Завдання на самостійне поглиблене вивчення

1.Схарактеризуйте основний зміст поняття «особистість». Вкажіть на аспекти проблеми особистості, які традиційно виділяються у суспільних науках, у теоріях особистості біогенетичної, соціогенетичної, персоногенетичної орієнтації.

2. Наведіть порівняльну характеристику фаз становлення індивід як особистості у відносно стабільній соціальній спільноті з огляду на загальні вікові особливості розвитку.

3. Поясніть механізм впливу діяльності на розвиток особистості. Проаналізуйте значення ставлення для життєдіяльності для розвитку особистості.

4. Визначте психологічні особливості у співвідношенні понять «міжособистісні стосунки» та «соціальні ролі».

5. Схарактеризуйте психологічні стани, в яких відображується залежність особистості від умов існування.

6. Опишіть сутність конструктів «втеча від свободи», «почуття меншовартості», «самоактуалізація» як джерела активності особистості

7. Вкажіть основні положення теорії самодетермінації та наведіть їх розгорнуту характеристику.

8. Проаналізуйте зміст понять «соціальна установка» та «атитюд». Визначте функції атитюдів.

9. Схарактеризуйте погляд О.М.Леонтьєва на проблему самосвідомості.

10. Наведіть розгорнутий порівняльний аналіз понять самосвідомості та Я-концепції.

11.Наведіть системний опис щодо зв'язку понять самосвідомості та особистості.

12. Схарактеризуйте погляди на Я-концепцію У.Джемса, Дж. Г. Міда, Е.Еріксона.

13. Схарактеризуйте поняття «дзеркальне Я» у концепції самості Дж. Г. Міда, теорії розвитку особистості Ч. Кулі і у сучасній психології.

14. Розкрийте зміст поняття «узагальнений інший» і його роль у формуванні самосвідомості.

15. Опишіть сукупність основ рівня домагань особистості.

16. Розберіть співвідношення понять «мотив досягнення» та «рівень домагань».

17. Теорії соціальної взаємодії.

7. Методичні вказівки до виконання самостійної роботи:

Розділи і теми курсу «Психологія особистості в інтерактивних умовах сучасного буття» розташовані так, щоб не тільки відтворити процес становлення поглядів на трактовку особистості у психології взагалі та в різних психологічних теоріях, зокрема, з огляду на такі поняття, як активність, розвиток, формування у змістовному зв’язку із поняттями темпераменту, характеру, волі та здібності. При роботі над завданнями курсу «Психологія особистості в інтерактивних умовах сучасного буття» головна увага має бути зосереджена на матеріалах, що розкривають основні положення філософських і психологічних концепцій щодо: а) розвитку особистості; б) особистості як психологічного інструменту суб'єкта; в) діалогу і наративу як діалектичних конструктів у феноменології особистості; г) проблема моделювання особистості в практиці психологічного супроводу при цілеспрямованій підготовці до буття в інтерактивних умовах соціуму; д) формування особистості майбутнього фахівця в контекстуальному просторі професійного діалогу. На особливу увагу заслуговує проблема особистості індивіда з особливими потребами в полісуб'єктному вимірі.

Загальним принципом при роботі над змістом кожного питання програмної теми є принцип послідовної деталізації основного смислового фрагменту. До кожного такого фрагменту слід відшукати та додати розгорнуті відомості відносно особистості вчених, які внесли свій внесок в розробку того чи іншого питання. Відтак, основним принципом при створенні власного тексту при підготовці до занять є принцип гіпертексту, згідно з яким власний побудований текст являє собою компілятивну добірку окремих текстів, пов'язаних між собою загальним смисловим завданням.

8. Форми та методи контролю:

Мета поточного контролю – оцінити ступінь засвоєння теоретичного і практичного матеріалу та рівень знань студентів з відповідних розділів дисципліни. Контроль здійснюється у формі усного й письмового опитувань, колективних дискусій і обговорень. Підсумковий контроль знань здійснюється наприкінці семестру шляхом складання іспиту. До екзамену допускаються студенти, які мають необхідний рівень поточних знань.

8. Критерії оцінювання знань та умінь студентів, умови визначення навчального рейтингу:

Робота в семестрі (участь у лекціях та семінарах) - 40 балів;

Презентація у межах курсової тематики - 20 балів;

Залік: 40

Разом: 100

Порядок перерахунку рейтингових показників нормованої 100-бальної університетської шкали оцінювання в національну 4-бальну шкалу та шкалу ЕСТS.

За шкалою університету	За національною шкалою	За шкалою ECTS
Екзамен	Залік
91 – 100	(відмінно)	Зараховано	A (відмінно)
81 – 90	(добре)	B (дуже добре)
71 – 80	C (добре)
66 – 70	(задовільно)	D (задовільно)
60 – 65	E (достатньо)
30 – 59	(незадовільно)	Не зараховано	FX (незадовільно – з можливістю повторного складання)
1 – 29	F (незадовільно – з обов’язковим переслуховуванням курсу)