Підтримка високої самооцінки в переговорному процесі як основа конструктивної поведінки – третє правило самоконтролю емоцій.

3. Значущим показником діяльності колективу є його соціально-психологічний клімат, який визначає рівень конфліктного протистояння та впливає на загальну ефективність роботи працівників.

Соціально-психологічний клімат (СПК) – це фіксований стан міжособистісних відносин у колективі, який характеризується груповою згуртованістю, інтегративністю, відповідністю формальної структури неформальній, взаємною довірою, рівнем комфортності та іншими соціально-психологічними показниками.

Однією з найважливіших характеристик СПК є рівень згуртованості членів колективу.

Згуртованість колективу являє собою ціннісну орієнто­вану єдність, яка визначається за рівнем співпадання думок членів групи щодо найбільш значущих для неї об’єктів.

На згуртованість колективу позитивно впливають:

· схожість ціннісних орієнтацій у членів групи (оскільки людям приємніше спілкуватися із подібними собі);

· збіг цілей окремих особистостей і групи в цілому, що дозволяє працівникам вирішувати свої матеріальні, соціальні та інші завдання;

· високий рівень організаційної культури установи, ефективне управління колективом, прийняті норми спільної діяльності.

На згуртованість колективу негативно впливають:

· низький рівень організаційної культури;

· неналежна організація праці, нечіткість розподілу обов’язків;

· психологічна несумісність окремих працівників.

У деяких групах, які не досягли рівня зрілості колективу, згуртованість підмінюється груповими нормами або одно­думністю, спрямованими на виживання даної групи, що призводить до появи групового егоїзму.

Груповий егоїзм – ціннісна орієнтація групи, яка харак­теризується перевагою групових інтересів і потреб щодо інтересів інших груп. При цьому зовнішнє середовище сприймається членами такої групи як агресивне, таке, що загрожує факту її існування. Такий стан може призвести до несприйняття критичних зауважень щодо окремих членів групи або до групи в цілому. Груповий егоїзм може проявитися за наявності зовнішнього сильного «ворога» або іншого фактора, який зближує інтереси окремих людей.

Крім згуртованості, соціально-психологічний клімат визначається системою відносин членів колективу один до одного, до своєї праці, інших видів діяльності (дозвілля, побут тощо) на основі індивідуальних ціннісних орієнтацій. Б. Такмен запропонував двофакторну модель, яка допомагає оцінити соціально-психологічний клімат і рівень згуртованості залежно від ділової активності членів колективу і тональності міжособистісних стосунків.

Для більш виразного визначення СПК, рівня згурто­ваності, наявності неформальних лідерів, міжособистісних відносин існує точніший метод – соціометрія. Він був розроблений американським соціальним психологом Дж.Морено для пояснення багатьох сторін соціального життя суспільства (політичних, економічних) за допомогою вимірювання стану емоційних відносин між людьми. Вивчаючи соціальні процеси в групах, Морено визначив, що психологічне благополуччя особистості визначається її місцем у системі міжособистісних відносин. Талановитий керівник по­винен враховувати ці особливості і вміти визначати в кількіс­ному вираженні рівень мікроклімату для подальшого аналізу впливу неформальних груп та їхніх лідерів на досягнення мети організації. Одним з найпоширених методів визначення СПК є соціометрична процедура. При цьому на попередньому етапі розробляють соціометричну картку (анкету) з питаннями, які визначають ставлення кожного члена колективу до загальних проблем спільноти і до кожного члена групи окремо.

Соціометрична процедура

1.Постановка завдання. Визначається мета і завдання дослідження: виявлення неформального лідера, розподіл роботи в підгрупі, призначення нового керівника, розподіл працівників для виконання конкретних завдань тощо.

2.Вибір об’єкта вимірювання: група в цілому, окремі підгрупи.

3.Визначення процедури проведення дослідження:

3.1.Непараметрична процедура – кожний працівник відповідає на питання картки без обмеження кількості виборів (табл. 10).

Якщо в групі, наприклад, 10 осіб, то кожний оцінює 9 своїх колег, тобто теоретично максимальна кількість виборів дорівнює 9. Якщо група нараховує понад 10 осіб, то кількість виборів стає занадто великою, необхідна комп’ютерна оброб­ка результатів.

Ця процедура має такі недоліки: 1) відсутня повна ано­німність, оскільки інакше не можна підвести загальні підсумки, сама постановка питання часто сприймається болісно в колективах і може створити конфліктну ситуацію; 2) з’явля­ється велика вірогідність випадкового вибору: вибирають усіх або відхиляють; 3) можуть давати свідомо неправильні відповіді, прикриваючись лояльністю до оточуючих і до експериментатора.

Таблиця 10. Приклад соціометричної картки при непараметричній процедурі

ПІБ членів групи, які беруть участь в опитуванні	Запитання
	3 ким би Ви хо­тіли пра­цювати разом над спільним проектом ?	3 ким би Ви хо­тіли разом поїхати у від­рядження ?	Кого б Ви за­просили до себе на день народження ?	3 ким би Ви хоті­ли поділити­ся радістю, го­рем, вражен­нями ?
1.
2.
3.
4.

3.2. Параметрична процедура, тобто з обмеженою кількістю виборів. Співробітникам пропонується зробити строго обме­жену кількість виборів з усіх членів даного колективу, наприклад, 5 із 15 осіб. Величина обмеження кількості соціометричних виборів одержала назву «соціометричне обмеження» або «ліміт вибору». У цьому випадку картка має інший вигляд (табл. 11).

Таблиця 11. Приклад соціометричної картки при параметричній процедурі

Тип запитання	Запитання	Прізвища працівників, які обираються
Робота	1. 3 ким би Ви хотіли працю­вати разом ? 2. 3 ким би Ви хотіли разом вирішувати важливу творчу проблему ? 3. Інше.
Дозвілля	1. Кого би Ви запросили зустрічати Новий рік ? 2. 3 ким би Ви хотіли поділи­тися радістю, горем, вражен­нями ? 3. Інше.

Вважається, що запровадження обмеження на кількість виборів підвищує надійність соціометричних даних і полегшує їх обробку.

4.Обробка отриманих даних. За результатами опитування складається соціометрична матриця, де згруповані відповіді членів колективу.