Слабкими сторонами влади примусу є.

а) недовіра працівників до керівництва;

б) недовіра інших організацій;

в) незадоволення працівників роботою.

г) незадоволення керівників роботою працівників.

6.4. Вкажіть групи комунікацій:

а) вхідна вихідна;

б) переконуюча, психологічна;

в) усна, письмова, візуальна;

г) офіційна, неофіційна.

6.5. Поза, міміка, жести – це вид комунікацій:

а) пізнавальний;

б) експресивний;

в) переконуючий;

г) несловесний.

7.1. Вплив на інших з метою зміни їх ставлення до чогось – який це вид комунікацій:

а) переконуючий;

б) офіційний;

в) неофіційний;

г) пізнавальний.

7.2. Які існують форми комунікацій:

а) усна, письмова, візуальна;

б) горизонтальна, вертикальна;

в) офіційна, неофіційна;

г); пізнавальна, політична.

7.3. Процес комунікацій – це:

а) одностороннє передавання інформації;

б) передавання інформації із силою проявів почуттів, переживань;

в) обмін інформацією між двома або більшою кількістю людей;

г) інформація, яка безпосередньо передається в організацію.

7.4. Які існують основні елементи процесу комунікацій (дайте повну відповідь):

а) відправник, кодування, факти, декодування, приймач;

б) повідомлення, канали передачі, відгук, зворотний зв’язок;

в) інформування, постачання, відгук і радіозв’язок;

г) відправник і кодування, повідомлення і канали передачі, декодування і приймач, відгук − зворотний зв'язок;

7.5. Декодування – це:

а) засіб передачі інформації;

б) перетворення символів у інформацію;

в) засіб передачі інформації безпосередньо від керівника до підлеглого;

г) перетворення ідей у символ;

8.1. У організаціях і підприємствах розрізняють два шляхи поширення формальної інформації, а саме:

а) офіційний, неофіційний;

б) обов’язковий, необов’язковий;

в) накази, чутки;

г) вертикальний, горизонтальний.

8.2. Американський науковець Грейнер виділяє такі три способи розподілу влади між різними рівнями управління:

а) розподіл повноважень, однобічні дії, делегування повноважень;

б) розподіл повноважень, делегування відповідальності, одноособове

прийняття рішення;

в) делегування повноважень, делегування відповідальності, розподіл

прав та обов’язків;

г) чіткий розподіл праці, розподіл повноважень, однобічні дії.

8.3. Причини відмови підлеглих від відповідальності:

а) невпевненість у собі, боязнь критики, відсутність стимулів;

б) перевантаження роботою, відсутність вільного часу;

в) стан техніки та технології, споживачі, державні органи влади;

г) Немає правильної відповіді.

8.4. Опір організаційним перемінам виникає за умови:

а) якщо в організації використовується ліберальний стиль керівництва;

б) якщо в організації застосовується автократичний стиль керівництва;

в) в усіх організаціях;

г) якщо організація неформальна;

д) якщо організація складна.

8.5. Причинами опору змінам в організаціях є:

а) покращання морально-психологічного клімату в колективі;

б) очікування звільнення з роботи;

в) підвищення розміру заробітної плати;

г) зменшення обсягу виконаних робіт.

9.1. Культура організації – це:

а) сукупність способів, прийомів та механізмів владного впливу на

підлеглих з метою забезпечення виконання ними завдань та досягнення

цілей організації;

б) сукупність цінностей, традицій, норм поведінки, поглядів, які

характерні для членів організації;

в) норми поведінки, сукупність загальноприйнятих юридичних та

моральних правил;

г) сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів, завданням

якої є досягнення певних цілей та яка ґрунтується на принципах

самоорганізації, синергії і розвитку.

9.2. Соціальна ефективність менеджменту відображає:

а) якість побудови організаційної структури управління;

б) вплив керуючої системи на формування корпоративного духу;

в) економічні результати діяльності підприємства;

г) ефективність процесу прийняття управлінських рішень.

9.3. Організаційна ефективність менеджменту оцінюється за такими показниками:

а) собівартість продукції;

б) трудомісткість;

в) плинність кадрів;

г) співвідношення чисельності управлінських кадрів між рівнями управління.

9.4. Демократичне керівництво базується на:

а) владі керівника, який може нав'язати свою волю виконавцям;

б) встановленні відповідності цілей організації і цілей груп працівників, оцінкою роботи після її завершення;

в) владі задачі, яку визначає керівник;

г) на майже повній свободі у визначенні цілей і контролі власної роботи працівниками.

9.5. Адаптивне керівництво − це:

а) підбір керівником стилю керівництва залежно від умов конкретної ситуації;

б) використання керівником почергово демократичного чи ліберального стилю залежно від ситуації;

в) використання керівником почергово авторитарного або демократичного стилю залежно від ситуації;

г) використання керівником притаманного йому стилю керівництва у всіх ситуаціях.