Які тематичні групи лексики вводить Леся Українка для
Опису подій в античному світі?
а) назви частин будинків: атріум, андроніт, гінекей, перистиль, триклінія;
б) назви музичних інструментів: кітара;
в) назви суспільних відносин: цезар, патрицій, легат, плебей.
Яку фразеологію використовує Леся Українка у своїх поетичних
Творах?
а) крилаті літературні вислови з російської мови: "Для нас у ріднім краю
навіть дим солодкий та коханий", "Весь поміст у пеклі з добрих
намірів зложився", "лицар без страху і догани";
б)крилаті слова і вислови з європейських і класичних мов: "Соntra sреm
sрего" (лат. - "Без надії сподіваюсь!"), "SІеllа maris" (лат. - "Зоря
морська"), "То Ье оr not to be" (англ. - "Бути чи не бути);
в) крилаті вислови стародавності і європейської літератури входять у
перекладах: "Чого ж втік від неї, як від жінки Поті фара”, „Чаша
святого Грааля";
г) біблійні вислови: "плач Єремії", "прокляття Рахілі", "терновий
вінець","блаженна лож";
д) афористичні вислови "Рочкуй меча на рало", "Чий хліб і праця, того й
земля", "Тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив”,
"ніяка туга краси перемагати не повинна".
Які фольклорно-пісенні мовні засоби використовує у творах
У творах Леся Українка?
а) словосполучення типу "темний гай", " зелений розмай", "вітер тер
гуляє", "лист зелененький", "калинова стрілка", "барвінок хрещатий”, ”
журпива пісня";
б) зменшувально-поетичні форми слів: нічка, місяченько, біленькі,
дівчинонька, калинонька;
в) словотвірні форми парного вживання, одне з яких є поетичною
прикладкою: плакати-ридати, туга-журба; І, пташками-піснями
шляхами-теренами, думки-гадки, світить-палає.
Які із неологізмів були створені Лесею Українкою?
а) вихра-велета, думи-хвилі, пісня-отрута, сльозами- співами, муза-
чарівниця, сперечниця-хмара;
б) срібнолука богиня, стрібнострунні арфи, ломикамінь, мореходці.
Які із фонетико-правописних особливостей виявляються у мові
Творів Лесі Українки?
а) відсутній апостроф у словах вьяне, вйяне;
б) вживання форми слова чі;
в) використання конструкцій: у порога, к широким, з того винна ти, із
сього винен я.
Які із лексичних особливостей властиві драматичним
Творам М.Кропивницького?
а) слова розмовного характеру: складатися, викати, дурисвіт,
кацавейка, рипатися;
б) слова з виразним забарвленням зневаги, презирства: насмоктатися,
притиритися, стовбичити, здихатися;
в) іншомовні слова: календар, процент, колонія, килорнет(кларнет);
г) неологізми: незгойний, самостійний.
Які елементи народної фразеології використовує
М. Кропивницький у своїх творах?
а) "за холодну воду не береться", "докотилась нитка до клубочка",
"возом зачепили", "не в ті взувся", "душі не чує";
б) "їж борщ з грибами, держи язик за зубами", " не втаїться кохання, як у
мішку шило".
Які із синтаксичних особливостей відображаються у мові
Творів М.Кропивницького?
а) переважають складносурядні речення;
б) переважають складні багатокомпонентні речення із супідрядністю.
Які із фонетико-морфологічних особливостей властиві мові
Творів М.Кропивницького?
а) Д.в. одн. іменників Ч.р. завжди має закінчення -ові, -еві (без
паралельних форм з -у, -ю): Йосипові, батькові, шинкареві;
б) М.в. одн. прикметників, займенників, числівників Ч. і С.р. має
переважно закінчення -ім: на молодім, зрадливім, другім;
в) у формах тепер. і майб. часу дієслів у 1 ос. одн. приголосні основи
д, т, с залишаються без переходу в дж, ч, ш:ходю, платю, просю,
заголосю.
Які із семантичних груп лексики вживаються у творах
М.Старицького?
а) слова на означення дії: бавити, брехати, верзти, вивчитися;
б) слова на означення предметних понять: бідність, брат,
годованець, голубка, двір, душа, звичка, краса, любисток, мова,
неділя;
в) слова на означення якості: бідний, гарний, добрий, милий.