Тема 4: Суб'єкти кримінального провадження

Практичне заняття 2 (2 год.)

1. Підозрюваний. Його процесуальні права та обов'язки.

2. Обвинувачений. Його процесуальні права та обов'язки.

3. Захисник. Його процесуальні права та обов'язки.

4. Потерпілий. Його процесуальні права та обов'язки.

5. Цивільний позивач і цивільний відповідач. Їх процесуальні права та обов'язки.

6. Представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача. Їх процесуальні права та обов'язки.

7. Законні представники підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача. Їх процесуальні права та обов’язки.

8. Підстави та порядок забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Домашнє завдання: Розв’язати задачі. Скласти постанову слідчого про доручення призначити адвоката-захисника(ч.3 ст.49 КПК).

Рекомендовані джерела до заняття 2:

Кримінальний процесуальний кодекс Українивід 13 квітня 2012 року / Голос України. – 2012. - 19 травня. - №90-91.

Закон України від 19 грудня 1992 р. “Про адвокатуру” //Адвокатура в Україні. Збірник офіційних нормативних актів. – К., 2000.

Закон України від 5 липня 2012 року «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Закон України від 2 червня 2011 року «Про безоплатну правову допомогу» / Голос України. – 2011. - 9 липня, - №122.

Закон України від 23 грудня 1993 року «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» // Законодавство України про судову і правоохоронну діяльність. – К.: Юрінком Інтер, 2001. - С.149-159.

Рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000 у справі № 1-17/2000 за конституційним зверненням громадянина Солдатова Геннадія Івановича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України, статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 268, 271 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про право вільного вибору захисника)// Вісник Конституційного Суду України. – 2000. - №5. – С.24-30.

Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 у справі №1-23/2009 за конституційним зверненням громадянина Голованя Ігоря Володимировича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) //Вісник Конституційного Суду України. – 2009. - №8. – С.32-40.

Постанови Пленуму Верховного Суду Укpаїни:

№10 від 18 червня 1999 року “Про застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві”// Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України з кримінальних справ (1973-2011 роки). – Х.: Право, 2011. – С.138 – 142.

№8 від 24 жовтня 2003 р.”Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві// Там само. – С.223-230;

№13 від 2 липня 2004 р. “ Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих у кримінальному судочинстві//Там само. - С.258 – 265.

№ 3 від 21 березня 1989 р. "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріaльної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна //Там само. – С.37 - 45;

№ 11 від 7 липня 1995 р. "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" // Там само. – С.105 – 108.

Спеціальна література:

Адвокатура в Україні / Акад. адвокатури України; авт.-упоряд.: Т.В.Варфоломеєва, С.В.Гончаренко. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 400 с.

Варфоломеева Т.В. Защита в уголовном судопроизводстве. – К.,1999.

Гловацький І.Ю. Діяльність адвоката-захисника у кримінальному процесі. – К.: Атіка, 2003.

Гошовський М.І. Кучинська О.П., Потерпілий в кримінальному процесі України. - К., 1997.

Давиденко С.В. Потерпілий як суб’єкт кримінально –процесуального доказування: монографія. – Харків: «Фінн», 2008.

Джига М.В. Забезпечення правового статусу обвинуваченого у процесі досудового розслідування6 проблеми законності та доцільності: Монографія. – К.: Вид. Паливода А.В., 2005.

Нор В. Т. Защита имущественных прав в уголовном судопроизводстве. - К., 1989.

Попелюшко В.О. Проблеми кримінального процесу та захисту у кримінальній справі. Збірник наукових статей. – Острог, 2008.

Попелюшко В.О. Функція захисту в кримінальному судочинстві України: монографія. – Острог, 2009.

Потерпілий від злочину(міждисциплінарне правове дослідження). – Харків: Кроссроуд, 2008.

Лекційне заняття 5

Тема 5. Докази і доказування в кримінальному провадженні (4 год.)

Поняття і значення кримінально-процесуального доказування. Теорія доказів. Доказове право. Теорія пізнання і теорія доказів. Мета доказування у кримінальному провадженні..

Предмет і межі доказування у кримінальному провадженні. Особливості предмету доказування в окремих категоріях проваджень.

Поняття доказів та їх процесуальних джерел. Належність і допустимість доказів. Визнання доказів недопустимими. Класифікація доказів та їх джерел.

Процес доказування у кримінальному провадженні, його елементи. Обов'язок доказування. Способи збирання і перевірки доказів. Застосування науково-технічних засобів для збирання та перевірки доказів. Співвідношення доказів і оперативно-розшукових матеріалів. Процесуальні умови використання оперативно-розшукових матеріалів для одержання доказів у кримінальному провадженні.

Поняття та значення оцінки доказів. Правила оцінки доказів. Оцінка доказів, одержаних на території іноземної держави в результаті здійснення міжнародного співробітництва під час кримінального провадження.

Характеристика джерел доказів. Показання свідків, їх предмет , значення та оцінка. Особи, які не можуть бути допитані як свідки у кримінальному провадженні.

Показання потерпілого, їх предмет, значення та оцінка.

Показання підозрюваного та обвинуваченого, їх предмет, значення та оцінка. Обмова, самообмова та алібі в показаннях підозрюваного і обвинуваченого. Умова, за наявності якої показання підозрюваного чи обвинуваченого, який визнає себе винним у вчиненні злочину, можуть бути покладені в основу обвинувачення.

Обґрунтування судом своїх висновків лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.

Висновок експерта, його предмет, значення, форма та зміст. Підстави для призначення експертизи у кримінальному провадженні. Випадки обов'язкового призначення експертизи. Права, обов'язки та відповідальність експерта. Підстави для відводу експерта, порядок його вирішення. Відмінність експерта від спеціаліста. Висновок (висновки) експертів при проведенні комісійної та комплексної експертиз. Перевірка та оцінка висновку експерта.

Речові докази, їх поняття та види. Процес формування речових доказів. Оцінка речових доказів. Зберігання речових доказів. Вирішення питання про речові докази при завершенні кримінального провадження.

Документи. Протоколи слідчих та судових дій як джерела доказів. Процесуальні гарантії їх повноти та достовірності. Перевірка та оцінка протоколів слідчих і судових дій.

Протоколи з відповідними додатками, складені уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів. Перевірка та оцінка цих протоколів.

Інші документи як джерела доказів, їх поняття, види, відмінність від речових доказів. Перевірка та оцінка документів.

Тема 5. Докази і доказування в кримінальному провадженні (4 год.)

Практичне заняття 1 (2 год.)

1. Поняття доказу і джерел доказів.

2. Належність і допустимість доказів та їх джерел.

3. Предмет доказування в кримінальному провадженні.

4. Доказування в кримінальному провадженні як збирання, перевірка та оцінка доказів. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів.

5. Класифікація доказів та їх процесуальних джерел.

Домашнє завдання: Розв’язати задачі.

Наши рекомендации