Підготовка первинної профконсультації

Профориєнтацію слід розуміти, як комплекс соціально-економічних, психолого-педагогічних і медико-фізіологічних завдань, завдання яких — формування професійного самовизначення, відповідного індивідуальних особливостей кожної особи і запитам суспільства на кадрах. Серед психолого-педагогічних завдань називають насамперед професійне інформування і фахова консультування. Проведення профорієнтаційної консультації виділяють два етапу — первинна профконсультация і поглиблена індивідуальна профконсультация.

Первинна профконсультація — це форма індивідуальної консультації, проведена з групою (5-7 людина), у процесі якого відбувається навчання правилам вибору професії, дається інформацію про різноманітті професій, про інтереси і уподобання. Результатом первинної профконсультації є допомогу у формуванні професійного плану, підвищення ступеня усвідомленості та фінансової відповідальності вибору. До того ж, виходячи з первинної профконсультації виявляються випробовувані, що потребують поглибленої індивідуальної профконсультації.

Поглиблена індивідуальна профконсультація полягає в глибокому всебічне вивчення людини: його схильностей, інтересів, стану здоров'я та перемоги фізичного розвитку, рівня життя та структури уваги, мислення, ручний вмілості і координації рухів, особливостей характеру. У цьому враховуються думка вчителів та батьків, успішність навчання дітей і особливості референтній групи. Узагальнення цих даних розкриває широкі можливості цілеспрямованого впливу у цілях профорієнтації, а й у формування особистості.

У конкурсній програмі первинної профконсультації виділяються три аспекти: інформаційний, діагностичний та власне консультаційний.

Інформаційна частина включає розмову щодо правил вибору професії, аналіз типових помилок, скоєних під час виборів професії, ознайомлення з класифікацією професій (зокрема, розробленої Є. А. Климовым з метою профорієнтації).

Діагностичний аспект включає виявлення спеціальності і особливості розвитку пізнавальних інтересів, наявності і рівня сформованості професійного плану, виявлення особливостей професійної мотивації, і навіть аналіз деяких индивидуально-психологических особливостей.

Власне консультативний аспект є заключну частину первинної профконсультації, яку у формі розмови. Специфіка і завдання розмови визначаються индивидуально-психологическими особливостями, ситуацією вибору професії, ступенем сформованості профплана і деякими іншими чинниками.

Мета заняття. Заповнення і аналіз «Карти первинної профконсультації» і впорядкування плану профконсультації.

Оснащення. Карта первинної індивідуально-психологічної профконсультації (див. прил. 6).

Порядок роботи. Після опрацювання результатів трьох попередніх методик заповнюється «Карта первинної профконсультації». Далі сопоставляются і аналізуються усі наявні у ній данные.[9]

Через війну аналізу «Карти первинної профконсультації» то, можливо виявлено кілька ситуацій вибору професій, у кожному у тому числі тактика профконсультанта має бути особою. Розберемо дехто з тих ситуацій.

1. У випробуваного хороша інформованість про мир професій, сформований професійний план, мотиви адекватні, план відповідає пізнавальним інтересам, спеціальності, индивидуально-психологическим особливостям. І тут профконсультация будується на психотерапевтичної й інформаційної основі. Оптант підтримується у намірах, вони одобряются, доповнюються довідкової інформацією про навчальних закладах, правилах прийому, обгрунтовується необхідність, і умови розвитку деяких професійно важливих якостей — це становить зміст домашнє завдання. Уточняется шлях професіоналізації, виробляються запасні варіанти у разі, якщо отримання обраного фаху пов'язані з подоланням труднощів (наприклад, конкурсні спеціальності). Визначається область професійних протипоказань.

2. У випробуваного є професійний план, але обгрунтований: не збігаються з областю спеціальності і пізнавальних інтересів, мотиви не адекватні, або його індивідуальні властивості відповідають обраної професії. Отже, він вимагає поглибленої профконсультації і корекції її основі професійного плану.

3. Фахового плану у випробуваного немає, інтереси, та схильності не виражені. Завдання першим етапом консультаційної роботи з нею — формування пізнавальних інтересів і схильностей. З первинної профконсультації складається система домашніх завдань із залученням до цієї роботи батьків, вчителів, референтній для випробуваного групи. З метою полегшення пошуку сфери переваг профконсультант може використовувати метод проективної розмови, профорієнтаційні гри. У першому етапі роботи, щоб звузити коло пошуку, бажано визначити психологічно протипоказану сферу діяльності. З такою піддослідним проводять поглиблену профконсультацию.

4. Фахового плану та фахової спрямованості у випробуваного немає, проте є добре виражені інтереси, схильності. Суть профконсультації у разі залежить від поглиблення самопізнання, у проведенні вміння розуміти себе, свої інтереси й уміння. Слід також розширення знання розмаїтті професій. Йому пропонується попрацювати з картотекою професій, рекомендується спеціальна література, обговорюється план відвідин їм навчальних установ і підприємств — усе це становить суть домашнє завдання. Після цього він запрошується на поглиблену профконсультацию.

Звісно, розмаїття профконсультационных ситуацій не исчер пывается цими чотирма типами. Їх можна лише як найчастіші.

ВИСНОВКИ

Виконуючи завдання даної роботи, я провірила в теоретичний аналіз літератури з питанням професійної орієнтації, України, і там спробувала викласти суть необхідності професійної орієнтації й підготовки особистості. Привила приклади методик дослідження спеціальності особистості.

Також, сподівалася, мені вдалося показати, що вибір професії безпосередньо залежить від особистісної схильності людини, а професійна діяльність найбільш продуктивна за позитивного відношенні суб'єкта до роду своєї роботи. Чим частіше і доводила гіпотези, сформульовані до початку дослідження.

І як укладання, хотілося б виокремити такі основні групи завдань психолога у процесі професійної орієнтації клієнта: 1) інформаційно-довідкові, просвітницькі; 2) діагностичні (в ідеалі — допомогу у самопізнання); 3) морально-эмоциональная підтримка клієнта; 4) допомогу у виборі, до прийняття рішення.

Кожна з завдань можна розв'язувати різних рівнях складності: 1) проблема вирішується «замість» клієнта (клієнт займає пасивну позицію і ще є «суб'єктом» вибору); 2) проблема вирішується «разом» (спільно) з клієнтом — діалог, взаємодія, співробітництво, якого ще треба прийти (при успішному ході клієнт вже є частковим суб'єктом самовизначення); 3) поступове формування в клієнта готовності самостійно розв'язувати свої проблеми (клієнт стає справжнім суб'єктом).

Наприклад, під час вирішення інформаційно-довідкової завдання першою рівні клієнту просто повідомляється потрібна інформація (це теж допомогу), другою рівні — психолог разом із клієнтом аналізує певну інформацію, третьому рівні — психолог пояснює клієнту, як самостійно отримати необхідну інформацію (які запитувати фахівців із даної професії, куди звертатись і т. п.).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Зеер Э.Ф. / Психологія професій. – Харків: Ділова книга, 2003.

2. Зеер Э.Ф., Павлова А.М., Сыманюк Э.Э. / Модернізація професійної освіти: компетентностный підхід. – К.: МПСИ, 2005.

3. Зеер Э.Ф., Павлова А.М., Садовникова Н.О. / Основи профориєнто-логії. – К.: Вищ. Шк., 2005.

4. Іванова О.М. / Психологія професиональної діяльності. – К.: ПЕРСЭ, 2006.

5. Климов Е.А. / Введення ЄІАС у психологію праці. – К.: Вид-во МДУ, 1988.

6. Климов Е.А., Носкова О.Г. / Історія праці . – К.: Вид-во МДУ, 2012.

7. Носкова О.Г. / Історія психології праці України. – К.: Вид-во МДУ, 2007.

8. Носкова О.Г. / Психологія праці. – К.: Академія, 2004.

9. Практикум із загальної, эксперементальной і прикладної психології / В.Д.Балин, В.К.Гайда, В.К.Горбачевский та інших. Під загальною ред. А.А.Крылова, С.А.Маничева. - 2-ге вид., доп. і перераб. – СПб.: Пітер, 2007.

10. Пряжников М.С. / Психологічний сенс праці. – К.: ІПП, 2007.

11. Пряжников М.С., Пряжникова Е.Ю. / Психологія праці та человечиского гідності. – М.: Академія, 2001.

12. Решетова З.А. / Психологичаские основи професійного навчання. – К.:, 2005.

13. Толочек В.А. / Сучасна психологія праці: Навчальний посібник. 2-ге вид. – СПб.: Пітер, 2008.

14. Шульц Д., Шульц З. / Психологія та робота. – СПб.: Пітер, 2003.

15. Еріксон Еге. / Дитинство й суспільство. – СПб.: Літній сад, 2000.