ЕФЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ГРУПАМИ. використовуються. Обговорення проблеми з однією людиною вимагає деяких навичок спілкування, а в групі — більшої ком­петентності та використання більш широкого

6.

7.

8.

9.

використовуються. Обговорення проблеми з однією людиною вимагає деяких навичок спілкування, а в групі — більшої ком­петентності та використання більш широкого спектра навичок міжособистісного спілкування. Уміння слухати й чути інших, розуміти те, що приховується за словами, спільний пошук найбільш оптимального вирішення проблеми — усе це може і не знадобитися, якщо індивід працює в парі чи самостійно. Група дає можливість знаходити розуміння й надавати вза­ємну допомогу своїм членам для виправлення деструктивної поведінки й позицій. Наслідуючи один одного, члени групи сприяють розвитку більш конструктивних моделей поведінки та способів мислення. Допомагаючи іншим членам групи й намагаючись зрозуміти їх, індивід поступово відмовляється від егоїстичних звичок та вчиться виявляти альтруїзм. Група забезпечує ширші можливості для самопізнання й розу­міння особистісних проблем. Даючи оцінку думкам, поведінці й емоційним проявам індивіда, група допомагає його адекват­ному самовираженню та осмисленню своїх власних вчинків. Серед членів групи швидше розвиваються проникливість, здатність до пошуку та досягнення консенсусу. Група забезпечує широкі можливості для здійснення зворот­ного зв'язку. У групі постійно відбувається процес обміну думками щодо поведінки членів, їхнього внеску в загальну справу, особистісних проявів і т. ін. на основі спілкування й спостереження. Кожен член групи висловлює свої враження щодо інших членів та одержує від них відповідну інформацію. Група дозволяє налагоджувати й підтримувати стосунки між рівними за статусом людьми. Цю рівність статусу можуть ви­знавати лише члени групи; поза групою її члени можуть мати різний соціальний статус. Подібна практика благотворно впливає на розвиток індивідуального досвіду й настрою лю­дей. Взаємини, засновані на визнанні рівності членів, свідчать про здорову організацію і сприяють більш ефективному ви­рішенню проблем.

10. Група також створює сприятливі умови для вирішення про­блем. Групове обговорення наболілих питань дозволяє забез­печити більш широкий набір альтернатив, включаючи іннова­ційні проекти, і знайти найбільш оптимальне рішення. У міру зростання групи й збільшення її чисельності (більш як шість осіб) змінюється груповий клімат. Члени такої групи менше пов'язані груповими нормами, вони стають більш вільними у ви-явленнні почуттів. Лідерство та виконання соціальних ролей, на­впаки, набувають більш структурованого характеру.

У табл. 9.1 наведено порівняння змін характеристик групи за­лежно від зростання кількості її членів.

Таблиця 9.1

Зміна характеристик групи зі зростанням її чисельності

Порівняльні показники	Кількість членів, осіб	Зміна характеристик
ступінь зімкнення	ступінь напруги
1 (найбіль­ше)		2-6	Неістотні вимоги і структуриза-ція, лідерство нестабільне
		7-12	Починається структуризація групи й диференціація ролей. Скорочуються безпосередні кон­такти (віч-на-віч)
		12-25	Структура групи й диференціація ролей набувають життєвої важ­ливості. З'являються підгрупи. Взаємодія віч-на-віч утруднена
		Понад 25	Позитивне лідерство визначає успіх групи. Підгрупи набувають конкретної форми (найчастіше неформально). З'являється не­формальне (анонімне) лідерство. Упорядковуються стереотипи і стандартні ситуації, виникають затяжні конфлікти

ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ