Мобілізація особового складу підрозділу на відмінне опанування спеціальністю та глибоке вивчення бойової техніки й озброєння
Основними завданнями морально-психологічного забезпечення фахової підготовки є: мобілізація воїнів на швидке й успішне опанування своєю спеціальністю; боротьба за взаємозамінність в екіпажах, обслугах, на бойових постах, досягнення бойової згуртованості підрозділів і частин.
Бойова підготовка кожного воїна починається з озброєння його знаннями з конкретної спеціальності, засвоєння ним своїх обов’язків. У процесі наступного навчання військовослужбовці ширше опановують прийоми дій зі зброєю і бойовою технікою, способами застосування їх у бою. Закріплення військово-технічних знань, практичних навичок і вмінь, а також перевірка ступеня фахової підготовки воїнів здійснюється в ході комплексних польових занять і навчань.
Щоб кожне заняття з фахової підготовки було змістовним, давало солдатам не тільки знання та навички, але і виховувало в них любов до військової справи, почуття відповідальності за виконання своїх обов’язків, спонукало до удосконалення бойової майстерності, командно-виховний та інженерно-технічний склад повинен приділяти велику увагу підготовці керівників занять.
На інструктивно-методичних нарадах командир підрозділу поряд із докладним розглядом спеціальних питань повинен знайомити керівників із новою літературою, давати рекомендації з методики занять, разом із своїм заступником з виховної та соціально-психологічної роботи проводити їм інструктаж з питань змісту, форм і методів морально-психологічного забезпечення. При цьому особлива увага повинна приділятися молодим прапорщикам і офіцерам.
Але справа не тільки в інструктивно-методичних нарадах. Дуже важливо, щоб командир і його заступник з виховної та соціально-психологічної роботи глибоко вникали в зміст і методику занять, які проводяться на місці, допомагали покращувати їх якість.
У полі зору командно-виховного складу повинні знаходитися питання, пов’язані з підвищенням військово-теоретичних знань і методичних навичок прапорщиків і сержантів, яким нерідко доручається проведення занять по спеціальності, організація самопідготовки, надання практичної допомоги у вивченні воїнами функціональних обов’язків. З командирами взводів, відділень і обслуг необхідно регулярно проводити інструктивно-методичні і показові заняття, методичні наради, бесіди за темами майбутніх занять, організовувати допомогу з вивчення спеціальної літератури, в розробці плану-конспекту заняття, обмін досвідом, тренування, лекції, доповіді, співбесіди з найважливіших питань фахової підготовки.
Одним із основних напрямків морально-психологічного забезпечення є мобілізація молодих воїнів на швидке освоєння свого фаху, виховання у них свідомого відношення до кожного заняття і тренування. Командири, офіцери органів з гуманітарних питань, інженери і техніки з цією метою повинні роз’яснювати солдатам значення, зміст і конкретні завдання фахової підготовки, вказувати шляхи оволодіння військовою спеціальністю, пропагувати досвід передовиків, організовувати взаємну допомогу у навчанні. Особлива увага повинна приділятися тим, кому важко дається освоєння спеціальності. Їм необхідно додатково роз’яс-нювати навчальні завдання, практично показувати виконання того чи іншого прийому, дії, підбадьорювати, закликати не пасувати перед невдачами. Велике виховне значення має вміння керівників занять правильно оцінити дії воїнів, які навчаються, відмітити і заохотити найбільш ретельних, надати добру пораду, як краще опанувати фах, долати неминучі труднощі.
Індивідуальний підхід до воїна завжди дає позитивні результати в навчально-виховній роботі. Одному солдату достатньо пояснити функціональні обов’язки, розказати про передовий досвід; іншому потрібно довгий час допомагати, поки він опанує свою спеціальність, навчиться працювати на матеріальній частині; з ледаря корисно суворо спитати, піддати його критиці товаришів по службі.
Майбутня професія стає для молодих воїнів більш зрозумілою і привабливою, коли їх знайомлять з роботою кращих фахівців.
Успішне вирішення завдань фахової підготовки багато в чому залежить від особистої взірцевості кращих військовослужбовців в опануванні технікою, засвоєнні функціональних обов’язків. Адже у невеликих військових колективах люди на очах у всіх, і приклад товариша здійснює безпосередній вплив на кожного воїна.
Численним загоном військових фахівців є, наприклад, механіки – водії бойових машин і водії. Від рівня їх підготовки і дисциплінованості значною мірою залежить уміла експлуатація, безаварійна робота та збереження бойової, спеціальної і транспортної техніки. Причому характер сучасного бою вимагає від механіків - водіїв і водіїв уміння водити машини на максимально можливих швидкостях, у різних умовах місцевості і погоди, без перевантаження агрегатів і механізмів долати перешкоди, здійснювати вантаження і вивантаження машин з інших транспортних засобів, впевнено орієнтуватися на місцевості при водінні машин в індивідуальних засобах захисту. Ці знання та навички механіки – водії і водії отримують на спеціальних заняттях і тренуваннях, при виконанні вправ із водіння.
Мета морально-психологічного забезпечення підготовки водіїв полягає в тому, щоб мобілізувати їх на відмінне вивчення бойових і транспортних машин і додержання правил їх водіння, на якісне виконання вправ; виховати у кожного водія почуття особистої відповідальності за збереження і постійну готовність машин до дії.
Дуже важливо домогтися такого стану, щоб механік-водій, водій глибоко усвідомив, що водіння бойових машин і автомобілів вимагає від нього високої технічної культури, внутрішньої зібраності, бездоганної дисциплінованості, щоб він горів бажанням відмінно виконати всі навчальні вправи, здійснити марш. Ось чому, готуючи воїнів до занять, командно - виховний склад, інженери і техніки повинні пояснювати водіям особливості кожної вправи і порядок її виконання, причини найбільш характерних помилок, які допускаються інколи при водінні, пропагувати передовий досвід безаварійної роботи.
На зборах або нарадах офіцерів, прапорщиків, сержантів необхідно обговорювати питання про те, що необхідно зробити кожному з них для успішного виконання вправи, як особистим прикладом і дохідливим словом повести за собою всіх воїнів.
Найбільш ефективними формами і методами морально-психологічного забезпечення праці механіків - водіїв і водіїв є: особисте спілкування з ними командирів, офіцерів органів з гуманітарних питань, інженерів і техніків, короткі бесіди, повідомлення про воїнів, які успішно виконали вправу. На танкодромах і автодромах доцільно обладнати спеціальні місця, де можна знайти навчальні посібники, пам’ятки водіям, плакати або стенди про правила водіння, матеріали, які наочно висвітлюють результати виконання вправ. Вся усна і наочна агітація спрямовується на підтримання високої дисципліни, порядку і організованості, на пропаганду досвіду кращих і конкретну допомогу тим, хто тільки ще встає до бойових лав.
Таким чином, найважливішими вимогами до морально-психологічного забезпечення процесу опанування воїнами свого фаху є боротьба за якісне проведення кожного заняття і тренування, забезпечення особистої взірцевості офіцерів, прапорщиків, сержантів, диференційований підхід до людей, неослабна увага до молодих солдатів, широке залучення кращих фахівців до їх вишколу і виховання, чітка організація психодіагностичних, психокорекційних і психореабілітаційних заходів.
У сучасних умовах від військовослужбовців вимагається не просто знати свій фах, але і досконало ним володіти, тобто стати майстром своєї професії і продовжувати безперервно підвищувати свою кваліфікацію. Чим більше в підрозділі майстрів військової справи, тим краще налагоджений процес експлуатації та збереження техніки й озброєння, вище боєготовність підрозділу. Високопідготовлені фахівці – надійні помічники командно-виховного складу, інженерів і техніків у покращенні спеціальної підготовки молодих воїнів і скороченні термінів їх бойового вишколу. Цим обумовлюється значимість морально-психологічного забезпечення виховання високопідготовлених фахівців.
Завдання морально-психологічного забезпечення полягають у тому, щоб роз’яснити особовому складу значення і необхідність високої фахової підготовки; розгорнути боротьбу за підвищення кваліфікації; надавати воїнам допомогу в освоєнні бойової техніки і роботі на ній; забезпечувати взірцевість активу підрозділів у досягненні цієї мети; узагальнювати і впроваджувати передовий досвід майстрів військової справи в практику вишколу всіх воїнів.
Від заступників командирів підрозділів з виховної та соціально-психологічної роботи вимагається уміння надихати воїнів на змагання за майстерне оволодіння технікою і зброєю, своїм фахом. Їх прямим обов’язком є забезпечення проведення кожного заняття під девізом: «Кожне заняття – крок до військової майстерності». Причому характерно, що в ході виконання нормативів і завдань воїни повинні вимагати від керівників занять, щоб останні визначали, де і за рахунок чого можна підвищити часові показники, як усунути недоліки, що виникли. Доцільно широко практикувати тренування з неодноразовим повторенням одних і тих самих дій. Обов’язковим елементом підготовки фахівців високого класу і засобом психологічного гарту воїнів є тренування. Яким би досвідченим не був фахівець, без регулярних тренувань йому не обійтись. Відомо, що якщо пілот деякий час не літає, він втрачає свої професійні навички; якщо спортсмен не тренується, він втрачає спортивну форму. Те ж саме відбувається з будь - яким класним фахівцем. Тому командири, офіцери з виховної та соціально-психологічної роботи, інженери і техніки повинні виховувати у воїнів прагнення до удосконалення свого фаху, турбуватися про регулярне проведення тренувань, організовувати в процесі їх змагання за нормативами, забезпечувати взаємодопомогу. До того ж командири повинні поступово ускладнювати тренування, вводити до них елементи морально-психологічної напруги.
Добру допомогу надають воїнам, які бажають стати класними фахівцями, заходи, які проводяться у позаслужбовий час: бесіди, додаткові заняття, консультації, обмін досвідом, індивідуальне шефство класних фахівців, тренування на техніці.
Навчальне і морально-психологічне забезпечення підготовки класних фахівців стає ефективнішим, якщо в ньому беруть активну участь інженери і техніки. Спільна дружна праця всіх офіцерів взаємно збагачує їх: заступник з озброєння залучається до морально-психологічного забезпечення, а заступник з виховної та соціально-психологічної роботи засвоює нові військово-технічні знання, що дозволяє йому більш кваліфіковано вирішувати питання фахової підготовки.
Забезпечення взаємозамінності в кожному підрозділі – одна із найважливіших умов підвищення боєготовності військ. Характер сучасної зброї такий, що успіх її бойового застосування залежить не тільки від високої індивідуальної підготовки кожного фахівця, але і від згуртованості, швидкості і чіткості дій усього військового колективу, який бере участь у виконанні навчально-бойового завдання, від здатності кожного військовослужбовця замінити товариша.
Досвід сучасних бойових дій свідчить про те, що взаємозамінність дозволяє більш успішно виконувати бойові завдання, здійснювати тривалі марші, обслуговувати техніку й озброєння в бойових умовах тощо. Не менш важливий і моральний бік взаємозамінності: вона ще більше скріплює військову дружбу і товариськість, допомагає формувати у військовослужбовців таку важливу якість, як взаємодопомога в бою. Тому питання взаємозамінності повинні знаходитись у центрі морально-психологічного забезпечення, яке проводиться серед особового складу командирами, їх заступниками з виховної та соціально-психологічної роботи. Цим питанням повинна приділятися увага на всіх заняттях із бойової і гуманітарної підготовки.
Командири, офіцери органів з виховної та соціально-психологічної роботи, інженерно-технічний склад, турбуючись про якісне проведення занять, тренувань, тактичних навчань, повинні домагатися, щоб на кожному з них удосконалення бойового вишколу фахівців проходило в комплексі, щоб невід’ємною їх частиною було вивчення елементів суміжного фаху, командир і його заступники повинні надавати допомогу офіцерам, прапорщикам, сержантам у правильному визначенні мети і навчальних завдань занять, найбільш раціональному розподілу часу, в удосконаленні методики вишколу.
Досягненню взаємозамінності активно сприяють також змагання за фахом між екіпажами, обслугами і відділеннями, які проводяться у вогневому містечку, парку, на танкодромі, полігоні, в навчальному центрі. Комісія, яка призначається командиром, за допомогою кращих фахівців доводить до кожного екіпажу, обслуги і відділення програму змагань, систему оцінок і заохочень. Змагання проводяться в два етапи. Перший – дії з виконанням воїнами нормативів і завдань за основним фахом, другий – дії з виконанням обов’язків за суміжним фахом. Переможцям вручаються перехідні вимпели.
Офіцери гуманітарних структур повинні всебічно пропагувати успіхи воїнів підрозділів у боротьбі за взаємозамінність. Докладно розповідати про них на зборах особового складу, в бесідах, бойових аркушах, стінних і радіогазетах. Дякуючи цьому, досвід передовиків стає набутком усього особового складу підрозділу.
Таким чином, закінчуючи розгляд першого навчального питання, ми можемо зробити висновок, що підготовка воїнів – фахівців високого класу, досягнення взаємозамінності у відділеннях, обслугах, екіпажах – один із важливих напрямків морально-психологічного забезпечення. Вирішуючи ці завдання, командири, офіцери органів з виховної та соціально-психологічної роботи, інженери і техніки повинні зосереджувати свої зусилля безпосередньо на покращенні якості занять, на забезпеченні передової ролі кращих фахівців в опануванні своєю і суміжною спеціальностями, на посиленні дієвості змагання за підвищення класності і досягнення взаємозамінності в кожному підрозділі.