Розділ розроблено стосовно до робочого місця економіста-менеджера

Працівники відділу, як користувачі ПЕОМ, піддаються впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, електромагнітних полів, статичної електрики, шумів. Оператори зазнають психоемоційної напруги.

4.3.1 Мікроклімат

Метеорологічні умови або мікроклімат визначають наступні параметри: температура (°С), рухливість повітря (м/с), відносна вологість повітря (%) і інтенсивність теплового випромінювання.

З урахуванням параметрів мікроклімату метеоумови в приміщенні поділяються на оптимальні та допустимі. У відповідності до ГОСТ 12.1.005-88 [4] встановлюються оптимальні умови, при виборі яких враховується пора року та категорія важкості роботи.

За затратами енергії робота характеризується напруженою розумовою працею (сидяча робота, не потребує фізичного напруження та складає 117 ккал/годину) та згідно [4] відноситься до категорії робіт по енерговитратах - 1а.

У таблиці 4.1 наведені прийняті оптимальні параметри мікроклімату у відповідності до вимог [4].

Таблиця 4.1 - Оптимальні параметри мікроклімату

Категорія роботи по енерговитратах	Пора року	Температура повітря, °С	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
легка 1а	Холодна	22-24	40-60	0,1
Тепла	23-25

4.3.2 Вентиляція та опалення

Для забезпечення прийнятих умов мікроклімату у приміщені, відповідно до вимог СНиП 2.04.05 -92 [5] передбачені кондиціонери, які забезпечують температурний режим, чистоту та відносну вологість повітря. Використання кондиционера приймається виходячи з розрахункової величини необхідної витрати повітря і номінальної продуктивності типорозміру кондиціонера.

З.3 Освітлення

При освітленні виробничих приміщень використовується сумісне освітлення, що складається з природного, яке створюється світлом неба (пряме і відбите) та штучне. Штучне прийняте комбіноване, тому що складається з загального та місцевого.

У приміщенні використовується бічне природне освітлення, що здійснюється крізь бічні вікна. Воно забезпечується коефіцієнтом природної освітленості (КПО) не нижче 1,5% згідно ДБН В. 2.5-28-2006 [6].

Згідно з [6] знаходимо КПО за формулою:

е_N = е_н ● m_N ,

де: N - світловий пояс,

m - коєфіцієнт світлового клімату і приймається m = 0,9,

При боковому освітленні КПО е_н = 2,1

Тоді е_N = 2,1 х 0,9 = 1,89, приймаємо е_N = 1,9

Розряд зорової роботи, працюючих з використанням ПЕОМ, приймається виходячи із мінімального роздивляючого об’екту від 0,5 до 1 мм та згідно [6] відноситься до IY розряду. Характеристики освітлення надані в таблиці 4.2.

Таблица 4.2 - Характеристика освітлення

Найменування приміщень	Розряд зорової роботи	Площа підлоги, м2	Освітлення
Природне	Штучне
вид освітлення	КПО,%	Нормоване освітлення, лк
Робоче місце	IY		боковий	1,9

Штучне освітлення приміщення обладнане системою загального рівномірного освітлення. Допускається також вживання системи комбінованого освітлення при цьому використовуються лампи ЛБЦ. Світильники по світорозділу використані класу ЛПОО – прямого світла, укомплектовані високочастотними пускорегулювальними апаратами.

4.3.4 Виробничий шум

Приміщення, які обладнані ПЕОМ, по рівню звукового тиску на робочих місцях відповідають вимогам ГОСТ 12.1.003-83 [7]. Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з відеотерміналами, визначені ДСанПін 3.3.2-007-98 [8] і не перевищують 65 дБ(А) - для операторів.

Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

Такими заходами для зниження шуму є:

· Розташування джерел шуму в ізольованих приміщеннях;

· Використання лазерних принтерів;

· Оздоблення приміщень панелями з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5 - 8000 Гц;

· Додержання раціонального режиму роботи та відпочинку.

· Акустична обробка приміщень з застосуванням підвісних стель.

Рівень вібрації по віброшвидкості не перевищує 92 дБ, що відповідає вимогам ГОСТ 12.1.012-91 [8].

4.4 Організація безпечних умов праці

Заходи захисту працівників при виконанні робіт менеджера, які знаходяться за допомогою комп’ютерної техніки. Тому і менеджер і працівники з розпродажу у своїй роботі використовують ПЕО техніку і повинні виконувати Правила охорони праці при використанні електроно – обчислювальної техніки [11]. Насамперед усвідомити, що до роботи допускаються тільки працівники, які пройшли медичний огляд, та навчання, як з охорони праці, так і з електробезпеки, і мають кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче 2-ої.

Робоче місце за ПЕОМ - це простір, оснащений необхідними технічнимизасобами – системним блоком, монітором, клавіатурой.

Конструктивні можливості цих засобів повинні узгоджуватись з антропометричними, біологічними, психологічними можливостями людини, дотриманням гігієнічних норм і вимог, з урахуванням заходів безпеки. Так, висота поверхні робочого столу, де розташовано монітор, дорівнює 750 мм; робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, підставка для ніг має ширину понад 300 мм. Робоче сидіння повинно бути підйомно-поворотним та регулюватись за висотою. Екран ВДТ та клавіатура розташовуються від очей на відстані 600 мм.

При виникненні аварійної ситуації ПЕОМ негайно відключається від електричної мережі.

Для забезпечення електробезпеки відповідно до нормативних документів використовують систему організаційних і технічних заходів та засобів, згідно з НПАОП 40.1-1.21-98 [12]. Приміщення, де розташовані ПЕОМ, по небезпечності ураження людини електричним струмом є приміщенням без підвищеної небезпеки. Незважаючи на це, використовують технічні і організаційні заходи захисту користувачів ПЕОМ від ураження електричним струмом.До технічних заходів відносяться:

- порядок підготовки робочого місця, який вимагає при цьому зняття напруги, слід вжити у вказаному поряд­ку таких технічних заходів:

- необхідні відключення і вжиття заходів, що перешкоджають помилковому або самочинному ввім­кненню комутаційної апаратури;

- перевірка відсутності напруги на струмомережах;

- заземлення обладнання для захисту людей від ураження електричним струмом;

- занулення або захисне відключення обладнання;

- огородження, за необхідності, робочих місць або струмопровідних частин, що залишилися під напругою, і встановлення на огородженнях плакатів безпеки.

До організаційних заходів відносяться:

- затвердження переліку робіт, що виконуються за нарядами, розпорядженнями;

- призначення осіб, відповідальних за безпечне про­ ведення робіт;

- оформлення робіт нарядом, розпорядженням .

Для фармацевтичній компанії особливе значення має наявність на робочих місцях медичних аптечок, їх стан та укомплектованість. Періодично перевірку наявності медичних аптечок виконує інженер з охорони праці, звертаючи увагу на термін зберігання ліків.

4.5 Пожежна безпека

Приміщення по вибухо-пожежонебезпеці згідно НАПБ Б. 07.005-86 [13] відноситься до категорії – В. Ступінь вогнестійкості будинку ІІ, що відповідає вимогам ДБН В 1.1-7-02. –[14], приміщення відповідно до НПАОП 40.1-1.32-01 [20] по вибухонебезпечній зоні має клас - 20, по пожежонебезпечній зоні - клас -П-ІІа.

Пожежна безпека це стан об'єкту, при якому із установленою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Причинами, що можуть викликати пожежу, є:

- блискавка;

- перегрів апаратури;

- несправність електропроводки;

- коротке замикання електричних ланцюгів.

Пожежна безпека на вимоги ГОСТ 12.1.004-91 [15] забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами.

Система, запобігання пожежі:

- контроль і профілактика ізоляції;

- наявність плавких вставок і запобіжників в електронному устаткуванні;

- для захисту від статичної напруги використовується заземлення;

- захист від блискавок будівель і устаткування.

Система пожежного захисту включає:

- аварійне відключення і переключення апаратури;

- наявність первинних засобів пожежогасіння, вогнегасників ВВК-5, тому що вуглекислота має погану електропровідність, або порошкових вогнегасників;

- система оповіщення, світлова і звукова сигналізація;

- захист легкозаймистих частин устаткування, конструкцій захисними матеріалами.

У приміщеннях, де немає робочого персоналу, встановлена автоматична система пожежогасіння.

Для даного класу будівель і місцевості із середньою грозовою діяльністю 10^-6 і більш грозових годин у рік, тобто для умов м. Харкова, встановлена категорія захисту від блискавок “В” згідно вимог ДСТУ Б В 2.5-38…2008 [21]. Ступінь захисту електрообладнаня і устаткування відповідно класу приміщення П- ІІа становить ІР44, для світильників - ІР22.

Для успішної евакуації персоналу при пожежі розміри дверей робочого помешкання повинні бути наступними: ширина дверей не менше 1,5 м., висота дверей не менше 2,0 м., ширина коридору 1,8 м.; робоче помешкання повинно мати два виходи; відстань від найбільше віддаленого робочого місця не повинне перевищувати 100 м.

У відділі менеджерів встановлено пожежну сигналізацію, а також первинні засоби захисту від пожежі у виді 3-х вогнегасників типу ВВК-5.

На підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом (інструкцією) встановлений відповідний протипожежний режим, у тому числі вирішені такі питання:

· можливість (місце паління) застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів;

· порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (у тому числі зварювальних);

· правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

· місця для зберігання і допустима кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, які можуть одночасно знаходитися у виробничих приміщеннях і на території (у місцях зберігання);

· порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та шмаття, очищення вентиляційних систем від горючих відкладень;

· порядок відключення від мережі електропостачання у разі пожежі;

порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;

· порядок проходження посадовими особами навчання і перевірки знань з питань пожежної безпеки, проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за вказані заходи;

· організація експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, установок пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, димовідведення, вогнегасників тощо).

· проведення планово-попереджувальних ремонтів та огляд електроустановок, палювального, вентиляційного, технічного та іншого інженерного обладнання; дії працівників у разі виявлення пожежі;

· порядок збирання членів добровільної дружини та відповідальних посадових осіб у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні та святкові дні.

4.6. Охорона навколишнього середовища

Україна через високий рівень концентрації промислового виробництва, надмірне використання природних ресурсів, перетворилась на нестабільну в екологічному плані державу. Першочерговими проблемами являються накопичення відходів, особливо токсичних та радіоактивних, зниження біологічного різноманіття, наявність великих обсягів стічних вод, які неочищеними скидаються у відкриті водоймища [17].

Вказані проблеми потребують великої кількості коштів на захист навколишнього середовища. Охорона навколишнього середовища - це сукупність законодавчих актів, соціальне-економічних, профілактичних і організаційно-технічних заходів, що запобігають забрудненню біосфери - земельних ресурсів, водяних і атмосфери шкідливими викидами. В країні розроблено низку законодавчих актів, які обумовлені виконати поставлену задачу.

Основним Законом України «Про охорону навколишнього середовища» [18] (прийнято 25 червня 1991 р.) визначені правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища. Завдання Закону полягає в регулюванні відносин в області охорони природи, використанні й відтворенні природних ресурсів, забезпеченні й ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє середовище господарської й іншої діяльності людини, збереження природних ресурсів, генетичного фонду нації, ландшафтів і інших природних об'єктів. Крім того, треба враховувати вимоги екологічних стандартів, які використовують споживачі.

При наданні послуг в Міні маркеті належним чином враховуються вимоги міжнародних стандартів, починаючи з ТСО '92, відносно зниження енергоспоживання.

Одночасно необхідно виконувати вимоги стандарту ІSО 14001-97 [19], що визначає порядок організації процесу з мінімальним збитком для навколишнього природного середовища. На підприємстві є проблеми с утилізацією твердих побутових відходів та люмінесцентних ламп. Тому у фірмі тверді побутові відходи збирають у спеціальний накопичувачі і утилізують. Люмінесцентні лампи здають на спеціалізовані підприємства за окремими договорами.

Список джерел інформації до розділу 4

1. Закон України "Про охорону праці" з змінами та доповненнями 02.06. 2011 р.

2. Законодавство України про охорону праці.

3. НПАОП 0.03-3.1-71. «Санитарные норми проектирования промышленных
предприятий» (СН 245-71),

4. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. «Общие санитарно-гигиенические требования к
воздуху рабочей зоны». - Введен 01.01.89.

5. СНиП 2.04.05-92. Нормы проектирования. «Отопление, вентиляция и
кондиционирование воздуха». - М.: Стройиздат, 1992.

6. ДБН В. 2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення» - К.: Мінбуд України, 2006.

7. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. «Шум. Общие требования безопасности». - Введен
01.07.89.

8. ГОСТ 12.1.012-91 ССБТ «Вибрация. Общие требования безопасности».

9. ДСанПіН 3.3.2.007-1998. «Державні санітарні правила і норми роботи з
візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних
машин», - Київ, 1998.

10. ГОСТ 17.1.3.03-77 «Правила выбора и оценка качества источников
централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения».

11. НПАОП 0.00-1.28-10. «Правила охорони праці при експлуатації електроно- обчильлювальних машин». - Київ, 2010.

12. НПАОП 40.1-1.21-98 „Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів”.

13.НАПБ Б. 07.005-86. «Визначення категорії будівель і споруд по вибухопожежній і пожежній безпеці». - К. Будіздат, 1987

14. ДБН В 1.1-7-02. – «Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів
будівництва». К.: 2003. – 41с.

15. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. «Пожарная безопасность. Общие требования». -
Введен 01.07.91.

16. «Правила устрою електроустановок» . – К. 2007

17. Закон України «Про охорону навколишнього середовища» від 25.06.91.

18. ДСТУ. Система управління навколишнього середовища. ISО 14001-97 - К.: Держстандарт України, 1997.

19. В.В. Березуцький. «Основи охорони праці». -Харків, Факт, 2005, с. 280

20. НПАОП 40.1-1.32-01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок».

21. ДСТУ Б В 2.5-38…2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блисковкозахисту будинків і споруд».