По зенітній самохідній установці

Дальність стрільби, км	Розміри цілі, прийняті для призначення способу її обстрілу, м	Імовірність ураження цілі
Фронт	Глибина
			0,75
		0,73
		0,54
			0,70
		0,72
		0,68
			0,70
		0,74
		0,79

Маючи характеристики сумарного закону, можна, аналогічно тому, як це робилося при розгляді способів обстрілу окремої цілі, визначити кількість установок прицілу і кутоміра під час стрільби по груповій цілі. При цьому приймаються y_min » 0,7, y_П » 0,8-0,9 і y_mах » 1,0. Тоді величини найвигідніших значень стрибка прицілу і інтервалу віяла (під час стрільби на одній установці кутоміра) можуть бути визначені за формулами:

; (9)

. (10)

Відомо, що, чим менше стрибок прицілу, а отже, чим більше кількість установок прицілу, тим більш рівномірно розподілятимуться точки падіння снарядів на площі обстрілу. Проте велика кількість установок практично невигідна, оскільки при цьому ускладнюється розрахунок установок для стрільби і сповільнюється темп вогню через ускладнення роботи гарматних обслуг. Крім того, велика кількість установок призводить до значної перевитрати або недовитрати снарядів. Так, наприклад, для умов, коли кількість установок прицілу дорівнює п'яти, а кількість установок кутоміра – трьом, витрата снарядів під час стрільби 6-гарматною батареєю буде кратною 90 (18-гарматним дивізіоном – 270), тобто при призначенні одного снаряда на гармату-установку батарея повинна витратити 90, а дивізіон 270 снарядів. Якщо витрата снарядів для ураження цілі дорівнює 150, тоді під час стрільби батареєю буде або недовитрачено 60 снарядів (при призначенні на гармату-установку одного снаряда), або перевитрачено 30 снарядів (при призначенні на гармату-установку двох снарядів).
Під час стрільби по цій цілі дивізіоном навіть при призначенні одного снаряда на гармату-установку перевитрата складе 120 снарядів.

При призначенні трьох установок прицілу і двох установок кутоміра кратність витрати снарядів батареєю складає тільки 36, а дивізіоном – 108; при призначенні ж трьох установок прицілу і однієї установки кутоміра – відповідно 18 і 54 снаряди.

Неважко переконатися, що в цьому випадку різниця між витратою снарядів, що реалізується і необхідна для ураження цілі, буде значно меншою. Тому при виробленні практичних рекомендацій прагнуть (якщо це можливо) максимально скоротити кількість установок прицілу і кутоміра. Зокрема, під час стрільби по неспостережних групових цілях рекомендують призначати також три установки прицілу, як і по неспостережних окремих цілях.

Розглянемо, при якій величині стрибка прицілу забезпечується необхідний показник ефективності стрільби М[а].

У табл. 48 дані результати розрахунків за формулою (9) величин стрибка прицілу під час стрільби дивізіоном в умовах, коли зведені серединні помилки за дальністю Ед₀ дорівнюють 1,25 і 1,7 Вд₀, а глибина цілі дорівнює 10 Ед₀.

Таблиця 48

Величини стрибка прицілу, виражені в долях глибини групової цілі,