її.

19. І вона примножувала блудодіяння свої, пригадуючи дні молодости своєї, коли блудила на землі єгипетській;

20. І мала пристрасть до коханців своїх, у котрих плоть – плоть віслюка, і хіть, наче в жеребців.

21. Отак ти пригадала розпусту молодости твоєї, коли єгиптяни стискали соски твої, пестячи груди твої дівочі.

22. Тому, Оголиво, так говорить Господь Бог: Ось, Я намовлю супроти тебе коханців твоїх, від котрих відвернулася душа твоя, і приведу їх супроти тебе зусібіч.

23. Синів Вавилону, і всіх халдеїв, із Пекод, із Шоа, і Коа, і з ними всіх синів Ашшура, вродливих юнаків, намісників провінцій і старшин міст, вельможних і відомих, усіх удатних вершників.

24. І прийдуть на тебе зі зброєю, з кіньми і колісницями, з численним народом, і оточать тебе окіл у латах, зі щитами і в шоломах, і віддам їм тебе на суд, і будуть судити тебе своїм судом.

25. І наверну ревнощі Мої супроти тебе, і вчинять з тобою люто: відріжуть у тебе носа і вуха, а решта твого від меча впаде; візьмуть синів твоїх і дочок твоїх, а решту твою вогонь поглине;

26. І скинуть з тебе одежу твою, заберуть шати твої.

27. І покладу край розпусті твоїй і блудові твоєму, що принесла з Єгипетського краю, і не будеш навертати до них очі твої, і про Єгипет [уже ] не згадаєш.

28. Бо так говорить Господь Бог: Ось, Я віддаю тебе в руки тих, котрих ти зненавиділа, в руки тих, від яких відвернулася душа твоя.

29. І вчинять з тобою жорстоко, і візьмуть у тебе все, нажите працею, і залишать тебе голою і непокритою, і відкрита буде сороміцька голизна твоя і розпуста твоя і блудодіяння твоє.

30. Це буде учинено з тобою за блудодіяння твоє з народами, чиїми ідолами ти опоганила себе.

31. Ти ходила дорогою сестри своєї; за те й дам у руку тобі чашу її.

32. Так говорить Господь Бог: Ти будеш пити чашу сестри твоєї, глибоку та широку, і будеш підлягати посміхові й ганьбі за величезною місткістю її.

33. Сп'янінням і сумом будеш виповнена: чаша жаху і спустошення – чаша сестри твоєї, Самарії!

34. І вип'єш її, і висушиш, і череп'я її оближеш, і груди твої терзатимеш: бо Я сказав це, говорить Господь Бог.

35. А тому отак говорить Господь: Оскільки ти забула Мене і відвернулася од Мене, то тепер терпи за беззаконня твоє і за блудодіяння твоє.

36. І сказав мені Господь: Сину людський! Чи хочеш судити Оголу і Оголиву? Повідай їм мерзоти їхні;

37. Бо вони чинили перелюб, і кров на руках їхніх, із ідолами своїми чинили перелюб, і синів своїх, котрих породили, через вогонь переводили на поживу їм.

38. І ще ось, що вони чинили Мені: Опоганювали святиню Мою того ж таки дня і порушували суботи Мої;

39. Тому що, коли вони заколювали дітей своїх для ідолів своїх, того ж таки дня приходили до святині Моєї, щоб сквернити її: ось, як чинили вони в домі Моєму!

40. Окрім того, посилали за людьми, що приходили здалеку; до них відправляли послів, і ось, вони приходили, і ти для них умивалася, фарбувала очі твої і прикрашалася шатами,

41. І сідала на чудове ложе, перед котрим стояв уже стіл, на якому пропонувала ти духмяне кадіння Моє і єлей Мій.

42. І лунав голос народу, що святкували біля неї, і до людей з натовпу народного виводили п'яниць з пустелі; і вони клали на руки їхні браслети і на голови їхні гарні вінки.

43. Тоді сказав Я про постарілу і виснажену в перелюбі: Тепер скінчаться блудодіяння її разом з нею.

44. Але приходили до неї, як приходять до дружини блудниці; так приходили до Оголи і Оголиви, до жінок розпусниць.

45. Але мужі праведні будуть судити їх, вони будуть судити їх судом перелюбників і судом таких, що проливають кров, тому що вони перелюбники, і в них кров на руках.

46. Бо так сказав Господь Бог: Зібрати на них зібрання і віддати їх озлобленню і грабункові.

47. І зібрання поб'є їх камінням, і порубає їх мечами своїми, і заб'є синів їхніх і дочок їхніх, і оселі їхні спалять вогнем.

48. Отак покладу край розпусті на цій землі, і всі жінки приймуть урок і не будуть чинити ганебних справ так, як ви.

49. І покладуть на вас вашу розпусту, і понесете кару за гріхи з ідолами вашими, і спізнаєте, що Я – Господь Бог.

Єзекія 24

1. І було до мене слово Господнє дев'ятого року, десятого місяця, десятого дня [місяця] .

2. Сину людський! Запиши собі ім'я цього дня, цього самого дня: цього самого дня цар вавилонський підійде до Єрусалиму.

3. І повідай на бунтівний дім притчу, і скажи їм: Так говорить Господь Бог: Постав казана, постав і налий до нього води;

4. Поклади до нього куски м'яса, всі ліпші куски, стегна і лопатку, і накидай найдобірніших кісток;

5. Відібраних овець візьми, і [розпали ] під ним кості, і кип'яти, щоб кості розварилися в ньому.

6. Тому так говорить Господь Бог: Горе, місту крови! Горе казанові, в котрому є накип і з якого накип його не сходить! Куском за куском викидайте з нього, не вибирайте за жеребом.

7. Бо кров його серед нього і він залишив її на голій скелі; не на землю виливав її, де вона могла вкритися пилом.

8. Щоби пробудити гнів для звершення помсти, Я залишив кров його на голій скелі, щоб вона не щезла.

9. А тому так говорить Господь Бог: Горе місту крови! І Я розкладу велике багаття.

10. Наклади більше дров, розпали вогонь, вивари м'ясо; нехай все загусне, і кості перетліють.

11. І коли казан буде порожній, постав його на жар, щоб він розігрівся, і щоб мідь його розжарилася, і розплавилася в ньому нечистота його, і весь накип його пощез.

12. Праця буде важкою, але значний накип його не зійде з нього; і в огні [залишиться ] на ньому накип його.

13. У нечистоті твоїй така мерзота, що скільки Я не чищу тебе, ти все одно не чистий; від нечистоти твоєї ти й надалі не очистишся, аж доки люті Моєї Я не погамую над тобою.

14. Я – Господь, Я кажу: Це прийде і Я вчиню; не усуну, і не дам пощади, і не помилую. За шляхами твоїми і за справами твоїми будуть судити тебе, – говорить Господь Бог.

15. І було до мене слово Господнє:

16. Сину людський! Ось, Я заберу від тебе несподіваною уразою втіху очей твоїх; але ти не нарікай, і не плач, і нехай не з'являться у тебе сльози.

17. Зітхай у безмов'ї, плачу по мертвих не звершуй; але обв'яжи себе завоєм і взувай на ноги взуття твоє, і бороди не затуляй і хліба від чужих не їж.

18. І по тому, як говорив я вранці слово до народу, увечері померла дружина моя, і другого дня я вчинив так, як наказано було мені.

19. І сказав мені народ: Чи не скажеш нам, яка ознака для нас у тому, що ти робиш?

20. І сказав я їм: До мене було слово Господнє:

21. Скажи домові Ізраїлевому: Так говорить Господь Бог: Ось, Я віддам на наругу святиню Мою, опертя сили вашої, втіху очей ваших, і втіху душі вашої, а сини ваші і дочки ваші, котрих ви покинули, упадуть від меча.

22. І коли ви будете чинити те саме, що вчинив я; бороди не будете затуляти, і хліба від чужих не будете їсти;

23. І завої ваші будуть на головах ваших, і взуття ваше на ногах ваших і не будете нарікати і плакати, але будете вичахати від гріхів ваших і зітхати один перед одним.

24. І буде для вас Єзекіїл ознакою: усе, що він чинив, і ви будете чинити, і коли це справдиться, то спізнаєте, що Я – Господь Бог.

25. А щодо тебе, сину людський, то у той день, коли Я заберу в них прикраси слави їхньої, втіху очей їхніх і втіху душі їхньої, синів їхніх, і доньок їхніх, –

26. Того дня прийде до тебе врятований [звідти] , щоб повідати вістку у вуха твої,

27. Того дня при цьому врятованому розтуляться уста твої, і ти будеш говорити і не залишишся уже безмовним, і будеш ознакою для них, і спізнаєш, що Я – Господь.

Єзекія 25

1. І було до мене слово Господнє:

2. Сину людський! Оберни лице твоє до синів Аммонових і повідай для них пророцтво,

3. І скажи синам Аммоновим: Слухайте слово Господа Бога: Так говорить Господь Бог: За те, що ти про святиню Мою говориш: Овва! Овва! – тому що вона поганьблена, – і про землю Ізраїлеву, тому що вона спустошена, і про дім Юдин, тому що вони пішли в полон, –

4. За те ось, Я віддам тебе у спадок синам сходу, і поставлять у тебе кошари свої, і поставлять у тебе шатра свої, і будуть їсти плоди твої, і питимуть молоко твоє.

5. Я вчиню Раббу стійлом для верблюдів, і синів Аммонових – пастухами овець, і спізнаєте, що Я – Господь.

6. Бо так говорить Господь Бог: За те, що ти плескав у долоні і тупотів ногою, і з презирством до землі Ізраїлевої тішився в душі, –

7. За це ось, Я простягну руку Мою на тебе і віддам тебе на грабіж народам, і винищу тебе з народів, і зітру тебе з числа земель; здолаю тебе, і спізнаєш, що Я – Господь.

8. Так говорить Господь Бог: За те, що Моав і Сеїр говорять: Ось і дім Юдин, як усі народи!

9. За те, ось, Я відкрию Моава з боків, [починаючи ] від міст, від усіх прикордонних міст його, краси краю, від Бен-Гаєшімот, Баал-Меон аж до Кір'ятаїму,

10. Для синів сходу і віддам його у спадок [їм ] разом із синами Аммоновими, щоб сини Аммона не згадувалися більше серед народів.

11. І над Моавом звершу суд, і спізнають, що Я – Господь.

12. Так говорить Господь Бог: За те, що Едом жорстоко мстився домові Юдиному і тяжко згрішив, коли звершував над ним помсту,

13. За те, так говорить Господь Бог: Простягну руку Мою на Едома і винищу в нього людей і скотину, і вчиню його пустелею – від Теману до Дедану всі упадуть від меча.

14. І звершу помсту Мою над Едомом рукою народу Мого, Ізраїля; і вони будуть діяти в Едомі за гнівом Моїм і Моїм обуренням, і спізнають помсту Мою, говорить Господь Бог.

15. Так говорить Господь Бог: За те, що филистимляни вчинили жорстоко і мстили з презирством у душі, на загибель, з вічної неприязні, –

16. За те, так говорить Господь Бог: Ось, Я простягну руку Мою на филистимлян, і винищу критян, і знищу останок їхній на березі моря.

17. І звершу над ними велику помсту покаранням лютим, і спізнають, що Я – Господь, коли звершу над ними помсту Мою.

Єзекія 26

1. Одинадцятого року, першого дня першого місяця, було до мене слово Господнє:

2. Сину людський! За те, що Тир говорить проти Єрусалиму: Овва! Він зруйнований – брама народів; він звертається до мене; я виповнюся, він спустошиться, -

3. За це, так говорить Господь Бог: Ось, Я на тебе, Тире, і підніму на тебе численні народи, як море підіймає хвилі свої.

4. І зруйнують мури Тиру, і зруйнують вежі його; Я теж повимітаю з нього порох його, і вчиню його голою скелею.

5. Місцем для розстилання сітей буде він серед моря; бо Я сказав це, говорить Господь Бог, і буде він на грабіж народам.

6. А доньки його, котрі на землі, забиті будуть мечем, і спізнають, що Я – Господь.

7. Бо так говорить Господь Бог: Ось, Я приведу супроти Тиру від півночі Навуходоносора, царя вавилонського, царя царів, з кіньми і колісницями, і з вершниками, і з військом та численним народом.

8. Доньок твоїх на землі він заб'є мечем, і спорудить супроти тебе вежі для облоги, і нагорне супроти тебе вала, і виставить супроти тебе щити;

9. І до мурів твоїх підсуне машини-муроломи, і вежі твої зруйнує сокирами своїми.

10. Від безлічі коней його накриє тебе пилюка, від гамору вершників і коліс і колісниць затремтять мури твої, коли він буде входити у брами твої, як входять до зруйнованого міста.

11. Копитами коней своїх він витопче всі вулиці твої, народ твій заб'є мечем і пам'ятки могутности твоєї поскидає на землю.

12. І пограбують багатство твоє, і розкрадуть товари твої, і зруйнують мури твої, і поруйнують гарні оселі твої, і каміння твоє, і дерева твої, і землю твою пожбурять у воду.

13. І припиню звучання пісень твоїх, і звуку гусел твоїх уже не буде чутно.

14. І вчиню тебе голою скелею, будеш місцем для розстилання сітей. Не будеш знову споруджений, бо Я, Господь, сказав це, говорить Господь Бог.

15. Так говорить Господь Бог Тирові: Від гуркоту падіння твого, від стогону поранених, коли буде звершена серед тебе різанина, чи не здригнуться острови?

16. І залишать усі князі моря престоли свої і поскидають із себе мантії, і скинуть із себе мережані шати свої, одягнуться в трепет, сядуть на землю, щохвилини будуть здригатися і вражатися через тебе.

17. І здіймуть плач за тобою, і скажуть тобі: Як же загинуло ти, місто, заселене мореплавцями, місто уславлене, котре було могутнє на морі, саме і городяни його, які наводили острах на всіх його мешканців.

18. Нині, у день падіння твого, здригнулися острови; острови на морі потрапили в замішання від загибелі твоєї.

19. Бо так говорить Господь Бог: Коли Я вчиню тебе містом спорожнілим, схожим на міста безлюдні, коли підніму на тебе безодню, і накриють тебе великі води,

20. Тоді зіпхну тебе з тими, що сходять до могили, до народу, котрий давно був, і поселю тебе в безоднях землі, в пустелях вічних, з тими, що відійшли до могили, щоб ти не було вже заселене; і явлю Я славу на землі живих.

21. Жахіттям учиню тебе, і не буде тебе, і будуть шукати тебе, але вже не знайдуть повік, говорить Господь Бог.

Єзекія 27

1. І було до мене слово Господнє:

2. А ти, сину людський, здійми плач за Тиром.

3. І скажи Тирові, що оселився на виступах у морі, що торгує з народами на багатьох островах: Так говорить Господь Бог: Тире! Ти кажеш: Я – досконалість краси!

4. Рубежі твої – у серці морів; будівничі твої вчинили гарним тебе напрочуд:

5. Із сенірського кипарису влаштували всі помости твої; привозили з Ливану кедра, щоб виготовити для тебе щогли.

6. З дубів Башанських тобі весла робили; лавиці твої виготовляли з букового дерева, з оправою із слонової кости з островів Кіттімських.

7. Мережані полотна з Єгипту придбані для вітрил твоїх і слугували стягами; тканини блакитного і пурпурного кольору з островів Еліші були покривалом твоїм.

8. Мешканці Сидону і Арваду були в тебе веслярами; свої знавці були в тебе, Тире; вони були в тебе стерновими.

9. Старші з Ґевалу і знавці його були в тебе, щоб шпарувати твої пробоїни. Усілякі морські кораблі і корабельники були в тебе для провадження торгівлі твоєї.

10. Перс, і Луд, і Пут були у війську твоєму і були в тебе вояки, вішали на тебе щит і шолом, вони надавали тобі величі.

11. Сини Арваду із власним твоїм військом стояли скрізь на мурах твоїх, і Ґаммадеї були на вежах твоїх; скрізь на мурах твоїх вони вішали щити свої; вони завершували красу твою.

12. Таршіш, купець твій, за безліччю багатства всілякого, сплачував за товари твої сріблом, залізом, свинцем та оловом.

13. Яван, Тувал та Мешех торгували з тобою, вимінюючи товари твої на душі людські та мідний посуд.

14. Із дому Тогарми за платню твою допроваджували тобі лошаків і коней, і мулів.

15. Сини Деданові торгували з тобою; численні острови вчиняли з тобою обмін, а на заплату тобі привозили слонову кість і чорне дерево.

16. З причини значного торговельного попиту торгували з тобою арам'яни; за товари твої вони сплачували коштовним камінням, тканинами пурпуровими, мережаними і вісоном, кораблями та рубінами.

17. Юдея і земля Ізраїлева торгувала з тобою; за товар твій платили пшеницею з Мінніту, і солодощами, і медом, і деревною олією та бальзамом.

18. Дамаск, із причини значного торгового виробництва твого – був широкий вибір всілякого багатства! – торгував з тобою вином з Хелбону і білою вовною.

19. Ведан і Яван з Уззалу сплачували тобі за товари твої виготовленим залізом; кассією і духмяною тростиною – на обмін тобі.

20. Дедан торгував з тобою дорогими попонами для верхової їзди.

21. Аравія і всі князі Кедарські здійснювали обмін з тобою: ягнят, і баранів, і козлів обмінювали з тобою.

22. Купці із Шеви і Рами торгували всілякими удатними пахощами і всіляким коштовним камінням, і золотом сплачували за товари твої.

23. Харан, і Ханне, і Еден, купці Шеви, Ашшур і Кілмад торгували з тобою.

24. Вони торгували з тобою дорогими шатами, шовковим і мережаним крамом, котрого вони привозили на твої торжища в дорогих ящиках, що вироблені з кедра і гаразд упакованих.

25. Кораблі із Таршішу були твоїми караванами у твоїй торгівлі, і ти став багатим і вельми знаним серед морів.

26. Веслувальники твої завели тебе до великої води; східний вітер розкидав тебе серед морів.

27. Багатство твоє, і товари твої, усі комори твої, корабельники твої і стернові твої, що лагодять пробоїни твої і порядкували торгівлею твоєю, і всі вояки твої, які були в тебе, і вся безліч народу в тебе, в день падіння твого упаде в серце морів.

28. Від зойку стернових твоїх здригнуться околиці.

29. І з кораблів твоїх зійдуть усі веслувальники, корабельники, всі стернові моря, і стануть на землю;

30. І заридають за тобою дужим голосом, і гірко застогнуть, і понасипають попелу на голови свої, і в поросі будуть валятися.

31. І обстрижуть по тобі волосся до голизни, і попідперізуються мотузками і заплачуть за тобою від душевної скорботи гірким плачем.

32. І в жалобі своїй заспівають печальну пісню за тебе, і отак заридають про тебе: Хто, як Тир, так зруйнований посеред моря!

33. Коли приходили з морів товари твої, ти насичував багато народів; безліччю багатства твого і торгівлею твоєю збагачував царів землі.

34. А коли ти розбитий морями в безодні води, товари, і все, що юрмилося в тобі, упало (в море).