Поняття оплати праці, зп для учасників виробництва

Ефективність функціонування та соціальний розвиток тих чи тих суб’єктів господарювання (трудових колективів) забезпечується передусім формуванням належних індивідуальних і колективних матеріальних стимулів, провідною формою реалізації яких є оплата праці різних категорій персоналу.

Оплата праці — це будь-який заробіток, обчислений, як правило, в грошовому виразі, який за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.

Заробітна платав ринковій економіці являє собою ціну робочої сили, що відповідає вартості предметів споживання і послуг, що забезпечують відтворення робочої сили, задовольняючи фізичні і духовні потреби робітника і членів його сім'я.

Оптимальний розмір заробітної плати повинний враховувати:

 Вартість робочої сили даної якості на ринку праці;

 Техніко-організаційний рівень робочого місця;

 Індивідуальний результат;

 Внесок у кінцевий результат системи більш високого порядку.

Розрізняють основну та додаткова заробітну плату.

Основна заробітна плата залежить від результату праці робітника і визначається тарифними ставками та посадовими окладами.

Додаткова заробітна плата залежить від результату господарської діяльності підприємства, визначається преміями, винагородами.

Заробітна плата в системі товаро-грошових відносин виконує низку функцій.

Стимулююча функція заробітної плати полягає в тому, що високооплачувана праця створює матеріальну зацікавленість персоналу підприємства в підвищенні рівня продуктивності праці, збільшенні виробництва високоякісної продукції, в трудові йактивності, підвищенні своєї кваліфікації і закріпленні кваліфікованих кадрів на данному підприємстві.

Відтворювальну функцію заробітна плата виконує як основне джерело доходів населення. Розмір заробітної плати повинен забезпечувати відновлення працездатності працівника, розвиток його фізичних і духовних сил на основі постійного розвитку виробництва і підвищення життєвого рівня населення.

Соціальна функція зарабітної плати характеризується тим, що вона є не тільки матеріальним, а й моральним фактором. Сам факт отримання більш високої заробітної плати передбачає визнання більших заслуг робітника перед коллективом у виробництві продукції, наданні послуг. Заробітна плата сприяє вихованню працівників, формуванню в них певного позитивного ставлення до праці.

Облікова функція полягає в тому, що заробітна плата нарахована в грошовому виразі за виконану роботу відбиває міру участі живої праці в процесі формування витрат виробництва.

Структура заробітної плати - це відношення окремих структуроутворюючих елементів заробітної плати до її загального розміру.

Принципами організації заробітної плати є:

- Принцип матеріальної зацікавленості;

- Принцип плановості;

- Принцип раціонального співвідношення темпів зростання продуктивності праці та її оплати;

- Принцип диференціації рівня заробітної плати;

- Принцип простоти.

Елементами організації заробітної плати є:

1. Тарифна система. Тарифна система - це система правил, що забезпечують відповідність рівня оплати праці різ й доступності оплати праці.номанітних робітників у залежності від складності виконуваних робіт.

2. Нормування праці. Нормування праці - це встановлення необхідних витрат часу на виготовлення одиниці готової продукції, виконання визначеного обсягу робіт у найбільше раціональних організаційно-технічних умовах праці.

3. Форми і системи оплати праці. Форми і системи оплати праці - це сукупність правил, що визначають співвідношення між розмірами заробітної плати робітників і мірою їхньої праці.