Внутрішня характеристика психології

З розвитком психології збільшується обсяг наукових знань, які накопичуються за запитом суспільства й мають не систематизований характер. Для упорядкування здійснюють класифікацію психологічних знань за змістом психологічних наукових дисциплін. Ця задача не є легкою, бо специфіка психології поки що не дійшла до визначення єдиного критерію.

Наведемо приклад

У таблиці представлена найбільш поширена систематизація наукових знань з психології.

Таблиця 4.1.

Систематизація наукових дисциплін психології

Критерії систематики психологічних дисциплін	Мережі пізнання психологічних знань
Перший критерій: за видами діяльності	Психологія праці з її підрозділами, інженерна психологія, промислова психологія та ін.
Другий критерій: аспекти розвитку психіки	Дитяча та юнацька психологія, психологія дорослої людини, геронтопсихологія, генетична психологія, порівняльна психологія та ін.
Третій критерій: аспекти співвідношення людини і суспільства	Соціальна психологія, психологія особистості, психологія малих груп, психологія конфлікту та ін.

Б. Г. Ананьєв запропонував такий критерій класифікації психологічних знань - «рівні психологічної організації людини»:

ü індивідуальний рівень: загальна, диференціальна, вікова психологія (індивід);

ü суб’єктивний рівень - загальна і генетична психології , психологія пізнання , творчості , праці , інженерна психологія (суб'єкт діяльності);

ü особистісний рівень - диференціальна , порівняльна психологія , психологія стосунків, психолінгвістика, соціальна психологія, психологічне вчення про мотивацію (особистість).

Поширеною класифікацією психологічних знань є запропонована В.О. Ганзеном схема під назвою «Пентабазіс СПЧЕІ» (от греч. pente — п’ять) [56, с. 44-45].

Енергія			Інформація
		СУБСТРАТ
Час			Простір

Рис 2.1. Схема пентабазису СПЧЕІ

Пентабазіс (рис.2.1) включає в себе п’ять базисних частин, за якими розподіляються психологічні знання:

1) субстрат (С);

2) простір (П);

3) час (Ч);

4) енергія (Е);

5) інформація (І).

Субстрат (від лат. substratum - підкладка, основа)символізує синтез всіх цих властивостей в одному об'єкті, інтеграцію частин в єдине ціле (тому представляється, що поняття «субстрат» доцільно замінити поняттям «єдність»).

Далі В. А Ганзен постулює можливість вичерпного опису будь-якого об'єкта дійсності (у тому числі людини та її психіки) через просторово-часові та інформаційно-енергетичні показники. У даному випадку цей прийом був використаний ним для системного уявлення сукупності психологічних наук (рис. 4.1).

Психологія індивідуальних різниць		Психологія етнічних різниць		Психологія масових комунікацій		Психологія особистості
	ПСИХОЛОГІЯ РІЗНИЦЬ				СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ
Психологія типологічних різниць		Психологія аномальних різниць		Психологія міжособистісних відносин		Історична психологія
	Психофізика		Психологія групових суб’єктів
		ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ
	Психофізіологія		Психологія тварин
Психологія пізнання		Психологія спілкування		Порівняльна психологія		Психологія антропогенезу
	ПСИХОЛОГІЯ ДЕЯТЕЛЬНО­СТИ				ПСИХОЛОГІЯ РОЗВИТКУ
Психологія праці		Психологія поведінки		Психологія онтогенезу		Психологія філогенезу

Систематизація психологічних знань продовжується і до сьогодні не існує «єдиної психологічної теорії, в рамках якої була б можлива розробка адекватної, зручній для сприйняття, «красивої» класифікації психологічних наук, до цих пір, на жаль, немає» [В.В.Нікандров, с.27].