Соціально-політичні загрози

Чинниками небезпеки соціально-політичного характеру, здатними привести до надзвичайної ситуації в Україні є:

можливості терористичних актів;

наявність великої кількості озброєння, що залишилося на складах і арсеналах після розпаду Радянського Союзу, при недостатньо ретельній охороні;

наявність великої кількості снарядів різного типу, що залишилися в землі після Великої Вітчизняної війни;

діяльність кримінальних структур.

Даний час у світі характеризується посиленням активності міжнародної терористичної діяльності.

Закон України "Про боротьбу з тероризмом" визначає тероризм як суспільно небезпечну діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, вбивств, тортур, залякування населення і органів влади або здійснення інших посягань на життя або здоров'я ні в чому не повинних людей або загрози здійснення злочинних дій з метою досягнення злочинної мети.

В Україні діє ряд зовнішніх і внутрішніх чинників, які можуть сприяти виникненню тероризму, зокрема:

існуючі суперечності між політико-економічними інтересами України і інших держав;

нестабільність політичної ситуації;

офіційна підтримка антитерористичної політики США;

активна участь України в миротворчих операціях;

можливе перебування на території України прихильників терористичних організацій;

перебування на території України нелегальних мігрантів, у тому числі з країн з несприятливою політичною і криміногенною обстановкою;

періодичне зростання напруженості відносин між представниками різних релігійних конфесій, діяльність релігійних тоталітарних сект (деструктивних культів), релігійно-політичних організацій;

незадовільний стан збереження військових засобів поразки;

функціонування на території України диверсійно-привабливих об'єктів підвищеної небезпеки, дипломатичних установ і представництв міжнародних організацій;

незадовільний рівень фізичної охорони вказаних об'єктів.

Потенційно небезпечними об'єктами, які можуть привернути "увагу" терористичних груп, є ті, що мають щонайвищий ступінь небезпеки:

чотири атомні електростанції, хімічно небезпечні об'єкти 1-го ступеня небезпеки, вибухо - і пожежонебезпечні об'єкти категорії "А" і "Б", греблі водосховищ Дніпровського каскаду, транспортні вузли (у тому числі аеропорти і залізничні станції), магістральні трубопроводи, військові склади і бази.

Крім того, в Україні зосереджено велику кількість хімічного виробництва, яке є диверсійно уразливим. За даними спеціалістів, техногенні аварії і терористичні акти на таких об'єктах можуть привести до катастрофічних наслідків для екології як України, так і сусідніх держав, травмуванню і загибелі великої кількості людей.

Після Чорнобильської катастрофи і розповсюдження ядерних технологій на держави з нестабільними політичними режимами встала актуально проблема протидії ядерному тероризму.

Основними загрозами є:

зараження радіоактивними речовинами

використовування радіоактивних матеріалів (цезію, плутонію, кобальту і ін.);

диверсії на ядерних об'єктах.

Питання для самоконтролю

1. Що розуміється під терміном «надзвичайна ситуація»?

2. З якою метою проводиться офіційна класифікація надзвичайних ситуацій в Україні?

3. Якими нормативними документами визначається класифікація надзвичайних ситуацій в Україні?

4. За якими ознаками здійснюється класифікація надзвичайних ситуацій?

5. Як класифікуються надзвичайні ситуації згідно ДК019-2001?

6. Як класифікуються надзвичайні ситуації за територіальним поширенням та нанесеними збитками?

7. Перелічити загрози виникнення НС природного характеру.