Список використаної літератури. Копаниця А.В. Рекомендації щодо системи заходів та контролю органами військового управління, командирами об’єднань
- Указ Президента України № 981/98 від 4 вересня 1998 року „Концепція виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях”.
Копаниця А.В. Рекомендації щодо системи заходів та контролю органами військового управління, командирами об’єднань, з’єднань, військових частин та підрозділів за станом військової дисципліни.
- Алещенко В.І. Морально-психологічне забезпечення застосування військ (сил): становлення та сутність: Навчально-методичний посібник. – К.: Національна академія оборони України, 1999. - 32 с.
- Алещенко В.І. „Методичні рекомендації командирам військових частин (підрозділів) щодо організації профілактики порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями” – Київ, 2003р.
- Процепка О.Г. Морально-психологічне забезпечення бойової підготовки з’єднань, військових частин та підрозділів Збройних сил України: Методичний посібник. – К.: Національна академія оборони України, 2000. - 30 с.
- Ягупов В.В. Морально-психологічне забезпечення: Курс лекцій. –К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2002. – 250 с.
- Ягупов В.В. Військова психологія: Підручник.– Київ: Тандем, 2004. – 656с. – Бібліогр.С. 623-627.
- Змановская Е.В. Девіантологія (Психологія відхильної поведінки).– М.:2004.
9. Психология и педагогика. Военная психология / Под ред. А.Г. Маклакова. – СПб.: Питер, 2004. – 464с.: ил – (Серия «Учебник для вузов»).
10. Варій М.Й., Козяр М.М., Коваль М.С. Військова психологія і педагогіка: Посібник / За заг.ред. М.Й.Варія. – Львів: Вид-во «Сполом», 2003. – 624с.
11. „Военная психология и педагогіка”. Под редакцией А.В. Барабанщикова, 1986 р.
12. „Основы военной психологи и педагогіки”. Под редакцией А.В. Барабанщикова, 1981 р..
13. „Военная психология и педагогіка”. Под редакцией П.А. Корчемного, 1998 р;
ТЕМА 18 Суїцидальна поведінка військовослужбовців
План
1. Суїцидальна поведінка.
2. Фактори, що впливають на самогубства серед солдатів (курсантів).
За оцінками експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я, зміни, що відбуваються в останні роки у країнах Східної Європи, зненацька привели до важких наслідків у психічному стані населення.
Зростання кількості самогубств в усьому світі привертає увагу соціологів, психіатрів та юристів багатьох країн.
Суїцидальна поведінка.
СУЇЦИД – у перекладі з англійської — самогубство. (С) — акт самогубства, скоєний у стані сильного душевного розладу, або під впливом психічного захворювання; усвідомлюваний акт самоусунення від життя під впливом гострих психотравмуючих ситуацій, при яких особисте життя як вища цінність втрачає сенс. Причини суїциду різноманітні, кориняться не тільки в особистісних деформаціях людини, психотравмуючій обстановці, яка її оточує, але і в соціально-економічній і моральній організації суспільства.Психологія. Словник— 1998.
Дослідження, проведені в нашій країні, свідчать, що найбільша кількість самогубств припадає на вік від 16 до 29 років і від 45 до 60 років.
Середньорічний рівень самогубств у Збройних Силах України останні 2 роки складає від 11 до 14 випадків на 100 тисяч військовослужбовців. Серед населення понад 29 випадків на 100 тисяч.
Значною мірою сформована у країні ситуація обумовлена збільшенням числа осіб, що страждають алкоголізмом, наркоманією, реактивними станами, неврозами, психічними розладами дитячого і підліткового віку тощо, у виникненні і розвитку яких важливу роль відіграють соціально-економічні фактори. Вони сприяють поширенню розчарування, нігілізму, невір'я у майбутнє, духовного нездоров'я суспільства, різних форм соціальних відхилень.
Таким чином, суїцидальний феномен являє собою стійке соціальне явище, що підкоряється визначеним закономірностям, пов'язаним із соціально-економічним, культурно-історичним і етнічним рівнями розвитку країни чи регіону. Стає зрозумілим, чому командування конкретної військової частини не завжди у стані вплинути на споконвічні причини самогубства. Але звести до мінімуму суїцидальні події, як свідчить військова практика, офіцерському складу цілком під силу.
Не дивлячись на те, що кількість самогубств у Збройних Силах України в цілому зменшується, гострота проблеми настійливо потребує розробки рекомендацій щодо попередження випадків самогубств серед військовослужбовців. Практика роботи в військах свідчить про те, що проблема самогубств (суїцидів) залишається однією з найбільш гострих у роботі щодо збереження життя і здоров'я людей.
Наприклад, за 8 місяців 2005 року у ЗС України скоєно 14 випадків самогубства. Тільки в період з 28.07 по 4.08.05 з військовослужбовця вчинили самогубство. За 9 місяців поточного року тільки в СВ ЗС України через самогубство загинуло 9 військовослужбовців.
Актуальність цієї проблеми для Збройних Сил України зумовлена тим, що самогубство в умовах цілодобового спільного проживання воїнів деморалізує особовий склад, вкрай негативно впливає на морально-психологічний клімат у військових колективах і бойову готовність, викликає різко негативне ставлення до армії з боку батьків і громадськості.
Характерною рисою сьогоднішнього дня е те, що останнім часом збільшується кількість молодих людей (в тому числі і тих, хто вступає до ВНЗ), які не готові до служби ні морально, ні фізично. Зіткнувшись з труднощами військової служби, вони переживають свої невдачі, хворобливо реагують на грубість і безтактність командирів і співслужбовців, у тяжких конфліктних ситуаціях з незначного приводу деякі з них схильні до самогубств.
Необхідність збереження життя військовослужбовців, а також підтримання на належному рівні їх фізичного та морального здоров'я, важливість попередження деморалізації особового складу, викликаного фактами самогубств, викликає нагальну необхідність виховного впливу з попередження суїцидальних проявів серед військовослужбовців.
Діагностика намірів самогубств – надскладне завдання. Тільки 10% самогубств здійснюють психічно хворі людини, решта самогубств – реакція на складну життєву ситуацію, яка проявляється перед самогубством. Нерідко життя покінчують самогубством люди з високим ступенем людської гідності (дуелянти).
Приведемо деякі з міфів про самогубства.