Символ Віри(Вірую) як основа віровчення християнської церкви

Символ віри являється переліком доктринальних тверджень церкви, збудованих на основі біблії. Християнська віра будується на Святому Письмі і сформульована в доктринах віри для чіткого виділення основних біблійних поглядів та термінів з метою захисту від різного роду єресі та об'єднання віруючих навколо істини, в яку вони вірять на основі Святого Письма.

Символ віри - поміж кількох давніх ісповідань тепер загальноприйнятий текст Символу віри, схвалений на Нікейському (325) і Константинопільському (381) Вселенських Соборах, починається словом: «Вірую ...». Символ віри промовляється у прилюдних і приватних моліннях і співається або читається на літургії (з 5 в.). Виголошення Символу Віри з найдавніших часів вимагається від охрещуваного; якщо ж христять немовлят (у католицьких і православних церквах), то Символ Віри читає за нього хрещений (хресний) батько. Як популярний молитовний текст «Вірую...» вмістив у «Азбуку» (1574) І. Федорович, а згодом у свій «Буквар». Т. Шевченко.

Згадка у Символі віри про походження Святого Духа «від Отця» з додатком «і Сина» (Filioque, як це поширилось у західній церкві) знайшла найрізноманітнішу інтерпретацію у західних і східних християнських церквах і стала одним з пунктів їхнього розколу 1054. Українські полемічні твори 16 - 17 ст. присвячували цьому питанню особливу увагу. Православна Церква не признає додатку «і Сина». Українська католицька церква на Замойському Соборі 1720 узаконила цей додаток.

В православ’ї весь Символ віри складається з дванадцяти членів, і в кожному з них міститься особлива істина, або, як ще називають, догмати православної віри. Варто відзначити, що за цими догмами віри живуть і католицькі церкви, адже, як уже згадувалося вище, цей символ віри був прийнятий на Вселенських соборах до розколу християнської церкви 1054.

Символ віри читається так:

1-й член. Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого.

2-й. І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків, Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося.

3-й. Він для нас, людей, і ради нашого спасіння зійшов з небес, і воплотився від Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком.

4-й. І розп'ятий був за нас при Понтії Пилаті, і страждав, і був похований.

5-й. І воскрес на третій день, як було написано.

6-й. І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця.

7-й. І знову прийде у славі судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця.

8-й. І в Духа Святого, Господа Животворчого, що від Отця походить, що Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава, що говорив через пророків.

9-й. В Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву.

10-й. Визнаю одне хрещення на відпущення гріхів.

11-й. Чекаю воскресіння мертвих.

12-й. І життя будучого віку.

Амінь.

Тестові завдання(взірець):

1. Молитва - це...

А) звернення віруючого до Бога

Б) механічне повторювання певного тексту

В) магічна дія

2. Скільки частин містить Символ Віри...

А) 7