Під час стрільби батареєю по груповій цілі
| М[а] | Ед0 = 1,7 Вд0 | Ед0 = 2,0 Вд0 | ||||
| DПmin | DПН | DПmax | DПmin | DПН | DПmax | |
| 0,3 | 1/4,6 | 1/3,5 | 1/2,8 | 1/4,2 | 1/3,3 | 1/2,7 |
| 0,4 | 1/3,9 | 1/3,0 | 1/2,4 | 1/3,7 | 1/2,9 | 1/2,3 |
| 0,5 | 1/3,4 | 1/2,6 | 1/2,2 | 1/3,2 | 1/2,6 | 1/2,1 |
| 0,6 | 1/3,0 | 1/2,4 | 1/2,0 | 1/2,9 | 1/2,3 | 1/1,9 |
З табл. 51 видно, що і тут середня величина стрибка прицілу дорівнює 1/3 глибини цілі. Для одних умов вона є найвигіднішою, а для інших – мінімально або максимально допустимою. Це справедливо і для цілей інших розмірів, близьких до розглянутих.
Цілям малих розмірів, у яких глибина цілі ГЦ » 2 Ед0, більше відповідає стрибок прицілу, що дорівнює 1/2 глибини цілі.
Проте і тут для спрощення практичних рекомендацій доцільно призначати стрибок прицілу, що дорівнює 1/3 глибини цілі.
Величини інтервалу віяла під час стрільби батареєю по груповій цілі наведені в табл. 52. Розрахунки проводилися для умов, коли фронт цілі ФЦ = 32 Вб0, Ен0 = 10 Вб0 (під час стрільби на дальності 6 км і менше) або Ен0 = 6 Вб0 (під час стрільби на дальності більше 6 км), М[а] = 0,3, а приведені розміри окремих цілей, що входять до складу групової цілі, по фронту не перевищують 4 Вб0.
З табл. 52 видно, що в прийнятих умовах найбільш загальною рекомендацією незалежно від дальності стрільби і складу батарей є стрільба на одній (при 1В ≤ 4 Вб0)або двох (при 1В > 4 Вб0)установках кутоміра, оскільки для найвигідніших або інших допустимих значень інтервалу віяла його величина складає 3,3-13,4 Вб0. У разі, коли інтервал віяла батареї перевершує 4 Вб0, величина довороту для стрільби на другій установці кутоміра повинна складати 1/2 інтервалу віяла. Рекомендація про стрільбу на одній або двох установках кутоміра залишається справедливою і для інших значень фронту групової цілі.
Таблиця 52
Величини інтервалу віяла (у Bб0) під час стрільби батареєю
По груповій цілі
| Кількість гармат у батареї (пгар) | Дальність стрільби | ІВ = ФЦ / пгар | |||||
| 6 км і менше | більше 6 км | ||||||
| ІВmin | ІВн | ІВmax | ІВmin | ІВн | ІВmax | ||
| 9,4 | 11,3 | 13,4 | 6,8 | 8,3 | 9,8 | ||
| 6,2 | 7,4 | 8,7 | 4,5 | 5,4 | 6,4 | 5,3 | |
| 4,6 | 5,5 | 6,5 | 3,3 | 4,0 | 4,8 |
Під час стрільби по груповій цілі середнє значення найвигіднішої величини стрибка прицілу прийняте таким, що дорівнює 1/3 глибини цілі. При цьому малося на увазі, що глибина цілі не перевищує розмірів, в межах яких ведення вогню на трьох установках прицілу забезпечує достатньо рівномірний розподіл точок падіння снарядів. Вирішуючи зворотну задачу, можна визначити максимальну глибину цілі. Вона повинна дорівнювати потрійній величині стрибка прицілу, в межах якого ще зберігається приблизно рівномірний розподіл точок падіння снарядів. Згідно з формулою (9) ця величина складає 4 Вд0. Отже, максимальна глибина групової цілі (глибина площі рівномірного розподілу точок падіння снарядів) не повинна перевищувати 12 Вд0.
Під час стрільби дивізіоном на малі і середні дальності середнє значення Вд0 близьке до 40 м (див. табл. 45). Тоді максимальні розміри цілі за глибиною можуть скласти 480 м. Якщо це значення округляти у більший бік, то це призведе до появи нерівномірності в розподілі точок падіння снарядів. Тому, округляючи його в меншу сторону (до сотень метрів), отримуємо глибину цілі, що дорівнює 400 м. Вона і прийнята за максимальний розмір цілі за глибиною. Стрільба батареєю характеризується величиною Вд0 приблизно в 1,5 рази менше, ніж стрільба дивізіоном, у зв'язку з чим максимальний розмір цілі за глибиною для батареї з округленням також в менший бік прийнятий таким, що дорівнює 200 м.
Вирішуючи питання про мінімальні розміри групової цілі за глибиною, її зазвичай пов'язують з мінімальною глибиною площі рівномірного розподілу точок падіння снарядів під час стрільби на трьох установках прицілу. Як показано вище (див. табл. 44), рівномірна щільність обстрілу досягається вже при величині стрибка прицілу, що дорівнює 1 Вд0,яку можна було б в принципі прийняти за основу під час визначення мінімальної глибини групової цілі. Проте в цьому випадку глибина площі рівномірного розподілу точок падіння снарядів невиправдано зменшується, унаслідок чого велика кількість снарядів (до 40 %) виходить за її межі. Це вважається недоцільним, у зв'язку з чим під час визначення мінімальних розмірів цілі величину стрибка прицілу приймають середньою між 1 Вд0 і 2 Вд0 (якщо стрибок прицілу 2 Вд0 – за межі рівномірного розсіювання виходить близько 20 % снарядів). Отже, виходячи з умов стрільби на трьох установках прицілу, мінімальна глибина групової цілі (мінімальна глибина площі рівномірного розподілу точок падіння снарядів) повинна складати 3-6 Вд0.
Під час стрільби на дальності до 6 км Вд0 для кожної батареї складає приблизно 25 м, а для дивізіону – 40 м (див. табл. 39); при цьому мінімальна глибина групової цілі буде дорівнювати відповідно 75-150 м і 120-240 м. В середньому для батареї і дивізіону вона прийнята такою, що дорівнює 150 м. При дальностях стрільби понад 6 км середні значення Вд0 можуть бути прийняті такими, що дорівнюють 40 м для батареї і 55 м для дивізіону, внаслідок чого мінімальна глибина цілі виходить відповідно в межах 120-240 м і
165-330 м (в середньому для батареї і дивізіону – 200 м).
Максимальні і мінімальні розміри групової цілі по фронту визначають також, виходячи з описаного принципу, приймаючи допустиму величину інтервалу віяла, що дорівнює відповідно 4 Вб0 і 1-2 Вб0. Результати розрахунків за визначенням максимальних розмірів цілі по фронту наведені в табл. 53.
Рекомендації щодо мінімальних розмірів групової цілі по фронту для спрощення бажано мати єдиними для батареї і дивізіону. Враховуючи, що в більшості випадків стрільба по груповій цілі ведеться дивізіоном, за основу при розрахунках прийнятий дивізіон. Результати розрахунків приведені в табл. 54.
Таблиця 53