Роль для керуючого по області, який відповідає за Баварію, пана Кунінга
Ви уже 11 місяців працюєте керуючим по області, під чию відповідальність входить Баварія. Ви входите у відділ збуту виробництва,
яке виготовляє дорогі електроприлади, які ви реалізуєте через комівояжерів. Під вашою відповідальністю знаходиться майже 300 працівників, в тому числі 5 керуючих по областях і 25 регіональних управлінців.
Ви самі здійснили за 9 років шлях від молодого представника до регіонального і обласного управляючого. Тут треба відзначити, що за всі ці 9 років, яку б ви посаду не обіймали, ви були в п'ятірці найкращих працівників по всій галузі. Ви домагались цього, продуктивно працюючи. Звичайно, вас підтримував при цьому добропорядний пан Вольф, який і нині є директором з продажу, під відповідальністю якого знаходиться «Південь». Він також є вашим куратором у питанні кар'єри - він допомагає підніматися вам вгору службовими сходами. Тому, будучи із ним у стосунках, як батько і син, вам особливо неприємний той факт, що з тих пір, як ви стали керівником по області, обсяги обігів у Баварії стали постійно і конкретно падати.
Цей факт негативно позначився і на панові Вольфу Занервували навіть «нагорі». І тому пан Гербер, керуючий збутом підприємства, призначив консультанта, щоб той за тиждень дослідив діяльність відділу збуту, який відповідає за «Південь». Пан Гербер також віддав розпорядження послати туди людину, яка все розвідала і склала доповідну, в якій пан Вольф виглядав дуже кепсько.
Він уже був у директора з рапортом і той викликав вас до себе: нічого доброго із цього вийти не могло. За ті 10 років, що ви працюєте на фірмі, ви ніколи не очікували розмови з такою тривогою і нервуванням.
Тепер ви розмірковуєте про можливі причини зменшення обсягу доходів. Адже в трьох інших областях він піднявся. Отже, ви припустилися помилки. Отже, у вас були такі проблеми:
• Ваші колишні колеги, 5 керівників по областях, таємно працю
вали проти вас. Ймовірно, причиною цього була заздрість з при
воду вашої посади керівника по областях, яку ви обіймали.
• Як у керівника бюро, у вас в підлеглості був досвідчений бух
галтер, який мав право вводити значні корективи. Цього ви, зви
чайно, допустити не могли.
• Наче у секретарки, були у вас істеричні «зигзаги», які що дру
гий день провокували запої. При цьому вони позначалися на
роботі, коли вимальовувався «нормальний день».
• Ваш колишній життєвий і професійний досвід навчили вас не
довіряти людям. Ви також не відкривали їм те, що могло бути
скероване проти вас. Вони платили вам тією ж монетою - також мовчали.
• Чимало співробітників були обмеженими, лінивими та егоїстичними. Ви мусили постійно контролювати їх. І до того ж вони були ще й ненадійними, тому що більшу частину роботи перекладали на вас. А використовували вони вас досить часто. І немає в цьому дивного, що ви інколи «виходили» із себе. Отже, підведемо підсумки: хоча ви і дбаєте за всіх, справа не просунеться вперед, базуючись тільки на заохочувальній промові щоп'ятниці. Інколи ви відчуваєте, що вам 29 років і що ви уже вичерпали себе... А зараз іще ця розмова з паном Вольфом... Що ж, побачимо, що із цього вийде. Інколи дива іще трапляються!
Розділ З УПРАВЛІНСЬКІ ЗАВДАННЯ
Завдання №16