Тема І.3. Нова школа письменства Ольги Кобилянської

Мета вивчення: окреслити елементи новаторства у творчості однієї з майстринь модерної української літератури О. Кобилянської

Навчальний час: 8 год.

Обладнання: -

План лекції:

Дитинство та навчання О. Кобилянської.

1.Роль німецької культури в становленні художнього таланту.

2.Перші твори німецькою мовою.

3.Перехід в українську літературу.

4.Дарвіністські ідеї повісті "Людина".

5.Неоромантичний ідеалу повісті "Царівна".

6."В неділю рано зілля копала".

7.Концепція влади землі в повісті "Земля".

8.Волюнтаристські ідеї роману "Апостол черні".

9.Новелістика.

Література:

1.Соловей О. "Що я люблю, люблю вже навіки" // Укр. мова і літ. в школ. 2001. – №5. – С. 35–39.

2.Кобилянська О. Людина. Царівна. – К., 1994.

3. Павлишин М. Ольга Кобилянська перед "Землею": питання ідентичності // На пошану пам'яті Віктора Китастого: Збірник наукових праць. – К., 2004.

4. Гундорова Т. Ранній український модернізм: до проблеми естетичної свідомості // Радянське літературознавство. – 1989. – № 12.

5. Павлишин М. Автобіографічна персона та дарвіністська "Людина" О.Кобилянської // Сучасність. – 2001. – №4. – С113–121.

6. Моренець В. Неоромантизм (уривок з авторської студії "Стильові пошуки української поезії другої половини XX століття") // На пошану пам'яті Віктора Китастого: Збірник наукових праць. – К., 2004.

7. Українка Леся. Новейшая общественная драма // Історія Української літературної критики та літературознавства: Хрестоматія: У 3 кн. – Кн. 2. К, 1998.

8. Гундорова Т. Неоромантичні тенденції творчості О.Кобилянської // Рад. літературознавство. – 1988. – №11. – С. 32–42.

9. Історія української літератури кінця XIX – початку XX століття / За ред. П.Хропка.-К., 1991.

10.Кобилянська О. Твори: У 2 т. – К., 1983. – Т. 2.

11.Кобилянська О. Апостол черні. – К., 1994.

12.Кобилянська О. Оповідання. – Л., 1982.

13.Гундорова Т. Femina Melancholica: Стать і культура в тендерній утопії О.Кобилянської. – К., 2002.

14.Венгер А., Чернюк С Творчість О.Кобилянськоїу контексті німецької літератури. // Дивослово. – 2006. – №2. – С 54–58.

Ключові поняття: художнє експериментування, психологічний реалізм, інтелектуальна проза, фемінізм, ніцшеанство, дарвінізм

Основний зміст

Дитинство та навчання.

Ольга Кобилянська належить до тих митців, хто своєю творчістю увійшов в історію вітчизняної белетристики назавжди. Сучасне літературознавство справедливо відводить їй місце одного з перших українських авторів-модерністів, художні здобутки якого засвідчили європейський рівень української літератури кінця XIX - початку XX ст.

Майбутня перлина української літератури народилася 27 листопада 1863 року в містечку Гура-Гомора на окраїні колишньої Австро-Угорської імперії( тепер Гура-Гуморулуй, Руминія) у багатодітній сім’ї дрібного урядовця.

Батько, Юліан Кобилянський, народився в Галичині. Він належав до шляхетського роду, який мав свій герб і походив з Наддніпрянщини. Проте, папери, які б засвідчували спадковість родової ознаки, з легковажної руки Якова Кобилянського — батька Юліана і діда Ольги Кобилянської — не мали нотаріального підтвердження, бо він вважав, що синові буде достатньо і його розумної голови для заробітку. Це мало згодом великий вплив на долю письменниці.

Мати, Марія Вернер, походила з німецької родини. Її родичем був відомий німецький поет-романтик Захарій Вернер. Будучи спольщеною німкою, з любові до свого чоловіка Марія Вернер вивчила українську мову, прийняла греко-католицьку віру та виховувала усіх дітей у пошані та любові до українства.

Брат Ольги Степан був живописцем (серед його творів — портрети сестри). Ще один брат — Юліан — прославився як філолог, автор кількох підручників із латинської мови.

Через службу батька сім’я мала не раз змінювати місце проживання, мандруючи містечками карпатського передгір’я ( у 1686р. переїхала до м. Сучави, пізніше жила в с.Димці, у1891р. переїхала до Чернівців ). Брак людського спілкування компенсувала Ользі багата буковинська природа. Під час прогулянокписьменнниці саме вона стала щирим повірником таємниць дівочого серця, гарним сповідником сміливих думок, поривів. Мовби рідною домівкою, була для неї дика, непоборна, неосяжна, але в ту ж мить така красива, чарівна й приваблива природа Карпат. Вона зміцнювала, упевнювала дівчину, допомагала віднаходити втрачену душевну рівновагу. Зростаючи мрійницею та фантазеркою, майбутня поетеса ще змалку відчувала потребу ділитися з ровесниками "чудернацькими" сюжетами. Надзвичайно обдарована від природи (вона мала хист до музики, співу, малювання і особливо, до тих казкових ''сюжетиків'') Ольга Кобилянська офіційно ж мала лише початкову освіту, яку здобула в німецькій початковій школі в Кимполунзі протягом 1873-1878рр. Частково так сталося через матеріальну неспроможність батьків дати всім дітям освіту, а частково через тодішні традиції, згідно з якими ідеал жінки – це ''боса, вагітна, на кухні''( тобто дівчині було достатньо господарських знань, вміння шити та гаптувати, танцювати, читати та писати, вміння грати на фортепіано, гітарі, знання французької мови та Святого письма, ''серйозну ж'' наукову освіту здобували лише хлопці, як майбутні глави сімейства). Та це за словами авторки '' була тільки основа для подальшого розумового розвою''. Вона починає займатися самотужки, використовуючи для цього книги взяті з бібліотеки чи допомогу братів. Вони ділилися з нею підручниками, своїми знаннями, вводили її в студентські кола, були першими читачами й рецензентами її ранніх творчих спроб. На долю О. Кобилянської випало щастя бути знайомою з письменником Миколою Устияновичем (1811—1885), авторомпісні «Верховино, світку ти наш». Старечою рукою ласкаво гладячи мале дівча по голівці, він давав їй читати чеські та українські дитячі книжки. Мешкаючи в Сучаві(1869—1871), ці дві сім’ї перебували в дружніх стосунках, а дочкапісняра Ольга стала сердечною подругою юної Ольги.

Таким чином дівчина змогла отримати знання з української мови, західної європейської літератури. Найбільший вплив на дівчину мали такі письменники, як Ф.Достоєвський, І.Тургєнєв та Г.Келлер. Вразлива мрійлива натура, вплив світових літераторів та бажання ''вифантазувати на аркуші'' призвели до народження царівни української літератури- Ольги Юліанівни Кобилянської.