Настрій як фактор здоров'я

Лекція 4. ПСИХІЧНА І ДУХОВНА СКЛАДОВІ ЗДОРОВ’Я.

СПІЛКУВАННЯ І ЗДОРОВ’Я.

План

1. Настрій і здоров’я. Вплив настрою на спілкування і здоров’я.

2. Співчуття і співпереживання.

3. Позитивний вплив на здоров'я дружніх стосунків між однокласниками, хлопчиками та дівчатками.

4. Повага до старших і молодших, слабших і немічних, членів сім'ї.

5. Протидія виявам насильства в учнівському середовищі.

Тема Безпечне довкілля і служби захисту населення – с.р.

Настрій і здоров'я. Вплив настрою на спілкування і здоров'я.

Настрій як фактор здоров'я

Захист здоров'я можливий не тільки за допомогою відповідної зміни зовніш­ніх обставин, а й саморегуляції організму, посилення опору несприятливим об­ставинам. Така можливість реалізується через взаємозалежність усіх компонен­тів здоров'я. Якщо ми здатні управляти одним із них, то через нього до певної міри й іншими.

У цьому випадку йдеться про роль настрою в життєдіяльності людини, його вплив на здоров'я. Активність особи у збереженні здоров'я має бути спрямова­на не тільки на навколишній світ, але й у внутрішній.

Ми знаємо, що негативні емоції (страх, незручність тощо), як правило, ви­кликають і фізіологічні хворобливі наслідки (біль у животі, головний біль, підви­щення артеріального тиску, температуру тощо). А пригнічений настрій, що ме­жує з депресивним психологічним станом, зумовлює ще шкідливіші для здоро­в'я наслідки (неврози, афективні розлади тощо). Депресивний стан може слабо проявлятись в емоційній сфері та поведінці, але залишить глибокі наслідки в організмі (серцево-судинні і шлунково-кишкові розлади, неврит, радикуліт).

Що ж таке настрій? Яка його природа?

Настрій—це стійкий психологічний стан, загальний показник психічного здо­ров'я. Це певна рівновага всіх проявів психічного життя (емоцій, переживань тощо), значення якої можна порівняти зі значенням життєдіяльної здатності особи.

Домінуюче переживання часто беруть за характеристику настрою (сумний, веселий, бадьорий), але це тимчасове забарвлення, нестійке. Насправді він є довготривалішим і загальним психологічним тлом, на якому проходять часткові психологічні реакції. Найбільш точна його характеристика—це оптимістичний або песимістичний, позитивний чи негативний настрій.

Основним чинником впливу на настрій є самооцінка особи, визначення сво­го "Я" (Я-концепції), тобто здатності реалізації своїх планів, інтересів, очікувань. Всі інші — в контексті цього процесу. А основним критерієм самооцінки особи є оцінка неї іншими людьми, соціальний статус особи, її соціальна роль.

Незважаючи на перебіг різних емоцій і переживань, настрій може залиша­тися незмінним, наприклад, оптимістичним, якщо людина в цілому задоволена собою, вважаючи, що її бажання збігаються з можливостями.

Сформувавшись, настрій в свою чергу впливає на безпосередні психологіч­ні реакції, емоції, змінюючи їх сприймання і перебіг, пригнічуючи їх, чи навпа­ки. Особливо важливо приборкати негативні емоції (страх, гнів, жадність, зазд­рість).

Щодо можливості управління настроєм, то тут важливішу роль відіграє ког- нітивний (пізнавальний, розумовий) фактор. Чим адекватніше людина пізнає причини явищ і своє становище (своє "Я"), тим стійкіший її настрій. Особливе значення має збагачення духовними цінностями: знаходження сенсу життя, на­явність віри в себе, в успіх своєї справи.

Уміння контролювати свій настрій, знаходити способи його свідомої ко­рекції є важливим засобом профілактики психічних захворювань.

Що означає бути психічно здоровим?

- Адекватно сприймати реальність.

- Сприймати себе та інших такими, як є, без надмірної критики недоліків і слабкостей.

- Уміти поводитися просто і природно, не пробуючи справляти враження на оточуючих.

- Бути схильним до якогось завдання, обов'язку, піднімаючись над тур­ботами буденного й егоїстичного характеру.

- Бути в певному сенсі незалежним, тобто безболісно сприймати самот­ність, бути спокійним в ситуаціях невдач.