Специфіка оформлення цифрового матеріалу

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць.

Таблиця 6.1 –_________________

(назва таблиці)

Головка				Заголовки граф
				Підзаголовки Граф
Рядки
	Боковик (заголовки рядків)	Графи (колонки)

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують зліва. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці.

Розміщують таблицю таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, наведених у додатку.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 1.2 – друга таблиця першого розділу.

Якщо у роботі одна таблиця, її не нумерують.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони становлять одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу за порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на іншу сторінку. При перенесенні таблиці на іншу сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в іншому випадку – боковик.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками, якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в будь-якому рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Слово «Таблиця» і її номер (наприклад, Таблиця 1.1) указують один раз ліворуч над верхньою частиною таблиці. Якщо ця таблиця має продовження на наступній сторінці, то вказується про її продовження (наприклад, «Продовження табл. 1.1»).

Рисунки рівномірно розміщують по всьому аркуші. Нумерацію здійснюють так, як і у випадку з таблицями. Назви рисунків вказуються під ними. До рисунків відносяться: схеми, графіки, діаграми, гістограми, сегментограми тощо.

Діаграми використовують головним чином для зображення співвідношення між змінними. Це засіб графічного зображення змінних за допомогою фігур (секторів, стовпців тощо), площі яких пропорційні цим величинам. Секторна діаграма – діаграма, у якій числа (зазвичай проценти) зображені у вигляді колових секторів (див. рис. 8.1–8.3).

1– андрогінність, 2 – маскулінність, 3- фемінінність

Рис. 8.1. – Сегментограма розподілу респондентів за типом гендерної ідентичності

Рис. 8.2 – Діаграма ваги стратегій адаптивної поведінки

Рис. 8.3 – Гістограма розподілу досліджуваних за шкалою особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна

Формули, які використовуються в роботі, варто пронумерувати. Порядкові номери формул позначають арабськими цифрами в круглих дужках у правому куті сторінки.

Приклад: U = I R . (6.1)

Формули нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номер формули або рівняння зазначають арабськими цифрами на рівні формули (рівняння) в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення позначень величин і числових коефіцієнтів, якщо вони не пояснені раніше у тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою з нового рядка зі слова «де» без двокрапки у тій послідовності, у якій вони наведені у формулі. Після формули перед словом «де» ставиться кома. Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід подавати через крапку з комою в рядок.

Якщо номер не уміщається в одному рядку з формулою, його розташовують у наступному рядку нижче формули. Формули набирають у спеціальній комп’ютерній програмі або вписують у текст ретельно і розбірливо від руки чорним чорнилом. Прописні і малі літери, надрядкові і підрядкові індекси у формулах повинні позначатися чітко. Рекомендуються наступні розміри знаків для формул: прописні букви і цифри 7-8 мм, рядкові 4 мм, показники ступенів і індекси не менше 2 мм. Кількісні числівники записуються цифрами, якщо вони є багатозначними, і словами, якщо вони однозначні (наприклад: десять автомобілів). Якщо при числівнику даються в скороченому позначенні одиниці величини, то такий числівник завжди записується цифрами (наприклад: 28 кг, 5 л тощо).

Порядкові числівники пишуться словами (наприклад: сьомий, двадцять п’ятий, сто сорок перший). Порядкові числівники, позначені арабськими цифрами не мають відмінкових закінчень, якщо вони стоять після іменника, до якого відносяться (наприклад: у розділі 2, на рис. 2.9, у таблиці 2.6), і мають відмінкові закінчення, якщо вони стоять перед іменником (наприклад: 3-й раунд). Записані римськими цифрами порядкові числівники відмінкових закінчень не мають (наприклад: IV курс, XX століття).