Утворення і майно підприємства, господарська, економічна та соціальна його діяльність

Формування капіталу підприємства

Підприємницька діяльність передбачає наявність стартово­го капіталу. Він забезпечує фінансування проектів придбання і використання господарських ресурсів з метою отримання прибутку. Таке нагромадження початкового капіталу має назву статутного фонду.

Статутний фонд - це сукупність вкладів (у вартісному вира­женні) засновників у майно створюваного підприємства в розмі­рах, визначених установчими документами, для забезпечення його діяльності. Статутний фонд одночасно забезпечує фінансо­во-економічні умови (як стартовий інвестиційний капітал) та регулює відносини власників щодо частки майна, виробленої продукції і прибутку. Внески власників господарського товариства до статутного фонду можуть бути здійснені у таких формах:

- майно (будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності);

- цінні папери (акції і облігації);

- права на користування природними ресурсами, майном, об'єктами інтелектуальної власності та іншими майнови­ми правами;

- грошові кошти (у тому числі і ТКВ).

Іноземні інвестиції до статутного фонду можуть здійснюва­тися у такому вигляді:

- іноземна валюта, що визначається конвертованою НБУ;

- грошові одиниці України - при інвестуванні в об'єкт почат­кового інвестування або інші об'єкти відповідно до законо­давства України за умови сплати податку на прибуток;

- будь-яке рухоме і нерухоме майно та пов'язані з ним май­нові права;

- акції, облігації і корпоративні права (права власності на частку у статутному фонді юридичної особи, створеної згідно з законодавством інших країн, виражені у конвер­тованій валюті).

На практиці найбільше проблем виникає у зв'язку із вкла­дами до статутного фонду у вигляді нематеріальних активів. Вартість залежить від виду нематеріальних активів, які умовно розподіляються на 5 груп:

- об'єкти інтелектуальної власності, до яких відносять пра­во власності на винахід, на корисну модель, на промис­ловий зразок, на сорт рослин, на фірмове найменування, на програмне забезпечення і науково-технічну інформа­цію - засвідчені патентами;

- об'єкт права користування природними ресурсами: пра­во користування надрами, земельною ділянкою, користу­вання геологічною, геоморфологічною та іншою інформа­цією про стан і можливості господарського використання природного середовища, право на використання водних, біологічних та інших ресурсів, яке може впливати на рівень екологічної безпеки підприємства і регіону;

- право на здійснення будь-якої діяльності, яке засвідчене ліцензією або патентом;

- гудвіл - вартість репутації фірми. Вартість цього нематеріаль­ного активу визначається як різниця балансової вартості ак­тивів підприємства і його ринкової вартості як цілісного май­нового комплексу, яка визначається на підставі управлінських якостей і технологій. До цієї групи відносять і ноу-хау;

- право власності на майно: квартира, телефон, право на місце на товарній або фондовій біржах.

Для окремих видів діяльності вводяться обмеження щодо організаційно-правової форми порядку внесення коштів учас­никами. Так, страхові компанії можуть бути створені у формі акціонерного товариства, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю. Проте внески до ста­тутного фонду цих компаній не можуть бути здійснені у формі нематеріальних активів, а частка грошових коштів у створено­му статутному фонді має бути не меншою 60%. При цьому доз­воляється сплата грошової частини внесків (не більше 25%) державними цінними паперами за їх номіналом.

Інвестиційна компанія може бути створена у формі акціонер­ного товариства з обмеженою відповідальністю, а інвестиційний фонд - у формі закритого акціонерного товариства Внески заснов­ників інвестиційного фонду можуть бути зроблені лише готівкою, цінними паперами і нерухомим майном. При цьому частка одного засновника не може перевищувати 25% статутного фонду.