Під час рятування людей i саморятування

5.7.1. Під час рятування людей при пожежі (аварії, стихійному лихові) керівник зобов'язаний визначити порядок i способи рятування людей залежно від обставин i стану людей, яким необхідно надати допомогу.

5.7.2. Для організації рятування людей з висоти використовуються стаціонарні та переносні ручні пожежні драбини, автодрабини і автопідйомники, рятувальні мотузки та інші пристрої.

5.7.3. Рятувальні роботи проводяться швидко, але з дотриманням запобіжних заходів, щоб не заподіяти шкоди людям, яких рятують. Заходи безпеки при цьому регламентуються вимогами та цими Правилами.

5.7.4. Забороняється користуватися для рятування та саморятування мокрими та вологими рятувальними мотузками, а також тими, що не знаходяться у бойовому розрахунку.

5.7.5. Рятування та саморятування можна починати тільки переконавшись, що довжина мотузки забезпечує повний спуск на землю (балкон тощо), рятувальна петля надійно закріплена на особі, яку рятують (при саморятуванні - за конструкцію споруди), а рятувальна мотузка правильно намотана на карабін. Саморятування i рятування проводиться особовим складом у рукавицях, щоб запобігти травмам рук.

5.7.6. Вимоги щодо безпечного застосування пожежно - технічного озброєння, штатного інструменту, засобів індивідуального і групового захисту викладені у відповідних розділах цих Правил. У разі використання позаштатних технічних засобів необхідно керуватися рекомендаціями, які викладені в інструкціях з їх експлуатації.

Під час гасіння пожеж та перебування в зоні теплової дії

Загальні вимоги

5.8.1. Під час проведення бойових дій у непридатному для дихання середовищі особовий склад пожежної охорони має виконувати роботи в ізолювальних протигазах з дотриманням вимог безпеки.

5.8.2. У разі недостатньої видимості слід застосовувати додаткове освітлення і засоби зв'язку.

5.8.3. Особовий склад пожежної охорони, члени добровільних пожежних дружин (далі - ДПД) та інших протипожежних формувань не допускаються до організації і ведення бойових дій при пожежі (аварії, стихійному лихові) без захисного одягу та спорядження.

5.8.4. Пiд час гасіння пожеж кожен працівник зобов'язаний слідкувати за змінами обстановки, поведінкою будівельних конструкцій, станом технологічного обладнання i, у разі виникнення небезпеки, негайно шляхом подачі встановленого сигналу попередити всіх працюючих на небезпечній ділянці та керівника гасіння пожежі для забезпечення негайного відходу особового складу в безпечне місце.

5.8.5. При ліквідації горіння в будівлях і спорудах за необхідності перед гасінням вживаються заходи:

перекриття заглушок на газопроводі;

відключення подачі електроенергії;

зниження температури і видалення диму з приміщення;

охолодження виявлених балонів з газом і їх евакуація під прикриттям водяного струму.

5.8.6. Забороняється під час гасіння пожежі використовувати вантажні та пасажирські ліфти для піднімання особового складу і пожежно-технiчного обладнання. Допускається використання тільки ліфтів, спеціально передбачених для цих цілей у будівлях підвищеної поверховості.

5.8.7. За необхідності при визначенні позицій ствольників керівник гасіння пожежі (далі - КГП) повинен передбачити їх зрошування i вказати рубежі, на які слід відводити особовий склад у разі виникнення небезпеки.

5.8.8. При роботі на висоті слід застосовувати страхувальнi пристосування, які виключають можливість падіння осіб, що працюють. При цьому:

робота на драбині зі стволом (ножицями та iн.) дозволяється тільки після закріплення пожежника карабіном;

під час перебування на покрівлі необхідно страхуватися рятувальною мотузкою;

працювати зі стволом повинні не менше двох осіб;

забороняється залишати ствол без нагляду, навіть після припинення подачі води, а також перебування особового складу на вкритій кригою покрівлі, на покриттях, що провисли, та на ділянках перекриттів з ознаками горіння;

у зимовий час, рухаючись по даху, необхідно придержуватись за коньок (верхню частину даху) та інші стійкі предмети.

5.8.9. За умов низьких температур КГП має забезпечити безпечні умови праці людей для запобігання їх переохолодженню або обморожуванню, організацію своєчасної заміни особового складу i відпочинку в теплих приміщеннях, надання першої долікарняної допомоги, на затяжних пожежах - гаряче харчування i зміну спецодягу.

5.8.10. Щоб уникнути створення вибухонебезпечних концентрацій усередині будівлі не допускається гасіння полум'я газів або пари горючих i легкозаймистих рідин, що виходять (витікають) під тиском з апаратури i трубопроводів, без узгодження з адміністрацією об'єкта. У необхідних випадках i при безпосередньому контролі з боку адміністрації вживаються заходи для припинення витікання газів i пари (зачиняються засувки на лініях живлення, газ випускається на факел тощо) та забезпечується охолодження виробничого обладнання i конструкцій будівель (споруд), які перебувають у зоні дії полум'я. Особи, які беруть участь у гасінні пожежі, зобов’язані знати види i типи речовин та матеріалів, під час гасіння яких небезпечно застосовувати воду чи інші вогнегаснi речовини (додаток 12).

5.8.11. Для індивідуального захисту особового складу від значного теплового випромінювання необхідно використовувати теплозахисний пожежний одяг, захисні лицьові маски пожежних касок, ватяний одяг із зрошенням ствольника розпиленим струменем тощо.

5.8.12. Водiям (мотористам) при роботі на пожежі забороняється без команди керівника гасіння пожежі подавати воду (піну, вогнегаснi суміші, електроенергію тощо) чи припиняти їх подачу, переміщувати автомобіль (мотопомпу), проводити будь-які пересування пожежних автодрабин i автопідйомників, а також залишати без нагляду автомобілі, мотопомпи та працюючі насоси.

5.8.13. У разі виходу з ладу будь-якого вимірювального приладу під час гасіння пожежі водій (моторист) має негайно доповісти про це безпосередньому начальнику i до заміни автомобіля (мотопомпи) забезпечити контроль за режимом роботи обладнання за іншими характерними ознаками нормальної роботи агрегату. Пiд час роботи в нічний час насосні відділення автонасосів i автоцистерн, а також вимірювальні прилади (щити керування) іншої пожежної техніки мають постійно освітлюватися.

5.8.14. Застосування брометилових вогнегасних установок (як переносних, так i стаціонарних) усередині приміщень допускається тільки в ізолювальних протигазах. Перед застосуванням вуглекислотного (брометилового, порошкового) вогнегасника розтруб (розпилювач) має бути спрямований у бік вогню. Забороняється братися незахищеною рукою за розтруб працюючого вуглекислотного вогнегасника.

5.8.15. Безпека праці під час гасіння пожеж в електроустановках під напругою визначається НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.1998 №4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.02.1998 р. за №93/2533, НАПБ В.01.034-2005/111 Правила пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України, затвердженим наказом Мінпаливенерго України від 26.07.2005 № 343, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.10.2005 р. за № 1230/11510, Рекомендаціями щодо безпечного використання вогнегасних речовин під час гасіння пожеж електрообладнання, яке знаходиться під напругою, затвердженими Державним департаментом пожежної безпеки МНС України, лист від 03.11.2006 № 32/4/4521.

5.8.16. Забороняється використання всіх видів піни для гасіння електричних приладів i обладнання, які перебувають під напругою, а також речовин i матеріалів, взаємодія яких з піною може призвести до закипання, викиду, вибуху, посилення горіння (додаток 12).

5.8.17. Пiд час роботи з електроінструментом, прожекторами i приладами необхідно:

тримати i переносити інструменти i прилади тільки в гумових i прогумованих рукавицях;

перед запуском електроінструменту одягнути захисні окуляри;

встановити прожектори i прилади на міцну i стійку основу в тих місцях, де немає небезпеки попадання на них води (піни);

вимикати струмоприймачі в разі попадання напруги на корпус електроінструменту або приладу, а також виявлення інших несправностей;

вимикати електроінструмент під час припинення подавання струму i у разі переміщення на нове місце роботи;

слідкувати, щоб електричний кабель був поза зоною обрізного кола та електророзетка не мала контакту з водою.

5.8.18. Забороняється:

натягати, перекручувати та перегинати кабель, ставити на нього вантаж, а також допускати перетинання кабелю живлення електроінструменту з тросами, кабелями;

вилучати стружку або тирсу під час роботи електроінструменту;

торкатись до різального інструменту, що обертається;

обробляти електроінструментом обмерзлі та мокрі деталі, частини споруд, будівель;

залишати без нагляду електроінструмент, приєднаний до електромережі, а також передавати його особам, що не мають права з ним працювати;

працювати без захисного кожуха;

вмикати електроінструмент при навантаженні;

працювати електроінструментами, які не захищені від дії крапель або бризок і не мають знаків відзнаки (каплі в трикутнику або дві краплі), в умовах дії крапель і бризок, а також на відкритих майданчиках під час снігопаду, дощу. Працювати таким інструментом поза приміщеннями дозволяється лише за сухої погоди, а під час снігопаду чи дощу – під навісом на сухій землі або настилі;

передавати електрифікований інструмент особам, які не мають допуску до роботи з ним.

5.8.19. Особовий склад на пожежі (під час аварії, стихійного лиха) зобов'язаний постійно слідкувати за появою обвислих (обірваних, обгорілих) електричних проводів у місцях роботи ствольникiв, при розбиранні конструкцій будівель, встановлюванні драбин i прокладанні рукавних ліній та своєчасно доповідати про них керівнику гасіння пожежі, а також негайно застерігати осіб, які працюють у небезпечній зоні. Доки не буде встановлено, що виявлені проводи знеструмленi, необхідно вважати їх під напругою i дотримуватись відповідних заходів безпеки.

5.8.20. Електричні мережі і установки під напругою вище 220 В відключають представники енергослужби (енергонагляду).

5.8.21. Відключення електрообладнання при фазній напрузі в мережі не вище 220 В може виконуватись особовим складом підрозділів пожежної охорони тільки за вказівкою керівника гасіння пожежі, керівника бойової ділянки. У разі неможливості застосовувати для цього вiдключаючi пристрої (рубильники, запобіжники тощо) електропроводи перерізають спеціальними ножицями.

5.8.22. Роботи, пов'язані з перерізанням електропроводів, мають виконуватись під контролем начальника караулу (командира відділення) тільки особами, які пройшли практичне навчання i споряджені ножицями для перерiзання електропроводів, гумовими діелектричними рукавицями i галошами (ботами). При цьому необхідно:

визначити ділянку мережі, де перерiзання проводів найбільш доступне, безпечне i забезпечить знеструмлення на потрібній площі (будівля, секція, поверх i т.п.);

обрізати живильні зовнішні проводи тільки біля ізоляторів з боку споживання електроенергії із розрахунком, щоб проводи, що падають або обвисають, не залишались під напругою. Перерiзання проводів треба проводити, починаючи з нижнього ряду, i закінчувати верхнім;

обрізати кожний провід (жилу) окремо від інших.

5.8.23. Під час виконання робіт з ножицями для перерізання електропроводів необхідно:

тримати ножиці за руків`я до обмежувального кільця;

розміщувати ізолювальні частини засобів захисту так, щоб не виникла небезпека перекриття по поверхні ізоляції між струмопровідними частинами двох фаз чи замикання на землю;

користуватись тільки сухими і чистими засобами захисту з непошкодженим лаковим покриттям.

5.8.24. У разі виявлення порушень лакового покриття чи інших несправностей ізольованих частин засобів захисту користування ними забороняється.

5.8.25. Під час роботи з ножицями для перерізання проводів не допускається наближення працівника до струмоведучих частин на відстань, меншу від довжини їх ізольованої частини.

5.8.26. У темний час доби дільниця робіт, робоче місце і підходи до них повинні освітлюватися. Забороняється виконання робіт в неосвітлених місцях.

5.8.27. Перед використанням необхідно перевірити стан діелектричних засобів (відсутність зовнішніх пошкоджень, проколів, отворів рукавиць, бот, галош чи пошкодження ізоляції на ручках та наявність упорних кілець ножиць, перевірити згідно з печатками, чи не закінчився термін періодичного їх випробування тощо).

5.8.28. Після відключення електромережі КГП (начальник бойової дільниці, начальник караулу) перед розпорядженням на подачу вогнегасних речовин у зону горіння, допуску особового складу в приміщення повинен перевірити відсутність напруги покажчиком напруги.

Перевіряти відсутність напруги необхідно покажчиком напруги заводського виготовлення в діелектричних рукавицях.

Перевіряти відсутність напруги покажчиком дозволяється тільки у суху погоду.

Під час снігопаду, дощу, туману, наближенні грози проводити роботи з перерізання електропроводів забороняється.

5.8.29. Забороняється обрізати багатожильні та одножильні проводи й кабелі, прокладені групами в ізолюючих трубах (оболонках) i металевих рукавах. За наявності на об’єкті прихованої електропроводки роботи необхідно проводити після знеструмлення всієї електромережі об'єкта.

5.8.30. Під час гасіння пожеж у приміщеннях з електроустановками, що перебувають під високою напругою, а також у підземних спорудах метрополітену особовому складу пожежної охорони забороняється самовільно проводити будь-які самостійні дії щодо знеструмлення електроліній, електроустановок i застосування засобів пожежогасiння до отримання у встановленому порядку письмового допуску на гасіння пожежі від адміністрації об'єкта.

5.8.31. Під час ліквідації пожежі в приміщенні з наявністю великої кількості кабелів i проводів у гумовій або пластмасовій ізоляції КГП зобов'язаний вжити необхідних заходів для попередження можливого отруєння людей газами, які виділяються в процесі горіння. Особовий склад зобов'язаний працювати в ізолювальних протигазах КГП, не допускати скупчення у приміщеннях з електроустановками великої кількості особового складу.

Наши рекомендации