Завдання, методи і результати експерименту

Відповідно до мети дослідження проведено обстеження студентів другого курсуВоркутинского філіїСПбГТУ очного і заочного відділення, котрі за спеціальності «Автоматизація гірського виробництва» до сесії і по закінченні іспитів. У експериментальну групу ввійшли 48 студентів денного відділення 18-20 років, їх 30 хлопців та 18 дівчат і 32 студента заочного відділення 20-24 років, їх 28 дівчат і 4 юнаки. Дослідження проводилося уперше і останній дні сесії наустановочном зборах груп у умовах комп'ютерного класу.

Тривога студентів як стан підвищеної неадекватною емоційності визначали використанням наступних автоматизованих методик зі Світового банку тестів «>Профресурс», розроблених ГУП «>Иматон» в 2003 р., результати індивідуальних тестів оброблялися зазначеної комп'ютерної системою, також за груповому аналізі програма розраховувала стандартне відхилення усереднених даних, що, на думку розробників програми тестів «>Профресурс» забезпечує надійність тестів яких і визначає тестові норми з метою оцінки результатів обстеження.

·ОпросникСпилберга-Ханина – самооцінка особистісної тривожності (>ЛТ) іреактивно-ситуационной тривожності (РСТ), адаптована модифікована істандартизированная методика з орієнтовними нормативамипоуровневой виразності тривожності особам обох статей старше 16 років: від 20 до 34 балів – низький рівень тривожності, 35-44 балів – середній рівень неспокою та вище 46 балів – високий рівень тривожності;

·Восьмицветний тестЛюшера (визначалася ступінь виразності чинників нестабільності вибору, відхилення від аутогенним норми, тривожності, вегетативного тонусу у відсотках). Значення за шкалоюактивности-пассивности вище 50% свідчить про активність (орієнтовані об'єктивно). Значення шкал емоційного компонента (тривожності) буде в діапазоні 0-32% - низький, 33-52% - середній, і від 53% - високий.

Всі випробувані були мотивовані чинити успішний та відповідальне виконання завдань (наявність високого інтересу до експерименту). На попередньому етапі експерименту проводилося ознайомлення з і методиками дослідження.

Результати досліджувалися у взаємозв'язку на початок і наприкінці сесії.

Тестування по Люшером.Отримані дані показали переважання в усіх піддослідних чинникапарасимпатического тонусу зі значноюдисперсией кількісних значень. Оцінки загальній активності характеризувалися досить великою розкидом студентам очного і заочного відділення (в дужках дано значення по закінченні екзаменаційної сесії). З табл. 1 видно, що у вибірці студентів очного відділення середня оцінка 57% (51%), за стандартного на відхиленні 18% (16%) й у вибірці студентів заочного відділення оцінка 65% (57%), за стандартного на відхиленні 20% (18%).

Таблиця 1

Взаємозв'язок оцінок загальної активності

вибірка	Середня оцінка	>Стандартное відхилення
студенти очного відділення	57% (51%)	18% (16%)
студенти заочного відділення	65% (57%)	20% (18%)

Розкид значень рівня тривожності піддослідних видно з таблиці 2 й у межах 38-54% (8,0-32%) студентам очного відділення за стандартного на відхиленні 16% (12%) в межах 48-60% (14-32%) студентам заочного відділення за стандартного на відхиленні 12% (10%).

Таблиця 2

Взаємозв'язок рівня тривожності

вибірка	Рівень тривожності	>Стандартное відхилення
студенти очного відділення	38-54% (8,0-30%)	16% (12%)
студенти заочного відділення	48-60% (14-32%)	12% (10%)

>ОпросникСпилберга-Ханина.Значення особистісної тривожності, обмірювані у цій тесту варіювали від 37 до 42 балів (27-30 балів) студентам очного відділення, але стандартне відхилення усереднених даних дорівнювала 7 (5) і південь від 40 до 49 балів (27-34 балів) студентам заочного відділення за стандартного на відхиленні усереднених даних 9 (5) дані узагальнені в таблиці 3.

Таблиця 3

Значення особистісної тривожності

вибірка	Рівень особистісної тривожності	>Стандартное відхилення
студенти очного відділення	37-42 (27-30%)	7 (5)
студенти заочного відділення	40-49% (27-34%)	9 (5)

Подані в таблиці 4 дані свідчать, щоситуативно-реактивная тривожність варіювала не більше 38-52 балів (24-30) студентам очного відділення з величиною стандартного відхилення 4 (2,0) і 40-64 балів (30-34) студентам заочного відділення за стандартного на відхиленні 4,8 (1,4).

Таблиця 4

Показникиситуативно-реактивной тривожності

вибірка	Рівеньситуативно-реактивной тривожності	>Стандартное відхилення
студенти очного відділення	38-52 балів (24-30)	4 (2,0)
студенти заочного відділення	40-64 балів (30-34)	4,8 (1,4)

Висновки на чолі 2

Якісний і кількісний аналіз даних тестуЛюшера і опитуванняСпилберга-Ханина підтвердив як більше чутливий критерій рівня особистісної тривожності (за висловом Спілберга), що стоїть цей рівень, тим більша рівень тривожності студента, перевагу даного критерію – об'єктивність, велика чутливість і зручна кількісна порівнянність результатів дослідження різних піддосліднихСитуативная тривожність у нашій експерименті також постає як корелят неспокою та емоційно негативного напруги. Що показники особистісної іситуативно-реактивной тривожності, то вище рівень тривоги. У результатах обстеження з цієї методиці ми виявляємо середній ісредне-високий рівень тривожності студентам очного відділення на початок сесії і той самий рівень тривожності студентам заочного відділення, але у числовому вираженні рівень тривожності нижче студентам денного відділення. Після закінчення екзаменаційної сесії виявляємо зниження тривожності на обох експериментальних групах до низького рівня, але у числовому вираженні бали студентам очного відділення трохи нижче, ніж в студентів заочного відділення. Це підтверджує висунуту гіпотезу дослідження.

Перебування обстежуваного чи програвання їм у умі будь-якої вже випробуваної їм позитивно чи негативно забарвленою навчальної ситуації представляється

нам хорошою моделлю інтегральної оцінки активності по тестуЛюшера,средне-високие і високі значення цього параметра першого дня сесії серед обох груп служать показниками розвитку підвищеній стривоженості, чутливості до стресу, але відзначимо, що у відсотковому вираженні цей показник трохи нижче студентам очного відділення, ніж в студентів заочного відділення. Після закінчення іспитів реєструються низькі показники тривожності на обох експериментальних групах й у в процентному відношенні приблизно можна порівняти студентам очного і заочного відділення.

Отже, аналіз стану і порівняння отриманих у ході експерименту даних підтвердили висунуту гіпотезу дослідження, саме, що спочатку проведення екзаменаційної сесії рівень тривожності як компонента інформаційного стресу перевищить студентам заочного відділення, ніж встудентов-очников, по закінченні сесії станеться зниження рівня тривожності на обох експериментальних групах.