Тема 1. Предмет, завдання, система та методологія юридичної психології

Н.Р. Бобечко

ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ

ПРАКТИКУМ

для студентів юридичного факультету

Львів – 2010

Схвалено кафедрою кримінального процесу і криміналістики Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол № 1 від 30 серпня 2010 р.)

Рекомендовано до друку Вченою радою юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол № 1 від 31 серпня 2010 р.)

Р е ц е н з е н т и :

Когутич І.І. – доктор юридичний наук, доцент кафедри кримінального процесу і криміналістики Львівського національного університету імені Івана Франка;

Бойко В.П. – кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального процесу і криміналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.

Бобечко Н.Р.

Юридична психологія.

Практикум для студентів юридичного факультету / Н.Р. Бобечко. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2010. – 34 с.

Ó Бобечко Н.Р., 2010

ЗМІСТ

Переднє слово…………………………………………………………………….….4

Тема 1. Предмет, завдання, система та методологія юридичної психології….…6

Тема 2. Пізнавальні процеси …………………………………………...…………10

Тема 3. Емоційні та вольові процеси і стани ……………………….…….……...13

Тема 4. Психічні властивості особистості………….…………………………….17

Тема 5. Психологічні основи проведення окремих слідчих дій………..……….20

Тема 6. Основи судово-психологічної експертизи………………………………29

Переднє слово

Юридична психологія– одна з галузей психологічного знання, якій відводиться важлива роль у системі наукового забезпечення укріплення законності та правопорядку. За останні 100 років вона пройшла шлях від окремих психологічних прийомів і технік до науки, що сприяє вирішенню більшості проблем правоохоронної діяльності.

У даний час юридична психологія стрімко віддаляється від меж невиправдано звуженої сфери її дослідницького та прикладного інтересу, обмеженої питаннями судочинства. Дослідженнями юридичної психології тепер охоплені майже всі сторони правової дійсності. Це вже не психологія якого-небудь одного правоохоронного органу, а майже всіх органів правоохорони та правозахисту.

Потреба психологічно розбиратися в людях та у мотивації їхньої поведінки різко зросла в умовах демократичних перетворень в Україні. Недопустимо лише силовими методами вирішувати завдання охорони законності і правопорядку. Необхідно поєднувати повагу до прав людини з психологічно тонким та гуманним підходом до людей. Ось чому психологічна підготовка юриста сьогодні – не бажана добавка до його професійної майстерності, а обов’язковий компонент.

Основним завданням практикуму є розвиток у майбутніх юристів психологічної компетенції, необхідної для реалізації їх професійної діяльності. Дане завдання досягається шляхом: розширення та поглиблення знань, одержаних студентами на лекціях і в процесі самостійної роботи зі спеціальними джерелами; активізації їх мисленої діяльності в ході психологічного аналізу юридично релевантних ситуацій; закріплення навиків узагальнення юридичних фактів та виведення на їх основі психологічних закономірностей; побудови психологічного прогнозу розвитку ситуації або діяльності конкретного суб’єкта, що має значення у правовому аспекті; створення фундаменту для наступного самовдосконалення особистості та її постійного професійного розвитку.

Практикум складено відповідно до програми курсу "Юридична психологія", схваленої кафедрою кримінального процесу і криміналістики Львівського національного університету імені Івана Франка з урахуванням кількості годин, відведених для практичних занять навчальним планом.

Структурно практикум містить плани практичних занять з курсу, додаткову спеціальну літературу (крім основних джерел, поданих у програмі курсу) перелік питань для самоконтролю, а також задачі, деякі з яких використані з опублікованих навчальних посібників з курсу "Юридична психологія" (Еникеев М.И. Психология следственных действий: Учебно-практическое пособие / М.И. Еникеев. – М.: Проспект, 2007. – 424 с.; Кряснянская Т.М., Тылец В.Г. Учебно-методическое пособие по курсу «Юридическая психология» Т.М. Краснянская, В.Г. Тылец. – Таганрог: Изд-во Таганрог. гос. радиотехн. ун-та, 2006. – 59 с.; Степаненко Д.А. Психология в следственной работе: программа курса / Д.А. Степаненко. – Иркутск: Изд-во Байкал. гос. ун-та экономики и права, 2004. – 18 с.).

Кожний студент повинен вести окремий зошит для практичних занять, у якому записує теми занять, відповіді на питання для самоконтролю, розв'язки задач. Вирішення задач має бути розгорнутим, обґрунтованим. Вирішення задач без належного психолого-правового аналізу, лише в загальних міркуваннях, вважається незадовільним.

Під час практичних занять студент може використовувати цей практикум, а також свої записи у зошиті. Користування під час відповіді підручниками, іншою додатковою літературою, а також ксерокопіями з них не допускається.

Тема 1. Предмет, завдання, система та методологія юридичної психології

План

1. Предмет, об’єкт та генезис юридичної психології.

2. Історія розвитку юридичної психології.

3. Завдання юридичної психології.

4. Система юридичної психології.

5. Методи юридичної психології.

6. Правові та етичні межі застосування психологічного впливу в правоохоронній та правозастосовній діяльності.

7. Зв'язок юридичної психології з правовими науками.

Додаткова рекомендована література:

1) Бишевець О.В. До проблеми застосування психологічного впливу на досудовому слідстві / О.В. Бишевець // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2005. – № 10. – С. 104-111.

2) Бишевець О.В. Правові засади застосування психологічного впливу у сфері судочинства / О.В. Бишевець // Вісник Академії адвокатури України. – 2009. – № 1. – С. 142-145.

3) Бишевець О.В. Тактичні прийоми, засновані на методах психологічного впливу, як засіб захисту прав громадян адвокатами / О.В. Бишевець // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2007. – № 2. – С. 104-109.

4) Гончаренко В.Г., Сокиран Ф.М. Тактика психологічного впливу на попередньому слідстві: Навч. посібник / В.Г. Гончаренко, Ф.М. Сокиран. – К.: Укр. акад. внутр. справ, 1994. – 48 с.

5) Екименко А., Добрянская Р. Психологическое обеспечение кадровой службы в органах прокуратуры / А. Екименко, Р. Добрянская // Законность. – 2009. – № 8. – С. 20-21.

6) Еникеев М.И. О современном состоянии и перспективах развития юридической психологии / М.И. Еникеев // Психологический журнал. – 1982. – № 3. – С. 108-120.

7) Еникеев М.И. Психолого-юридическая сущность вины и вменяемости / М.И. Еникеев // Советское государство и право. – 1989. – № 12. – С. 76-82.

8) Костицкий М.В. Введение в юридическую психологию: методологические и юридические проблемы / М.В. Костицкий. – К.: Вища школа, 1990. – 259 с.

9) Милорадова Н.Е. Особливості використання методів психологічного впливу у професійній діяльності слідчого: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.06 "Юридична психологія" / Н.Е. Милорадова. – Х., 2004. – 23 с.

10) Ратинов А.Р. Актуальные задачи психологии права / А.Р. Ратинов // Психологический журнал. – 1987. – № 1. – С. 14-28.

11) Ратинов А.Р. Методологические вопросы юридической психологии / А.Р. Ратинов // Психологический журнал. – 1983. – № 4.– С. 107-118.

12) Руденко М.М. Класифікація методів психологічного впливу в оперативно-розшуковій діяльності / М.М. Руденко // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2009. – № 1. – С. 137-144.

13) Ситковская О.Д. Психологические основания уголовной ответственности (психология и проблемы Общ. части уголовного законодательства) / О. Д. Ситковская; [под ред. Г. М. Миньковского]. – Баку: Билик, 1992. – 111 с.

14) Сокиран Ф.М. Сучасні концепції психологічного впливу на досудовому слідстві: монографія / Ф.М. Сокиран. – К.: НАВСУ- НВТ "Правник", 2002. – 172с.

15) Хайдуков Н.П. Тактико-психологические основы воздействия следователя на участвующих в деле лиц / Н.П. Хайдуков. – Саратов, 1984. – 124 с.

Питання для самоконтролю:

1/ Що становить предмет юридичної психології?

2/ Розкрийте систему юридичної психології.

3/ Які завдання покликана вирішувати юридична психологія?

4/ Які етапи розвитку пройшла юридична психологія?

5/ Назвіть імена відомих науковців, юристів, які внесли свій вклад у розвиток юридичної психології в Україні та за кордоном.

6/ Назвіть методи вивчення особистості, які використовуються у правоохоронній діяльності.

7/ Які найпоширеніші тестові методики, що використовуються при проведення судово-психологічних досліджень?

8/ Назвіть умови допустимості психологічного впливу у правозастосовній діяльності.

9/ Яке місце займає юридична психологія у системі загальнонаукових знань, які у неї існують міждисциплінарні зв’язки з іншими галузями психологічної та правової науки?

Задачі:

1. У ході розкриття вбивства двох дівчат у поле зору оперативних працівників потрапив державний службовець П., якого вони запідозрили у причетності до злочину. Як спосіб оперативної перевірки даної особи одним з оперативних працівників був запропонований наступний варіант: ввечері, коли П. знаходитиметься вдома, йому повинен надійти дзвінок від невідомого, який у грубій формі дасть йому зрозуміти, що їм відома його причетність до вбивства і якщо він не бажає, щоб ця інформація стала відомою міліції, то повинен принести у вказаний час та у вказане місце визначену суму грошей.

Вкажіть, який психологічний прийом використаний у наведеному задумі, на що при цьому розраховував оперативний працівник, чи допустимим є даний метод для перевірки П. на причетність до вчинення злочину?

2. Костів був затриманий відразу ж після угону ним автомобіля ВАЗ 2111 1,5і. У слідчого, який розслідував дану справу, у провадженні знаходилась і справа про угон автомобіля Octavia 1,6 MPI, вчиненого невідомою особою. На кермі автомобіля Octavia 1,6 MPI були виявлені сліди папілярних узорів пальців рук, непридатні для ідентифікації. Оскільки спосіб угон в обох випадках був один і той же, слідчий запідозрив Костіва в угоні автомобіля Octavia 1,6 MPI. Однак останній заперечував свою причетність до цього злочину. Тоді слідчий заявив Костіву, що на кермі автомобіля Octavia 1,6 MPI залишились відбитки пальців рук злочинця, і показав йому фотографії слідів пальців рук з іншої кримінальної справи. Коли ж слідчий приніс пристосування для дактилоскопіювання, Костів сказав, що автомобіль Octavia 1,6 MPI угнав він.

Чи є правомірним застосований слідчим прийом психологічного впливу?

3. К. підозрювалась у вбивстві свого 7-річного сина Ігоря, труп якого був виявлений в колодязі. У процесі розслідування не вдалося зібрати доказів вини К., і справа була закрита. Однак заступник прокурора області скасував постанову слідчого про закриття справи, відновив досудове слідство і доручив його проведення іншому слідчому.

Провівши ряд необхідних слідчих дій, слідчий вирішив допитати К. Якщо вбивцею є вона, розмірковував слідчий, то з моменту вчинення злочину знаходиться у постійній емоційній напрузі, яка значно посилиться у зв’язку з викликом на допит.

Прибувши до слідчого, К. не запитала про причину її виклику і відразу ж розповіла, що, коли вона з сином повертались від сусідів, хлопчик начебто образив її, побіг і кинувся в колодязь. Слідчий поставив запитання:

– Чи чинив Ігор опір, коли Ви хотіли кинути його в колодязь?

К. ридаючим голосом відповіла:

– Він не розумів, що я його туди кидаю.

Чи допустимими є прийоми психологічного впливу з метою зміни позиції допитуваного і одержання правдивих показань, що ґрунтуються на гострих емоційно-вольових переживаннях, які він відчуває?