Розвиток нервової системи в онтогенезі.

Нервова система розвивається із зовнішнього зародкового листка — ектодерми.

Наприкінці третього тижня розвитку спинна частина ектодерми починає потовщуватись уздовж тіла зародка. Це потовщення називається нервовою пластинкою. Через деякий час вона утворює поздовжнє заглиблення через нерівномірний ріст клітин, яке перетворюється у нервову борозну, а потім нервовий жолобок з валиками по краях (зліва і справа). Нервові валики, збільшуючись піднімаються догори, поступово зближуються між собою, сходяться і з’єднуються, утворюючи вздовж тіла нервову трубку. Далі валики, відокремлюючись по боках від неї, з’єднуються в гангліозні пластинки. Пізніше нервова трубка заглиблюється і втрачає зв’язок з ектодермою, яка зростається над нею, а між ними вростає мезодерма.

Нервова трубка є зачатком центральної нервової системи. Із верхньої розширеної її частини походить головний мозок, а нижня частина перетворюється в спинний мозок. Спинний мозок залишається трубчастим на все життя. З порожнини нервової трубки утворюється центральний канал спинного і довгастого мозку. У ділянці головного мозку вона розширюється в мозкові шлуночки. Спочатку стінки нервової трубки дуже тонкі, але згодом у міру розвитку в них мозкової речовини значно товщають, кількість клітин збільшується, а порожнина трубки стає відносно вужча. У стінках утворюються два види клітин: нейробласти і спонгіобласти. Нейробласти поступово перетворюються в нейрони, а спонгіобласти — у клітини нейроглії. Із гангліозних пластинок утворюються посегментно розташовані спинномозкові вузли, а в ділянці головного мозку — периферичні нервові вузли чутливих черепномозкових нервів. Із них виникають також зачатки вегетативної нервової системи.

На початку ембріонального розвитку людини, спинний мозок заповнює весь хребетний канал. А починаючи з четвертого місяця розвитку, хребет росте скоріше ніж мозок, внаслідок чого нижній кінець його поступово переміщується догори. При народженні кінець спинного мозку вже знаходиться на рівні третього поперекового хребця, а у дорослої людини досягає другого поперекового хребця. Внаслідок зміщення спинного мозку, нервові корінці, що відходять від нього, приймають косий напрямок.

Головний мозок розвивається із верхньої частини нервової трубки. Внаслідок нерівномірного росту її частин утворюються потовщення у вигляді мозкових пухирів. Головний мозок розвивається із верхньої частини нервової трубки. Внаслідок нерівномірного росту її частин утворюються потовщення у вигляді мозкових пухирів. Спочатку на четвертому тижні ембріогенезу утворюються послідовно розташовані три мозкові пухирі: передній, середній і ромбоподібний. Ці первісні мозкові пухирі становлять закладку всього головного мозку. Із них походять три основні відділи головного мозку: передній мозок (prosencephalon), середній мозок (mesencephalon) і ромбоподібний мозок (rhombencephalon).

Далі, на шостому тижні ембріонального розвитку, передній і ромбоподібний пухирі перетяжками кожний із них ділиться на два. Із переднього утворюються кінцевий і проміжний пухирі, а із ромбоподібного — задній і додатковий. Середній мозковий пухир не ділиться, мало що змінюється і цілком перетворюється у середній мозок. Він стає лише чіткіше відмежованим від сусідніх пухирів, особливо від заднього.

Так виникають п’ять вторинних мозкових пухирів, із яких розвиваються відповідні відділи головного мозку: кінцевий мозок (telencephalon), проміжний мозок (diencephalon), середній мозок (mesencephalon), задній мозок (metencephalon) і довгастий мозок (myelencephalon).Порожнини мозкових пухирів перетворюються на шлуночки. У головному мозку розрізняють чотири шлуночки, які сполучаються між собою та центральним каналом спинного мозку. Першиймозковий пухир перебудовується в кінцевий мозок.З нього розвиваються обидві великі півкулі головного мозку (права і ліва), а порожнина перетворюється в бічні шлуночки (перший і другий). З другого мозкового пухиря походять складові частини проміжного мозку. Він дає початок зоровим горбам, а також надгорбовій, загорбовій та підгорбовій ділянкам. Порожнина його перетворюється в третій мозковий шлуночок.Третіймозковий пухир є джерелом розвитку середнього мозку. Він утворює чотиригорбикове тіло і ніжки мозку. Його порожнина перетворюється в сільвіїв водопровід.Міст і мозочок, які входять до заднього мозку, є похідними четвертого мозкового пухиря. Його порожнина перетворюється в четвертий шлуночок.П’ятий пухир називається додатковим. З нього розвивається довгастий мозок. Його порожнина перетворюється в центральний канал довгастого мозку та нижню частину четвертого шлуночка.Мозкові пухирі ростуть нерівномірно. Найбільш інтенсивно розвивається передній. Великі півкулі його швидко ростуть, збільшуються в розмірах і закривають зверху та з боків інші відділи мозку. На поверхні півкуль утворюються численні борозни і закрутки. До періоду народження всі відділи головного мозку в основному сформовані.

Проте ріст і розвиток головного мозку продовжується і після народження майже аж до дорослого стану. Перш за все це стосується кори великих півкуль. Кількість нервових клітин у корі з віком не збільшується. Але самі нейрони продовжують свій розвиток: вони ростуть, кількість відростків збільшується, а їх форма ускладнюється. Відбувається процес швидкої мієлінізації волокон. Збільшується маса головного мозку та його об’єм. Маса головного мозку новонародженого — 370-400 г. До кінця першого року життя дитини маса головного мозку подвоюється, а в 4-5 років збільшується втричі. Потім маса мозку наростає повільно і досягає максимальної ваги в 20-30 років, а з 60 річного віку починає повільно зменшуватися. Зменшується з віком і кількість нервових клітин, а нейрогліальних — збільшується.

Людський мозок володіє унікальною пластичністю. Протягом усього життя він здатний до навчання, до зберігання інформації і її відновлення з пам’яті. Під час критичного періоду дозрівання чутливих центрів мозку, тобто від народження до 20 років, формуються індивідуальні властивості від здібностей елементарного сприйняття до найскладніших форм поведінки. Тому в цей довготривалий період різко вираженої пластичності надзвичайно важливі кількість і якість вражень — скільки і якої саме інформації поступає в мозок під час його розвитку. Спадкові властивості є лише основою для розвитку інтелекту і здатності до сприйняття, а кінцевий результат досягається з допомогою навчання та набутого досвіду.

Однієї з найхарактерніших властивостей мозку є здатність до засвоєння нового і після 20 років життя. Творча енергія, пристрасть до творення притаманні виключно людині, а їх неможливо уявити собі поза навчанням. Дійсне зниження здібностей до навчання і творчості спостерігається після 70 років життя, хоча і тут існує багато виключень. Наприклад Пікассо помер у віці 91 року в розквіті своїх творчих сил.

Нервова тканина погано регенерує. Зрілі нейрони втрачають здатність до поділу і живуть стільки, скільки живе організм. Регенерація нервових волокон відбувається за рахунок росту центральної частини. Відновлення нервових клітин, які загинули, як правило вже не відбувається.