Роботи з персоналом МВС України

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МВС України

28.07.2004 № 842

ІНСТРУКЦІЯ

З порядку обліку і звітності служби психологічного забезпечення

Оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України

Загальні положення

1.1. Звіти про виконану роботу готуються керівниками центрів практичної психології при головних управліннях МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управліннях МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті (далі – ЦПП при ГУМВС, УМВС), підрозділів психологічного забезпечення внутрішніх військ МВС України, Державної служби охорони при МВС України та навчальних закладів МВС України (далі – структурні підрозділи СПЗ) і затверджуються заступниками начальників ГУМВС, УМВС, ГУВВ, ДСО при МВС України та проректорами навчальних закладів МВС України по роботі з персоналом, заступниками начальників органів, підрозділів внутрішніх справ по роботі з персоналом.

1.2. Звіти за квартал, півріччя, 9 місяців, рік направляються до Центру практичної психології при МВС України (далі – ЦПП при МВС України) до 1 числа наступного після звітного періоду місяця. Електронною поштою звіти направляються до 25 числа останнього місяця звітного періоду.

1.3. Річний звіт про виконану роботу складається з описової частини та форми звітності психологів структурних підрозділів служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України (додається), в яких містяться таблиці статистичних даних. За квартал, півріччя, дев’ять місяців подаються тільки форми звітності психологів структурних підрозділів служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України (далі – форми звітності) щодо показників роботи служби. Статистичні дані подаються по наростаючій.

1.4. ЦПП при ГУМВС, УМВС звітують за формами звітності відповідно до таблиць 1 – 4, практичні психологи в міських, районних, лінійних органах, стройових та спеціальних підрозділах внутрішніх справ (таблиці 5 – 7), підрозділи психологічного забезпечення внутрішніх військ МВС України (таблиці 8 – 10), підрозділи психологічного забезпечення та окремі посади психологів Державної служби охорони при МВС України (таблиці 11 – 13) та підрозділи психологічного забезпечення навчальних закладів МВС України (таблиці 14 – 16).

1.5. ЦПП при ГУМВС, УМВС, структурні підрозділи СПЗ подають звіти до ЦПП при МВС України відповідно до підрозділів 1.2, 1.3 цієї Інструкції.

Практичні психологи міських, районних, лінійних органів, стройових та спеціальних підрозділів внутрішніх справ надають звіти до ЦПП при ГУМВС, УМВС. Психологи училищ професійної підготовки працівників міліції, звітують начальникам ЦПП при ГУМВС, УМВС або підрозділам психологічного забезпечення навчальних закладів МВС України відповідно до затвердженої штатної структури. Практичні психологи підрозділів психологічного забезпечення Державної служби охорони при МВС України, а також підрозділи психологічного забезпечення внутрішніх військ МВС України надають звіти до керівних підрозділів служби психологічного забезпечення Державної служби охорони при МВС України або внутрішніх військ МВС України відповідно. Звіти практичних психологів вищезазначених категорій подаються до відповідних структурних підрозділів СПЗ у встановлені керівниками структурних підрозділів СПЗ терміни.

2. Описова частина звіту містить:

2.1. Загальний стан виконання плану роботи з психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності, невиконані пункти плану, аналіз причин невиконання.

2.2. Робота з кадрового забезпечення служби

2.2.1. Аналіз кадрового забезпечення служби.

2.2.2. Кількість посад, які згідно з наказами МВС України необхідно ввести в структурних підрозділах СПЗ.

2.2.3. Кількість введених та заміщених посад. Окремо зазначається кількість та відсоток посад, укомплектованих працівниками служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України (далі – працівники СПЗ) з психологічною освітою за профілем МВС України, психологічною цивільною освітою, практичним досвідом роботи в органах внутрішніх справ України.

2.2.4. Проведена робота щодо направлення до навчальних закладів МВС України кандидатів з числа цивільної молоді на навчання за спеціальністю “практична психологія” і психологів органів та підрозділів внутрішніх справ для підвищення кваліфікації.

2.2.5. Робоче навантаження на одного фахівця-психолога.

2.2.6. Пропозиції щодо поліпшення кількісного та якісного складу служби, рівня фахової підготовки психологів.

2.2.7. Якщо відбуваються кадрові перестановки або зміни в штатній структурі підрозділу СПЗ, дана інформація надсилається до ЦПП при МВС України разом з поточним звітом.

2.3. Відповідність наявної матеріально-технічної бази структурного підрозділу СПЗ до Табеля належності матеріального забезпечення, засобів зв’язку, обчислювальної та організаційної техніки, допоміжних технічних засобів центрів практичної психології при головних управліннях МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управліннях МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті та служби психологічного забезпечення Державної служби охорони при МВС України, Головного Управління внутрішніх військ МВС України.

2.4. Організаційно-методична робота

2.4.1. Аналіз організаційної роботи з працівниками структурного підрозділу СПЗ (далі – психологи).

2.4.2. Проведення з психологами нарад, тематичних тренінгів, семінарів, навчально-методичних зборів.

2.4.3. Виїзди до регіональних та територіальних органів внутрішніх справ України з метою надання практичної допомоги, перевірки роботи психологів, узагальнення досвіду.

2.4.4. Навчання психологів, методична робота з ними, інші форми підвищення фахового рівня.

2.5. Здійснення професійного психологічного відбору кандидатів на службу в органи внутрішніх справ України (далі – кандидати)

2.5.1. Загальна кількість кандидатів, стосовно яких здійснено професійно-психологічний відбір.

2.5.2. Кількість і відсоток негативних висновків щодо кандидатів, які пройшли психологічний відбір.

2.5.3. Окремо вказати кількість кандидатів до вступу в училища професійної підготовки, кількість і відсоток негативних висновків та кандидатів, які поновлюються в органи внутрішніх справ України, указавши кількість та відсоток негативних висновків стосовно даних кандидатів.

2.5.4. Кількість не охоплених відбором кандидатів, причини відсутності відбору.

2.5.5. Кількість та відсоток зарахованих на службу кандидатів, які отримали негативний висновок за результатами відбору.

2.5.6. Якісний аналіз ефективності професійно-психологічного відбору кандидатів, питома вага осіб, які були зараховані на службу в органи внутрішніх справ України (вираховується від кількості кандидатів, яких було охоплено відбором, до кількості кандидатів, яких було прийнято на службу).

2.5.7. Окремо вказати причини того, що кандидати на службу, які успішно пройшли відбір, не були прийняті на службу.

2.5.8. Пропозиції щодо поліпшення роботи з професійно-психологічного відбору кандидатів.

2.6. Здійснення професійно-психологічного відбору кандидатів на навчання до навчальних закладів МВС України

2.6.1. Загальна кількість кандидатів, стосовно яких здійснено професійно-психологічний відбір.

2.6.2. Кількість і відсоток негативних висновків щодо кандидатів.

2.6.3. Кількість і відсоток не охоплених відбором кандидатів, причини відсутності відбору.

2.6.4. Якісний аналіз результатів здійснення професійно-психологічного відбору, у тому числі кількісний та відсотковий склад за групами придатності до навчання “А”, “Б”, “В”, та питома вага кандидатів з перших двох груп, які вступили до навчальних закладів МВС України.

2.7. Психологічна підтримка під час адаптації працівників органів внутрішніх справ України до умов навчання та службової діяльності (далі – працівники)

2.7.1. Число та відсоток (від загальної кількості нового прийому) молодих працівників органів і підрозділів внутрішніх справ (далі – молоді працівники), яким надано психологічну підтримку з метою їх адаптації до умов службової діяльності при призначенні на посади.

2.7.2. Число та відсоток працівників (від загальної кількості особового складу органів і підрозділів внутрішніх справ), яким надано психологічну підтримку при переведенні на іншу посаду та які включені до резерву кадрів на висунення.

2.7.3. Кількість та відсоток (від загальної кількості особового складу органів і підрозділів внутрішніх справ нового прийому) молодих працівників, звільнених на першому році служби, та кількість працівників, звільнених з негативних мотивів.

2.7.4. Питома вага працівників (від загальної кількості особового складу органів і підрозділів внутрішніх справ нового прийому), стосовно яких, при прийомі на службу в органи і підрозділи внутрішніх справ психологом надано негативний висновок.

2.7.5. Число та відсоток курсантів, слухачів навчальних закладів МВС України, з якими проводилася робота щодо підвищення їх основних пізнавальних психічних процесів (повторні заняття та тренінги враховуються на загальних умовах), та кількість наданих рекомендацій з комплектування навчальних груп.

2.7.6. Число проведених психодіагностичних обстежень працівників при підборі наставників.

2.7.7. Кількість психологічних консультацій викладачам, наставникам, слухачам та молодим працівникам з питань адаптації та наставництва, а також відсоток плинності серед молодих працівників (на першому році служби), у тому числі за психологічними показниками.

2.7.8. Кількість здійснених додаткових психологічних обстежень для встановлення психологічної сумісності молодого працівника та наставника, а також питома вага охоплених додатковою психодіагностикою (вираховується від загальної кількості молодих працівників та наставників).

2.8. Індивідуальна робота з працівниками та первинна психопрофілактика:

2.8.1. Число та відсоток (від наявної кількості особового складу) працівників, яким була надана психологічна консультація, та основні питання, за якими надавалась допомога.

2.8.2. Кількість працівників та членів їх сімей, з якими проведено індивідуальні психологічні консультації, та яким була надана індивідуальна психологічна допомога (указати за чиєю ініціативою – психолога, працівника, керівництва або інших осіб проводилась ця робота).

2.8.3. Аналіз основних підстав надання психологічної допомоги (конфліктність у колективі або сім’ї, негативні емоційні стани, різке погіршення результативності роботи, ознаки девіантної поведінки тощо).

2.8.4. Кількість працівників, охоплених заходами психокорекції, та їх питома вага від наявної кількості особового складу органів внутрішніх справ України.

2.8.5. Загальна кількість працівників, охоплених експрес-діагностикою, та відсоток, який становлять дані працівники від наявної кількості особового складу органу (підрозділу) внутрішніх справ.

2.8.6. Причини здійснення експрес-діагностики в кількісному співвідношенні.

2.8.7. Число та відсоток від штатної чисельності працівників, з якими проводилися планові та спеціальні психодіагностичні заходи (повторні обстеження враховуються на загальних підставах), чисельність та відсоток від штатної чисельності працівників, які входять до групи посиленої психологічної уваги, кількість та результативність заходів, що проводилися з ними.

2.8.8. Число працівників, які застосовували зброю на поразку та кількість здійснених психологом реабілітаційних заходів з цією категорією працівників.

2.8.9. Число працівників, віднесених до групи посиленої психологічної уваги, та їх питома вага від наявної чисельності особового складу органів внутрішніх справ України, а також кількість працівників, направлених до Центрів психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору відділів (служб) охорони здоров’я при ГУМВС, УМВС, і причини направлення.

2.9. Психологічне супроводження службової діяльності:

2.9.1. Кількість проведених поглиблених психологічних обстежень при формуванні резерву кадрів на висунення та призначення на керівні посади.

2.9.2. Кількість здійснених поліграфних опитувань.

2.9.3. Робота з відбору кандидатів до міжнародних миротворчих місій, зокрема загальна чисельність та відсоток охоплених (не охоплених) відбором кандидатів, причини, кількість і відсоток негативних висновків.

2.9.4. За наявності спеціального поліграфного обладнання та відповідної підготовки психологів зазначаються кількість і результати скринінгових обстежень, розслідувань надзвичайних подій серед особового складу органів внутрішніх справ України.

2.9.5. Ефективність проведення відбору.

2.10. Заходи з підтримання належного соціально-психологічного клімату

2.10.1. Загальна характеристика соціально-психологічного клімату в підпорядкованих органах і підрозділах внутрішніх справ.

2.10.2. Стан соціально-психологічного клімату в колективах органів і підрозділів внутрішніх справ.

2.10.3. Кількість проведених комплексних заходів, які включали соціологічні, соціометричні і соціонічні дослідження в колективах, за результатами яких психологами було підготовлено конкретні пропозиції та рекомендації, ужито практичних заходів щодо підтримання належного соціально-психологічного клімату.

2.10.4. Кількість та відсоток від загальної кількості підпорядкованих органів, підрозділів внутрішніх справ, охоплених проведеними заходами.

2.10.5. Окремо зазначається кількість нереалізованих рекомендацій та причини цього, кількість та відсоток органів, підрозділів внутрішніх справ, не охоплених проведеними заходами.

2.10.6. У разі низького рейтингу керівництва органу або підрозділу, до статистичних даних поточного звіту додатково додаються опис проблеми в колективі, ужиті заходи з оптимізації стану, надані рекомендації керівництву та заходи реагування на інформацію психологів.

2.10.7. Повторні перевірки, їх питома вага серед охоплених перевіркою органів (підрозділів) внутрішніх справ, динаміка змін соціально-психологічного клімату в колективах після здійснення заходів.

2.11. Суїцидальна активність в органах і підрозділах внутрішніх справ

2.11.1. Первинна психопрофілактика відхилень у поведінці працівників.

2.11.2. Кількість суїцидів та суїцидальних спроб, рівень суїцидальної активності серед особового складу органів внутрішніх справ України.

2.11.3. У звітах ЦПП при ГУМВС, УМВС окремо зазначається рівень суїцидальної активності серед населення регіону.

2.11.4. Робота з профілактики випадків самогубств, у тому числі спільно з центрами психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору відділів (служб) охорони здоров’я при ГУМВС, УМВС.

2.11.5. Аналіз виконання спільного плану психопрофілактичної роботи з центрами психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору відділів (служб) охорони здоров’я при ГУМВС, УМВС.

2.12. Залучення психологів до проведення службових розслідувань

2.12.1. Участь психолога в службових розслідуваннях, вивченні причин і обставин надзвичайних подій серед особового складу органів внутрішніх справ України.

2.12.2. Кількість надзвичайних подій серед особового складу органів внутрішніх справ України, а також кількість надзвичайних подій, у розслідуванні яких брали участь психологи, кількість підготовлених висновків, рекомендацій керівництву, ефективність їх використання і впровадження.

2.13. Здійснення професійно-психологічної підготовки

2.13.1. Загальна кількість занять з професійно-психологічної підготовки особового складу органів внутрішніх справ України, проведених особисто психологами, їх тематика і тривалість в академічних годинах.

2.13.2. Робота з організаційно-методичного забезпечення професійно-психологічної підготовки працівників.

2.13.3. Кількість проведених психологами тематичних тренінгів з працівниками.

2.13.4. Участь психологів у проведенні інших занять.

2.13.5. Консультування психологами працівників, які проводять заняття з професійно-психологічної підготовки.

2.13.6. Участь психологів в інструктажах працівників, які заступають на службу, інші форми роботи.

2.14. Психологічна підтримка оперативних заходів та слідчих дій

2.14.1. Відображається особиста участь психолога в психологічному забезпеченні оперативних заходів та слідчих дій (окремо зазначається кількість наданих консультацій працівникам оперативних та слідчих підрозділів, підготовлених психологічних портретів, кількість рекомендацій з проведення спеціальних операцій, опитувань затриманих, конкретна робота щодо надання психологічної допомоги потерпілим, проведення психологічних експертиз).

2.15. Науково-дослідна діяльність. Зазначаються основні напрямки та результати науково-дослідної діяльності психолога, підвищення кваліфікації та перепідготовки.

2.16. У заключній частині висновку в довільній формі дається загальна оцінка ефективності вжитих заходів з психологічного забезпечення службової діяльності працівників, аналіз проблем, що існують у колективах органів і підрозділів внутрішніх справ, шляхів їх вирішення та пропозиції щодо активізації роботи служби психологічного забезпечення.

Начальник Департаменту

роботи з персоналом МВС України