Методика проведення та аналізу контрольного диктанту

Диктант належить до орфографічних вправ, сутність якого для учнів полягає в запису сприйманого на слух речення, слова, тексту. Диктанти за відтворенням змісту бувають словникові, вільні і творчі. За сприйманням: слухові, зорові, слухово-зорові. Мають значення для підвищення рівня грамотності.

Диктанти підбираються відповідно до віку учнів, у них має бути не менше 75% за вивченими правилами, текст повинен бути зв’язним, доступним, зрозумілим, цікавим.

Методика проведення контрольного диктанту:

а) читання тексту диктанту;

б) з'ясування, як учні зрозуміли зміст тексту диктанту;

в) словникова робота.

г) учитель читає речення, потім диктує його по частинах, учні записують;

д) записане речення повторюється для перевірки;

е) учитель диктує весь записаний текст, учні перевіряють;

є) учні ще раз самостійно перевіряють записаний текст.

Така методика проведення контрольного диктанту.

Аналіз контрольного диктанту

Орфографічні помилки підкреслюють 2-ома рисочками – на полі похилою лінією /.

Пунктуаційні – 1-єю рисочкою – на полі птичкою.

Велика увага приділяється помилкам на вивчені правила.

Аналіз вчитель починає з загальної характеристики , потім кількісна х-ка (На12-стільки, на 11- і тд.)

Називає прізвища хто добре справився із завданням, а хто ні. Аналізує типові помилки, здійснює фронтальну роботу «Аналіз контрольного диктанту» (виписують слово, записують правило з підручника, читають параграф, виконують вправи).

Методика роботи над словом. Завдання вивчення елементів лексики. Джерела збагачення словника учнів. Методика роботи над змістом слова. Прийоми пояснення значення слів

Програмою початкової школи з української мови передбачено різноманітні вправи і завдання, що передбачають засвоєння відомостей про слово, як найважливішу мовну одиницю. Розділ «Слово» з 2 класу ставить за мету ознайомити учнів із класами слів, їх значенням, роллю у реченні.

Завдання вивчення елементів лексики

Робота над лексичним значенням слова – його змістом, вживанням, зв’язку з іншими словами, формування умінь і понять про пряме і переносне значення слова, здатність слова мати одне або кілька значень, бути близьким або протилежним за значенням.

Увага до змісту слова, значення слова, вживання і граматичних значень (рід, число, відмінок) становлять лінгво-дидактичну основу опрацювання лексики.

Також відомості про слово, його значення і граматичні форми вживання вивчаються в розділі «Слово».

Джерела збагачення словника учнів

Щоб збагатити словниковий запас учнів слід спостерігати за багатозначністю слів. З приходом дитини до школи починається цілеспрямований процес удосконалення дитячого мовлення на лексичному рівні. Щоб розвинути словниковий запас учнів педагог повинен організувати роботу з словником. На кожному уроці збагачувати словниковий запас. Предметом збагачення є навколишнє середовище, побут, спілкування з друзями, оточуюча дійсність, позакласна робота, книги, ЗМІ.

Методика роботи над змістом слова

1. Невідомі слова записуються в колонку каліграфічно, з наголосом.

2. Читання слова вчителем, а за ним класом.

3. Пояснення вчителем – як пишеться, вимовляється, наголошується.

4. Складання усно чи письмово з даним словом речення.

Ці слова на стенді «Говори і пиши правильно».

Прийоми пояснення значення слів

1. Демонстрація малюнків, таблиць, рисунків.

2. Словесний опис.

3. Використання жестів, дій міміки.

4. Добір синоніма чи антоніма.

5. Добір – переклад російською мовою