Застереження перед лицемірною поміркованістю.

1. А Дух виразно каже, що останнiм часом вiдступлять деякi од вiри, дослухаючись духiв спокусникiв i науки бiсiвської,

2. Через лицемiрство лжемовникiв, спалених у своїй совiстi,

3. Котрi забороняють одружуватися i вживати з харчами те, що Бог утворив, щоб вiрнi, якi й пiзнали iстину, їли з подякою.

4. Бо всiляке творення Боже гарне i нiщо не негоже, якщо приймається з подякую.

5. Тому що освячується словом Божим i молитвою.

6. Навчаючи цього братiв, будеш добрим служителем Iсуса Христа, що насичується словами вiри i добрим ученням, за котрим ти пiшов.

7. А вiд негодящих i баб'ячих байок ухиляйся, але вправляйся в добрiй честi;

8. Бо тiлесна вправа приносить замало користi, а добра честь на все корисна, маючи обiтницю життя теперiшнього i прийдешнього.

9. Слово це вiрне i цiлковитого довiр'я гiдне.

10. Бо ми з цiєю метою й працюємо i зневаги зазнаємо, що сподiваємося на живого Бога, Котрий є Рятiвник усiх людей, а надто вiрних.

11. Проповiдуй це i навчай.

12. Нехай нiхто не знехтує юнiстю твоєю; але будь взiрцем для вiрних у словi, в життi, в любовi, у дусi, у вiрi, в чистотi.

13. Аж доки не прийду, займайся читанням, напоумляй i навчай.

14. Не стався байдуже до дару, який у тобi є, i котрий даний тобi через пророцтво з покладанням рук священства.

15. Про це турбуйся, в цьому перебувай, щоб успiх твiй для всiх очевидним був.

16. Будь пильний до себе i до вчення, займайся цим постiйно; бо так учиняючи, i себе врятуєш, i тих, що слухають тебе.

Тимофiя 5

Про звання у Церкві.

1. Старому не докоряй, але умовляй, як батька; молодших, як братiв.

2. Лiтнiх жiнок, - як матерiв; молодих, як сестер, з усiлякою чистотою.

3. Шануй удовиць, справжнiх удовиць.

4. Коли ж якась удова має дiтей чи онукiв, то нехай вони передовсiм навчаються шанувати свою родину i вiддавати належне батькам: бо це угодно Боговi.

5. Справжня вдова i самiтня сподiвається на Бога i перебуває в благаннях i в молитвах вдень i вночi.

6. А ласолюбна живцем померла.

7. I про це їм нагадуй (навчай), щоб без вади були.

8. А якщо хтось про своїх, надто про домашнiх, не пiклується, той зрiкся вiри i гiрший вiд невiрного.

9. Удова має вибиратися така, що має не менше шiстдесяти рокiв, котра була дружиною одного чоловiка.

10. Вiдома добрими справами, якщо вона виховала дiтей, приймала мандрiвникiв, обмивала ноги святим, допомагала бiдним i була ревна на всiляку добру справу.

11. А молодих удовиць не приймай, бо вони, впадаючи в розкiш, усупереч Христовi, прагнуть пошлюбитися.

12. Вони пiдлягають осудовi, тому що ухилилися вiд попередньої вiри;

13. Причому, вони, оскiльки є неробами, звикають бiгати по домiвках i бувають не лишень неробами, але й балакухами, є доскiпливi i мовлять те, про що не мусять,

14. Отож, я бажаю, щоб молодi вдови шлюбилися, народжували дiтей, давали лад своєму домовi i не надавали супротивниковi жодного приводу до лихослiв'я.

15. Бо деякi вже спокусилися i пiшли слiдом за сатаною.

16. Якщо котрийсь вiрний чи вiрна має вдiв на утриманнi, то мусять їх утримувати i не обтяжувати Церкву, щоб вона могла утримувати справжнiх (одиноких) удовиць.

17. А пресвiтерам (священослужителям), якi належним чином провадять служiння, необхiдно виявляти гiдну пошану, особливо тим, котрi трудяться в словi i в навчаннi.

18. Бо Писання оповiдає: Не зав'язуй рота воловi, що молотить; i: Працелюбний (працюючий) вартий своєї нагороди.

19. Звинувачення на пресвiтера приймай не iнакше, як при двох чи трьох свiдках.

20. Тих, що грiшать, викривай перед загалом, щоби й iншi страх мали.

21. Перед Богом i Господом Iсусом Христом i вибраними Ангелами заклинаю тебе, зберегти це без упередження, нiчого не роблячи, виходячи з пристрастi.

22. Рук нi на кого квапливо не клади, i не ставай учасником у чужих грiхах; бережи себе чистим.

23. У подальшому не пий лише воду, але вживай трiшки вина, заради шлунку твого i частих недуг твоїх.

24. Грiхи деяких людей явнi i невiдворотно ведуть до осуду, а деякi вiдкриваються згодом.

25. Так само й добрi справи явнi, а якщо й не такi, утаємничитися не можуть.

Тимофiя 6

Про служників.

1. Раби, що пiд ярмом, мусять вважати панiв своїх (володарiв) гiдними всякої честi, щоб не було зневаги йменню Божому i вченню.

2. Тi, котрi мають за панiв вiрних, не мають спiлкуватися з ними недбало, тому що вони брати; але тим паче мають слугувати їм, бо вони вiрнi i улюбленi, i добро чинять їм. Навчай цього i умовляй.

3. Хто навчає iншого i не йде за розумними словами Господа нашого Iсуса Христа i вченням про набожнiсть,

4. Той гордий, нiчого не знає, але захворiв на пристрасть до змагань i суперечок, вiд котрих виникає заздрiсть, розбрат, лихослiв'я, лукавi пiдозри.

5. Намарнi суперечки помiж людьми пошкодженого розуму, чужi iстинi, котрi думають, наче набожнiсть служить для прибутку. Вiддаляйся од таких.

6. Велике надбання - бути набожним i вдоволеним.

7. Бо ми нiчого не принесли у свiт; зрозумiло, що нiчогiсiнько не можемо й винести з нього.

8. Маючи їжу i одежу, будьмо задоволенi з того.

9. А тi, що прагнуть збагатитися, потрапляють у спокусу i в сiтi, а також у численнi безглуздi i шкiдливi похотi, котрi занурюють людей в бiдування i згубу;

10. Бо корiнь всього лихого є срiблолюбство, котрому вiддавшися, деякi ухилилися од вiри i самi себе пiдвели до багатьох страждань.

11. А ти, чоловiче Божий, ухиляйся вiд цього, та сягай успiху в правдi, набожности, вiрi, любовi, терпiннi й покорi;

12. Спонукай гарним прикладом вiри, тримайся вiчного життя, до котрого ти якраз i покликаний, i показав сумлiнне сповiдування перед багатьма свiдками.

13. Перед Богом, що все животворить, i перед Христом Iсусом, Котрий засвiдчив перед Понтiєм Пилатом сумлiнне сповiдування, заповiдаю тобi

14. Пильнувати цю заповiдь чисто i бездоганно, аж навiть до з'явлення Iсуса Христа,

15. Котре свого часу вiдкриє блаженний i єдиний могутнiй Цар тих, що царюють, i Господь тих, що володарюють,

16. Єдиний, що має безсмертя, Котрий живе у неприступному свiтлi, Котрого нiхто з людей не бачив i бачити не може. Йому честь i держава вiчна! Амiнь.

17. Багатих у теперiшньому часi умовляй, щоб вони не вельми чванилися собою i сподiвалися не на багатство намарне, але на Бога живого, що дає нам усе щедро для радости;

18. Щоб вони вдавалися до доброчинства, багатiли добрими вчинками, були щедрими i приязними,

19. Збираючи собi скарби, добру основу для майбутнього, щоб сягнути вiчного життя.

20. О, Тимофiю! Бережи заповiдi, що тобi повiданi, ухиляйся вiд негодящого марнослiв'я i суперечок неправдивого знання,

21. Котрому вiддавшись, деякi ухилилися од вiри. Благодать з тобою. Амiнь.

Друге Послання до Тимофія

Тимофія 1