Високоточна зброя і її характеристики

РОЗДІЛ 3

Високоточна зброя (ВТЗ) - це керована і некерована зброя, яка здатна уражати цілі першим пуском (пострілом) з імовірністю, близькою до одиниці, на будь-якій дальності у межах її досяжності (рис. 3.1.1).

По масштабу ВТЗ поділяють на: стратегічну, оперативно-тактичну і тактичну.

До стратегічної ВТЗ відносять: міжконтинентальні балістичні ракети(БР), крилаті ракети з ядерною боєвою частиною(БЧ), протиракети вогневих комплексів (ПРО), їх застосовують по найважливішим стратегічним об‘єктам розвідувально-ударний комплекс(РУК) "ПЛСС", система "АВАКС")

До оперативно-тактичноїВТЗвідносять : тактичні і (ОТР), (КР) з ядерним і звичайним зарядом, розвідувально-ударний комплекс "ПЛСС" і "Джисак".

До тактичноїВТЗ відносять (КР) тактичної авіації і авіабомби (ГСН), військові зенітно-ракетний комплекс (ЗРК) і зенітно-артилерійській комплекс(ЗАК), протитанкові реактивні і артилерійські комплекси, гарматна і реактивна зброя танків і (БМП), артилерійські системи з керованими снарядами, (РВК) "SOТАS",(АСУ) вогнем артилерії "ТАКФАЙР" дивізійного підпорядкування, протирадіолокаційні ракети.

Заходи щодо забезпечення живучості військ в умовах застосування противником ВТЗ є активні і пасивні.

Активні -це знищення ВТЗ та систем, що забезпечують її застосування.

Пасивні -оперативно-тактичні і технічні заходи.

Оперативно-тактичні заходи:

- попередження щодо загрози застосування ВТЗ

- виховання психологічної стійкості у особового складу

- маскування, яке зменшує імовірність ураження в 1,7 раз

- маневр силами і засобами по виводу їх з під ударів ВТЗ

- розосередження при розташуванні на місці і під час пересування знижує втрати на 30…50%

- інженерне обладнання позицій військ зменшує втрати у 3...4 рази

- обмеження у роботі радіоелектронних засобів на випромінювання

- використання способів захисту від зброї, що сама наводиться на джерело випромінювання електромагнітної енергії.

Технічні заходи:

- навчання особового складу діям в умовах застосування ВТЗ (знижує втрати на 5…10%)

- ефективне застосування техніки і озброєння

- вдосконалення техніки, озброєння, засобів захисту.

Комплексне використання оперативно-тактичних і технічних засобів при високому рівні підготовки особового складу може значно знизити втрати військ в умовах широкого застосування противником ВТЗ.

Рис. 3.1.1. Існуюча і перспективна ВТЗ.

3.2. Розвідувально-ударний комплекс „ПЛСС”

Призначений для розвідки наземних радіо-випромінюючих цілей і послідуючого їх знищення керованою зброєю в масштабі (ТВД) на глибині до 600 км (рис. 3.2.1.).

До складу одного комплекту входять:

- літаки розвідки і ретрансляції ТР-1 з бортовою апаратурою радіотехнічної розвідки, контейнерною апаратурою ретрансляції розвідувальних даних і команд, пристроями безперервної високоточної топографічної прив’язки

- наземний центр обробки і управління

- наземні пункти радіонавігаційної мережі для визначення координат літаків-розвідників

- бортові блоки на керованій зброї (100 комплектів радіокоманд його наведення літаків 500 одноразових комплектів радіо командного наведення ракет підвісні контейнери ретрансляції радіокоманд по каналу "Земля-Повітря-Повітря")

- керована зброя і засоби ураження (ракети, літаки тактичної авіації з керованими ракетами і КАВ).

Можливості комплексу

Комплекс ПЛСС може здійснювати в будь-яких метеоумовах виявлення радіо випромінюючих цілей, визначення їх типу і місце розташування, а також нанесення по ним одночасних ударів і автоматизованим виведенням тактичних винищувачів в точки застосування керованої зброї класу "Повітря-Земля". Смуга розвідки по фронту - до 500 км. Глибина розвідки - 500-600 км. Зона бойового патрулювання для одного літака-розвідника протяжністю -150-200 км на відстані 100-150 км від лінії фронту. Діапазон розвідувальних частот:

- джерел безперервного випромінювання 20 - 16000 Мгц (15 м - 1,6 см)

- джерел імпульсного випромінювання 700-18000 Мгц (43 м - 1,58 см).

Спосіб розвідки - перехоплення і ретрансляція радіовипромінювань. Час визначення координат - до 30 сек. Точність визначення координат розвідувальних цілей 15-30 м. Кількість цілей, які можуть одночасно спостерігатися (супроводжуватися ) - 200 (50). Кількість одиниць засобів ураження, які можуть одночасно наводитись - 15. Точність наведення керованих засобів ураження: ракети - 10 м, літака - 25-30 м. Час одного циклу розвідки і наведення - 5-6 хв. Загальна продуктивність 60-100 наведень за годину.

Порядок роботи ПЛСС

Три літака-розвідника ТР-1 А (бойовий наряд) одночасно ведуть розвідку наземних радіо випромінюючих об’єктів у смузі до 500 км по фронту і 500-600 км у глибину. У процесі розвідки здійснюється пошук і захоплення радіосигналів, які випромінюються з території противника, ретрансляція їх на (НЦУ), що розташований на відстані до 800 км. від лінії фронту, де ця інформація аналізується, класифікується, встановлюється тип радіо випромінюючого пристрою і визначаються його координати (по різниці часу прийому сигналу кожним літаком). На основі аналізу і оцінки радіоелектронної обстановки в зоні розвідки приймаються рішення по цілях, встановлюється послідовність їх обстрілу і визначаються необхідні для цього засоби ураження. Наведення засобів ураження здійснюється по радіокомандам з НЦУ, ретрансльованими літаками ТР-1А на бортові блоки управління засобів ураження. Точна прив’язка ТР-1А і засобів ураження в кожний момент часу здійснюється за допомогою радіонавігаційних поетів, сигнали яких передаються на НЦУ.

Рис. 3.2.2. Розвідувально ударний комплекс „PLSS”

3.3 Розвідувально ударний комплекс «Джисак»

Призначений для розвідки і ураження керованою зброєю танкових і механізованих військ противника ( рис.3.3.1). До складу комплексу входять:

- літак розвідки і наведення (С-18, ТР-1А, OB-1Д) з бортовою РЛС бокового огляду, ЕОМ, апаратурою телекодового зв'язку і передачі даних;

- мобільний наземний центр управління, який має ЕОМ, апаратуру прийому, обробки розвідувальної інформації і радіо командного наведення зброї;

- керовану зброю і засоби ураження (ракети з бойовою частиною касетного типу, літаки ударної авіації, тактичні крилаті ракети).

В якості основних засобів ураження в комплексі використовуються ракети АТАКМС (наземного, а в перспективі і повітряного базування), які мають касетну бойову частину, споряджену протитанковими суббоеприпасами ВAT, що розсіюються над груповою ціллю після відстрілу.

Самонавідні бойові елементи ВАТ мають кумулятивну БЧ і комбіновану пасивну ГСН, яка оснащена одним ІЧ чотирма акустичними датчиками, що дозволяє виявляти і розпізнавати ціль по її тепловому випромінюванню та гуркоту двигуна.

Можливості комплексу

Зона дії:

- по дальності - 250 км;

- сектор - 90 град;

- ширина смуги розвідки 40-200 км.

Час огляду зони - 7,5 -30 сек.

Найбільша площа групової цілі - 2,3 х 2,3 км.

Швидкість руху цілей - 4,5 -160 км/год.

Точність визначення координат:

- до 80 км - 80 м;

- більш як 80 км - 150 м.

Кількість груп цілей, які супроводжуються одночасно -6 .

Дальність ураження :

КР "Атакмс" мод.2- до 150 км

КР "Атакмс" мод.2А - до 300 км

Кількість КР, які наводяться одночасно - 2.

Точність наведення - 50 м.

Кількість бойових елементів у КБЧ "Атаксм"мод.2 - 13 ВАТ «Атакмс» мод-2А - 6 ВАТ.

Максимальна кількість цілей, які уражаються 1 ракетою-10.

Висота польоту літака-розвідника - до 10 км.

Віддаленість зони чергування літака-розвідника від переднього краю -50-80 км.

Порядок роботи комплексу

Літак розвідки і наведення з бортовою РЛС патрулює у встановленій зоні бойового чергування над своєю територією, здійснюючи розвідку призначеної ділянки місцевості . Дані радіолокаційного спостереження після попередньої обробки передаються на наземний центр управління, що розташований на відстані до 5 км від командних пунктів групи армій (польової армії) чи армійського корпусу. В НЦУ ці дані класифікуються, аналізуються, оцінюються по значимості, визначаються координати обраних для знищення цілей, вибираються засоби ураження і відпрацьовуються команди для їх наведення. Після запуску засобів ураження бортова РЛС супроводжує ціль і засоби ураження, що на неї наводяться. Комплекс може одночасно здійснювати не більше двох наведень. По радіокомандам бортового обчислювального пристрою проводиться корекція траєкторії польоту засобів ураження і вивід їх в точку відстрілу боєприпасів (при використанні КР з КБЧ) чи в точку пуску КР з ударного літака. В подальшому наведення боєприпасів на ціль здійснюється самостійно з допомогою ГСН.

В залежності від конфігурації наземної цілі (танки на марші, танки в бойовому порядку) обчислювальний комплекс НЦУ визначає найвигіднішу траєкторію польоту КР з КБЧ, тип боєприпасів і спосіб розсіювання боєприпасів в точці відстрілу.

У теперішній час в ЗС США (в перспективі і в інших державах НАТО) розгортається варіант РУК «Джисак» Головнокомандуючого групою армій (польової армії), який призначений для дальньої радіолокаційної розвідки, виявлення і знищення найбільш важливих цілей у складі других ешелонів і резервів фронтових і армійських об'єднань. Він складається з повітряного центру радіолокаційного виявлення і наведення на базі літака С-18 (Е-8А) і спеціально призначених пускових установок РСЗВ MLRS з керованими ракетами «Атакмс». В перспективі планується розгортання керованих ракет повітряного базування «Джисак».

Особливість цього варіанту - засоби радіолокаційного виявлення і центр управління в повному складі розташовані на одному носії.

Два інших варіанти РУК передбачається мати в ланках АК і дивізії.

Рис. 3.3.1 Розвідувально-ударний комплекс «Джисак»

3.4. Система дальнього радіолокаційного виявлення і управління авіацією «АВАКС»

Призначена для дальнього радіолокаційного виявлення повітряних цілей і управління тактичною авіацією і засобами ППО на ТВД. Вона забезпечує виявлення, розпізнавання і супроводження повітряних цілей, наведення винищувачів ППО на повітряні цілі і управління бойовими діями тактичних винищувачів безпосередньо з борту літака Е-3А і видачу даних про повітряну обстановку на наземні та повітряні органи управління (рис. 3.4.1).

Система "АВАКС " входить до складу об'єднаної системи ППО НАТО в Європі "НЕЙДЖ ", системи управління тактичною авіацією США «485L», a також може застосовуватись автономно. Вона включає до 18 спеціально обладнаних літаків Е-3А «БОІНГ-787».

До складу комплексу системи «АВАКС», який розміщується на борту літака Е-3А, входять: РЛС дальнього виявлення (АN/АРX-1), діапазон частот 3175-3425 мГц(9,4-9,7 см),яка характеризується високою ефективністю селекції повітряних цілей на фоні земної поверхні:

ЕОМ обробки даних і виробки команд управління (СС-1):

- засоби зв'язку і апаратура передачі даних «Лінк-2» і «Лінк-4» (потужність передавачів до 1 кВт);

- апаратура розпізнавання (АN/АРХ-101,103);

- навігаційний комплекс і засоби РЕВ.

Можливості системи

Екіпаж літака Е-ЗА -17 чоловік.

При польоті літака на висоті 9000м бортова РЛС забезпечує виявлення повітряних цілей на відстані:

- бомбардувальників - до 650 км;

- тактичних винищувачів - до 400 км;

- КР - до 200 км;

- надводних цілей -200-300 км;

- ЕОМ забезпечує:

- обробку і запам'ятовування даних про 1500 виявлених цілей;

- одночасне супроводження 300-400 цілей;

- вироблення даних і відповідних команд наведення на 45 цілей (30- в автоматичному режимі і 15- по командам);

- Тривалість бойового патрулювання (без дозаправки літака в повітрі) - від 6 до 12 годин.

Порядок роботи системи

Патрулювання літака Е-ЗА в зоні бойового чергування здійснюється на відстані 150-200 км від лінії фронту на висоті 8-9тис.метрів при швидкості польоту 600-800км/г. Протяжність зони чергування - 100-200 км.

Розвідка цілей здійснюється за допомогою бортової РЛС.

Виявлені та розпізнані цілі автоматично відображуються на індикаторах.

ЕОМ опрацьовує розвідувальну інформацію, проводить розрахунки для супроводження виявлених цілей, оцінки їх загрози і наведення засобів перехоплення.

При функціюванні системи "АВАКС" разом в наземним пунктом управління ППО, інформація на останній про виявлені цілі передається за допомогою апаратури "Лінк-4".

Після прийняття рішення необхідні команди наведення з допомогою апаратури "Лінк-4" передаються перехоплювачам ППО, які знаходяться в повітрі та ударним літакам ТА і ВЛА.

Підтримується безперервний двосторонній зв’язок з наземним пунктом управління і оповіщення СУТА, наземними центрами управління РУК "ПЛСС" і "ДЖИСАК".

При виході з ладу наземного пункту управління всі функції управління силами і засобами ППО у призначеній зоні відповідальності передаються системі "АВАКС".

3.5. Автоматизована система управління вогнем артилерії «Такфайр»

АСУ польової артилерії "Такфайр" (рис. 3.5) призначена для планування та управління вогнем польової артилерії у ланці армійський корпус - дивізія - батарея. Із застосуванням самонавідних артилерійських снарядів "Коперхед" і "Саддарм" на базі АСУ може створюватися армійський або дивізійний розвідувально-вогневий комплекс ( РВК ).

Система " Такфайр" вирішує наступні завдання:

- збір та опрацювання даних розвідки цілей та виявлення вогневих засобів противника;

- планування артилерійського вогню;

- підготовку даних для стрільби звичайними та ядерними боєприпасами, а також розподіл артилерійських засобів по цілям;

- облік та оцінку даних про положення, стан і укомплектованість своїх артилерійських підрозділів;

- підготовку даних метеорологічного та топографічного забезпечення;

- прогнозування радіоактивного зараження місцевості;

Дивізійний комплект системи "Такфайр" складається з:

- головного обчислювального центру;

- 4 додаткових обчислювальних центрів;

- 26 кінцевих пристроїв;

- 60 пристроїв вводу інформації (даних) від артилерійських спостерігачів.

Дивізійна система «Такфайр» дозволяє:

- планувати вогонь 10 артилерійських батарей по 35 цілям за 109 сек.;

- складати план вогню штатної та приданої артилерії дивізії за 4 - 15 хв.;

- здійснювати розрахунок даних для стрільби за 3 сек.

Першочерговим завданням польової артилерії в рамках цієї системи є упереджуючи поразка артилерії противника, а також танків, зенітно-ракетних установок та іншої броньованої техніки. Дивізійна система «Такфайр», як правило, стикується з дивізійними розвідувальними системами «Сота» (вертольотної радіолокаційної розвідки та цілевказівок), «Файрфандер» (інструментальної артилерійської розвідки) та «Рембас» (дистанційного управління розвідувально-сигнальними пристроями).

Порядок бойового застосування польової артилерії у режимі РВК можливий наступний. У пам'ять ЕОМ ЦУВ дивізіонів і батарей вводиться критерій оцінки цілей на критичність за часом. Цілям, критичним за часом, надається найвищий пріоритет в «обслуговуванні». При надходженні до ЕОМ даних про критичну за часом ціль, вона здійснює розрахунок сил та засобів, які необхідні для гарантованого знищення цілі і надає пропозиції командирові. Одночасно по наданим пропозиціям здійснюється підготовка вихідних даних та команд передовим спостерігачам на підсвітку цілі. Після прийняття командиром одного з варіантів ураження цілі, вихідні дані цього варіанту передаються на батареї, які виконують вогневу задачу в режимі РВК. У вогневих підрозділах гармати, які виділені для забезпечення режиму РВК, отримують вихідні дані по цілям та автоматично знімаються з виконання попередньої вогневої задачі. Розрахунки показують, що дві гармати зі снарядами «Коперхед» спроможні за 3 - 4 хв. з імовірністю близькою до одиниці знищити шестигарматну самохідну батарею противника, після чого продовжити виконання попереднього завдання.

Склад сил і засобів, які забезпечують режим роботи РВК визначається характером вогневої задачі. Для вирішення завдань безпосередньої артилерійської підтримки частин і з’єднань залучаються сили і засоби штатних дивізіонів 155 мм СГ, а також приданих артилерійських підрозділів. У дивізіоні для виконання вогневих завдань в режимі РВК можуть залучатися гармати, які мають у боєкомплекті високоточні боєприпаси-снаряди «Коперхед» (звичайно по 2 гармати на восьми гарматну батарею чи 6 гармат на дивізіон ).

Для забезпечення «підсвітки» цілей лазерними променями можуть залучатися:

передові артилерійські спостерігачі з лазерними ціле вказівниками - дальномірами ( на 1 адн - 9 ціле вказівників - дальномірів ), які можуть підсвічувати цілі на дальності до 5 км;

повітряні спостерігачі на вертольотах, а також ДКЛА типу «Акіла», які оснащені лазерними ціле вказівниками - дальномірами і спроможні підсвічувати цілі, що розташовані у других ешелонах противника.

Для забезпечення розвідки цілей можуть бути використані:

Система радіолокаційної артилерійської розвідки «Файрфандер», система ДКЛА «АКІЛА» і РЛС «ДЖИСТАРС».

За допомогою системи «Такфайр» повністю автоматизується управління польовою артилерією в усіх ланках від командного пункту артилерії дивізії (армійського корпусу) до гармати.

Рис. 3.5. Автоматизована система управління вогнем артилерії “ Такфайр”

Контрольні питання

1. Високоточна зброя її види. Заходи що забезпечують живучість військ в умовах її застосування.

2. Розвідувально ударний комплекс „ПЛСС” його призначення, бойові можливості, порядок роботи.

3. Розвідувально-ударний комплекс „ДЖИСАК”, його призначення, бойові можливості, порядок роботи.

4. Автоматизована система управління вогнем артилерії „Такфайр”, призначення, бойові можливості, порядок роботи.

5. Система дальнього радіолокаційного виявлення і управління авіацією „АВАКС”, призначення, бойові можливості, порядок роботи системи.

6. Порядок дій військ в умовах застосування противником високоточної зброї.