| v    Психолого-лінвістичні особливості ПМ | | v ПМ є вторинною формою комунікації, яка спирається на графічний, а не слуховий канал зв'язку. |
| | v ПМ відбувається за відсутності співрозмовника, спільної ситуації з адресатом, безпосереднього контакту і зворотного зв'язку. ПМ має монологічний характер порівняно з діалогічністю усного мовлення. |
| | v ПМ має стійку вмотивованість. Його мотив і задум залежать від суб’єкта письма, а не від реплік партнера по комунікації. |
| | v ПМ не містить додаткових, позамовних, пара-лінгвістичних засобів спілкування, типових для усного мовлення ( жести, міміка, інтонація, наголос, паузи). Для вирізнення нової або важливої інформації в писемному тексті використовують поділ на абзаци, підкреслення, шрифтові виділення. |
| | v ПМ вимагає суворого дотримання мовних норм, граматичної і стилістичної правильності. |
Потреба в правильному розумінні майбутнім читачем тексту й отримання адекватної, бажаної реакції на своє повідомлення вимагає від автора обґрунтованості, логічної послідовності і зв'язності писемного висловлювання. Це відображається у лінгвістичному оформленні повідомлення.
v     Писемне мовлення уможливлює | |  Усвідомлення і вдосконалення всіх операцій пов'язаних із висловлюванням своїх та чужих думок; |
| | Автоматизацію набутих навичок мовлення; |
| | Відшліфування відчуття мови; |
| | Підвищення рівня володіння усним мовленням. |
В лінгвістиці 
В психології 
Писемне мовлення
В методиці