Лекція 3. Тема. ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Мета:засвоїти основні заходи населення і територій у разі аварій, катастроф, стихійних лих і застосування сучасних засобів ураження, захисні споруди та вимоги до них, засоби індивідуального захисту та їх застосування, порядок дій формувань ЦО і населення в умовах надзвичайних ситуацій.

Питання для розгляду:

1. Закони України щодо захисту населення в НС.

2. Основні принципи і способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях

Захист населення організовується і здійснюється відповідно до вимог Конституції України (1996 р.), законів України:

— «Про Цивільну оборону України» (1999 р.);

— «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань» (1998р.);

— «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру» (2000 р.);

— «Про правовий режим надзвичайного стану»;

— Концепції «Про захист населення і територій при загрозі і виникненні надзвичайної ситуації», схваленої Наказом Президента України від 26.03.1999 року № 234/99 та інших нормативно-правових актів по захисту населення в надзвичайних ситуаціях.

Стаття 1 Концепції визначає, що захист населення і території є системою загальнодержавних заходів, які реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами рад, органами управління з питань надзвичайної ситуації і цивільної оборони, підлеглими їй силами і засобами підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, добровільними формуваннями, які забезпечують виконання організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів з метою попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Рівень національної безпеки не може бути достатнім, якщо в загальнодержавному масштабі не буде вирішено завдання захисту населення, об'єктів економіки і національного надбання від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

Небезпека життєво важливих інтересів громадян в умовах надзвичайних ситуацій техногенного, природного і воєнного характеру поділяється на зовнішню і внутрішню.

Зовнішня небезпека безпосередньо пов'язана з безпекою життєдіяльності населення і держави в умовах розв'язання сучасної війни чи локальних збройних конфліктів, виникненням глобаль­них техногенних, екологічних катастроф за межами України.

Внутрішня небезпека пов'язана з надзвичайними ситуаціями техногенного і природного характеру чи спровокована терорис­тичними діями.

2.ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ І СПОСОБИ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Актуальність проблеми природно-техногенної безпеки населення і територій обумовлена тенденціями зростання втрат людей і шкоди територіям у результаті небезпечних природних явищ і катастроф. Ризик надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру постійно зростає.

У Законі України «Про захист населення і територій від над­звичайних ситуацій техногенного і природного характеру» вра­ховані вимоги сформованих обставин і часу, визначені завдання, принципи і способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях.

Основними завданнями захисту населення і території від над­звичайних ситуацій техногенного і природного характеру є:

- здійснення комплексу заходів щодо запобігання і реагуван­ня на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру;

- забезпечення готовності і контролю за станом готовності до дій і взаємодії органів управління в цій сфері, сил і засобів, призначених для запобігання надзвичайних ситуацій техногенно­го і природного характеру і реагування на них.

2.1. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ У СФЕРІ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТЕХНОГЕННОГО І ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ

Захист населення і територій від надзвичайних ситуа­цій техногенного і природного характеру здійснюється за прин­ципами:

- пріоритетності завдань, спрямованих на порятунок життя і збереження здоров'я людей та навколишнього середовища;

- безперечної переваги раціональної і превентивної безпеки;

- вільного доступу населення до інформації про захист насе­лення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і при­родного характеру;

- особистої відповідальності і турботи громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки і дій у надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру;

- відповідальності в межах своїх повноважень посадових осіб за дотримання вимог даного Закону;

- обов'язковості завчасної реалізації заходів, спрямованих на попередження виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і мінімізацію їх негативних психосоціальних наслідків;

- врахування економічних, природних та інших особливос­тей територій і ступеня реальної небезпеки виникнення надзви­чайних ситуацій техногенного і природного характеру;

- максимально можливого, ефективного і комплексного ви­користання наявних сил і засобів, призначених для запобігання надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та реагування на них.

2.2. ОСНОВНІ СПОСОБИ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ТЕХНОГЕННОГО І ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ