Методичне забезпечення І етапу дослідження міжособистісних стосунків у групі
ЗАВДАННЯ З ПСИХОЛОГІЇ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАТИКИ
Для студентів V курсу спеціальності
«Початкове навчання»
Мета практики. Основною метою психологічної практики на випускному курсі є дослідження особливостей міжособистісних стосунків та індивідуально-психологічних характеристик молодших школярів.
Завдання практики:
1. Узагальнення та поглиблення знань студентів з загальної, вікової, соціальної психології та психодіагностики.
2. Формування дослідницьких та діагностичних умінь в сфері вивчення міжособистісних стосунків та індивідуально-психологічних характеристик учнів початкових класів.
Форма звіту студента
Матеріали практики оформлюються на стандартних аркушах паперу формат А-4 і зберігаються в окремій папці, підписаній за зразком:
| Матеріали пЕДАГОГІЧНОЇ практики (завдання з психології) студентки 52 групи педагогічно факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка Макарчук Ірини Олексіївни Керівник практики: |
Форма звіту студентів
За підсумками проведеного дослідження студенти-практиканти здають викладачу психології таку документацію:
1. 2 соціограми (1 соціограма – міжособистісні позитивні та негативні вибори при первинному дослідженні; 2 соціограма – міжособистісні позитивні та негативні вибори при повторному дослідженні).
2. 2 соціоматриці (1 соціоматриця – міжособистісні позитивні та негативні вибори при первинному дослідженні; 2 соціоматриця – міжособистісні позитивні та негативні вибори при ретесті).
3. 4 індивідуальні соціограми,побудовані на двох досліджуваних: перший досліджуваний з соціометричним статусом «зірка», другий досліджуваний з соціометричним статусом «знехтуваний» (1 соціограма – місце досліджуваного у системі міжособистісних стосунків при первинному дослідженні; 2 соціограма – місце досліджуваного у системі міжособистісних стосунків при ретесті).
4. Характеристикасистеми міжособистісних стосунків досліджуваної групи.
5. Характеристикаположення двох досліджуваних у системі міжособистісних стосунків у групі.
Методичне забезпечення І етапу дослідження міжособистісних стосунків у групі
Соціометрія для молодшого шкільного віку – «Вибір у дії»
Проведення соціометричного тесту у дошкільному та молодшому шкільному віці має ряд суттєвих особливостей. Дитині важко вербалізувати своє ставлення до однокласників, користуючись абстрактною фразою «Якщо..., то...» (Наприклад, «Якщо б у Тебе зараз був День народження, то кого зі свого класу Ти запросив би до себе на свято?»), тому стандартна процедура соціометричного вибору у словесній формі замінюється вибором у дії. Для цього дітям досліджуваної групи пропонують зробити один одному подарунки. Подарунками можуть бути листівки, закладки для книжок, маленькі іграшки, малюнки тощо.
Процедура проведення соціометричного дослідження:
Форма проведення індивідуальна. Експериментатору допомагають два асистенти. Перший асистент працює в окремій кімнаті з дітьми, які ще не пройшли дослідження. Він грається з ними, читає їм книжки тощо. Експериментатор проводить соціометричний тест з кожною дитиною окремо. Після основного дослідження експериментатор передає дитину другому асистенту, який працює в іншому приміщенні. Основна мета обох асистентів – не допустити спілкування між дітьми, які ще не пройшли і вже пройшли дослідження. За рахунок цього забезпечується достовірність отриманої інформації.
Отже, необхідною умовою проведення методики «Вибір у дії» є одночасна робота експериментатора та двох асистентів у трьох окремих приміщеннях.
Необхідні матеріали:
1) текст інструкції для досліджуваного;
2) набір з трьох листівок для кожної дитини, крім того 5-10 таких самих додаткових листівок;
3) бланк незаповненої соціоматриці;
4) фотокартки дітей досліджуваної групи для дошкільників (для молодших школярів – картки із прізвищами та іменами).
1. Підготовка дослідження. До початку дослідження експериментатор розкладає на столах фотокартки чи картки з прізвищами та іменами тих дітей, які за ними працюють. Крім того дослідник на зворотному боці кожній з трьох листівок проставляє порядковий номер тієї досліджуваної дитини, яка їх буде дарувати. Потім це дозволить додатково перевірити правильність заповнення соціоматриці.
Інструкція для досліджуваного складається з двох етапів. На першому етапі експериментатор орієнтує досліджуваного на здійснення позитивного соціометричного вибору, для цього він звертається з такими словами:
«Я даю Тобі три листівки. Ти повинен їх подарувати трьом діткам зі своєї групи (класу), які Тобі найбільше подобаються. Пройди по кімнаті, пригадай, де хто сидить. Тобі допоможуть легко це зробити фотокартки дітей з Твоєї групи (картки з прізвищами та іменами Твоїх однокласників). Залиш по одній листівці на столах трьох вибраних Тобою дітей».
Після того, як досліджуваний зробив свій вибір, він повідомляє про нього експериментатору. Дослідник робить відповідні позначки «+» у соціоматриці.
Другий етап спрямований на виявлення антипатій досліджуваного. Для цього експериментатор запитує у дитини, кому з дітей своєї групи (однокласників) вона не хотіла б зробити подарунок. Дослідник вислуховує негативні вибори досліджуваного і робить відповідні позначки «-» у соціоматриці.
2.Кількісна обробка даних.Після того, як експериментатор зібрав заповнені картки, починається обробка даних. Вона складається з трьох етапів:
- табличного;
- графічного;
- індексологічного.
Табличний етапобробки данихпередбачає побудову соціоматриці –таблиці, за допомогою якої узагальнюються результати опитування.
Соціоматриця повинна містити такі основні відомості про групу:
1) список членів групи, які роблять вибори (Хто вибирає). Кожному досліджуваному у списку присвоюється відповідний порядковий номер. Для полегшення подальшої інтерпретації спочатку записують прізвища, імена юнаків, а потім дівчат;
2) список членів групи, кого вибирають (Кого вибирають). Для того, що не загромаджувати соціоматрицю великою кількістю інформації, замість прізвищ та імен досліджуваних записують лише їх порядкові номери;
3) на соціоматриці одночасно фіксуються позитивні «+» та негативні «-» вибори кожного досліджуваного;
4) для кожного з досліджуваних необхідно підрахувати загальну кількість:
- отриманих позитивних виборів;
- отриманих взаємних позитивних виборів;
- отриманих негативних виборів;
- отриманих взаємних негативних виборів.
5) для групи підрахувати загальну кількість:
- позитивних виборів;
- взаємних позитивних виборів;
- негативних виборів;
- взаємних негативних виборів.