Передбачення результатів взаємодії.
НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС №4
"ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА"
I-III СТУПЕНЯ-ГІМНАЗІЯ
ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Реферат
з психології
на тему: Діловий етикет. Передбачення результатів взаємодії.
Виконала : учениця 11-А класу
Луковська Ярослава
Науковий керівник : Руднік Л. Б.
Одеса-2016г.
Зміст
1. Діловий етикет, як найважливіша сторона професійної поведінки.
2. Вербальний етикет.
3. Телефонний етикет.
4. Этикет ділового листа.
5. Передбачення результатів взаємодії.
6. Мораль і особистісний вплив.
7. Висновки.
8. Використана література.
ДІЛОВИЙЭТИКЕТ, ЯК НАЙВАЖЛИВІШИЙ БІК ПРОФЕСІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ.
Этикет – встановлений порядок дотримання певних норм поведінки.
Існує дві виду етикету: неофіційний й офіційний. Офіційний має чотири напрями:
1) Придворний
2) Дипломатичне
3) Військовий
4) Діловий
Найважливішим елементом професійної діяльності ділової людини є дотримання ділового етикету. На думку Дейла Карнегі, успіх у фінансових справах на 85% залежить від уміння спілкуватися із людьми.
Основу етикету складають наступні принципи:
Поступай стосовно іншим оскільки хотілося б, що вони надходили стосовно тобе
Пріоритет старшого за віком й статусу
Пріоритет жінки
Принцип гігієни
Естетичний принцип
Основні правила ділового етикету:
1.правила вітання;
2.правила уявлення;
3.правила звернення;
4.правила грошових відносин;
5.правила організації ділових контактів;
6.правил поведінки у кабінеті начальника;
7.правила ділової субординації;
8.правила прийому по особистим питанням;
9.правила ділових подарунків і сувенірів;
10.мистецтво компліменту.
Питання ділового етикету важливі керівникові компанії, насамперед тому, що професіонал – це той, хто володіє тонкощами якогось фаху й тонкощами ділового спілкування. Якщо керівник є фахівцем, наприклад, в менеджменті, те що зможе ефективно управляти,то він повинен ще бути фахівцем у діловому спілкуванні.
Наслідування правилам ділового етикету й етики ділового спілкування запорукою на успіх бізнесі. Інакше кажучи, дотримання правил ділового етикету і ділової етики - одне із необхідних елементів професіоналізму.
ВЕРБАЛЬНЫЙЭТИКЕТ
Культура поведінки у діловому спілкуванні немислима без дотримання правил вербального (словесного, мовного) етикету, що з манерами і формами промови, словниковим запасом, т. е. з усім стилем промови, що у спілкуванні кола ділових людей.
Культура промови передбачає як її граматичну і стилістичну правильність, але відсутність вульгарних слів, нецензурних висловів,слов-паразитов, і навіть елементарна ввічливість, яка передбачає вміння вітатися, прощатися, говорити "будь ласка", "будьте ласкаві", "будь ласка", "даруйте", дякувати допомогу, послугу, бажати на добраніч, доброго ранку, хорошого апетиту, здоров'я та перемоги інше.
У етикеті високо цінуються пильність, вміння вислухати, говорити, надати послугу нужденному у ній.
Американський психолог Дейл Карнегі у своїй книжці “Як завоювати друзів і уплинути на людей” запропонував шість правил мистецтва подобатися.
Перше - щиро цікавитися іншими людьми. Щоб пізнати інших, треба менше говорити , більше слухати інших, у розмові менше вживати займенник. Намагатися з'ясувати, що ваш співрозмовник думає .
Друге - посміхатися людям. Людина з посмішкою у власних очах і губах подобається людям. Усмішка без іронії, що йде з середини людини, скаже: “Радий тебе бачити, мені приємно спілкуватися з тобою”.
Третє - звертатися до співрозмовника під назвою. щоб краще запам'ятати імена тих, з ким знайомишся, треба подумки повторити кілька разів його, та ще краще – записати.
Четверте - уміти слухати людей, співрозмовника. Вміти поспівчувати людині, коли вона потребує цього. Коли в вас виникло бажання перебити співрозмовника, зробіть глибокий вдох і дайте співрозмовнику продовжити цю думку. Уважний співрозмовник помітить те й оцінить.
П'яте - спілкуватися з співрозмовником у тому, що його цікавить. Це найпевніший шлях до серця людини.
Шосте - навіювати друзям, колегам усвідомлення їхньої власної значимості вам, колективу, сім'ї... Треба бачити гідності інших людей, хвалити їх і дякувати через те , що роблять добре нам. Хороші слова оточуючим приємні. Після добрих слів, сказаних людям, ви самі відчуєте, що стаєте добрішими.
Телефонний етикет
Телефонні розмови тому й невимушені і товариські, що співрозмовники не бачить одне одного./ Леопольд Новак /
Є кілька загальноприйнятих правил телефонних розмов:
· якщо розмова перервалася, то передзвонити має той, з чиєї ініціативи відбулася розмова;
· слід казати максимально коротко і сутнісно;
· не можна говорити занадто голосно в трубку, уникаючи до того ж і дуже тихої промови;
· вітання обов'язкове;
· коли ви телефонуйте комусь і на ваш дзвінок не відповідають, не кладіть трубку, доки не почуєте 4-6 довгих гудків - вашому співрозмовнику може знадобитися кілька хвилин на те, щоб підійти до телефона;
· як мінімум кілька раз подумайте до того, як телефонувати в невизначений час - зарано вранці чи пізнього вечора. Зазвичай, не слід телефонувати до 8 ранку і після 11 вечора, соціальній та обідній час;
· Слід уникати ділових дзвінків по домашнім номерам у вихідні й святкові дні;
· особливо важливими є правильність і ввічливість промови, приємність інтонації;
· дуже важливо чемно і позитивно закінчити розмову.
Этикет ділового листа
Підхід вирішення питання, яким має бути діловий лист, передбачає частку творчості, але, тим ,що найменше, є і загальні правила. Одна з головних вимог до листа – він має бути не довгим – 1,5 сторінки. Хороший лист, як і сильний виступ, має бути чітким і ясним. Намагайтеся уникати в діловому листі складних, незрозумілих слів і висловів. Лаконічні листи, написані односкладовими словами, характеризують пишучих як хороших співрозмовників, які володіють мистецтвом спілкування. Лист має відбивати індивідуальність автора, але, не дивлячись попри всі суворі правила і стандарти, завжди залишається місце до творення. Лист, підготовлений з творчим підходом, покаже одержувачу, що його готувала особистість.
Передбачення результатів взаємодії.
Нерідко можна спостерігати, як під час зустрічі між людьми не встановлюється контакт, через що їхня бесіда не має позитивного продовження, хоча на обговорення проблеми було витрачено багато часу. Чому це так? Тому, що між ними не відбулася взаємодія.
Взаємодія — це процес безпосереднього або опосередкованого впливу суб'єктів одне на одного, який породжує причинну обумовленість їхніх дій і взаємозв'язок. Цей процес потребує активності та взаємної спрямованості дій тих людей, які беруть у ньому участь. Якщо кожний учасник виступає як особистість, а не як об'єкт, взаємодія може відбутися на високому рівні моральної культури спілкування. Особистість, спілкуючись, сподівається, що її вислухають, зрозуміють, відгукнуться на її почуття, дадуть відповідь на запитання. Для цього потрібні певні комунікативні, бажано гуманістичні, установки щодо інших людей. Без таких установок відповідної мотивації взаємодії у спілкуванні може і не відбутися. Існує багато видів взаємодії, а тому й кілька їх класифікацій. Одна з найвідоміших — поділ на кооперацію (співробітництво) та конкуренцію (суперництво). Відома класифікація, де основою є кількість суб'єктів, що спілкуються. Якщо суб'єктів двоє, то це взаємодія парна (у діаді). Якщо суб'єктів багато, то вони можуть взаємодіяти у групі (групова взаємодія), між групами (міжгрупова взаємодія) або суб'єкт може діяти з групою (суб'єктно-групова взаємодія). Цим суб'єктом може бути лідер або будь-який член групи.