Які фактори формують умови праці?

Умови праці — це сукупність факторів зовнішнього середовища, що впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі праці. Умови праці на кожному робочому місці формуються під впливом таких груп факторів: виробничих, санітарно-гігієнічних, факторів безпеки, інженерно-психологічних, естетичних та соціальних.

Виробничі фактори обумовлені особливостями техніки і технології, рівнем механізації і автоматизації праці, якістю оснащення робочих місць, режимами праці і відпочинку. Від них залежать фізичні зусилля і нервова напруга, робоче положення працівника, темп і монотонність роботи.

Санітарно-гігієнічні фактори — це температура, вологість, забрудненість повітря, шум, вібрація, освітленість на робочому місці.

Фактори безпеки передбачають захист працівників від травм, уражень струмом, хімічного і радіаційного забруднення.

Інженерно-психологічні фактори визначають комфортність на робочих місцях, досконалість конструкції техніки, органів управління і засобів контролю за ходом технологічного процесу, зручність обслуговування машин і механізмів.

Естетичні фактори визначають красу виробничого середовища, приємність форм, кольорів і звуків на робочому місці, заспокійливе оформлення зон відпочинку тощо.

Соціальні фактори визначаються взаємовідносинами в трудовому колективі, стилем керівництва, місією і цілями підприємства та мірою їх ідентифікації з інтересами працівника. Під дією цих факторів формується морально-психологічний клімат в колективі.

У відповідності з рекомендаціями Міжнародної організації праці виділяють десять основних груп факторів виробничого середовища, що впливають на працездатність людини і викликають у неї втому:

1. фізичне зусилля (пересування або підтримування вантажів, зусилля натиску на предмет праці тощо). Розрізняють чотири рівні фізичного зусилля: незначне, середнє, важке і дуже важке;

2.нервова напруга (складність розрахунків, висока відповідальність, інтелектуальне навантаження, особливі вимоги до якості або точності, небезпека для життя і здоров'я тощо). Виділяють три рівні нервової напруги: незначна, середня, підвищена;

3. темп роботи (кількість трудових рухів за одиницю часу). Розрізняють три рівні: помірний, середній, високий;

4.робоче положення (положення тіла людини щодо засобів виробництва). Розрізняють чотири види робочого положення: обмежене, незручне, незручно-обмежене і дуже незручне;

5.монотонність роботи (багаторазовість повторення одноманітних короткочасних операцій, дій, циклів). Розрізняють три рівні: незначна, середня, підвищена;

6. температура, вологість, теплове випромінювання в робочій зоні. Розрізняють п'ять стадій впливу зазначених факторів: незначний, підвищений (знижений), середній, високий, дуже високий;

7.забрудненість повітря (вміст домішок в 1 куб. м або t літрі повітря і вплив їх на організм людини). Розрізняють п'ять ступенів забрудненості повітря: незначна, середня, підвищена, сильна, дуже сильна;

8.виробничий шум (частота шуму в герцах, сила шуму в Децибелах). Розрізняють помірний, підвищений і сильний шум;

9.вібрація, обертання, поштовхи на робочому місці. Розрізняють три рівні значень цих факторів: підвищені, сильні, дуже сильні;

10.освітленість у робочій зоні (в люксах). Розрізняють два рівні значень цього фактора: недостатня і погана або осліплююча.

Вивчення умов праці на конкретному підприємстві проводиться для того, щоб, по-перше, виявити напрямки і шляхи їх покращання, і по-друге, щоб компенсувати працівникам шкідливий вплив умов праці на їхнє здоров'я у грошовій або іншій формі (вища заробітна плата, пільги у пенсійної му забезпеченні, спеціальне харчування, скорочена тривалість робочого часу тощо). Основним завданням вивчення умов праці залишається пошук можливостей створення на робочих місцях нормальних умов для роботи за такими напрямками:

1.технічний (створення пової техніки, що забезпечує збереження здоров'я і мінімізацію витрат праці);

2. технологічний (впровадження нових технологічних режимів, що дозволяють виводити людей із безпосередньо робочих зон);

3.організаційний, психофізіологічний і соціальний напрямки полягають в оздоровленні виробничого середовища, y.*j підвищенні інтересу до роботи та її результатів;

4.естетичний (зміна кольорів, звуків, світла, форм, які застосовуються у виробництві, і впровадження у них художніх елементів, що позитивно впливає на самопочуття людини на роботі і сприяє підвищенню результативності праці).

Про актуальність цих проблем для сучасної української економіки свідчать такі дані: на кінець 1998 р. в промисловості України в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, працювали 1248,4 тис. осіб, або 30,5% усіх працівників промисловості. У тому числі під впливом підвищеного рівня шуму, інфразвуку, ультразвуку працювали 13,1% працівників; підвищеного рівня вібрації - 2,7%; запиленості повітря робочої зони, що перевищує граничнодопустимі концентрації, — 14,8%; загазованості повітря робочої зони, що перевищує граничнодопустимі концентрації, — 7,6%; перевищення встановлених нормативів важкості праці — 5,4% ; перевищення встановлених нормативів напруженості праці — 3,7%. В результаті 45% загальної кількості працівників промисловості (1843,3 тис. осіб) мали пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах, в тому числі: додаткові відпустки — 40,5%; скорочений робочий день -7,4%; безкоштовне одержання молока або інших продуктів 24,4%; підвищені тарифні ставки — 10,5%; доплати за умови та інтенсивність праці — 13,1%.

6.(101). Які рішення з питань охорони праці приймаються в календарних планах (сітьових графіках) , що розробляються в ПВР?

Склад i змiст рiшень з технiки безпеки в проектах виконання робiт повиннi вiдповiдати вимогам роздiлу СНиП 111-4-80*

При розробцi календарного плану виконання робiт необхiдно передбачати таку послiдовнiсть виконання робiт, щоб кожна iз виконуваних робiт не була джерелом виробничої небезпеки для одночасно виконуваних або наступних робiт.

Строки виконання робiт i потребу в трудових ресурсах необхiдно встановлювати з урахуванням забезпечення безпечного ведення робiт i часу на дотримання заходiв для безпечного виконання робiт (тимчасове крiплення елементiв будiвельних конструкцiй в проектному положеннi, улаштування укосiв або крiплення стін виїмок в грунтi, установка тимчасових захисних огорож при виконаннi робiт на висотi тощо).

На будiвельному генеральному планi повиннi бути позначенi небезпечнi зони поблизу мiсць перемiщення вантажiв пiдйомно-транспортним устаткуванням, поблизу будинку або споруди, що будується, а також повiтряної лiнiї електропередачi.

Кордони небезпечних зон встановлюються вiдповiдно до вимог роздiлу СНиП 111-4-80* "Техника безопасности в строительстве", а в деяких випадках визначаються розрахунком, який необхiдно наводити в пояснювальнiй записцi.

Розмiщення будiвельних машин визначається таким чином, щоб забезпечувався простiр, достатнiй для огляду робочої зони i маневрування за умови дотримання вiдстанi безпеки поблизу незакрiпленої виїмки, штабелiв вантажiв, устаткування.

Розмiщення робочих мiсць повинно передбачатись на стiйких i мiцних конструкцiях з урахуванням розташування небезпечних зон.

При органiзацiї робочих мiсць повиннi бути вирiшенi питання їх забезпечення засобами колективного захисту, рацiональною технологiчною оснасткою, засобами малої механiзацiї, механізованим iнструментом, пристосуваннями по забезпеченню безпечного виконання робiт.

На будiвельному генеральному планi повиннi бути позначенi мiсця розмiщення санiтарнопобутових примiщень, автомобiльних та пiшохiдних шляхiв, що визначаються з урахуванням небезпечних зон, розмiщення джерел освiтлення та огородження територiї будiвельного майданчика.

Санiтарно-побутовi примiщення необхiдно розмiщувати поза небезпечними зонами i розташовувати по вiдношенню до об'єктiв, що видiляють пил, шкiдливi пари i газ (бункери, бетоно-розчиннi вузли тощо) на вiдстанi не менше 50 м з навiтряної сторони переважаючого напрямку.

Входи в побутовi примiщення з боку залiзничних колiй необхiдно влаштовувати за умови розташування осi залiзничної колiї на вiдстанi не менше 7 м вiд зовнiшньої стiни будинку.

Автомобiльнi та пiшохiднi шляхи повиннi ромiщуватись за межами небезпечних зон. У випадку, коли автомобiльнi шляхи знаходяться у зонi перемiщення вантажiв краном, необхiдно передбачати улаштування сигнального огородження, попереджувальних написiв та дорожних знакiв про в'їзд в небезпечну зону.

Список використаної літератури:

А. Навчально-методична:

1. Вільсон О.Г., Ольховик В.М., Горбаненко ОЛ. До питання визначення рівня виробничого ризику Зб. наукових праць" Програми охорони праці в УкраїНІ. ­ВИП.2. - К.: ННДЮП, 1999.- С.54-62.

2. Вильсон А.Г., Онищук В.Г., Сасимова А.А. Комплексная система управления охраной труда У.':рагропромстроя. - К.: КСТУСА, 1996. -92с.

3. Вільсон О.Г. Охорона праці в галузі (на прикладі будівництва). Навчальний посібник. - К: Основа, 2006. – 204

4. Законодавство України про охорону праці. Збірник нормативних документів в З-х томах (станом на 01.01.08). - К.: Основа, 2008.

5. Довідник з управління охороною праці для керівників підприємств і організацій - К.: Основа, 2003. - 308 с.

Б. Нормативно-технічна

1. ДБН А.3.2-2:2009(2012) "Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення. "

2. НПАОП 0.00-4.12-05. Типове положення про порядок проведення навчання перевірки знань 3 питань охорони праці.

3. НПАОП 0.00-4.09-93. Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства.

4. НПАОП 0.00-8.23-92. Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці.

5. ДСТУ 2293-99. Охорона праці. Терміни та визначення основних понять.

6. Закону України “ Про охорону праці ”

7. Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"