Основні зусилля морально-психологічного забезпечення в наступі зосереджуються в підрозділах, діючих на напрямку головного удару (ділянці прориву) бригади (полку).
ЖИТОМИРСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ
ІМЕНІ С. П. КОРОЛЬОВА
НАЦІОНАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТА
Кафедра Загальновійськових дисциплін
ЗАТВЕРДЖУЮ
Декан факультету підготовки
офіцерів запасу
М.М.Ненькін
“____” _____________ 2009 року
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
Для проведення групового заняття № 3
з навчальної дисципліни
МЕТОДИКА ВИХОВНОЇ РОБОТИ
Тема № 2. Морально – психологічне забезпечення виконання
Бойових та інших завдань
Заняття № 2. Морально – психологічне забезпечення в ході
Бойових дій
Обговорена та ухвалена на засіданні кафедри № 43
Протокол № 1
« 3 » вересня 2009 р.
ЖИТОМИР
Мета заняття:
1. Поглибити знання студентів – майбутніх офіцерів запасу з організації та проведення морально – психологічної підготовки підлеглих, виконання задач МПЗ.
2. Виховувати дисциплінованість та відповідальність
Час проведення: 2 навчальні години
Місце проведення: згідно з розкладом занять
Навчально-методичне забезпечення
1. Проектор, слайд – фільм
Навчальна література:
1. Довідник молодого офіцера. ЖВІНАУ: 2009 р.
2. Бойовий статут СВ. Частина ІІ. 2006.
І. НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ ТА РОЗРАХУНОК ЧАСУ
| № з/п | Навчальні питання | Час (хв) |
| ІІ | Вступна частина Прийняття доповіді чергового навчальної групи. Перевірка наявності курсантів і їх готовності до заняття. Оголошення теми, рекомендованої літератури, навчальних питань заняття та порядку їх відпрацювання. Проведення контрольного опитування. | |
| ІІІ | Основна частина Вступ 1. Робота командира підрозділу (взводу, роти) щодо організації морально – психологічного забезпечення в основних видах бою: в наступі, в обороні, в оточенні та виходу з нього, при десантування, на марші 2. Вивчення та оцінка морально-психологічного стану військовослужбовців підрозділів, частин військ протилежної сторони | |
| ІІІІ | Заключна частина Підведення підсумків заняття. Відповіді на запитання. Оголошення оцінок. Надання завдання на самостійну роботу. |
ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
1. Завдання навчальній групі на підготовку до групового заняття викладач видається на лекції № 3. На передодні заняття викладач дає вказівки командирові групи на одержання необхідної літератури. До заняття студенти повинні вивчити документи щодо змісту, завдань, принципів морально – психологічного забезпечення в підрозділах.
2. У вступній частині викладач приймає доповідь чергового по навчальній групі, перевіряє наявність студентів та готовність їх до заняття, вказує на важливість даного заняття, його зв'язок з попередніми заняттями дисципліни.
4. При розкритті навчальних питань викладач активізує групу щодо участі студентів в обговоренні матеріалу , звертає увагу на найбільш складні та проблемні питання, ефективність самостійної роботи.
При появі у окремих студентів питань викладач в індивідуальному порядку відповідає на них, на загальне питання викладач відповідає всій групі.
В кінці відпрацювання кожного питання викладач здійснює контроль засвоєння навчального матеріалу шляхом постановки контрольних запитань.
5. В кінці проведення навчального заняття викладач, враховуючи індивідуальні здібності курсантів, рекомендує найбільш підготовленим студентам вивчення додаткового матеріалу по темі заняття.
6. В заключній частині заняття викладач дає загальний розбір заняття, визначає стан відпрацювання навчальних питань, відповідає на запитання, видає завдання на самостійну підготовку.
Навчальні матеріали
1. Робота командира підрозділу (взводу, роти) щодо організації морально – психологічного забезпечення в основних видах бою: в наступі, в обороні, в оточенні та виходу з нього, при десантування, на марші
Морально-психологічне забезпечення (МПЗ) організується у всіх видах бойових дій. Керівництво морально-психологічним забезпеченням командир батальйону (роти) здійснює через заступника з виховної роботи на основі вказівок щодо морально-психологічного забезпечення старшого командира і розпорядження вищого органу виховної роботи з організації морально-психологічного забезпечення.
Цілеспрямоване морально-психологічне забезпечення організується у всіх штатних, приданих і підтримуючих батальйон (роту) підрозділах у всіх видах бойових дій.
Під час оцінки морально-психологічної обстановки командир батальйону (роти) враховує:
:- висновки з аналізу соціально-політичної, релігійної, кримінальної обстановки в районі майбутніх дій; укомплектованість особовим складом, його морально-психологічний стан, рівень організованості, військової дисципліни і правопорядку;
- стан боєздатності підрозділів, бойові і психогенні втрати; сильні і слабкі сторони своїх підрозділів і противника;
- ступінь захисту особового складу від морально-психологічного впливу противника, матеріально-побутову і технічну забезпеченість;
- можливості для організації відпочинку і дозвілля, відновлення морально-психологічних і фізичних сил особового складу.
На основі висновків з оцінки морально-психологічної обстановки командир батальйону (роти) визначає:
- мету, основні завдання морально-психологічного забезпечення, терміни і порядок їх виконання, розглядає і затверджує пропозиції заступника командира з виховної роботи з питань морально-психологічного забезпечення; затверджує план морально-психологічного забезпечення;
- особисто бере участь у найбільш важливих заходах, визначає порядок і терміни доповідей про морально-психологічний стан особового складу;
- організує контроль за виконанням завдань морально-психологічного забезпечення.
У вказівках щодо морально-психологічного забезпечення командир батальйону (роти) визначає:
- короткі висновки з тактичної, морально-психологічної й інформаційної обстановки;
- особливості майбутніх бойових дій;
- мету і завдання морально-психологічного забезпечення, основні заходи по його видам;
- порядок і терміни інформування про морально-психологічну й інформаційну обстановку, морально-психологічний стан особового складу.
Безпосереднім організатором морально-психологічного забезпечення в батальйоні (роті) є заступник командира з виховної роботи. Під час планування та організації заходів морально-психологічного забезпечення він підтримує постійну взаємодію зі штабом підрозділу.
Під час підготовки до бойових дій заступник командира з виховної роботи на підставі рішення командира батальйону (роти):
- виробляє пропозиції щодо морально-психологічного забезпечення, ставить завдання психологу батальйону, командирам підрозділів, їх заступникам з виховної роботи;
- розробляє план морально-психологічного забезпечення бойових дій, організує взаємодію в інтересах морально-психологічного забезпечення;
- здійснює контроль, надання допомоги і несе особисту відповідальність за виконання заходів морально-психологічного забезпечення; доповідає командиру про виконання завдань морально-психологічного забезпечення.
У пропозиціях командиру батальйону (роти) щодо морально-психологічного забезпечення визначаються:
- головне завдання морально-психологічного забезпечення бойових дій і напрямок зосередження його основних зусиль;
- оцінка обстановки і морально-психологічного стану особового складу; заходи морально-психологічного забезпечення і порядок їх виконання.
Під час організації і ведення бою в обороні морально-психологічне забезпечення спрямовується на:
- підтримання у особового складу стійкості, мужності завзятості, взаємної підтримки і підмоги в бою, мобілізацію особового складу на безумовне відбиття атак противника і завзяту оборону зайнятих позицій, здатність вести бойові дії навіть при повному оточенні, виховання глибокого розуміння кожним військовослужбовцем того, що ніхто і ні за яких обставин не має права залишити зайняту позицію без наказу старшого командира;
- захист військовослужбовців від інформаційно-психологічного впливу противника;
- підготовку особового складу підрозділів другого ешелону (резерву) до рішучої контратаки і знищення противника, що вклинився в оборону;
- пропаганду героїчних подвигів і бойового досвіду кращих воїнів і підрозділів;
- проявлення турботи про безперебійне забезпечення особового складу всім необхідним для бою і життя.
Особлива увага приділяється роботі з особовим складом підрозділів, які обороняють найбільш важливі позиції та ведуть бій у смузі забезпечення (на передовій позиції) і в бойовій охороні.
Основними способами виконання завдань морально-психологічного забезпечення в обороні є:
- проведення гуманітарної підготовки з усіма категоріями військовослужбовців у формі інформаційної години, методом «від позиції до позиції», бесід для популяризації прикладів мужності і героїзму, передового досвіду ведення бойових дій, для дискредитації замислу і дій противника;
- щоденне бойове й оперативне інформування, періодичне правове інформування, прослуховування інформаційних радіо- і телепередач, радіоконцертів за заявками воїнів, доведення до особового складу періодичної преси, інших інформаційних матеріалів;
- навчання особового складу найпростішим прийомам психологічної саморегуляції, надання психологічної допомоги військовослужбовцям;
- наочно-художнє оформлення місць розміщення особового складу; інші заходи.
З метою підвищення дієвості морально-психологічного забезпечення в батальйоні (роті) розгортаються позаштатні інформаційні пункти.
У наступі морально-психологічне забезпечення спрямовується на: - зміцнення бойового духу особового складу, підтримку високого наступального пориву, сміливості, героїзму і спритності в бойовій обстановці, ініціативи, самовідданості і рішучості в досягненні перемоги над противником;
- роз'яснення особовому складу бойових завдань, характеру й особливостей майбутнього бою;
- необхідність збереження в таємниці вжитих заходів з підготовки до наступу; виховання ненависті до ворога і впевненості в його розгромі;
- мобілізацію особового складу на ефективне застосування в наступі техніки й озброєння для прориву оборони, оточення і знищення противника;
- вміле використання результатів вогневого ураження противника, успіху підрозділів для розвитку наступу; підтримку у особового складу другого ешелону (резерву) постійної готовності до введення в бій і вирішення інших раптово виникаючих завдань.
Основні зусилля морально-психологічного забезпечення в наступі зосереджуються в підрозділах, діючих на напрямку головного удару (ділянці прориву) бригади (полку).
У зустрічному бою морально-психологічне забезпечення направляється на:
- досягнення постійної готовності військовослужбовців до стрімких і маневрених дій для розгрому противника, випередження його в розгортанні, відкритті вогню, завдання йому раптових ударів у фланг і тил, розчленовування і знищення противника. Особлива увага приділяється роботі з особовим складом, який діє в розвідувальних органах, передових загонах (авангардах).
Морально-психологічне забезпечення в зустрічному бою організується відповідно до морально-психологічного забезпечення наступу. Головна увага приділяється оперативному доведенню до особового складу бойових завдань і мобілізацію його на рішучі й ініціативні дії.
Під час бою в оточенні і виходу з оточення морально-психологічне забезпечення спрямовується на:
- підтримання витримки, організованості і дисципліни серед особового складу; запобігання панічних настроїв і відновлення психогенних втрат;
- мобілізацію військовослужбовців для створення кругової оборони в короткі терміни, заборону розчленовування оточених підрозділів, формування високої бойової активності особового складу підрозділів, які утримують загрозливі танконебезпечні напрямки; забезпечення здатності підрозділів вести бій у відриві від головних сил бригади (полку), готовності військовослужбовців до рішучого знищення противника, що вклинився, та його повітряного десанту й організованого виходу з оточення.
Морально-психологічне забезпечення проводиться шляхом оперативного інформування особового складу про події в районі бойових дій, про заходи, які вживаються командуванням для деблокування оточених військ, розміщення інформаційного і виховного активу в бойових порядках оточених військ з урахуванням обстановки, яка склалася, своєчасним його інструктуванням, пропагандою прикладів стійкості і завзятості в бою.
Під час бойових дій тактичного повітряного десанту морально-психологічне забезпечення спрямовується на:
- роз'яснення особовому складу особливостей бойових завдань, досягнення високої психологічної стійкості особового складу під час захоплення й утримання важливих рубежів (об'єктів) до підходу своїх військ;
- на забезпечення зухвалих і рішучих дій при завданні ударів у фланг і тил противника;
- на підготовку особового складу до тривалих дій в екстремальних ситуаціях у відриві від основних сил.
Морально-психологічне забезпечення здійснюється шляхом оперативного інформування військовослужбовців про зміни в тактичній обстановці в районі бойових дій, роз'яснення нових бойових завдань, пропаганди прикладів мужності і героїзму воїнів; виявлення і запобігання панічних настроїв.
Під час пересування (на марші) морально-психологічне забезпечення зосереджується на підготовці військ до здійснення пересування різними способами, забезпеченні своєчасного прибуття підрозділів у призначений район у готовності до виконання поставлених завдань. Особлива увага приділяється підвищенню витривалості особового складу, дотриманню дисципліни маршу, правил маскування і заходів безпеки, готовності підрозділів до ведення бойових дій у будь-яких умовах обстановки.
Морально-психологічне забезпечення на марші організується, як правило, на привалах, у місцях нічного (денного) відпочинку шляхом проведення бесід, інформування особового складу про характер майбутніх бойових завдань, популяризації передового досвіду, прослуховування радіопередач, випуску інформаційних бюлетенів і бойових листків, радіогазет, демонстрації кіно - і відеофільмів, радіоконцертів за заявками військовослужбовців, виступів учасників художньої самодіяльності.
Під час розташування на місці морально-психологічне забезпечення спрямовується на мобілізацію воїнів для швидкого, прихованого, розосередженого розташування підрозділів, обладнання району в інженерному відношенні, проведення маскування, організації охорони і системи вогню, підтримки високої пильності і бойової готовності.
Морально-психологічне забезпечення під час розташування на місці організується і проводиться відповідно до морально-психологічного забезпечення оборони в обороні.
Первинна психологічна допомога і реабілітація військовослужбовців, які отримали бойові психічні травми, здійснюється безпосередньо в підрозділі, або на пункті збору поранених і хворих психологом батальйону, а також силами і засобами посилення психологічного забезпечення старшого начальника.
Особовий склад, який отримав бойові психічні травми і вимагає кваліфікованої психологічної допомоги, направляється в пункти психологічної допомоги і реабілітації бригади (полку) або центри психологічної допомоги і реабілітації об’єднання попутним транспортом, призначеним для евакуації поранених і хворих.
Робота з надання допомоги військовослужбовцям, які отримали бойові психічні травми та їх евакуація здійснюються в тісній взаємодії спеціалістів психологічної і медичної служб.