Види здібностей та рівні їх прояву

Науковці використовують декілька класифікацій видів здібностей, що укладені за різними ознаками.

Загальні здібності забезпечують успішне виконання різних видів діяльності (таких, які вимагають прояву високорозвиненого інтелекту і напруженої розумової діяльності). Загальні здібності дають можливість успішно навчатись, оскільки спираються на розвинені якості інтелекту — пам’яті, мислення, уваги, уяви, сприймання, виражаються через коефіцієнт інтелекту (IQ).

Спеціальні— проявляються в певній сфері діяльності людини — музиці, математиці, малюванні, спорті, техніці тощо. У однієї людини можливе поєднання як загальних, так і спеціальних видів здібностей. П р и к л а д а м и високого рівня розвитку як загальних, так і спеціальних здібностей є Т. Г. Шевченко, М . В . Го г о л ь , М. В. Ломоносов та ін.

Учбові здібності проявляються як швидке і якісне засвоєння знань, вироблення вмінь, однак не передбачають оригінальності продуктів діяльності.

Творчі — виявляються через створення людиною нестандартних, оригінальних продуктів діяльності. Для досягнення рівня творчих здібностей людина спочатку виробляє учбові здібності.

Розрізняють також теоретичні й практичні здібності. Теоретичні — пов’язані з функціонуванням у людини теоретичного, абстрактного мислення. Люди, які володіють цими здібностями, схильні до наукової діяльності. Практичні здібності передбачають наявність і переважання в діяльності практичного, наочно-дійового мислення. Люди з практичними здібностями віддають перевагу практичним справам у сферах виробництва, торгівлі, підприємницької діяльності тощо. Кожен вид здібностей може проявлятися як в ранньому, так і в зрілому віці і досягати високого рівня розвитку. Коли психологи говорять про здібності людини, то передбачають два рівні їх прояву:

Нульовий рівень — наявність задатків (вроджених передумов для розвитку здібностей).

Перший рівень — обдарованість (виявлені задатки та розвинені до посереднього рівня здібностей, результати діяльності людини є кращими, ніж у інших).

Другий рівень — талановитість (високорозвинені здібності, результати діяльності людини визнаються суспільством). Талант може проявлятися в будь-якій людській діяльності, а не лише в галузі науки і мистецтва. Тому талановитим може бути і лікар, і вчитель, і льотчик.

Третій рівень — геніальність (винятково розвинені та використані здібності, результати є виключно творчими, їх цінність визнається людством).

Інтелект (лат. intellect us - розум, розум, розум) - стійка структура розумових здібностей індивіда, рівень її пізнавальних можливостей, механізм психічної адаптації індивіда до життєвих ситуацій. Інтелект означає розуміння істотних взаємозв'язків дійсності, включеність індивіда в соціокультурний досвід соціуму.

Інтелект не зводиться до сукупності пізнавальних процесів, які по суті є «робочими засобами» інтелекту.

Питання для обговорення на практичних заняттях

1. Поняття про індивіда, його ознаки. 2. Поняття про індивідуальність, рівні її прояву. 3. Поняття про особистість як центральну психологічну категорію, її ознаки. 4. Теорії особистості. 5. Структура особистості (статична модель). 6. Структура особистості (динамічна модель). 7. Особистість як суб’єкт і об’єкт міжіндивідних відносин. 8. Фактори формування особистості. 9. Поняття про самосвідомість, її функції. 10. Структура самосвідомості. 11. «Образ — Я» та його компоненти. 12. Самооцінка та її види. 13. Механізми формування самооцінки. 14. Поняття про рівень домагань 15. Поняття про темперамент. Критерії темпераменту. 16. Історія розвитку вчення про темперамент. 17. Тип вищої нервової діяльності та темперамент. 18. Психологічна характеристика типів темпераменту. 19. Поняття про характер, його структура. 20. Історія вивчення характеру. 21. Фізіологічні основи характеру.22. Поняття про здібності. 23. Теорії походження здібностей. 24. Види та рівні вияву здібностей. 25. Механізми розвитку здібностей.