ЕС набуває просторової, часової чи функціональної стр-ри без зовн впливу

ЕС – підсистема соціальної системи

Рівні ЕС:мікро-, макро-, мега- рівні, а також мезорівень – ек-ка професійних груп, галузевих і міжгалуз комплексів, регіонів, міждерж інтеграційних утворень

Самуельсон: ЕС відповідає на 3 питання: Що?Як?Для кого?виробляти - неокласичний підхід

Структура ЕС: продуктивні сили, екон відносини і механізм господарювання

Фундаментальні характеристики сучасних ЕС:

· Складність -динаміка ЕС є фактором її невизначеності, поліструктурність,

фрактальність –розщеплення ЕС на множину ієрархічно організованих підсистем, між якими існують бар'єри взаємодії, що поділяють систему на дискретні структури

міра фрактальності зростає!Від «павутини відносин» до «роз'єднання сфер»

· Упорядкованість, ієрархічність

Ієрархія ЕС – підпорядкування одних елементів іншим - визначається місцем елемента у структурі та механізмом субординації елементів і рівнів

Порушення субординації викликають порушення ієрархії!

гетерархічність –вз/залежність, мінімум ієрархії, організаційна гетерогенність

· Цілісність –внутрішня єдність ЕС, що виокремлює її з поміж інших об'єктів

гетерогенна інтегрованістьреалізує принцип гібридного збагачення

єдність, органічністьяк ознаки стійких систем

· Відкритість - відкриті ЕС – залежні від зовнішнього середовища, здатні до пристосування і адаптації

Стійкість –здатність зберігати цілісність і виконувати визначені функції в умовах суттєвої зміни параметрів зовн середовища

Динамічна рівноважність відображає вплив фактора часу

Перманентна взаємодія ЕС із зовн оточуючим середовищем – природним, соціальним, іншими ЕС / вплив історії, культури, психології, етики, політики (С. Роузфілд)

Інерційність

· Нелінійність– здатність до швидких стрибкоподібних якісних змін, т зв фазових переходів або катастроф

Нестійкість формує Дисипативність –здатність до тимчасового впорядкування хаосу і збереження нерівноважних станів

· Когерентність –узгоджений перебіг однопорядкових (коливальних) процесів в єдиному напрямі, що призводить до посилення флуктуацій Коеволюційність –узгодженість розвитку взаємодіючих елементів в цілісній ЕС, яка еволюціонує (довгострок періоди!)

· Самоорганізація і саморозвиток

Самоорганізація –спонтанне структурування хаотичних процесів, впорядкування внутр структури і потоків, що є наслідком спільних дій і взаємозв'язків елементів

ЕС набуває просторової, часової чи функціональної стр-ри без зовн впливу

Схожість саморегуляції природних, фізичних систем і самоорганізації ЕС

· Історичність, гуманістичність, людинорозмірність

Людина – центр, перспектива, «центр конструювання» ЕС, її осн рушійна сила

Суб'єктивний фактор прискорює еволюцію, але й збільшує випадковості

Теоретико-методологічні підходи до визначення сутності ЕС:

· Структурний– природа ЕС залежить від її внутрішньої ієрархічної будови, засадничих елементів і сутнісних вз\зв'язків (прямих, зворотніх, нейтральних).

Структура (архітектоніка) ЕС визначає відносини у системі

Переважно статичний аналіз, стимули руху незначні

Башнянин: ЕС в шир смислі – сукупність підсистем… вир-ва, ринку, цін, грошей, кредиту, фінансів… і зв'язків між ними, опосередкованих системою регулювання, яким притаманні ознаки цілісності: організованість, інтегративність, саморух, заг мета

Структура відбиває внутр будову, взаємодію та стійке впорядкування наявних елементів та зв'язків ЕС. Кожен елемент підтримує власні, незалежні, особливі властивості. ЕС визначає властивості елементів, які входять до її складу, не повністю, а частково. Система акумулює властивості елементів, що її складають, але виступає носієм нових якостей, не представлених в жодному з них!

· Функціональний –трактування природи ЕС на основі функціонального призначення її та її елементів, відображає зв'язок зовн впливів на систему з її реакцією, поведінкою, здатністю змінюватися під впливом керуючих імпульсів. Виконувана системою функція задана ззовні, визначає її структуру і цільове призначення.

Осн системоутворюючий чинник – функція

· Еволюційний (генетичний)– ЕС розглядається як складний динамічний об'єкт, що саморозвивається. Досліджуються процеси зародження й еволюції ЕС– походження, генеза, осн етапи розвитку, подальші перспективи (Тарасевич)

Досліджуються генетичні (передавання генів), генераційні (взаємодія різних поколінь екон процесів), симбіотичні (співіснування неоднопорядкових процесів), коеволюційні (розширене відтворення однопорядкових явищ) та ін взаємозв'язки

· Інформаційний –сутність ЕС розкривається через здатність продукувати, акумулювати, зберігати і відтворювати інформацію

Завдання виявлення рівня організації\дезорганізації ЕС, імовірнісне прогнозування реакції на різні впливи, визначення впорядкованості, оцінка перспектив вдосконалення (Мельник) Серед функцій ЕС: синхронізація діяльності окремих елементів, утримання просторових взаємозв'язків, здійснення трансформації речовинно-енергетично-інформаційних потоків задля акумулювання енергії тощо

Додаткова література: