Санаційні заходи хірургічної підготовки хворого до протезування

1. Екстракція зубів і коренів провадиться з метою:

– усунення осередків одонтогенногохрониосепсиса;

– створення умов для протезування (видалення дистопованих, ретенованих, надлишкових зубів, яки неможливо використовувати під опори протезів, або коли ці зуби перешкоджають протезуванню, або коли зуби зміщаються в результаті втрати антагоністів і сусідніх зубів - конвергенція, дивергенція зубів, феномен Попова-Годона). Провадяться операції типового та атипового видалення зубів.

2. Резекція верхівки кореня, гемісекція зуба, ампутація кореня, коронорадикулярна сепарація, реплантація зуба – операції, що зберігають

зуби ,та спрямовані на усунення осередків хроніосепсиса.

Резекція верхівки кореня показана при клінічно виражених симптомах хронічного періодонтиту, неможливості герметично закрити порожнину зуба, наявності нориць, білякореневих кіст. На верхній щелепі операцію здійснюють переважно у різців, іклів і премолярів, рідше у молярів унаслідок близькості дна гайморової пазухи та трудності доступу до піднебінного кореня. На нижній щелепі операцію роблять у передніх шести зубів внаслідок особливостей анатомії нижньощелепної кістки.

Гемісекція – видалення кореня разом із коронковою частиною

багатокореневого зуба.

Ампутація – видалення кореня при зберіганні коронкової частини

багатокореневого зуба.

Показання до проведення цих операцій:

–наявність кісткових кишень в ділянці одного з коренів багатокореневого зуба;

–пришийковий карієс одного з коренів багатокореневого зуба;

–перелом кореня багатокореневого зуба;

–вертикальний перелом багатокореневого зуба;

–наявність міжкореневої гранульоми або розрідження вершини міжкореневої перетинки після перфорації днапульпової камери при ендодонтичному лікуванні зуба.

Протипоказання до проведення операцій гемисекції та ампутації:

– значний дефект кісткової тканини лунки;

– випадки, коли зуб не має функціональної або косметичної цінності;

– наявність зрослих коренів зуба;

– гостре запалення слизової оболонки порожнини рота.

Гемісекцію зуба та ампутацію кореня проводять двома засобами - із відшаровуванням слизово-надкісткового шматка та альвелєктомією і без

формування шматка. При гемісекції сепараційним диском або бором сепарують коронку підготовленого терапевтом-стоматологом зуба з таким розрахунком, щоб разом із половиною коронки було можливо видалення кореня, що не піддається лікуванню. Роблять видалення цього кореня кореневими щипцями або елеватором, видаляють змінені тканини, грануляції, лунку віддаленого кореня тампонують йодоформним тампоном або тампоном з антибіотиком або анестетиком. Після загоєння лунки на частину коронки, що залишилася, виготовляють металеву конструкцію, що можливо використовувати для подальшого конструювання протеза. При ампутації кореня після утворення слизово-надкісткового клаптя видаляють, як правило, вестибулярну стінку альвеоли, за допомогою бора відокремлюють підлягаючий видаленню корінь. Куксу коронки зішліфовують, видаляють змінені тканини з лунки кореня. Слизово-надкістковий клапоть повертають на старе місце й зашивають кетгутом або шовком.

Під коронорадикулярною сепарацією розуміють розділення моляра нижньої щелепи на дві частини в ділянці біфуркації з наступним ретельним згладжуванням країв, що нависають, проведення кюретажа ділянки міжкореневої патологічної кишені, покриття кожного сегмента зуба коронкою. Після операції на ділянку кісткової кишені, що утворилася, накладають захисну платівку або пов'язку, фрагменти зуба фіксують шиною, укріпленої на стійких сусідніх зубах.

Показаннями до проведення операції є:

–наявність міжкореневої гранульоми невеличких розмірів;

–перфорація днапульпової камери з розрідженням верхівки міжкореневої перетинки.

Операція протипоказана при патологічних процесах в ділянці міжкореневої перетинки, усунення яких може призвести до оголення більш 1/3 довжини коренів.

Реплантація зуба – повернення в лунку віддаленого зуба, показана при безуспішному терапевтичному лікуванні хронічного періодонтита, високому переломі кореня.

Протипоказання до операції такі:

–пародонтит, рухливість зуба;

–оголення анатомічної шийки зуба;

–залучення в патологічний процес більш половини верхівки зуба при кістах;

–апіколатеральні та латеральні гранульоми;

–карієс кореня;

–відсутність частини передньої стінки альвеоли;

–пристаркуватий вік пацієнта.

Основним протипоказанням до проведення цієї операції є відсутність на корені немінералізованого цементу, що виявляється після видалення зуба, і

поява на корені ділянок жовтого або темно-сірого цвіту, позбавлених м’яко тканинного рожевого покрову (відсутність життєздатних елементів

періодонта).

Етапи операції:

– ощадне видалення зуба;

– занурювання зуба в теплий ізотонічний розчин із додаванням антибіотиків;

– очищення лунки від грануляцій, патологічне змінених тканин, промивання

лунки розчинами антисептиків або антибіотиків;

– механічне очищення і медикаментозна обробка кореневих каналів і каріозної порожнини віддаленого зуба в асептичних умовах, їхнє пломбування;

– резекція верхівки кореня віддаленого зуба, із ретроградним пломбуванням

вичка кореневого каналу амальгамою або пластмасою;

– поміщення підготовленого зуба в лунку;

– фіксація зуба шиною або лігатурною пов’язкою на 2-3 тижні.

Приживлення реплантованого зуба може здійснюватись за трьома типами зрощення кореня з альвеолою: за періодонтальним типом, що відбувається при повному зберіганні окістя альвеоли і залишків периодонта на корені зуба, за периодонтально-фиброзним типом, що відбувається при частковому зберіганні окістя альвеоли і периодонта кореня, і за остеоїдним типом, що спостерігається при повному видаленні окістя альвеоли і періодонта кореня реплантованого зуба. Прогноз наслідків оперативного лікування найбільше сприятливий при периодонтальному типі зрощення кореня, найменш сприятливий - при остеоїдному. Реплантований зуб може бути використаний під опору протеза.

Після проведення всіх цих операцій хворому призначають антибактеріальні і протизапальні препарати, суворий гігієнічний нагляд за порожниною рота, щадну дієту.