Віруючим заборонено судитися у нечестивих.
1. Як сміє хтось у вас, маючи справу з іншим, судитися в нечестивих, а не у святих?
2. Хіба не відаєте, що святі будуть судити світ? А якщо вами буде осуджений світ, то невже ви недостойні судити незначні справи?
3. Хіба не знаєте, що ми будемо судити ангелів, а тим паче справи житейські?
4. А ви, коли маєте житейські позови, то настановляєте своїми суддями тих, хто нічогісінько не важить у церкві.
5. На сором вам кажу: Невже немає поміж вами жодного розумного, котрий міг би розсудити між братами своїми?
6. Але брат із братом судиться, і причому - перед невірними.
7. І те вже вельми принизливо для вас, що ви маєте позови між собою. Чому б вам краще не залишитися скривдженими? Чому б вам краще не потерпати від неправди?
8. Але ви самі кривдите і відбираєте, і причому у братів.
9. Чи ви не знаєте, що неправедні Царства Божого не успадковують? Не обманюйте себе! Ні розпусники, ні ідолослужники, ні перелюбники, ні малакії, ні мужеложники,
10. Ні злодії, ні користолюбці, ні п'яниці, ні злодії, ні злоріки, ні хижаки Царства Божого не успадковують.
11. І такими були деякі з-поміж вас; але обмилися, але освятилися, але виправдалися йменням Господа нашого Ісуса Христа і Духом Бога нашого.
12. Усе мені дозволено, але не все корисне; усе мені дозволено, але ніщо не мусить володіти мною.
13. Їжа для черева, і черево для їжі; але Бог знищить і перше, і друге. А тіло не для блуду, але для Господа, і Господь для тіла.
14. Бог воскресив Господа, воскресить також і нас силою Своєю.
15. Хіба не знаєте, що тіла ваші є члени Христові? Тож, чи відберу членів у Христа, щоб учинити їх членами перелюбниці? Нехай же не буде!
16. Чи ви не знаєте, що той, хто злягається з перелюбницею стає одним тілом з нею? Адже сказано: Двоє будуть одна плоть.
17. А хто з'єднується з Господом є один дух з Господом.
18. Утікайте від розпусти; усілякий гріх, котрого припускається людина, є поза тілом, а перелюбник грішить супроти власного тіла.
19. Чи не відаєте, що тіла ваші є храм Святого Духа, що в вас живе, і Котрого ви маєте від Бога, і ви не свої?
20. Бо ви куплені за дорогу ціну. А тому прославляйте Бога і в тілах ваших, і в душах ваших, котрі є Божі.
Коринтян 7
Шлюб і подружнє життя.
1. А про що ви писали мені, то краще чоловікові не торкатися жінки.
2. Але, щоб уникнути розпусти, кожний май свою дружину, і кожна май свого чоловіка,
3. Нехай чоловік ставиться до дружини з належною прихильністю; так само й дружина до чоловіка.
4. Дружина не має влади над своїм тілом, але чоловік; так само й чоловік не має влади над своїм тілом, але дружина.
5. Не ухиляйтеся одне від одного, хіба за згодою, на певний час, задля посту з молитвою, а потім будьте разом, щоб не спокушав вас сатана вашою нестримністю.
6. А втім, все це сказане мною як порада, а не як наказ.
7. Бо маю бажання, щоб усі люди були, як я; але кожний має своє обдаровання від Бога, один так, а інший так.
8. А неодруженим і вдовам кажу: добре їм залишатися, як я;
9. Та коли не можуть утриматися, то нехай беруть шлюб; бо краще пошлюбитися, аніж розпалюватися.
10. А тим, що пошлюбилися, не я наказую, а Господь: дружині не розлучатися з чоловіком, -
11. А якщо розірве шлюб, то має залишитися незаміжньою, або помиритися з чоловіком своїм, - і чоловікові не залишати дружини своєї.
12. А іншим я кажу, а не Господь: Коли якийсь брат має дружину невіруючу, і вона згодна жити з ним, то він не повинен залишати її;
13. І дружина, яка має чоловіка невіруючого, і він згодний жити з нею, нехай не залишає його.
14. Бо невіруючий чоловік освячується дружиною віруючою, і дружина невіруюча освячується чоловіком віруючим; інакше діти ваші були б нечисті, а тепер святі.
15. А якщо невіруючий хоче розірвати шлюб, нехай розлучається; брат чи сестра у таких випадках не зв'язані; до миру закликав нас Господь.
16. Звідки ти знаєш, дружино, чи не врятуєш чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, що не врятуєш дружину?
17. Тільки кожний чини так, як Бог йому визначив, і кожний, як Господь закликав; так я наказую всім церквам.
18. Чи покликаний хтось обрізаним, не приховуй; чи покликаний хтось необрізаним, не обрізайся.
19. Обрізання ніщо, і необрізання ніщо; але все - у дотриманні заповідей Божих.
20. Кожний нехай лишається у тому званні, в якому покликаний.
21. Чи рабом був ти прикликаний, не бентежся; але якщо можеш стати вільним, то краще скористайся з цього.
22. Бо той, хто покликаний Господом, будучи рабом, є вільний Господа; так само й той, хто прикликаний вільним, є слуга Христів.
23. Ви викуплені за високу ціну! Не ставайте рабами людей.
24. У якому званні хтось покликаний, браття, у тому кожний залишайся перед Богом.
25. Відносно дівоцтва я не маю настанов од Господа, але даю пораду, як той, що одержав від Господа милість бути йому вірним.
26. Отож, з огляду на теперішні утиски, визнаю за краще чоловікові залишатися так.
27. Чи з'єднаний ти з дружиною? Не шукай розлучення. Чи залишився без дружини? Не шукай дружини.
28. А втім, якщо й одружишся, не згрішиш; і якщо дівчина вийде заміж, не згрішить. Але такі будуть мати тілесні страждання; а мені вас шкода.
29. Я вам кажу, браття: Час уже нетривалий, аж так, що ті, котрі мають дружин, мусять бути, як ті, що не мають;
30. І ті, що плачуть, як ті, що не плачуть, і ті, що радіють, як ті, що не радіють, і ті, що купляють, як ті, що не придбали;
31. І ті, що користуються цим світом, як ті, що не користуються; бо минає образ світу цього.
32. А я хочу, щоб ви були без турбот. Неодружений нехай піклується про Господа, як догодити Господові;
33. А одружений піклується світським, як догодити дружині. Є різниця між заміжньою і дівчиною.
34. Незаміжня турбується про Господа, як догодити Господові, аби святою бути і тілом, і духом; а заміжня опікується світським, як догодити чоловікові.
35. Кажу це для вашої ж таки користі, не для того, щоб накласти на вас пута, але для того, щоб із побожністю і ревно служити Господові без розваг.
36. А якщо хтось вважає непристойним для своєї дівчини те, щоб вона у зрілому віці залишалася так, то нехай чинить, як хоче, - не згрішить; нехай такі виходять заміж.
37. Але хто непохитно твердий у серці своєму, і, не маючи нужди, але є господарем своєї волі, вирішив у серці своєму берегти свою дівчину, - той гаразд чинить.
38. А тому той, хто віддає свою дівчину (доньку) заміж, чинить добре; а той, що не віддає, чинить краще.
39. Дружина зв'язана законом, аж доки живий чоловік її; а якщо чоловік її помре, вільна вийти, за кого хоче, тільки в Господі.
40. Але вона щасливіша, якщо залишиться так, на мою пораду; а я гадаю, що маю Духа Божого.
Коринтян 8