Стрільба димовими, агітаційними снарядами і запалювальними мінами
Стрільба димовими снарядами
До ст. 257
Ефективність дії димових снарядів значною мірою залежить від метеорологічних умов (напряму і швидкості вітру в приземному шарі, температури повітря, ступеню вертикальної стійкості атмосфери), характеру ґрунту і підстилаючої поверхні в районі задимлюваної (засліплюваної) цілі (рубежу постановки димової завіси).
Стрільба димовими снарядами найбільш ефективна, якщо швидкість вітру в районі цілі (задимлюваного рубежу) не перевищує 5 м/с, а його напрям паралельний фронту задимлення. За швидкості вітру більше 5 м/с хмара диму швидко зноситься і розсіюється, проте при швидкості вітру не більше 7 м/с створення димової завіси ще можливе. При більш великих швидкостях вітру створення димової завіси, що не проглядається, неможливе і стрільба димовими снарядами недоцільна.
При стрільбі димовими снарядами наявність висхідних потоків повітря викликає відрив димової хмари від поверхні землі і порівняно швидке його розсіювання. Це явище спостерігається, коли поверхня землі сильно нагрівається, і температура прилеглих до неї шарів повітря підвищується.
Досвід показує, що висхідні потоки повітря зазвичай виникають за швидкості вітру до 5 м/с приблизно через 2 години після сходу Сонця і припиняються за 2-2,5 години до його заходу. Тому за літніх умов застосування димових снарядів у ранкові і вечірні години ефективніше, ніж вдень. З цієї ж причини прохолодна і похмура погода сприятливіша для стрільби на задимлення, ніж тепла і сонячна.
Одним з параметрів, що характеризують стійкість атмосфери (наявність або відсутність висхідних потоків повітря), є температурний градієнт, що визначається як різниця температури повітря на висотах 0,5 і 2 м.
Дані про напрям і швидкість вітру отримують від метеопоста дивізіону безпосередньо перед стрільбою. Оцінити сприятливість умов для стрільби димовими снарядами залежно від швидкості вітру в приземному шарі і стійкості атмосфери можна за діаграмою, наведеній на рис. 30.
| Швидкість вітру, м/с | Температурний градієнт, °С | ||||||
| -1,5 | -1,0 | -0,5 | 0,5 | 1,0 | 1,5 | ||
| менше 3 | Умови найбільш сприятливі | Умови | вкрай | ||||
| несприятливі | |||||||
| Умови | |||||||
| сприятливі | Умови | несприятливі | |||||
| 6-7 | |||||||
| більше 7 | Умови вкрай несприятливі |
Рис. 30. Діаграма для оцінки сприятливості метеорологічних умов для стрільби димовими снарядами
Інтенсивність димоутворення помітно підвищується при розриві снаряда без заглиблення у ґрунт, оскільки в цьому випадку продукти детонації розривного заряду краще дроблять димоутворюючу речовину і сильніше розкидають її частинки по поверхні ґрунту. При розриві снаряда на м’якому, особливо на болотистому, ґрунті відбувається часткова втрата димоутворюючої речовини через заглиблення димового снаряда у ґрунт. Це помітно знижує ефективність дії димових снарядів.
Густий рослинний покрив у районі цілі (висока трава, чагарник) сприяє стрільбі на задимлення, оскільки перешкоджає знесенню і розсіюванню димової хмари.
До ст. 258-261
Розміри димової завіси залежать від розмірів димової хмари, яка утворюється при розриві снаряда, кількості гармат, що залучаються, і витрати боєприпасів.
Дослідним шляхом встановлено, що при вітрі в бік противника або від нього фронт димової хмари, що утворюється при розриві снаряда, приблизно дорівнює 25 м. Тому величина ділянки, надійно задимлюваного однією гарматою в цих умовах, прийнята такою, що дорівнює 25 м. При бічному вітрі фронт димової хмари і величина ділянки, що надійно задимлюється однією гарматою, збільшуються до 100 м.
Оскільки інтенсивність димоутворення помітно підвищується при розриві снаряда на поверхні ґрунту без заглиблення у нього, стрільбу димовими снарядами ведуть при установці підривника на осколкову дію.
При вітрі в бік противника ефективне задимлення окремої цілі досягається у тому випадку, коли більша частина розривів димових снарядів розташовуватиметься перед ціллю. При величині 
, що дорівнює 25-50 м, зазначена умова буде виконана, якщо середня точка розривів знаходитиметься у 50-100 м перед ціллю.
Для постановки димових завіс зазвичай залучають декілька батарей. При стрільбі декількома батареями величина дорівнює 50-100 м.
У цьому випадку при вітрі в бік противника необхідно, щоб середня точка розривів знаходилася у 100-200 м перед задимлюваним рубежем.
При вітрі від противника середню точку розривів димових снарядів доцільно сумістити з ціллю (задимлюваним рубежем). У цьому випадку разом із задимленням можливе і ураження живої сили противника осколками і шматками димової суміші, що горить.
При бічному вітрі димова завіса зноситься, унаслідок чого найбільш щільна її частина може опинитися в стороні від середньої точки розривів снарядів (від цілі). Величина цього зсуву в основному визначається швидкістю вітру. Тому для найбільш ефективного задимлення середню точку розривів необхідно виносити від цілі (задимлюваного рубежу) убік, звідки дме вітер, на 50-100 м.
Проте визначити найкраще положення середньої точки розривів димових снарядів без пристрілювання практично неможливо. Тому установки для стрільби димовими снарядами, як правило, визначають пристрілюванням.
Дослідним шляхом встановлено, що димова завіса (хмара), яка не проглядається, в межах еліпса розсіювання снарядів може бути створена при стрільбі батареєю (взводом, гарматою) з максимально можливим темпом протягом 1 хв. Тому стрільбу на задимлення починають швидким вогнем, призначаючи 4-6 снарядів на гармату (відповідно до режиму вогню). Оскільки інтенсивне димоутворення при розриві димового снаряда продовжується протягом декількох десятків секунд, то підтримку димової завіси (хмари) здійснюють методичним вогнем, визначаючи його темп, виходячи з необхідного часу підтримки димової завіси (хмари) і витрати снарядів. Якщо димова завіса (хмара) починає розсіюватися, то для відновлення її необхідної щільності знов призначають 4-6 снарядів швидкого вогню, після чого темп методичного вогню збільшують в 1,5-2 рази.
Порядок визначення необхідної кількості гармат і снарядів для постановки димової завіси показаний на прикладі.
Приклад.Визначити кількість гармат і витрату снарядів для постановки димової завіси на фронті 500 м протягом 10 хв. і темп методичного вогню, якщо до стрільби на задимлення залучається підрозділ 122-мм самохідних гаубиць Д-30. Напрям вітру співпадає з напрямом рубежу задимлення (вітер бічний), швидкість вітру 4 м/с.
Рішення. Враховуючи розміри ділянки, що надійно задимлюється однією гарматою при бічному вітрі (100 м), до виконання завдання слід залучити 5 гармат (500 : 100 = 5).
Витрата снарядів для створення димової завіси батареєю складе 30 сн., оскільки стрільбу на задимлення починають швидким вогнем, призначаючи 6 сн. на гармату (відповідно до режиму вогню 122-мм самохідних гаубиць Д-30 у першу хвилину ведення вогню). Час підтримки димової завіси буде дорівнювати 9 хв. (10 – 1 = 9), або 540 с.
Для підтримки димової завіси при бічному вітрі потрібно 1 сн. у хвилину на 100 м фронту задимлення. Відповідно на фронті 500 м протягом 9 хв. потрібно буде витратити 45 сн., при цьому темп методичного вогню складе 12 с. (540 : 45 = 12).
Таким чином, для виконання поставленого завдання після закінченого пристрілювання потрібно буде витратити 75 димових снарядів (30 + 45 = 75).