Раптова поява дихання аномального типу 2 страница

відсутнє.

2-га стадія —збільшення яєчок, калитки, статевий член ще не збільше­ний, шкіра калитки червоніє; волосся рідке, пряме, довге, незначно пігментоване біля основи статевого члена. 3-тя стадія —подальше збільшення яєчок, статевого члена в довжину; во­лосся стовщується, темніє, спіралізується і поширюється на лобкову ділянку.

4-та стадія —подальше збільшення яєчок, калитки, статевий член збільшується в діаметрі; статеве оволосіння за чоловічим типом, але волосся ще не вкриває всієї лобкової поверхні. 5-та стадія —зовнішні статеві органи відповідають органам дорослих чо­ловіків; статеве оволосіння поширилося на всю надлобкову поверхню.

У разі необхідності можна проводити ультразвукове обстеження ор­ганів малого таза у дівчаток і яєчок у хлопчиків.

Для оцінки функцій статевих залоз проводять визначення рівня стате­вих гормонів у крові й сечі. Оцінюючи розвиток і функцію статевих залоз, можна виявити проблеми пацієнта, для їх вирішення складають плани се­стринського догляду.

Проблема У період статевого дозрівання в юнака статевий член і яєчка малого розміру, м'які,

відсутні вто­ринні статеві ознаки.У дівчат затримка росту молочних залоз, менстру­

ації своєчасно не настали

Причина Євнухоїдизм, який розвивається до періоду статевого дозрівання в разі інфекційних

захворювань, інтоксикацій, променевого опромінення, оперативного втручання.

Мета Проведення замісної терапії для відновлення статевого розвитку.

Д ії медичної сестри

· Провести консультацію в ендокринолога.

· Проводити курс медикаментозної замісної терапії запризначенням ендокринолога.

Проблема Відставання психічного розвитку від фізичногоу підлітків. У хлопців ранній (до 10

років) ріст яєчок і статевого члена, у дівчат — рання поява менст­руацій

Причина Аномалії статевих залоз, надниркових залоз, підвищена стимуляція гормонів гіпофіза,

захворювання ЦНС. При­чини акселерації.

Мета Правильне статеве виховання, якщо гіпергеніталізм пов'язаний з процесами акселерації.

Дії медичної сестри

· Організувати консультацію ендокринолога.

· У разі діагностування пухлин ЦНС або гіпофіза вирішувати питання про хірургічне втручання.

· Організувати правильне статеве виховання.

Порушення, які виявляються під час обстеження гіпофіза

Клінічне обстеження пацієнта передбачає:

1. Оцінку стану трофіки тканин організму.

2. Визначення маси і зросту пацієнта.

3. Порівняння динаміки їх збільшення.

4. Визначення розподілу підшкірної жирової клітковини.

5. Оцінку розвитку вторинних статевих ознак.

Під час оцінки лабораторних аналізів звертають увагу на загальний діурез; частоту сечовипускань та питому вагу сечі.

Щоб визначити форму, структуру і розміри гіпофіза, проводять комп'ютерну томографію і магнітно-резонансну томографію. Для визна­чення функціонального стану гіпофіза застосовують радіоімунологічні методи виявлення рівня гормонів у крові пацієнта.

На основі оцінки клінічного обстеження виявляють ендокринологічні проблеми пацієнта. Для вирішення цих проблем медична сестра складає план сестринських дій.

Проблема Дистрофічні зміни шкіри та її придатків,атрофія м'язів та внутрішніх органів,

гіпотермія, артеріальна гіпотонія

Причина Гіпофізарна кахексія (хвороба Сімондса). Пухлини, хронічні інфекції, емболії мозкових судин

гіпоталамо-гіпофізарної зони.

Мета Поліпшити загальний стан, спрямувати зусилля на ліквідацію апатії, психічних розладів,

нормалізацію рівня глюкози в крові, теплорегуляцію. Зробити все можливе для припинення

розвитку хвороби.

Дії медичної сестри

· Провести повне клінічне обстеження.

· Виявити причину захворювання (якщо це можливо)

· Організувати консультацію ендокринолога.

· Контролювати дотримання повного спокою, повно­цінного харчування, гігієнічних умов, лікування в ендо­кринолога.

· Здійснювати контроль за біохімічними аналізами.

Проблема Карликовість, яка розвивається у віці 2—3 роки, рідше — у старших дітей

Причина Гіпофізарний нанізм, який розвивається внаслідок недо­статності продукції гормону росту

(можуть бути пух­лини, травми, інфекції, інтоксикації гіпофіза).

Мета Провести стимуляцію росту, зміцнення загальних сил організму.

Дії медичної сестри

· Провести повне клінічне обстеження.

· Організувати консультацію ендокринолога.

· Організувати повноцінне харчування, вітамінотерапію.

· Контролювати проведення терапії анаболічними гормо­нами, замісної терапії за призначенням ендокринолога.

· Якщо діагностована пухлина гіпоталамо-гіпофізарної зони, вирішувати питання про хірургічне лікування або рентгенотерапію.

Проблема Ожиріння за жіночим типом, гіпоплазія статевих органів, частіше у дітей віком 5—6

років

Причина Ураження окремих ділянок гіпофіза або гіпоталамуса внаслідок пухлин, енцефаліту,

менінгоенцефаліту.

Мета Зменшити ожиріння, нормалізувати процес статевого дозрівання.

Д ії медичної сестри

· Провести повне клінічне обстеження.

· Дітей з ожирінням обов'язково консультувати в ендокринолога.

· Контролювати дотримання дієти з обмеженням вугле­водів і жирів.

· Використовувати масаж, ЛФК.

· Контролювати лікування гонадотропіном за призначен­ням ендокринолога.

· Здійснювати спостереження за біохімічними аналізами (рівнем 17-оксикортикостероїдів у плазмі та 17-кетос-тероїдів у сечі, рівень яких знижується з погіршенням стану).

Проблема Посилений ріст у віці після 10 років

Причина Гіпофізарний гігантизм через посилене виділення гормо­ну росту.

Мета Пропорційний гігантизм не потребує втручань. У разі непропорційного гігантизму пригнічувати

функцію гіпофіза і прискорити ріст епіфізів кісток.

Д ії медичної сестри

· Провести повне клінічне обстеження.

· Організувати консультацію ендокринолога.

· Контролювати проведення курсу естрогенів за при­значенням ендокринолога в разі непропорційного гіган­тизму.

· Якщо виявлено пухлину гіпофіза, вирішувати питання про хірургічне втручання або проведення променевої терапії.

Проблема Збільшення окремих частин тіла (щелепи, носа, вух, язика, стопи, кисті тощо)

Причина Акромегалія, що розвивається внаслідок еозинофільної аденоми гіпофіза або гіперплазії його

ацидофільних клітин.

Мета Спрямувати зусилля на ліквідацію безсоння, м'язової слабкості, головного болю, при цьому

поліпшити гос­троту зору, слуху, затримати прогресуючий розвиток хвороби.

Дії медичної сестри

· Організувати консультацію ендокринолога.

· Вирішити з ендокринологом питання про хірургічне втручання, продовження рентгенотерапії.

· Проводити консервативну терапію за призначенням ендокринолога.

Проблема Місяцеподібнеобличчя. Ожиріння з відкладенням жи­ру в ділянці шиї, обличчя, верхньої

Частини тулуба, живота

Причина Хвороба Іценка—Кушінга, яка розвивається через базо-фільну аденому гіпофіза. Причиною

патології може ста­ти синдром Іценка—Кушінга, який виникає внаслідок первинного ураження

надниркових залоз.

Мета Нормалізувати загальний стан пацієнта, підтримувати нормальний артеріальний тиск,

нормалізувати роботу серцевого м'яза, запобігати крововиливам, кровотечі, приєднанню інфекції.

Д ії медичної сестри

· Провести клінічне обстеження, по можливості з'ясувати причину захворювання.

· Організувати консультацію ендокринолога.

· Вести спостереження за біохімічними показниками в аналізах крові та сечі п доповідати лікарю (про рівень АКТГ у крові та 17-кетостероїдів у сечі).

· Контролювати проведення терапії за призначенням лікаря.

Проблема Спрага, поліурія

Причина Нецукровий діабет через недостатність антидіуретичного гормону в разі травм голови,

психічних травм, гострих та хронічних інфекцій.

Мета Нормалізувати водно-сольовий баланс.

Дії медичної сестри

· Провести клінічне обстеження пацієнта, з'ясувати при-медичної чину захворювання.

· Організувати консультацію ендокринолога.

· Проводити замісну терапію адіурекрином або пітуїтри-ном за призначенням ендокринолога.

Порушення, які виявляються під час обстеження щитоподібної залози

Під час огляду передньої поверхні шиї можна побачити розміри щито­подібної залози, якщо вона збільшена. Під час пальпації щитоподібної за­лози слід передусім звернути увагу на розміри залози. На основі огляду і пальпації розрізняють п'ять ступенів її збільшення:

1-й ступінь — залозу під час огляду не можна виявити візуально і во­на ледь-ледь промацується;

2-й ступінь — залоза видима в разі повного розгинання шиї і паль­пується добре;

3-й ступінь — залозу чітко можна розгледіти у звичайному положенні шиї;

4-й ступінь — залоза значно збільшена і виходить за краї груднинно-ключично-соскоподібних м'язів;

5-й ступінь — залоза різко збільшена і деформує контури шиї. Крім того, необхідно звернути увагу на такі показники:

• консистенція залози (у нормі м'яка й еластична);

• характер поверхні (у нормі гладенька);

• характер збільшення (вузловий чи дифузний);

• ступінь рухомості під час ковтання (у нормі пульсація відсутня);

• наявність больового синдрому (у нормі безболісна).

Для точнішого визначення форми, розмірів, локалізації, щільності за­лози виконують ультразвукове дослідження, термографію, проводять мор­фологічне вивчення пунктату залози.

Для оцінки функцій залози застосовують такі специфічні методи, як дослідження гормонів Т₃, Т₄, ТТГ у сироватці крові та визначення ступе­ня йодної недостатності.

На основі оцінки стану щитоподібної залози та її функцій можна вия­вити проблеми пацієнта. Для вирішення цих проблем медична сестра складає план сестринського догляду.

Проблема Набряк шкіри, підшкірної жирової клітковини, гіпо­термія

Причина Мікседема — недостатність щитоподібної залози (гіпо­тиреоз).

Мета Нормалізувати функцію щитоподібної залози.

Д ії медичної сестри

· Організувати консультацію ендокринолога.

· Контролювати проведення замісної терапії препаратом тиреоїдином за призначенням ендокринолога.

· Під час проведення диспансеризації дітей з гіпотирео­зом консультувати їх у невропатолога, стежити за їх психічно-нервовим розвитком.

Проблема Задишка, серцебиття, підвищена пітливість, збуд­ливість, розлад сну

Причина Тиреотоксикоз.

Мета Нормалізувати функцію щитоподібної залози.

Дії медичної сестри

· Забезпечити пацієнту фізичний і психічний спокій.

· Організувати консультацію ендокринолога.

· Організувати повноцінне харчування.

· Контролювати проведення терапії за призначенням ендокринолога (використовують препарати йоду).

· Якщо консервативне лікування тривалістю 4—б міс не дає ефекту, вирішувати питання про хірургічне втру­чання.

Проблема Видиме збільшення щитоподібної залози. Дефор­мація шиїПричина Ендемічний зоб.

Мета Зменшити розміри щитоподібної залози, нормалізувати її функцію.

Дії медичної сестри

· Організувати консультацію ендокринолога.

· Контролювати проведення лікування препаратом антиструміном за призначенням ендокринолога.

· Налагодити повноцінне харчування пацієнта.

· Простежити за нормалізацією режиму дня.

Проблеми, які виникають у пацієнта в разі порушення функцій прищитоподібних залоз

Прямим об'єктивним методом оцінки стану і функцій прищитоподібних залоз є визначення в крові рівня паратгормону, а також рівня іонізованого кальцію в сироватці крові, рівня загального кальцію в сироватці крові та фосфору в сечі.

Стан прищитоподібних залоз оцінюють після з'ясування таких клінічних ознак:

— підвищена нервово-м'язова збудливість;

— ураження кісток, зубів;

— ураження шкіри і її придатків.

Обов'язково слід враховувати дані лабораторних досліджень, ультра­звукової діагностики, термографії, томографії.

Медична сестра виявляє проблеми пацієнта, обговорює їх з родичами і для вирішення цих проблеми складає план сестринського догляду.

Проблема Спазм м'язів кистей рук, стоп, ларингоспазм, мож­ливі загальні судоми

Причина Ппопаратиреоз (тетанія) через недостатнє продуку­вання паратгормону внаслідок

природженої неповно­цінності залоз, інфекції, інтоксикації, спазмофілії.

Мета Провести ліквідацію гіпокальціємії, гіпофосфатемії, сек­реторної недостатності прищитоподібних

залоз.

Дії медичної сестри

· Під час гострого нападу тетанії ввести 10 % розчин кальцію глюконату з розрахунку 1 мл на кожен рік життя, дорослим — 10—15 мл внутрішньовенно або внутрішньом'язово (можна вводити внутрішньовенно в 10% розчині кальцію хлориду в тій же дозі).

· Організувати консультацію ендокринолога.

· Провести обстеження пацієнта з використанням до­даткових методів.

· За призначенням лікаря проводити курс препаратами кальцію.

· До курсу лікування включають препарати вітаміну О, амонію хлорид, седативні препарати, гор­мони.

Проблема Біль у кістках, часті переломи кісток унаслідок незначного навантаження

Причина Гіперпаратиреоз через надлишок секреції паратгормо-ну в разі гіперплазії залозистої тканини.

Мета Нормалізувати обмін кальцію в організмі, зменшити секрецію паратгормону припинити

прогресування хвороби.

Дії медичної сестри

· Після встановлення діагнозу лікарем-ендокринологомвирішувати питання про хірургічне втручання,оскільки видалення частини залози — єдиний метод лікування.

Проблеми, які виникають у пацієнта в разі порушення функцій надниркових залоз

Для визначення форми і розмірів надниркових залоз використовують ме­тоди ультразвукового сканування, комп'ютерну томографію.

Для визначення функцій кори надниркових залоз, діагностики пухлин цього органа використовують радіоізотопне сканування з йодованим холе-стеролом, а також проводять дослідження рівня кортизолу в крові, визна­чення 17-КС у сечі, проводять проби з навантаженням на АКТГ, преднізо­лон, дексаметазон, метопірон.

У разі порушення функцій надниркових залоз медична сестра виявляє проблеми пацієнта, узгоджує їх з родичами і складає план сестринського догляду.

Проблема Пігментація шкіри, тахікардія, задишка, слабкість,втрата апетиту, схуднення

Причина Хронічна недостатність надниркових залоз (хвороба Аддісона), яка розвивається на тлі

гострих та хронічних інфекцій, автоімунних процесів, гіпоплазії кори надниркових залоз через

зниження секреції АКТГ.

Мета Відновити нормальний рівень глюко- і мінералокорти-коїдів в організмі.

Дії медичної сестри

· Організувати консультацію пацієнта в ендокринолога.

· Контролювати проведення постійної замісної терапії преднізолоном та іншими гормональними препаратами за призначенням лікаря.

· Допомогти пацієнту організувати правильний режим дня, повноцінне харчування.

Проблема Патологічні зміни вторинних статевих ознак у дітей раннього віку

Псевдогермафродитизм

Причина Адрено-генітальний синдром на тлі природженої гіпер­плазії надниркових залоз, що

проявляється в перші роки життя дитини, частіше у дівчаток, з частотою 1:2000—1:5000

новонароджених дітей.

Мет Нормалізувати вміст гормонів надниркових залоз в ор­ганізмі дитини.

Дії медичної сестри

· Після перших проявів посиленої секреції андрогенів у дітей раннього віку, раннього розвитку вторинних статевих ознак — організувати консультацію ендокри­нолога.

· За призначенням лікаря проводити замісну терапію преднізолоном та іншими аналогами кортизону.

· Контролювати екскрецію 17-кетостероїдів у сечі.

Проблема Миттєвий розвиток важкого стану: температура тіла до 40 °С, головний біль,

непритомність, судо­ми, падіння артеріального тиску, на шкірі тулуба і кінцівок —

геморагічна висипка

Причина Гостра недостатність надниркових залоз (синдром Вотергауза — Фрідеріхсена) унаслідок

менінгококцемІЇ, рідше — грипу, дифтерії, сепсису, обширних травм.

Дії медичної сестри ета

· Терміново ліквідувати розвиток токсикозу з ексикозом, провести боротьбу з масивною інфекцією.

· Проводити лікування до повного одужання.

· Дати оцінку стану дитини.

· Зібрати епідеміологічний анамнез, встановити контакт із хворим або носієм.

· Надіслати термінове повідомлення до СЕС і сповісти­ти про госпіталізацію.

· Повідомити дитячу інфекційну лікарню про термінову госпіталізацію дитини.

· Негайно ввести внутрішньом'язово разову дозу анти­біотика після проби.

· Разом з уведенням антибіотика для запобігання інфекційно-токсикологічному шоку ввести преднізо­лон — 2—3 мг на 1 кг маси внутрішньом'язово або внутрішньовенно.

· Транспортувати дитину бригадою швидкої допомоги з внутрішньовенною інфузією 10 % розчину глюкози з гідрокортизоном.

· У разі необхідності ввести протисудомнип препарат, лазикс, літичну суміш, при гіпотермії провести фізичні заходи охолодження.

Проблеми, які виникають у пацієнта в разі порушення внутрішньо секреторної діяльності підшлункової залози

Для оцінки ендокринної функції підшлункової залози передусім досліджу­ють стан вуглеводного обміну. Визначають рівень глюкози в крові, а також толерантність до глюкози за допомогою фізіологічного навантаження цук­ром. Використовують методи діагностики глюкозурії. Вміст глюкагону в крові визначають радіоімунологічним методом.

Дефіцит інсуліну або порушення його ефекту в клітинах є причиною цукрового діабету, який залишається найчастішою патологією серед усіх ендокринних захворювань.

Медична сестра повинна знати ранні симптоми цього захворювання, уміти розпізнавати прекоматозні стани цукрового діабету і вирішувати проблеми пацієнта з наданням невідкладної допомоги.

Проблема Підвищена спрага, підвищений апетит, збільшення кількості сечовиділень за добу

Причина Початковий період цукрового діабету.

Мета Нормалізувати вміст глюкози в крові.

Дії медичної сестри

· Направити пацієнта на консультацію до ендокринолога.

· Вирішити з ендокринологом питання про обсяг обстеження дитини.

· Обговорити з ендокринологом питання, де пацієнт буде проходити обстеження: в умовах стаціонару чи в поліклініці.

· Організувати разом з ендокринологом диспансерне спостерігання.

· Розписати дієту і контролювати її дотримання.

· Контролювати дотримання пацієнтом призначень ендокринолога щодо проведення інсулінотерапії.

· Паралельно з дотриманням дієти застосувати препа­рати за призначенням лікаря.

· Допомогти налагодити сприятливу емоційно-психо­логічну атмосферу, оберігати дитину від значних фізичних та психічних навантажень.

· Проводити заходи щодо загартування, ЛФК.

· Запобігати інфекційним захворюванням.

Анатомо-фізіологічні особливості інсулярного апарату підшлункової залози.

Підшлункова залоза — паренхіматозний орган, складається з головки, тіла і хвоста. Залоза розташована позаду шлунка на рівні І—II поперекових хребців. Більша частина залози складається із зовнішньосекреторного апа­рату. До внутрішньосекреторного апарату належать панкреатичні острівці (їх ще називають острівцями Соболева — Лангерганса) — скупчення клітин розміром 0,3 мм. Вони становлять у сукупності 1,5 % об'єму залози. Панкреатичні острівці мають 4 види клітин:

• альфа-клітини (20 %) виробляють гормон глюкагон;

• бета-клітини (60—80 %) секретують інсулін;

• гамма-клітини (5 %) не містять секретувальних гранул;

• дельта-клітини виробляють соматостатин.

Інсулін є важливим анаболічним гормоном. Вивчено близько 30 різних ефектів, завдяки яким він впливає на клітини організму. Інсулін посилює синтез білків, вуглеводів, нуклеїнових кислот, жирів. Він регулює всі етапи процесу гліколізу в клітинах, збільшує транспорт глюкози в печінку, м'язи, жирову тканину, стимулює синтез глікогену в печінці, зни­жує рівень глюкози в крові.

Інсулін транспортує амінокислоти через мембрану клітин, синтезує білок і гальмує його розпад, він включає жирні кислоти в жировий обмін, стимулює синтез ліпідів, сприяє утворенню депо жиру, надлишок білків перетворює на жир.

Глюкагон посилює продукування глюкози печінкою шляхом стиму­ляції розкладання глікогену й активації глюконеогенезу, результатом чого є підвищення рівня глюкози в крові. Він має також ліполітичну дію.

Соматостатин пригнічує секрецію СТГ, АКТГ, ТГГ, гастрину, глюкаго­ну, інсуліну, реніну, секретину, шлункового соку, панкреатичних ферментів і електролітів.

Диференціювання клітин, які секретують інсулін і глюкагон, відбу­вається протягом 3-го місяця періоду внутрішньоутробного розвитку. У панкреатичних острівцях секреторні клітини дозрівають наприкінці 5-го місяця. Синтез інсуліну в плода починається раніше, уже на 8—9-му тижні ембріогенезу, але концентрація його залишається низькою до 7 міс. Після 7-го місяця концентрація інсуліну підвищується в 5 разів і залишається та­кою до моменту народження.

Вміст глюкагону в процесі внутрішньоутробного розвитку зростає і досягає рівня дорослих. У плода інсулін і глюкагон регулюють вуглевод­ний обмін і впливають на концентрацію глюкози в плазмі крові (мал. 14).

Після народження підшлункова залоза продовжує розвиватися, у тому числі і її внутрішньосекреторний апарат. Збільшується чисельність альфа-і бета-клітин. Зі збільшенням загальної маси залози маса внутрішньосе­креторного апарату відносно зменшується. У новонароджених панкреа­тичні острівці становлять 6 % маси залози, у дітей віком 1 року — 1 — 1,5 % (як у дорослих). Інсулярний апарат адекватно забезпечує організм дитини інсуліном, який необхідний для анаболічних процесів.

Анатомо-фізіологічні особливості прищитоподібних залоз

Прищитоподібні залози — це тільця овальної форми, мають гладеньку поверхню, розмір їх у дорослої людини становить 5—7 мм х 2—4 мм, маса — 20—50 г. Розрізняють дві верхні й дві нижні залози. Розташовані чотири залози в клітковині між частками щитоподібної залози і страво­ходом.

Прищитоподібні залози виділяють у кров паратгормон, який в ор­ганізмі підтримує гомеостаз кальцію. Цей гормон підвищує рівень кальцію в крові, збільшує активність остеоцитів і остеокластів, зменшує реабсорбцію фосфору в канальцях нирок і тим самим збільшує фосфат-урію, підвищує утворення в нирках активної форми вітаміну О₃, підвищує реабсорбцію кальцію в тонких кишках.

Прищитоподібні залози починають розвиватися на 5—6-му тижні внутрішньоутробного розвитку. Водночас починається секреція паратгор-мону, його роль у плода така сама, як і в дорослих — підтримання нор­мальної концентрації кальцію в крові. Концентрація паратгормону в крові судин пуповини близька до концентрації гормону в крові матері — 70— 330 мг в 1 л, підтримуються ці концентрації незалежно одна від одної.

Після народження дитини в прищитоподібних залозах відбуваються гістологічні зміни. З'являються оксифільні клітини, кількість їх збільшується до 10 років, а вже у віці 12 років у залозах з'являється жирова тканина й об'єм залозистої тканини поступово зменшується. Максимальна функціональна ак­тивність залоз проявляється в перші 2 роки життя, коли остеогенез найінтен-сивніший; у подальшому функція залоз повільно знижується.

ССС

Серцево-судинна система включає серце, вінцеві судини, магістральні судини (аорту, легеневу артерію), периферійні судини (артерії, вени), капіляри. Орга­ни кровообігу підтримують гомеостаз організму, виконують функцію транс­порту кисню і поживних речовин до всіх органів і тканин, а також функцію виведення вуглекислого газу, продуктів обміну з тканин та органів.

Ембріональний розвиток серцево-судинної системи

Розвиток серця і судин у плода

Розвиток серця у плода починається з 3-го тижня внутрішньоутробного розвитку з мезодерми, яка утворює нутрощевий (вісцеральний) листок. У ділянці майбутньої шиї плода з'являються дві закладки серця у вигляді трубок. Вони зближуються і зростаються, а перетинка між ними розсмок­тується. Утворюється трубчасте серце. Хвостовий кінець його розшире­ний, він утворює венозну пазуху. Звужений кінець (конус) у майбутньому утворює аорту. Середня частина трубки розширюється, з неї розвивають­ся шлуночки серця. Трубка вигинається у вигляді букви 8. Хвостовий кінець утворює передсердя. Між ними трубка звужується, на цьому місці формується передсердно-шлуночковий отвір. На 4-му тижні серце стає двокамерним, як у риб. Клапани є тільки між венозною пазухою та перед­сердям. Наслідком швидкого заростання шлуночків є поворот серця навколо осі, яка близька до фронтальної. Тому шлуночок розміщується каудаль­но відносно передсердя і ліворуч від нього. З лівого виросту венозної па­зухи утворюється вінцева пазуха. Сама венозна пазуха зміщується вправо й утворюватиме частину майбутнього передсердя. Правий бік венозної па­зухи стає складкою на дорсальному боці передсердя, яка в подальшому спрямовуватиме артеріальну кров з нижньої порожнистої вени до овально­го отвору і в ліве передсердя.

Поділ передсердя починається наприкінці 4-го тижня. По боках перед­сердя утворюються вушка. Уже до кінця 5-го тижня утворюється перетин­ка і серце стає трикамерним, як у амфібій. Передсердя сполучаються між собою через овальний отвір, який має клапан з лівого боку.

Поділ шлуночка починається на 6-му тижні. Перетинка починає рос­ти з верхівки шлуночка до передсердя. Деякий час у верхній частині пере­тинки зберігається отвір; така стадія нагадує розвиток серця в рептилій. Розвиток шлуночка завершується протягом 7-го тижня. Одночасно загаль­ний артеріальний стовбур поділяється на аорту і легеневу артерію. Клапан­ний апарат серця утворюється після росту перетинок серця. М'язова тка­нина провідної системи серця з'являється дуже рано, одночасно зі скоро­тливим міокардом.

На 4-му тижні зачаток пазухо-передсердного вузла міститься в сітці венозної пазухи справа. Від нього розходяться м'язові клітини провідної системи в напрямку до передсердно-шлуночкового вузла. Зліва в стінці ве­нозної пазухи містяться клітини провідної системи, які пізніше включати­муться в міжшлуночкову перетинку і входитимуть до складу передсердно-шлуночкового вузла. З кінця 2-го місяця починається переміщення серця з ділянки шиї в грудну порожнину.