Поняття психологічного консультування

Лекція 1

ТЕМА: СУТЬ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ, ЙОГО ОСНОВНІ ЦІЛІ

МЕТА:Розкрити поняття психологічного консультування, його завдання, принципи та умови консультування.

ПЛАН

  1. Поняття психологічного консультування.
  2. Основні цілі та завдання консультування.
  3. Принципи психологічного консультування.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Алёшина Ю.Е. Индивидуальное и семейное консультирование. – М., 1993.

2. Бурменская С.В., Горностай П.П. Психологическая и практика психологического консультирования. – К, 1995.

3. Горностай П.П., Васьковская С.В.Теория и практика психологического консультирования. – К., 1995.

4. Матвеєва М.П. Особливості професійної діяльності шкільного психолога // Практична психологія та соціальна робота. – №1, 2003. – С.52-53.

5. Мэй Ролло. Искусство психологического консультирования.– М., 1994.

6. Немов Р.С. Психологическое консультирование. – М.: Владос, 2001. – С.14-29.

7. Основи практичної психології / В.Панок, Т.Титаренко та ін. – К.: Либідь, 1999. – С.267-272.

8. Хухлаева О.В. Основы психологического консультирования. – М.: Академия, 2001.

Поняття психологічного консультування

Консультування – це специфічний вид практичної роботи психолога, що характеризується особливими формальними і змістовими ознаками. Розгляд цих ознак почнемо з визначення самого поняття „психологічне консультування”. Це поняття є чи не найбільш вживаним в літературі, присвяченій питанням психологічної допомоги і, на перший погляд, видається цілком чітким і зрозумілим. Проте в його трактуванні різними авторами існують певні розбіжності.

Можна сказати, що у вітчизняній психології загальноприйнятими є розуміння психологічного консультування як психологічної допомоги здоровим людям у складній життєвій ситуації. Однак при цьому в деяких працях термін „психологічне консультування” вживається як синонім понять „психотерапія” (поза медична модель) і „психологічна корекція”, оскільки вказані поняття, на думку авторів, тотожні як за змістом (використання групової динаміки, особливостей контакту консультанта і клієнта, спеціальних технік), так і за кінцевою метою – створення сприятливих умов для повноцінного особистісного розвитку, спілкування, життя в цілому тих, хто звертається по допомогу.

Інші автори, не заперечуючи близькість за змістом понять „психологічне консультування” і „психотерапія”, вважають доцільним усе ж закріпити поняття „психологічне консультування” за сферою допомоги здоровим людям, залишивши поняття „психотерапія” сфері допомоги психічно хворим, оскільки, по-перше, консультативна робота із здоровими людьми не є терапією (лікуванням) у точному значенні цього слова, по-друге, професійні дії психолога-консультанта і психотерапевта у цих різних сферах допомоги людям мають суттєві відмінності, що зумовлюють передусім мірою відповідальності спеціаліста за стан клієнта (Е.Ейдеміллер, В.Юстицький, Г.Абрамова).

Існує позиція, згідно з якою консультування зорієнтоване переважно на допомогу клієнтові в реорганізації міжособистісних стосунків, у той час як психотерапевтичний вплив спрямований насамперед на розв’язання глибинних особистісних проблем людини, що лежать в основі більшості життєвих труднощів і конфліктів (Ю.Альошина). Отже, розмежування понять „психологічне консультування” і „психотерапія” тут здійснюється на основі розведення змісту роботи, яку виконують психолог-консультант і психотерапевт, що зумовлює різні вимоги до ступеня їхньої психологічної підготовки.

У галузі вікової та педагогічної психології поняття „психологічне консультування” найчастіше трактується як вид психологічної допомоги, який має діагностично-рекомендаційний характер і є засобом підвищення психологічної компетенції педагогів і батьків (І.Дубровіна, Р.Овчарова).

Психологічне консультування слід відрізняти від рекомендацій (Р.В.Овчарова називає їх консультаціями), що надаються батькам, вчителям, дітям; сутність яких зводиться до того, що психолог радить вдатись до конкретних дій, змін поведінки, стосунків з метою впливу на інших учасників навчально-виховного процесу. Досвід роботи показує, що такі консультації рідко бувають ефективними, оскільки клієнти сприймають прямі поради як звинувачення у тому, що вони поводять себе неправильно, припускаються помилок, що в свою чергу викликає опір. Клієнти починають запевняти, що всі ці рекомендації вони виконують, але це не допомагає.

Інколи до числа завдань психологічного консультування включають не лише діагностичні і рекомендаційні, а й корекційні (Г.Бурменська, О.Карабанова, О.Лідерс).

Поняття психологічного консультування вживають і в тих випадках, коли йдеться про формування різних спеціалістів (лікарів, юристів, політиків і т. д.) з тих чи інших питань, що потребують його компетенції. Нарешті, говорячи про психологічне консультування, нерідко мають на увазі будь-яку послугу або комплект послуг, що надається у психологічній консультації.

Психологічне консультування – це процес створення психологом теплих умов спілкування, за яких клієнт, здійснюючи дослідження власної особистості, починає краще розуміти себе та свої стосунки з іншими людьми, по-новому бачить і оцінює свої проблеми і знаходить альтернативні варіанти їх розв’язання, бере відповідальність за своє життя на себе. Основне завдання психологічного консультування, за словами В.М. Федорчука, полягає у тому, щоб допомога клієнтові подивитись на свої проблеми збоку, змінити його установки на інших людей та на форми взаємодії з ними. На відміну від психотерапії, при якій психолог активно формує у клієнта певні навички, у психологічному консультуванні клієнт сам працює над своїми проблемами, а психолог лише створює для цього умови. Якщо результатом психокорекції є зміна зовнішньої поведінки, то результатом психологічного консультування (як і психотерапії) є перебудова внутрішнього психологічного життя індивіда.

Психологічне консультування використовується у тих випадках, коли потрібно змінити погляди клієнта на життя і своє місце в ньому, на стосунки з іншими. Воно ефективно у роботі з особами, які здатні до глибокого самоаналізу, можуть критично поставитись до себе. Тому цей вид психологічної допомоги можна проводити з учнями підліткового та юнацького віку, з вчителями, батьками.

Наши рекомендации